Епоха застою: Яким був 2018 рік для української економіки

Незважаючи на бадьорі звіти уряду про зростання ВВП в Україні на цілих 3%, в реальних економічних підсумках року, що минає, відсутні великі приводи для радості. За фактом, у 2018 році українська економіка виїжджала на трьох китах: аграрній галузі, металургії, а також заробітчанах, які, їдучи в благополучні країни, поверталися, щоб витратити зароблені гроші в Україні. У той же час, досягти помітного перелому системних негативних тенденцій, які з року в рік тягнуть Україну на дно, не вдалося

Епоха застою: Яким був 2018 рік для української економіки
Пресс-служба Кабмина

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Незважаючи на бадьорі звіти уряду про зростання ВВП в Україні на цілих 3%, в реальних економічних підсумках року, що минає, відсутні великі приводи для радості. За фактом, у 2018 році українська економіка виїжджала на трьох китах: аграрній галузі, металургії, а також заробітчанах, які, їдучи в благополучні країни, поверталися, щоб витратити зароблені гроші в Україні. У той же час, досягти помітного перелому системних негативних тенденцій, які з року в рік тягнуть Україну на дно, не вдалося

В кінці грудня на сторінці прем'єр-міністра Володимира Гройсмана у Facebook з'явився бадьорий ролик про реформи і зміни в економіці, а також оптимістичні рядки про те, що "зростання економіки є головною метою уряду". Мовляв, "досягли показника більше 3%, а прагнемо "плюс" 5-7% щорічно". У пості глави уряду говорилося, що за цифрами стоять можливості України "у розвитку промисловості, збільшенні обсягів експорту, залученні інвестицій". 

Дійсно, якщо порівнювати ситуацію з тією, яка була в кінці 2017 року, можна порадіти цифрі 3% - тоді у нас і 2% не набиралося, говорить економіст Олександр Охріменко. За словами експерта, головним чином зростання відбувалося за рахунок аграрної та металургійної галузей. Втім, як відомо, і вони в цьому році переживали не найсприятливіші часи. 

Чим у 2018 році жила аграрна галузь  

Україна зібрала непоганий урожай зернових – 70,1 млн т проти 61,28 млн т в 2017 році. Але при цьому, в розрізі окремих культур, обсяги скоротилися, зокрема пшениці на 6% (з 26,2 в 2017 році до 24,5 у нинішньому). Виробництво такої важливої експортної культури, як ячмінь скоротилося на 12% (до 7,3 млн т), гречки – на цілих 30%, до 0,13 млн т, а цукрових буряків – на 12%, до 13 млн т. Плюс був досягнутий в основному за рахунок кукурудзи (44%) - 35,5 млн т, соняшнику (12%) - 13,7 млн т. Показники експорту також радували: 47,2 млн т проти 39,9 в 2017/2018 рр (дані станом на 18 грудня і аналогічну дату минулого року). 

Зазначимо, що незважаючи на скорочення обсягів виробництва деяких культур, в. о. міністра агрополітики Максим Мартинюк запевнив, що дефіциту, а відповідно і зростання цін на культури, яких зібрали менше, в Україні не буде. Обсяги виробництва культур значно перевищують їх споживання на внутрішньому ринку і скорочення може позначитись хіба що на експорті. Єдина позиція, за якою Мартинюк не виключає цінових коливань в майбутньому році – це цукор. І пов'язано це не тільки з скороченням обсягів врожаю буряків, але також і з ситуацією на світовому ринку.  

"Ситуація в цукровій галузі непроста. На початку сезону ми виходили з того, що в світі профіцит цукру, але зараз баланс змінюється. Світові ціни стабільні, але мають тенденцію зростання. А оскільки великий обсяг цукру з України експортується, не виключено, що це відіб'ється на цінах для внутрішнього ринку", - сказав Мартинюк. Зазначивши, що виробники цукру також чутливі до підвищення цін на газ.

У той же час, в 2018 році не вдалося подолати негативну тенденцію скорочення великої рогатої худоби і свиней. В Україні спостерігається найнижчий показник ВРХ і свиней за всю сучасну історію країни, говориться в матеріалах аналітиків Meat-inform: "Зниження поголів'я: ВРХ станом на початок грудня оцінювалося 3,65 млн голів, а з урахуванням тенденцій останнього місяця року, до початку 2019 року може скласти 3,39 млн голів, що на 4% менше, ніж було станом на 1 січня минулого року. Поголів'я свиней також скорочувалася і за підсумками років складе не менше 4%".  

