banner banner banner banner

Фінансові підсумки 2019 року: Радіти особливо нічому, але могло бути і гірше

Фінансові підсумки 2019 року: Радіти особливо нічому, але могло бути і гірше
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

напередодні Нового року прийнято підбивати підсумки року, що минає, тому 112.ua вирішив згадати, чим запам'ятається 2019 рік українцям у фінансовій сфері, благо йому було чим здивувати і навіть зробити цей рік унікальним.

Від бюджету до курсу: 2019 рік в цифрах

Рік, що минає, безсумнівно, запам'ятається українцям завдяки своїм фінансовим показникам, головним з яких стало зміцнення гривні, яке не тільки наочно показало можливість цього, але і вплинуло на багато підсумкових цифр. Якщо раніше гривня тільки падала, то в 2019-му раптом почала рости.

Починаючи 2019 рік з курсу 27,7 грн за 1 долар, на останньому тижні грудня національна валюта приходить такою, що зміцнилася до 23,3 грн/дол. і це ще не межа.

Українці номінально стали краще жити приблизно на 19% - саме на стільки протягом 10 місяців, за даними Держстату, зросла середня заробітна плата в порівнянні з січнем-жовтнем 2018 року, склавши 10 306 гривень.

Безсумнівним позитивом став рівень інфляції, оголошений НБУ в 2019 році, і склав 5,1%. Правда в Держстаті його збільшили до 8,3%, але все ж у порівнянні з майже 10% в 2018 році це безсумнівний плюс.

А от безперечним провалом стало виконання бюджету-2019 за доходами. Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби України, "недобір" коштів по доходах бюджету-2019 до 21 грудня склав 93,971 млрд грн, або 4 млрд дол.!

Втім, аналогічна ситуація складалася і в 2018 році, коли через проблеми з виконанням бюджету навчальну осінь деякі українські педагоги зустрічали протестами. Правда, рік тому Мінфін відзвітував про невиконання бюджету по доходах на 10,2 млрд грн, що значно нижче нинішніх майже 94 млрд грн.

Ще однією важливою цифрою в 2019 році став обсяг облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що знаходяться на українському ринку цінних паперів і, що особливо важливо, обсяг з них, придбаних іноземцями.

З 6,35 млрд грн або 0,84% із загальної суми ОВДП обертаються в 755,98 млрд грн на 3 січня, до 23 грудня іноземці наростили свою частку до 117,36 млрд грн (14,31%), водночас збільшивши ринок ОВДП в Україні до 820,41 млрд грн. Залежність однак.

Ще однією малозрозумілою цифрою за підсумками 2019 року для більшості українців стало зниження облікової ставки НБУ в 2019 році з 18% до 13,5%. Між тим, ці 4,5% різниці стали показником зниження інфляції в Україні, на думку НБУ, що нібито має призвести до "здешевлення" кредитів в країні, але може також бути провісником економічної кризи в промисловості.

Але давайте розбиратися у цих процесах більш докладно.

Зміцнення курсу гривні – подія №1

Свого роду "чудеса" з гривнею почалися влітку: якщо на його початку гривня перебувала на рівні 26,8 грн за 1 долар за курсом НБУ, то вже до серпня курс зміцнився до 25,25 грн. Правда до осені зміцнення сповільнилося і за серпень гривня відвоювала всього 10 копійок. Однак за осінь реванш гривні перевищив гривню, пробив психологічну позначку в 24 гривні за 1 долар, а протягом грудня наблизився до подолання наступної позначки, склавши в середньому 23,4 грн за 1 долар США на останній тиждень місяця. І заданий тренд каже, що 23 грн/дол. наша валюта проб'є незабаром. Все це безсумнівно стало в очах пересічних українців подією №1 у фінансовій сфері України, особливо для тих, у кого були долари, і хто втратив на цьому виді заощаджень.

Однак крім психологічної складової, падіння курсу заокеанської валюти зробило сильний тиск на всю фінансову систему України, викликавши низку наслідків, не завжди приємних. Особливо це відчули українські експортери, які отримують дохід у валюті, а закуповують сировину та послуги в Україні за гривню.

"Низька" інфляція та падіння цін на газ

Близько 5% - такий рівень інфляції як мету поставив собі НБУ після провальних 2014-2015 років, коли її рівень не падав нижче 25%. І Нацбанк нібито досяг мети в 2019 році. Правда, в Держстаті вважають, що інфляція за 11 місяців 2019 року перевищила 8% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, але все ж багато українців дійсно відчули на собі значно повільне зростання цін.

Сталося уповільнення зростання інфляції багато в чому завдяки падінню цін на природний газ, який з 8,55 грн за 1 кубометр впав в середньому до 6 грн. Однак, разом з тим, падіння цін на імпортні товари, якого було б логічно очікувати через падіння курсу долара, так і не сталося, що багато в чому "змазало" позитивний ефект 5%-ї інфляції, а традиційне передноворічне зростання цін на продукти і зовсім змусило в цьому сумніватися.

