"Джавеліни" у ЗСУ: Тому що кращі від "Корсара", "Стугни" і "Скіфа" чи тому що задарма?

До ЗСУ в 2018 році надійдуть протитанкові ракетні комплекси США FGM-148 Javelin ("Дротик") розроблені в 1996 році. При цьому Україна має свої аналоги, набагато новіші: ПТРК "Скіф", "Стугна-П" зразка 2011-2013 рр., які мають загалом зіставні, принаймні в теорії, ТТХ. Чому тоді Київ так довго випрошував "Джавеліни" у Вашингтона: тому що це безкоштовно чи тому що українські аналоги на практиці гірші від американського "дідуся"? Питання

"Джавеліни" у ЗСУ: Тому що кращі від "Корсара", "Стугни" і "Скіфа" чи тому що задарма?
Фото з відкритих джерел

Никита Синіцин

Журналіст

До ЗСУ в 2018 році надійдуть протитанкові ракетні комплекси США FGM-148 Javelin ("Дротик") розроблені в 1996 році. При цьому Україна має свої аналоги, набагато новіші: ПТРК "Скіф", "Стугна-П" зразка 2011-2013 рр., які мають загалом зіставні, принаймні в теорії, ТТХ. Чому тоді Київ так довго випрошував "Джавеліни" у Вашингтона: тому що це безкоштовно чи тому що українські аналоги на практиці гірші від американського "дідуся"? Питання

Справжній ажіотаж викликала заява президента України Петра Порошенка про надходження до країни першої партії американських ПТРК FGM-148 Javelin із запланованих 35 пускових установок і 210 ракет до них, яких чекають з 2015 року і на які покладають надії чи не перелому бойових дій на Донбасі.

Треба сказати, що останні надії, м'яко кажучи, є перебільшеними: надавати статус "вундерваффе" нехай і доброму, але все ж вузькоспеціалізованому виду зброї – ПТРК, призначеному для боротьби з броньованими цілями, гелікоптерами і польовими укріпленнями, занадто самовпевнено. Власне, помічник держсекретаря США з питань Європи та Євразії Весс Мітчелл, який заявив, що Україна має застосовувати протитанкові комплекси Javelin для оборони, вже дав зрозуміти тим самим, що особливих змін, а перелому в боях на Донбасі й поготів від Javelin чекати не варто.

Новини за темою

Але відвернімося від тієї ролі суперзброї, яку пророкують 22-річному ПТРК в Україні, і задамося питанням, а чи є в нашій країні озброєння, здатне виступити якщо не конкурентом, то хоча б аналогом "Дротику"? Зрештою, наша країна має багатющий потенціал у розробленні та виробництві танків і бронетехніки. Тож хіба вона не здатна створювати і засоби боротьби з ними?

Як виявилося, здатна.

Є в столиці Державне Київське конструкторське бюро "Луч", що спеціалізується на виробництві різного озброєння. У списку номенклатури бюро систем озброєння числяться і протитанкові ракетні комплекси, причому серед них одразу три одиниці: легкий переносний ракетний комплекс "Корсар", ПТРК "Бар'єр" і ПТРК "Скіф" (прийнятий на озброєння ЗСУ як "Стугна-П").

Найбільш ранній зі згаданих ПТРК - "Бар'єр" - вперше було представлено в 2005 році на виставці IDEX і зараз його серійно виробляють у столичній Державній акціонерній холдинговій компанії (ДАХК) "Артем".

Наразі існує два основних варіанти:

Новини за темою

1) "Бар'єр": призначений для озброєння бронетехніки у складі бойових модулів, які застосовуються на БТР і БМП, має калібр 130 мм, максимальну дальність до 5000 м, напівавтоматичну систему наведення по лазерному променю, непроникність при тандемній кумулятивній бойовій частині щонайменше 800 мм при динамічному захисті, температурний діапазон застосування - від -40 до +60 градусів;

2) "Бар'єр-В": озброєно останнім гелікоптери Мі-24; ТТХ дещо поліпшено, зокрема дальність дії ракети збільшено до 7500 м, а система наведення - по лазерному променю із супроводом цілі в автоматичному режимі.

Фото з відкритих джерел

Є також корабельний варіант ПТРК - "Бар'єр-ВК", установлений на трьох  ракетно-артилерійських катерах ВМС Казахстану.

Легкий переносний ракетний комплекс "Корсар" за деякими параметрами близький до Javelin, але загалом явно поступається йому. Комплекс хоча й було продемонстровано на виставці IDEX в 2005 році, але почав проходити випробування лише в 2013 році, будучи, таким чином, новішим від "Дротика".

ПТРК "Корсар" має калібр ракети 107 мм проти 127 мм у Javelin, дальність до 2 500 м (аналогічно до американського ПТРК), напівавтоматичну по лазерному променю систему наведення проти повністю автоматичного принципу "вистрілив і забув" "Дротика"; вага українського комплексу перевищує 24 кг без урахування 6-кілограмового верстата (у його американського конкурента вага становить 22,5 кг, але все ж дозволяє стріляти з плеча), бронепробивність "Корсара" - 550 мм при тандемній кумулятивній бойовій частині (БЧ) ракети проти 800 мм у FGM-148.