В результаті, спостерігалося скорочення обсягів виробництва як свинини, так і яловичини, а загальний обсяг виробництва м'яса збільшився на 1%, тільки за рахунок більш дешевої курятини. М'ясо птиці незмінно лідирує в Україні ще з дореволюційних часів.  

Незважаючи на негативні тенденції, аналітики Meat-inform помітили значне зростання експорту м'яса з країни. Минулорічний рекорд був побитий вже в листопаді нинішнього року і за підсумками 12 місяців перевищить попередній показник на 50 тис. т. Як це можливо, з урахуванням того, що загальний обсяг виробництва (включаючи з м'яса птиці) зросте всього на 20 тис. тонн? – задалися вони питанням. Відповідь виявилася простою: заміщення якісного м'яса дешевим і низькоякісним імпортом. 

"Ми бачимо, що нарівні з експортом зростає і імпорт. Справа в тому, що з України експортується нормальне якісне м'ясо, а імпортуються в основному дешеві види типу тримінгу і м'яса механічної обвалки (в основному використовуються для виготовлення ковбас та сосисок, також, м'ясних паштетів, - ред.). Різниця помітна навіть у зовнішньоторговельній статистиці: середні ціни імпорту були в 2-3 рази нижчі, ніж ціни експорту", - сказали в Meat-inform. 

За даними аналітиків, в країну також імпортуються значні обсяги субпродуктів і сала, які додаються до ковбаси і інших продуктів, дозволяючи істотно знизити їх собівартість. Експерти прогнозують, що з урахуванням відсутності росту попиту на м'ясо в Україні, що красномовно свідчить про слабкі фінансові можливості населення, така "рокіровка" буде спостерігатися і в майбутньому році.  

Дуже схоже на те, що аналогічні тенденції спостерігаються і в галузі виробництва молочної продукції. В результаті скорочення поголів'я ВРХ, обсяги виробництва молока в країні продовжують скорочуватися. За даними Держстату, в січні-листопаді 2018 року виробництво молока в Україні (без урахування тимчасово окупованої території Криму і Севастополя, частини зони проведення ООС) порівняно з аналогічним періодом 2017 року скоротилося на 1,9% – до 9,457 млн т.

Незважаючи на це, обсяги виробництва молочної продукції та її експорту зростають, каже Максим Мартинюк. "Якщо подивитися з 1990 року, поголів'я ВРХ скоротилося катастрофічно, але якщо подивитися на обсяг вироблених в Україні молочних продуктів і обсяги експорту, країна увійшла в десятку найбільших експортерів молочної продукції у світі", - заявив Мартинюк.

Примітно, що в. о. міністра агрополітики пояснив це збільшенням продуктивності надоїв. Але, на думку експертів, ситуація може пояснюватися ще й засиллям на внутрішньому ринку продуктів, в яких молочні жири, з метою здешевлення продукції, замінені на гідрогенізовані.

Цікаво, що на підсумковій прес-конференції в Мінагрополітики, що проходила в кінці грудня, у розданих журналістам матеріалах взагалі були відсутні які-небудь дані щодо показників тваринництва. На питання про ситуацію хоча б з ВРХ, Мартинюк відповів без цифр і якоїсь конкретики.  

Фото з відкритих джерел

Зазначимо, що на цій прес-конференції чиновники визнали і сумнозвісний факт, що заробляти на експорті з країни вдається тільки великим компаніям. Після закриття ринків СНД основним ринком збуту для нас є європейський, ввезення на який все ще строго обмежене квотами. Користуються ними лише одиниці підприємств. "Експортом м'яса в ЄС займаються 7 українських компаній, 4 – експортують яйця, 20 - рибу і рибні продукти", - сказала заступник міністра з питань євроінтеграції Олена Трофимцева. Вона зазначила, що "великим підприємствам виходити на ринки ЄС простіше".

"Проблема невеликих товаровиробників в тому, що вони повинні а) дотриматись вимог до якості, б) сформувати товарну партію і в) забезпечити регулярність поставок. Очевидно, що маленька птахофабрика на пункті "А" і зупиняється. Великий супермаркет в Німеччині хоче, щоб йому постійно постачали гарантовані обсяги товарів і гарантованої якості", - пояснив Мартинюк. Реального бачення, як змінити цю ситуацію, у чиновників, схоже, немає.