Лібертаріанство від "Зе-команди" - поки в проектах

В ході передвиборчої кампанії майбутній президент Володимир Зеленський оголосив себе прихильником лібертаріанства – доктрини, яка передбачає надання в економічній сфері максимальної свободи громадянам з гарантіями невтручання держави. Проте вже перші кроки у сфері прийняття регуляторних актів і законів в економіці викликали невдоволення бізнесу – це і законопроект про введення касових апаратів для 2-4 груп малого бізнесу на єдиному податку, і законопроект №1210 про внесення змін до Податкового кодексу та інші, які свідчать радше на користь посилення держконтролю над економікою.

Втім, влада парирує – запропоновані паралельно законопроекти про легалізацію грального бізнесу або про зняття мораторію з продажу землі сільськогосподарського призначення, за які твердо висловився сам президент, цілком відповідають духу лібертаріанства. Але вони не прийняті.

Банкрутство не тільки для юросіб

Нововведенням, які мають шанс стати революційним для українців, стало прийняття у жовтні Кодексу України про банкрутство, за яким оголосити себе банкрутом відтепер можуть і пересічні українці, що з урахуванням гігантських боргів деяких фізосіб може стати для деяких способом врегулювати свої проблеми. 12 грудня за даними сервісу Opendatabot перший українець скористався цим правом.

Бюджетна криза

Але ось чим влада в 2019 році точно не зможе похвалитися, так це власною бюджетною політикою. Проект бюджету-2020 був підданий нещадній критиці експертами за відсутність обіцяного зростання ВВП на 40% за 5 років і орієнтації на повернення зовнішніх боргів.

Але якщо бюджет-2020 – справа майбутнього, то провал з виконанням держбюджету-2019 став суворою дійсністю 4 кварталу, визнаною на офіційному рівні. Так, Міністерство фінансів ще в жовтні визнало невиконання держбюджету за 9 місяців 2019 року – доходи склали лише 94,6% від плану, а за підсумками 11 місяців поспішило запевнити, що витрати по соціально захищених статтях від недовиконання бюджету не постраждають.

Зростання інтересу іноземців до ОВДП

Зростання в 18 разів обсягу вкладених коштів в ОВДП іноземців – з 6,35 до 117,36 млрд грн стало ще однією яскравою подією року, що дозволило, на думку більшості експертів, зміцнити курс гривні і побудувати якусь подобу "піраміди ОВДП", що загрожує обрушитися в разі несприятливих подій на зовнішніх фінансових ринках.

Ці цифри дали підстави експертам пояснити зміцнення гривні приходом на ринок українських ОВДП міжнародного фінансового спекулятивного капіталу, який розпродажем долара для покупки гривневих ОВДП і знизив курс долара. Все це, кажуть експерти, небезпечно для країни, так як в разі втрати інтересу іноземців до вітчизняних ОВДП може знову девальвувати гривню і позбавити уряд можливості позичати кошти за кордоном, тим більше, що кредити від МВФ Україні поки недоступні.

Підсумки року від експертів

Финансовый контроль, нова стратегія держборгу…

За словами фінансового експерта Василя Невмержицького, 2019 рік дав багатьом українцям у фінансовій сфері серйозні зміни.

"Насамперед, держава посилює контроль за фінансовою схемою, що має як плюси, так і мінуси. До безперечних плюсів, наприклад, можна віднести встановлення контролю над умовами кредитування фізосіб, які тепер зможуть дізнатися про всі реальні процеси і приховані комісії банків, а при порушенні цієї вимоги захистити свої права. З прийняттям закону "про спліт" фінансові та страхові компанії поставлено під контроль держави. Разом з тим цей контроль має і зворотний бік, українці отримали право здійснити інвестицію за кордон на суму до 100 тисяч євро, але лише вказавши джерело отримання коштів. Також можна здійснювати покупки ОВДП, але при тій же умові, тобто розширення прав наявності, але під контролем", - зазначає експерт.

Що стосується більш широких категорій населення, за словами експерта, найбільше українці відчують на собі наслідки зниження курсу долара та облікової ставки НБУ – у першому випадку це буде зниження цін на імпортний товар, а в другому – більш дешеві кредити.

Економічний експерт Борис Кушнірук оцінює підсумки 2019 року в цілому як досить позитивні для фінансової системи України, правда при цьому нагадує про низку ризиків, деякі з яких стали прямим наслідком дій уряду.

"У поточному році продовжує спостерігатися динаміка зростання економіки, що безсумнівно добре для країни, правда це скоріше наслідок кроків, зроблених попередньою владою. До здобутків попередньої команди можна також віднести фінансову стабілізацію в особі - низької інфляції, і з деякими застереженнями зміцнення курсу гривні і зміни стратегії в управлінні державним боргом", - перераховує досягнення 2019 року у фінансовій сфері експерт.

