Економіка свят: Чи не забагато українці відпочивають?

Під час свят населення найменше замислюється про їх "ціну" для економіки країни. За логікою, будь-який вихідний або свято – це зниження ВВП, доходів компаній, держбюджету і, як наслідок, населення. Тобто чим менше країна працює, тим нижче рівень життя в країні. Але логіка в цьому випадку не працює: на Заході люди працюють менше часу, але ВВП там в рази більше, ніж в Україні

Економіка свят: Чи не забагато українці відпочивають?
Фото з відкритих джерел

Юрій Григоренко

Журналіст

Під час свят населення найменше замислюється про їх "ціну" для економіки країни. За логікою, будь-який вихідний або свято – це зниження ВВП, доходів компаній, держбюджету і, як наслідок, населення. Тобто чим менше країна працює, тим нижче рівень життя в країні. Але логіка в цьому випадку не працює: на Заході люди працюють менше часу, але ВВП там в рази більше, ніж в Україні

Багато чи мало в Україні вихідних?

Кількість офіційних свят в Україні має тенденцію до зростання. У 2017 році вихідним днем стало католицьке Різдво. Всього під час зимових свят в Україні буде 10 вихідних днів.

При цьому вже в 2018 році кількість свят і вихідних може зменшитися. Інститут національної пам'яті розробив законопроект, де пропонується скоротити кількість святкових днів. 8 березня і 9 травня (стане святом 8 травня – День пам'яті та примирення) залишаться святковими, але робочими днями, а 2 травня як святковий день пропонується скасувати. Також пропонується скасувати практику перенесення вихідних днів, коли свято припадає на суботу або неділю (перенесення залишиться тільки для Великодня, Різдва та Трійці). Поки говорити про перспективи законопроекту складно, але, судячи з усього, ці зміни може бути ухвалено, адже за останній час було ухвалено чимало несподіваних і непопулярних рішень, і навіть таке "святе" для українців, як свята, не зупинить можновладців.

Новини за темою

Невже у владі усвідомили, що свята б'ють по економіці країни? Але чи так це насправді?

Приміром, на тлі народних депутатів середньостатистичний українець виглядає трудоголіком навіть з урахуванням свят. Народні обранці не тільки фактично пішли (звичайно, офіційно вони "працюють з виборцями") на канікули за тиждень до Нового року (бюджет вони ухвалили заздалегідь, а не як зазвичай – за кілька днів до Нового року), так і в січні у них буде тільки один пленарний тиждень (з 16 по 19 січня) замість двох.

Новини за темою

Менше свят – більше ВВП?

Слід зазначити, що в більшості розвинених країн середня тривалість роботи істотно нижче, ніж в Україні. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, в 2016 році німці в середньому відпрацювали близько 1 360 годин, французи – 1 470, англійці – 1 680, американці – 1 780, поляки – 1 928, росіяни – 1 974, а рекордсменами стали мексиканці – 2 255 годин. У 2016 році норма робочого часу в Україні при 40-годинному робочому тижні склала 2008 годин. Тобто з усіма нашими святами ми працюємо значно більше, ніж у країнах Західної Європи, але на рівні з країнами-сусідами.

Кількість вихідних та свят в Україні суттєво не відрізняється від інших країн – десь більше, десь менше. Як зазначає аналітик консалтингової компанії USC Іван Нікітченко, у західних країнах спостерігається тенденція до скорочення робочих годин: у Швеції обговорювали можливість переходу на 6-годинний робочий день, а у Фінляндії проводиться експеримент з виплати безумовного основного доходу (коли людина отримує мінімальний дохід незалежно від її роботи).

Крім того, наша країна в частині роботи є більш "прогресивною", ніж країни Західної та Східної Європи. У нас немає традиційної для середземноморських країн сієсти, на різдвяних святах багато магазинів і ресторанів у вищезгаданих країнах просто не працюють, багато магазинів не працюють у вихідні, а в будні закриваються раніше, тоді як в Україні багато з них працюють значно більше й довше.

У скільки можна оцінити "втрати" від свят? Вельми умовний показник – рівень створюваного ВВП у фактичних цінах за день: він дає розуміння, яка цінність у фінансових вимірниках усереднено створюється протягом робочого дня економікою країни. Середня кількість робочих днів у році – приблизно 250. Отже, цей показник у 2015 році становив 8 млрд грн, в 2016-му – 9,5 млрд грн і за три квартали 2017 року – 11,1 млрд грн. Тобто в середньому за один робочий день створюється 0,4-0,5% ВВП. Приблизно такі ж оцінки будуть і у випадку вихідного в будні.

Новини за темою

Звичайно, тією чи іншою мірою бізнес в Україні ведеться і у вихідні дні: працюють виробництва безперервного циклу (наприклад, металургія, енергогенерація і сфера послуг - торгівля, громадське харчування, транспорт тощо), і точно підрахувати економічний ефект досить проблематично. Тому ці "втрати" носять досить умовний і приблизний характер.

Втім, є і форс-мажорні обставини: через блокаду Донбасу Україна наростила імпорт енергоресурсів, що негативно відбилося на торговому балансі та призвело до втрати 1% ВВП (за оцінками Кабміну). А вже втрати від невдалих управлінських або корупційних рішень можновладцями в Україні взагалі ніхто не рахує.