Говорячи про тенденції в аграрному секторі варто також відзначити, що незважаючи на всі запевнення, гучні заяви і навіть тиск МВФ, мораторій на продаж сільгоспземель був продовжений ще на рік. Аграрні чиновники, які ще недавно закликали до відкриття ринку землі, з цим, схоже, змирилися. 

За словами Мартинюка, питання про необхідність ринку землі вже настільки перезріло, що… ввести його "на днях вже неможливо". Обов'язковою умовою скасування мораторію сільгоспземель є схвалення закону "Про обіг сільгоспземель", який визначає правила гри на ринку, але до цих пір не прийнятий. "Позиція Міністерства полягає в тому, що навіть після прийняття документа слід встановити перехідний період мінімум два роки до його вступу в силу. За цей час бізнес повинен підготуватися, акумулювати кошти на викуп земель, продовжити договори оренди тим, хто не планує викуповувати свій земельний банк", - сказав в. о. міністра агрополітики, визнавши, що у скасуванні мораторію не зацікавлені великі українські землевласники.

Непрості часи для металургів

Незважаючи на негативні явища, для металургів підсумки нинішнього року повинні бути не гіршими, ніж в 2017 році, запевнив 112.ua президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков: "Не дивлячись на втрату металургійних потужностей на окупованій території Донбасу, український гірничо-металургійний комплекс зумів не тільки втриматися на рівні минулого року, але і, за деякими напрямками, перевершити його. Так, якщо за 11 місяців виробництво сталі практично відповідає показникам періоду січень-листопад 2017 р., то показники виробництва чавуну і готового прокату перевищують минулорічні. Так що можна припустити, що підсумки року теж будуть не нижчими, ніж у 2017 році, а в чомусь навіть трохи вищими".

В якості позитивного моменту року, що минає Каленков відзначив збільшення мита на експорт металобрухту з 30 до 43 євро за тонну, що дозволило "значно скоротити втрати стратегічної сировини і поліпшити забезпечення їм вітчизняного металовиробника".

На жаль, негативних "знакових" подій було набагато більше, визнав президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром". "В першу чергу, це введення в березні 2018 року адміністрацією США мита на імпорт металопрокату незалежно від країни походження та експорту, що викликало сплеск протекціоністських дій з боку урядів країн-основних гравців світового металургійного ринку. Буквально через три дні після введення американського мита Європейський Союз почав захисне розслідування проти імпорту металопрокату на свою територію, що на даному етапі вилилося в попередні заходи у вигляді глобальної тарифної квоти; у квітні аналогічне розслідування розпочала Туреччина, що також застосувала глобальну тарифну квоту в якості проміжного захисного заходу; захисне розслідування проти плоского прокату почала і Росія, і т. д. Все це значною мірою ускладнило становище України на зовнішніх металургійних ринках, оскільки українська металургія традиційно відноситься до числа нетто-експортерів (вона експортує близько 80-85% усієї виробленої металопродукції) і прямо залежить від стабільності металургійного експорту. А, з урахуванням того, що вітчизняний гірничо-металургійний комплекс забезпечує більше 30% валютних надходжень в Україну, ситуація позначається і на фінансово-економічному, і на соціальному становищі у всій країні", - розповів Каленков. 

Негативно на галузь вплинуло і декілька етапів підвищення тарифів на вантажоперевезення "Укрзалізниці": за даними "Укрметаллургпрома", частка гірничо-металургійного комплексу України в загальнодержавних залізничних вантажних перевезеннях становить близько 43%.

Фото з відкритих джерел

Справи з логістикою, в той же час, йдуть не кращим чином, зазначає Каленков. Як і раніше, забезпечення вагонами УЗ – одне з самих "вузьких місць", їх не вистачає ні для поставок сировинних ресурсів на металургійні підприємства, ні для вивозу вже готової продукції. Крім того, багато нарікань викликає несвоєчасне постачання рухомого складу під завантаження, що також призводить до надзвичайно негативних наслідків як для галузі, так і для всієї країни в цілому. "Тим не менш, ми не втрачаємо надії і продовжуємо намагатися знайти консенсус з ПАТ "Укрзалізниця". Проте вже зараз зрозуміло, що без створення незалежного органу – Національної комісії регулювання на транспорті, навряд чи вийде добитися відчутних результатів". – підкреслив Каленков.