Фото з відкритих джерел

Безсумнівний плюс "Корсара" у його вартості: 130 тис. дол. за комплекс і 20 тис. за 1 ракету дають у сумі вартість ПТРК і 6 ракет до нього в 250 тис. дол. проти 1,3 млн дол. у "Джавеліна".

Нарешті, останній вітчизняний зразок ПТРК від ГККБ "Промінь" - "Стугна-П", чи "Скіф", найбільш близький до американського варіанту, а за одним параметром і зовсім помітно перевершує його, що може в прямому сенсі стати питанням життя і смерті.

Слід вказати відразу, що ПТРК "Скіф" - це ракетний комплекс спільної розробки України та Білорусі, за основу якого взято українську протитанкову ракету "Стугна" - одну з десятка розроблених ГККБ "Луч". Варіант ПТРК, прийнятий на озброєння ЗСУ у 2011 році, дістав назву "Стугна-П". Його відмінність від "Скіфа" полягає в тому, що прилад наведення там українського виробництва, а в останньому – вже білоруського.

У 2015 році "Стугна-П" було прийнято на озброєння в частинах Національної гвардії.

Щодо ТТХ, то слід сказати одразу: "Стугна-П" не дозволяє робити постріл з плеча, а виключно з верстата, в чому вона програє "Дротику". Щоправда, це може компенсуватися можливістю пуску із закритих позицій і дальніх дистанцій. Також "Стугна-П" має систему наведення по лазерному променю із супроводом цілі в автоматичному режимі, з пульта дистанційного управління, через телеканал, тобто після пострілу оператор має "вести" ракету, ризикуючи бути виявленим і наражаючи себе на небезпеку.

Фото з відкритих джерел

На відміну від українського комплексу, "Джавелін" має головку самонаведення, що робить його більш мобільним в обслуговуванні, точним і більш швидким, ніж "Стугна-П". Після пуску оператор може сховатися – ракета сама має "знайти" ціль. Щоправда, при цьому навідник має чітко бачити ціль, що необхідно для її "захоплення" головкою самонаведення "Дротика".

Калібр ракети у "Стугни-П" трохи вище – 130 мм проти 127, але основна перевага українського аналога в дальності його дії.

Якщо "Джавелін" може впевнено працювати за принципом "вистрілив і забув" на відстані 2 500 м й оператор має бачити ціль, щоб ГСН ракети могла провести її "захоплення", "Стугна-П" працює до 5 000 м. А тепер уявімо теоретично, що оператора ПТРК FGM-148 Javelin з 22,5 кіло вантажу на плечах було помічено ціллю до того, як наблизився на 2,5 км. Дальність прицільного вогню основної зброї танків типу Т-64, Т-72, Т-80 – танкового знаряддя – складає щонайменше 3 000 м, тобто помічений в діапазоні від 2 500 до 3 000 м оператор "Дротика" ризикує бути вбитим танковим снарядом.

Новини за темою

Зрозуміло, те, що можливо в теорії, необов'язково трапиться на практиці. Але якщо все ж теорія стане практикою, розрахунку ЗСУ, озброєному суперзброєю у вигляді "Джавеліна", можна буде лише поспівчувати.

Головний фактор на користь Javelin - це досвід його бойового застосування в Іраку, в умовах якого дальності ПТРК цілком вистачало для перемоги, тоді як бойовим досвідом в умовах конфлікту на Донбасі вітчизняні ПТРК похвалитися не можуть. В усякому разі надійних офіційних даних їх використання у відкритому доступі немає.

Влітку 2017 року "Укроборонпром" відзвітував про дострокове виконання замовлення на поставку до ЗСУ 300 ракет "Стугна" в продовження замовлення 2016 року, тобто ракети в українській армії були вже в 2016 році, але чи використовували їх при цьому на передовій – питання залишається відкритим. У соцмережах і на Ютубі є низка фото і відео бойового чергування і навіть застосування наших ПТРК, але наскільки можна довіряти цьому відео, питання риторичне.

Звісно, питання постачання Україні "Джавелінів" у 2018 році – це більше політика, ніж військові потреби нашої країни. Це символ підтримки України з боку США і певний посил Росії. Якщо політику залишити в стороні, то Україні було б вигідніше розвивати власні ПТРК, що, в принципі, Київ і робить протягом останніх років. По правді кажучи, ми можемо обійтися і без Javelin. За словами Петра Порошенка, цього року до війська надійде і "Стугна". Однак коли тобі пропонують, по суті, безкоштовні "Джавеліни", відмовлятися важко - з якого боку не подивися: що з військового, що з політичного.

Микита Сініцин  

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...