Без шансів на конкуренцію: Як Нацрада подарувала ліцензію на загальноукраїнську цифру каналу "Рада"

Як і очікувалося, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення віддала перемогу в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення в багатоканальній мережі МХ-5 (загальноукраїнська цифра) парламентському каналу "Рада". Рішення було схвалено одноголосно, але залишило по собі неприємний осад для чотирьох інших учасників конкурсу, оскільки задовго до сьогоднішнього засідання Нацради з'явилися докази його формальності. А після сьогоднішніх заяв членів Нацради і навіть народних депутатів, присутніх на засіданні, перемогу "Ради" було заздалегідь визначено, оскільки, цитуючи нардепа Григорія Шверка, державі просто "нема де висловити свою точку зору" і тому їй потрібен канал, який доноситиме правду", вважає голова Нацради Юрій Артеменко

Без шансів на конкуренцію: Як Нацрада подарувала ліцензію на загальноукраїнську цифру каналу "Рада"
112.ua

Як і очікувалося, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення віддала перемогу в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення в багатоканальній мережі МХ-5 (загальноукраїнська цифра) парламентському каналу "Рада". Рішення було схвалено одноголосно, але залишило по собі неприємний осад для чотирьох інших учасників конкурсу, оскільки задовго до сьогоднішнього засідання Нацради з'явилися докази його формальності. А після сьогоднішніх заяв членів Нацради і навіть народних депутатів, присутніх на засіданні, перемогу "Ради" було заздалегідь визначено, оскільки, цитуючи нардепа Григорія Шверка, державі просто "нема де висловити свою точку зору" і тому їй потрібен канал, який доноситиме правду", вважає голова Нацради Юрій Артеменко

Скандальний конкурс

Конкурс на отримання ліцензії на мовлення в багатоканальній мережі МХ-5 Нацрада оголосила наприкінці липня цього року. І сталося це після вельми цікавих подій

Наразі в національної "цифрі" лише 28 телеканалів. 1 травня 2016 року провайдером-монополістом "Зеонбудом" було відключено канал "Вінтаж" через борг у понад 50 млн грн. У грудні 2016-го Нацрада не дозволила провайдеру виключити телеканал з мережі, але вже через півроку – 20 липня – дозволила "Зеонбуду" це зробити, програвши провайдеру два суди. Як пише галузеве видання "Медіаняня", "як правило, у подібних випадках регулятор говорить про тиск на суддів, які зобов'язані не ухвалювати конкретні рішення, а рекомендувати повторно розглянути питання". "Але цього разу, незважаючи на касаційний процес, що триває наразі, Нацрада пішла на поступки монополісту і скасувала своє рішення від грудня минулого року, а вже через тиждень після цього оголосила конкурс. Чому регулятор так сильно поспішав з конкурсом – невідомо", - йдеться в матеріалі видання.

Цікаво, що канал "Вінтаж" тоді мав чинну ліцензію, проте голова Нацради Юрій Артеменко на одному із засідань у цій справі заявив, що для початку необхідно виконати рішення суду (дозволити "Зеонбуду" відключити канал), після чого вирішувати, що робити далі, можливо - оголошувати конкурс на звільнене місце в мультиплексі. Це і було зроблено.

Втім, у такий поспіх є вірогідне пояснення. У листі до спікера ВР Андрія Парубія голова Нацради Юрій Артеменко ще 1 липня 2016 року запропонував розглянути питання отримання ліцензії на цифрове мовлення для телеканалу "Рада". "У разі бажання телеканалу "Рада" перейти на цифрове мовлення і за умови проведення конкурсу Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення пропонуємо передбачити в державному бюджеті України на 2017 рік кошти на отримання ліцензії телеканалу "Рада" на цифрове мовлення", - йдеться в листі Артеменка.

Мабуть, "Рада" погодилася з пропозицією голови Нацради, і в березні 2017 року (ще за 4 місяці до оголошення конкурсу) було опубліковано річний план закупівель телеканалу "Рада", в якому було передбачено витрати в розмірі 4,29 млн грн на телекомунікаційні послуги "Зеонбуду" за поширення в цифровому форматі телевізійного сигналу.