Не додала оптимізму металургам і "азовська криза", яка безпосередньо торкнулася вітчизняної металургійної галузі, велика частина продукції якої забезпечується двома маріупольськими металургійними "гігантами" - ПРАТ "Шахтар" та ПРАТ "ММК ім. Ілліча". Традиційно їх продукція відвантажувалася через порт Маріуполь в Азовському морі, що давало переваги підприємствам у вигляді короткого транспортного плеча.

Після захоплення Росією в полон українських моряків в портах Азовського моря зросли ставки фрахту. Через блокування Росією азовських морських шляхів підприємствам довелося переорієнтуватися на відвантаження своєї продукції через чорноморські порти. Постачати туди продукцію доводиться все тим же залізничним транспортом. "З урахуванням і без того не дуже ефективної роботи ПАТ "Укрзалізниця", про що говорилося вище, все це суттєво посилило і без того непросте становище, в якому опинилися обидва провідні підприємства галузі", - зазначив Каленков. 

Практично у всіх галузях економіки – стагнація

Навіть у відносно успішних галузях бізнес нині продовжує тримати паузу. Великих інвестиційних проектів, масштабних запусків в Україні, як і раніше, не спостерігається, зазначив Охріменко. І в той час, як форварди хоча б ще тримаються на плаву, інші галузі в Україні продовжують стагнувати. Про це, за його словами, свідчить і падіння індексу промислового виробництва. За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в листопаді скоротилося на 0,9%, порівняно з аналогічним місяцем 2017 року, тоді як у жовтні було зафіксовано зростання на 1,4% після двох місяців зниження, що склало 1,3% у вересні і 0,5% у серпні. У січні-листопаді 2018 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, індекс промислової продукції зріс на 1,6%. В основному зростання відбувалося за рахунок все тих же металургів і аграріїв, сказав 112.ua Охріменко. 

"За всіма іншими видами виробництва відбувалася стагнація. Українське машинобудування так і не змогло переорієнтуватися з напряму РФ. Але статистика показує, що експорт у Росію продукції машинобудування в 2018 році падав. При цьому і ті поставки, що ще є, здійснюються за старими контрактами. Нові контракти не укладаються. Якщо порівнювати з 2013 роком, експорт продукції машинобудування в Росію впав на 11 млрд дол. Це відбувається в результаті торговельної війни і санкцій, які накладаються на різні види української продукції. Целюлозно-паперова промисловість стагнує, хімічна то працює, то ні. Зокрема, Одеський припортовий завод то запускається на місяць, потім знову стоїть", - сказав Охріменко.

Україна продовжувала залежати від імпортного бензину і відповідно від волатильності курсу нафти, який спровокував кілька різких цінових стрибків на автомобільне паливо в поточному році. "Якщо говорити про короткостроковий прогноз, то на сьогодні потенціал зниження цін становить близько 3 грн/л. Думаю, він буде реалізований до середини січня. Є підстави вважати, що до нового року ціни у всіх мережах на бензин і ДТ повернуться на рівень нижче 30 грн/л", - сказав 112.ua директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

Фото з відкритих джерел

За його словами, на 2018 рік покладалися надії на збільшення обсягів переробки нафти на українських НПЗ, однак цього не сталося, незважаючи на те, що ситуація продовжує залишатися сприятливою: імпортні поставки йдуть з преміями до світового ринку, створюючи гарні стартові умови для внутрішніх виробників (в Україні працює єдиний НПЗ – Кременчуцький). "Судячи з усього, розмір проблем і відсталість виробництв набагато більші, ніж здавалося раніше", - підсумував Куюн. 

Приватизація практично не зрушилася з мертвої точки

Райдужні очікування щодо приватизації підприємств і наповнення бюджету від реалізації держвласності також не виправдалися. Призначений на 13 грудня конкурс з продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" було скасовано. Як пояснили у ФДМ, на підприємство претендували всього дві компанії "Укрдонинвест" і білоруське Виробниче унітарне підприємство "Нефтебитумный завод". Як сказали у фонді, подана ними документація не відповідала вимогам законодавства, але крім того, за інформацією правоохоронних органів, кінцевим бенефіціарним власником однієї з компаній була особа, яка також "є засновником і контролером компаній, зареєстрованих на території Росії, про що учасник не повідомив у конкурсній документації". За даними джерел у ФДМ, говорити про повторний конкурс з продажу акцій цього об'єкта до весни 2019 року немає підстав.