Справа зовсім не в трудочасах

Ключовим є питання продуктивності праці, і в цьому Україна сильно відстає від розвинених країн: цей показник у нашій країні нижче європейського рівня приблизно вчетверо. "Проблема України не в кількості й тривалості свят і вихідних, а в низькій продуктивності праці (не в останню чергу через небажання інвестувати в переобладнання та модернізацію виробництва). Це пояснює той факт, що кількість робочих годин у тій же Німеччині, Бельгії, Швейцарії, Франції нижче, ніж в Україні, Росії, Мексиці та ряді інших країн", – говорить директор рейтингового агентства IBI-Rating Олексій Амфітеатров.

Поряд з тим зарплата середньостатистичного українця через невисоку питому вагу витрат на оплату праці у виробленому продукті не сильно залежить від результатів його праці. А продуктивність праці в найближчій перспективі складно буде радикально поліпшити.

Новини за темою

Також немає жодних гарантій, що, скасувавши низку святкових і вихідних, ми отримаємо позитивний для економіки ефект. Важливо враховувати фактор ментальності (наприклад, продуктивність людей 1 січня може бути дещо нижчою, а виробничий травматизм вище; крім того, традицією ще з радянських часів є формат проведення травневих свят (на дачах, городах).

До того ж є цілий ряд професій "на вільному графіку", де більш важливим є кінцевий результат, і трудогодини ніхто не табелює (у багатьох професіях фактор фіксованого робочого дня відходить на другий план – журналістика, сфера IT).

У таких умовах зменшувати кількість свят марно, позаяк успішність країни залежить від інших змінних. Є безліч чинників, які впливають на стан економіки. Робота – лише один із них. За інших рівних умов чим більше робочих годин має рік, тим вище ВВП. Але для того щоб поліпшити продуктивність праці, потрібно якісно адмініструвати використання робочого часу (там, де є можливість, – формувати систему оплати за результатом). Крім того, необхідно приділяти увагу модернізації капітальних фондів та кваліфікації персоналу, і тоді велика кількість свят не буде перешкодою економічному зростанню", – підкреслює Олексій Амфітеатров.

Святковий позитив теж є

Прихід свят змушує людей витрачати більше, в цей період витрати зростають непропорційно до доходів, у тому числі витрачаються кошти з "криївок" та офіційно неврахованих доходів.

Можна визначити приблизний розмір зростання обігу роздрібної торгівлі у зв'язку з новорічними святами. Згідно з даними Держстату, зростання роздрібного товарообігу в листопаді та грудні 2016 року склав 109,7 млрд грн і 116,6 млрд грн відповідно. Аналогічна ситуація, коли грудневий показник істотно вище листопадового, мала місце в 2015 році, коли відповідні показники роздрібного товарообігу склали 89,6 млрд грн і 100,4 млрд грн відповідно. Тобто в грудні українці приносять у роздріб на 8-10 млрд грн більше, ніж місяцем раніше. Саме цей показник (в середньому – 10 млрд грн) можна вважати "ціною" новорічних свят для торгівлі. Втім, ця цифра відносно невелика, оскільки вона становить приблизно одну десяту від щомісячних витрат у роздробі. Крім того, потрібно враховувати і передноворічне зростання цін на багато товарів (рітейлери не забувають таким чином "заробляти" на новорічному ажіотажі), а також просту інфляцію, за якої українці витрачають більше грошей, але не купують більше товарів. Наприклад, згідно з даними соцопитування Research & Branding Group, загальний розмір новорічних витрат українців у 2017 році складе в середньому близько 1659 грн, тоді як рік тому – 1 205 грн. Можна з упевненістю говорити про те, що ціни, на відміну від реальних доходів українців, істотно зросли.

Кошти з тіньового обігу у свята потрапляють до легальної торгівлі, звідки частково знову йдуть у тінь – таким є традиційний "кругообіг" коштів в українській економіці. Нагадаємо, що в I кварталі 2017 року рівень тіньової економіки склав 37% від офіційного ВВП.

Загалом єдиним раціональним виходом із ситуації низької продуктивності праці є підвищення цього показника на основі залучення інвестицій та впровадження інновацій в усіх сферах економіки та життя суспільства, тобто поліпшувати інвестиційну привабливість і радикально боротися з корупцією. При цьому стартові умови такі, що потрібно починати практично з нуля: за даними дослідження компанії ЕЙ, Україна посідає перше місце за рівнем корупції серед 41 країни Європи, Близького Сходу, Індії та Африки, а індекс інвестиційної привабливості України (опитування Європейської бізнес-асоціації) у ІІ півріччі 2017 року склав 3,03 бала з п'яти можливих, що на 0,12 бала менше порівняно з І півріччям.

Крім того, необхідно проводити дерегуляцію бізнесу, щоб компанії витрачали час на свою профільну діяльність, а не на спілкування з чиновниками та адміністрування бізнес-процесів, швидше проводити автоматизацію всіх типів бізнес-процедур.

"Потрібно продовжувати зменшення паперової тяганини, час спілкування з чиновниками в держорганах тощо. Наприклад, на адміністрування податків в Україні бізнесу витрачає 328 годин на рік, коли в середньому в світі – 240 годин. Це різниця у 88 робочих годин, тобто майже 2 тижні роботи", – резюмує Іван Нікітченко.

Юрій Григоренко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>