Щоправда, за словами Бориса Кушнірука, багато з цих кроків досить суперечливі, так, низькій інфляції допомогли як дії Нацбанку, так і зниження цін на енергоносії в світі. А ось падіння цін на деякі експортні товари з України як наприклад металопродукцію, поганий знак.

"Зміцнення курсу гривні має свої оборотні сторони, головна з яких – різке зниження доходів бюджету за рахунок зменшення надходжень по ПДВ з імпорту і доходів з експортно орієнтованих галузей. Особливо останнє турбує зважаючи на відсутність в Україні нормального кредитування промисловості, по суті обсяг виданих кредитів в Україні тільки знижується", - зазначив співрозмовник 112.ua.

Щодо державних боргів, то за словами експерта, за рахунок випуску ОВДП, деномінованих у гривні, Україна починає переводити свою заборгованість з іноземної валюти в національну, що також має свої позитивні і негативні сторони.

"Заборгованість у гривні означає, що у разі різкої девальвації національної валюти по відношенню до того ж долара держборг в нацвалюті зростати не буде, що неминуче у випадку запозичень в доларі. З іншого боку – з причини високих процентних ставок на ОВДП в Україну зайшло близько 4 мільярдів доларів від нерезидентів і в разі зовнішніх потрясінь і відходу іноземців з ринку ОВДП розраховувати зайняти у когось такі ж кошти буде неможливо. Так, Мінфін вже знижує прибутковість по своїх облігаціях і в разі обвалу на зовнішньому ринку знову "заманити" нерезидентів в країну високими ставками прибутковості буде неможливо і компенсувати вже зараз зростаючий бюджетний дефіцит можна буде тільки емісією гривні. Але в цілому робота з боргами була проведена досить професійно і наступним кроком має стати зниження прибутковості ОВДП з випуском паперів з більш довгим періодом обороту не до 4 років як зараз, а 5-10 років і більше", - пояснює проблеми, з якими може зіткнутися Україна у своїй практиці управління боргами експерт.

До найбільш важливих фінансових подій року, що минає Борис Кушнірук відніс зміни у курсі гривні і переговори з МВФ.

"Зі зміцненням курсу гривні, на мій погляд, в НБУ перестаралися – він занадто зміцнився, що боляче вдарило насамперед по бюджету. Інша важлива подія – переговори з МВФ про продовження співпраці, що вкрай важливо в умовах високих зовнішніх ризиків для економіки країни. Однак через незрозумілу ситуацію з "ПриватБанком" МВФ явно зайняв вичікувальну позицію, що не йде на користь Україні, але зізнатися, я очікував набагато гіршого, що через це гривня девальвує, на ділі ж відбувся зворотний процес", - відзначає аналітик.

… і рік втрачених можливостей

За словами експерта Growford Institute Олексія Куща, 2019-й рік міг би стати набагато вдалішим для вітчизняної економіки та фінансової системи в разі розумної політики уряду.

"У першому півріччі економіка демонструвала досить високий зріст – понад 4%, що давало привід для оптимізму, а при розумній політиці влади на розвиток насамперед промисловості та залучення інвестицій могло б викликати ще більше зростання. Замість цього ж з осені дії Кабміну де-факто призвели до "проїдання" цього потенціалу, що незважаючи на позитивні макроекономічні сигнали у вигляді того ж зміцнення гривні і сприятливої зовнішньої кон'юнктури, не дали того ефекту, який міг би бути при інших діях міністерств Кабміну", - зазначає двоїстий характер підсумків 2019 року для економіки та фінансової системи України експерт.

За словами співрозмовника 112.ua, до найважливіших подій у фінансовій системі країни в 2019 році він відніс прийняття бюджету на 2020 рік, монетарну політику НБУ та курс гривні.

"Бюджет-2020 це яскравий маркер того, що від уряду не варто чекати якихось серйозних змін – фактично була продовжена практика попереднього Кабміну на відстоювання інтересів кредиторів, а не національної економіки або українців. Інший маркер – жорстка монетарна політика НБУ у вигляді тієї ж високої облікової ставки, що не дозволяє розвиватися економіці. Нарешті, зміцнення гривні – в умовах економічного зростання, збільшення інвестицій та наявності чіткої державної політики розвитку національного виробництва це був би успіх. Однак без зростання економіки і додаткового продукту, добробуту українців, технологічного стрибка все це носить чимось штучний характер і не дає справжньої стабільності", - підкреслює експерт.

Більше того, як вважає Олексій Кущ, останні місяці в Україні явно назріває ознака економічної кризи, одним із проявів якої стала промислова рецесія і падіння цін на продукцію промисловості.

Микита Сініцин

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>