"Велика приватизація рушила з місця, але її рух гальмують нікчемні судові позови. Фонд відібрав інвестиційних радників на більшу частину об'єктів зі списку великої приватизації. 5 конкурсів заблоковані судовими позовами. Зокрема це "Одеський припортовий завод", Вугільна компанія "Краснолиманська", завод "Електроважмаш", "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", фармацевтична компанія "Індар", - сказав 112.ua керівник ФДМ Віталій Трубаров, підкресливши, що "на наступний рік переходять всі об'єкти зі списку великої приватизації". 

Фото з відкритих джерел

  

У середині року в Україні, правда, стартувала мала приватизація. Об'єкти продаються в системі аукціонів на Prozorro. "З вересня нинішнього року вдалося продати понад 200 об'єктів на 350 млн грн", - сказав Трубаров, підкресливши, що "є аукціони, на яких кінцева ціна продажу в 5-10 разів перевищувала стартову". Трубаров зазначив, що якщо б закон про приватизацію був прийнятий парламентом у 2017 році, як і планувалося, то фактичні продажі почалися б на початку, а не наприкінці року і результат відрізнявся б в рази: "Той результат, який ми отримали (щодо малої приватизації, - ред.), це хороший оптимальний результат продажів за 3,5 місяців".   

"Велика приватизація не відбулася з абсолютно політичних причин. Просто влада не може визначитися, кому віддати ці підприємства. Плюс вибори. Швидше за все, до цієї теми повернуться вже після виборів", - вважає Олександр Охріменко.

Зростання цін на енергоносії і провал програми-2020  

Знаковими явищами року, що минає, стало зростання цін на енергоносії, зокрема рішення про поетапне доведення до ринкової ціни на газ для населення. Уряд пішов на такий крок після тривалих і напружених переговорів з МВФ. У той же час, це не врятувало фінансове становище "Нафтогазу", який наступного року може вперше за кілька років замість прибуткового стати збитковим. У зв'язку з цим, газовий монополіст намагається вибити від уряду компенсацію через суд: сума позовних вимог вже перевищує 100 млн грн. Розміщення "Нафтогаз" євробондів провалилося через несприятливу кон'юнктуру на фінансових ринках. Таким чином, питання закачування газу в ПСГ на майбутній опалювальний сезон виявилося під серйозним питанням.

В нинішньому році став абсолютно відчутний факт, що розпіарена урядом програма виходу на стовідсоткове забезпечення газом українського видобутку до 2020 року провалилася. Найбільший гравець ринку, державне "Укргазвидобування", в нинішньому році, схоже, залишиться на тих же показниках, що і в минулому. Приватні гравці також не могли зробити значний прорив через відсутність нових ліцензій. Аукціони з їх продажу на Prozorro запустилися тільки до кінця року, відповідно, імена перших покупців стануть відомі тільки в березні 2019 року. Великі іноземні інвестори у приватний сектор в газовидобутку так поки і не вийшли і він залишається царством українських олігархів і власників, які займаються перепродажем "сплячих ліцензій". Як і в попередні роки, забирати їх влада не поспішає. Тим часом, за оцінками експертів, відставання по програмі 2020 вже становить не менше 1 млрд куб. м газу. 

Зростання української економіки забезпечили заробітчани 

Як не дивно, драйверами зростання економіки стали головні жертви її стагнації заробітчани, які після початку дії безвізового режиму масово їдуть працювати в Європу. Тільки вони забезпечили надходження в країну запаморочливої суми – понад 10 млрд грн, сказав 112.ua Олександр Охріменко: "Якщо б у нас не було грошей заробітчан, то показники економічного зростання становили б не 3%, а 1,5%".

Заробляючи в багатих країнах, наші співвітчизники приїжджають витрачати гроші в Україні, де ціни набагато нижче. "Це призвело до зростання обсягів продажів будівельних матеріалів, житлового будівництва, споживчих товарів", - сказав Охріменко. 

Оборот роздрібної торгівлі в Україні в січні-листопаді 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року в порівнянних цінах зріс на 6,2%. При цьому обіг у листопаді порівняно з листопадом минулого року зріс на 5,6%, повідомляє Держстат.

За даними Нацбанку, в 2018 році доходи українців все ще менші на 18% у порівнянні з 2013 роком. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>