banner banner banner

Гість із Каракаса в Давосі: Як США змінюють тактику у Венесуелі

Гість із Каракаса в Давосі: Як США змінюють тактику у Венесуелі
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Цьогоріч одним з учасників Всесвітнього економічного форуму в Давосі є спікер парламенту Венесуели Хуан Гуайдо. Торік США і понад 50 країн світу визнали Гуайдо президентом замість чинного глави держави Ніколаса Мадуро на тлі тривалих антиурядових акцій протесту у Венесуелі, громадянського протистояння та економічної кризи.

Напередодні Гуайдо зустрівся з держсекретарем США Майком Помпео на регіональній конференції в Колумбії. Глава американської дипломатії наголосив, що кінцевою метою стратегії США у Венесуелі є зміна влади, і закликав країни Латинської Америки, Європи і всього світу посприяти цьому. Американські санкції проти окремих венесуельських чиновників, нафтогазового сектора країни не змусили Мадуро піти у відставку.

Спроби Гуайдо домогтися підтримки з боку венесуельських високопоставлених армійських офіцерів та організувати військовий заколот закінчилися повним провалом. Американці змінюють тактику у венесуельській кризі, розуміючи, що однобічних обмежувальних заходів виявилося недостатньо для тиску на Каракас.

Зміна тактики

Щодо Венесуели діє нафтове ембарго США, яке разом з наслідками економічної кризи призвело до скорочення експорту нафти з 3 до 1 млн барелів на добу. Під ударом санкцій опинилася держкомпанія PDSVA. Продаж чорного золота є ключовим джерелом поповнення бюджету Венесуели.

У серпні 2019 року США запровадили економічне ембарго стосовно уряду Венесуели: заморозили всі активи, заборонили американським фірмам здійснювати з ним розрахунки. До ембарго частка США в нафтовому експорті Венесуели становила 38%.

Торік Штати закликали Індію, Китай та інші країни утриматися від придбання венесуельської нафти. Економіка Венесуели втратила 20 млрд дол. доходу внаслідок дій США, ряд клієнтів припинили приймати венесуельські танкери, але від чорного золота з Венесуели відмовилися не всі.

Завдання Помпео і Гуайдо полягає в тому, щоб переконати владу інших країн приєднатися до американських санкцій проти режиму Мадуро. Є правові підстави для зміни влади у Венесуелі. Згідно зі ст. 350 Конституції Венесуели, громадяни можуть відректися будь-якого режиму, законодавства, яке порушує демократичні цінності й принципи, зазіхає на права людини.

Ніколас Мадуро З відкритих джерел

На конференції в Колумбії вони спробували донести цю ідею до урядів латиноамериканських держав. На Бразилію припадає 5% експорту нафти з Венесуели. Президент Бразилії Жаїр Болсонару визнав Гуайдо президентом, але обмежується критикою режиму Мадуро, утримується від санкцій. Венесуельську нафту купують Болівія, Колумбія і ряд країн Карибського басейну, серед них і давній ідеологічний союзник – Куба.

Форум у Давосі це переговорний майданчик, де зустрічаються бізнес-кола, представники політичної еліти, громадянського суспільства, науки з різних країн світу, щоб обговорити глобальні економічні та політичні процеси. Не дивно, чому Гуайдо вирушив саме туди.

Більшість країн – членів ЄС запровадили персональні санкції проти венесуельських чиновників, визнали Гуайдо президентом, за винятком Італії, Словаччини та Кіпру, які обмежилися підтримкою венесуельського парламенту, де домінують противники Мадуро. Менше з тим це не заважає ряду європейських держав продовжувати купувати венесуельську нафту і підживлювати режим Мадуро.

Хуан Гуайдо З відкритих джерел

Протягом 2019 року Венесуела поставляла до Європи понад 118 млн барелів нафти на добу, переважно на нафтопереробні заводи іспанській компанії Repsol, яка має спільне підприємство з PDSVA. Венесуельську нафту купують Велика Британія, Франція, Бенілюкс, Данія, Швеція, Норвегія.

Торік 65% венесуельського експорту припало на країни Азії. Незважаючи на т, що китайська компанія CNPC утрималася від навантаження нафти у венесуельських портах, Піднебесна закуповувала 319,5 млн барелів нафти на добу. Індія, Малайзія і Сінгапур загалом придбали понад 326 млн барелів венесуельської нафти. Венесуела поставляє нафту на зовнішні ринки в обхід санкцій через фірми-посередники.

У цьому плані доспіває російська компанія "Роснєфть". У 2019 році "Роснєфть" придбала третину експортованої з Венесуели нафти і перепродувала її китайським фірмам та іншим замовникам з азіатських країн. Є спільні підприємства PDSVA з "Роснєфтью" і CNPC.

Новини за темою

Режим Мадуро триматиметься на плаву доти, поки на венесуельську нафту знайдеться покупець. На початку січня соціалісти навіть спробували змістити Гуайдо з поста спікера парламенту, щоб домогтися ухвалення законів про надання ліцензій партнерам із Росії і Китаю для розроблення нових родовищ корисних копалин, зокрема нафти й газу.

Депутат Луїс Парра самостійно проголосив себе спікером без дотримання необхідних формальностей, а венесуельські силовики заблокували будівлю парламенту. Ймовірно, колишній соратник Гуайдо пішов на угоду із соціалістами, які, вочевидь, зробили йому пропозицію, від якої він не зміг відмовитися.

За неофіційною інформацією, соціалісти платили депутатам парламенту від 500 тис. до 1 млн дол. за те, щоб вони голосували проти Гуайдо. У МЗС РФ визнали Парра новим спікером парламенту.

Інтереси США

Американці хочуть домогтися зміни політичного режиму у Венесуелі для того, щоб отримати контроль над нафтогазовим сектором країни. Нині у Венесуелі з американських компаній працює лише Chevron. Скорочення експорту венесуельської нафти спричинить зростання світових цін на нафту. Очікується, що у 2020 році Венесуела скоротить постачання нафти на зовнішні ринки до 800-600 млн барелів на добу.

У нинішніх умовах це вигідно для США. З приходом до влади президента Дональда Трампа США збільшили видобуток та експорт нафти. У середньому Штати експортували 2,5 млн барелів нафти на добу у 2019 році. США потрібно усунути конкурента на світовому ринку нафти, тому вони зацікавлені, щоб до санкцій проти Венесуели підключилися інші країни. За запасами нафти Венесуела (300 млрд барелів) перевершує Саудівську Аравію (260 млрд барелів).

США хочуть вплинути на результати парламентських виборів у Венесуелі за допомогою посилення тиску на режим Мадуро. Партнери американців з парламентської коаліції "Круглий стіл демократичної єдності" втрачають ініціативу в протистоянні з Єдиною соціалістичною партією і Мадуро, який узурпував владу в країні: фальсифікував результати президентських виборів, ініціював створення Конституційної асамблеї, яка внесла зміни до Основного закону і взяла на себе функції парламенту.

В умовах політичних невдач популярність Гуайдо знизилася з 63% до 39%, а в лавах правоцентристів стався розкол, якщо судити з недавньої кризи у венесуельському парламенті.

Якщо до нафтового ембарго американців приєднаються інші країни, то режим Мадуро втратить свою годівницю, а невдоволення його політикою у венесуельському суспільстві лише зростатиме на тлі складної економічної ситуації. Правоцентристи на чолі з Гуайдо можуть запропонувати венесуельським виборцям "синицю в руці" у вигляді гуманітарної допомоги.

Венесуельські військовики не пропускають гуманітарні конвої з Колумбії сушею, але правоцентристи розглядають варіант скидати продовольство і медикаменти з літаків над районами Венесуели, де при владі перебувають представники "Круглого столу демократичної єдності". Населення республіки перебуває на межі голоду.

Бар'єри

Помилкою Трампа і Гуайдо є те, що вони недооцінюють живучість режиму Мадуро, який обзавівся партнерами, яким вигідно з ним працювати. Не варто переоцінювати дипломатичні здібності Гуайдо. Переконати іноземних лідерів відмовитися від венесуельської нафти заради ідеалів демократії буде непросто, як і перетягнути на свій бік венесуельських вояків. На відміну від Мадуро, який контролює нафту, Гуайдо просто нічого і нікому запропонувати.

Новини за темою

Європа дотримується у венесуельській кризі схожої позиції, як і в конфлікті на сході України. Європейські країни обмежилися персональними санкціями та утримуються від їх посилення, оскільки це невигідно з економічних міркувань.

Нафтове ембарго є невигідним для Іспанії не тільки тому, що вона купує нафту, але й тому, що венесуельський уряд погашає кредити за рахунок безоплатних поставок чорного золота. За такою самою схемою венесуельці погашають заборгованість перед Китаєм, Росією.

Навіть якщо б ЄС проявив солідарність зі США, його частка в нафтовому експорті Венесуели істотно менше, ніж у Китаю. Китай і Росія визнають режим Мадуро, а Індія дотримується нейтралітету у венесуельському кризі. Венесуела продовжить постачати туди нафту. Навряд чи Брюссель проявить солідарність з Вашингтоном у венесуельській кризі на тлі розбіжностей щодо фінансування НАТО, витрат на оборону, політики протекціонізму Трампа, захисту клімату.

Крім дипломатичної підтримки з боку впливових країн світу, Гуайдо і його прихильники більше нічого не мають, тоді як режим Мадуро має військову підтримку Росії та отримує фінансування з Китаю. Без втручання США у венесуельську кризу правоцентристи навряд чи зможуть щось змінити.

Однак Трамп побоюється брати на себе роль міжнародного поліцейського і слати війська для зміни політичного режиму у Венесуелі з побоювань загрузнути в кровопролитному збройному конфлікті напередодні президентських виборів у США.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>