Тільки після цього в кінці липня Нацрада оголосила конкурс, на який, звичайно, телеканал "Рада" подав заявку. Ймовірно, щоб встигнути до кінця року залагодити всі формальності, оскільки гроші вже було виділено на 2017 рік.

Тобто конкурс спочатку планувався під одного гравця – парламентський телеканал. Про фальсифікації конкурсу повідомляли народні депутати, писали галузеві видання.

"Медіаняня" повідомляла, що "вся ця історія дуже нагадує те, що відбувалося в 2011-му, коли попередній склад Нацради проліцензував у цифрі державний телеканал Нацбанку "БТБ", за три роки роботи витратив 350 млн грн (наразі його місце в цифрі займає другий телеканал громадського мовлення "Культура"). Якщо переможе "Рада" в конкурсі – (не)монополіст "Зеонбуд" буде регулярно отримувати хороший куш з держскарбниці, що, як мені здається, тягне на корупцію".

Ймовірно, щоб на конкурс не подалося занадто багато бажаючих, Нацрада виставила заставу в 130 тис. грн, причому тим, хто програє, не будуть її повертати.

Тим не менше на конкурс подали заявки ще чотири канали - "112 Україна", "Ньюзван", "Плюс-Плюс" і "Гравіс-Кіно". Щодо каналу "112 Україна", то його перемога в конкурсі означала б також звільнення регіональних частот, які потім могли б бути передані іншим мовникам. Ліцензії телеканалу "112 Україна" протягом майже чотирьох років є джерелом конфлікту між каналом і Нацрадою, який понад 25 разів відмовив групі компаній у переоформленні ліцензій, посилаючись на різні причини, водночас переоформляючи ліцензії прямим конкурентам "112 Україна".

Державі потрібна "правда"

Сьогодні ще до початку засідання під будівлею Нацради журналісти "112 Україна" влаштували невеличкий флешмоб. Під будівлею був встановлений великий мікрофон, який символізує свободу слова, але цього разу його було огороджено стрічкою, що символізувало обмеження цієї свободи. Був встановлений імпровізований телевізор, в якому всі бажаючі могли сфотографуватися.

Втім, ця акція не змусила членів Нацради відмовитися від раніше затвердженого сценарію. Депутати, які прийшли до залу, висловилися на користь надання "цифри" парламентському каналу. А сама атмосфера засідання означала, що рішення вже схвалено, залишилося його продемонструвати всій країні.

Аргумент прихильників "Ради" був, по суті, один – країні потрібен механізм пропаганди. Звичайно, російська агресія як ніколи краще послужила цій аргументації.

"Особисто мені як народному депутату здається, що в країні, яка веде інформаційну війну, в країні, яка страждає від інформаційної агресії, склалася така ситуація, що можливості держави висловити свою позицію є значно обмеженими, бо тепер держава не має жодних власних засобів комунікації, крім телеканалу "Рада", - заявив народний депутат від "БПП", а в недалекому минулому член Нацради Григорій Шверк.

Вторив йому і нардеп Олег Барна, який теж вирішив прийти підтримати парламентський канал. "Чесно кажучи, я виступав і буду виступати за те, щоб у власності держави залишилися певні стратегічні сфери. Радіо і телемовлення - одна з таких сфер. Ми бачимо, наскільки можуть маніпулювати суспільством через медіапростір деякі недобросовісні транслятори інформаційного продукту. Ми бачимо, наскільки суспільство політизоване наразі. Це серйозна проблема в Україні. Єдиний державний канал повинен мати можливість подавати об'єктивну інформацію про діяльність вищого органу держави", - заявив Барна.

Коли справа дійшла до голосування, голова Нацради Юрій Артеменко спробував пояснити, чому буде голосувати за "Раду". "Я буду голосувати за "Раду", тому що я віддаю перевагу каналу, який є не те щоб об'єктивним... Ми у своїх приватних каналах висловлюємо свою думку. "Рада" - це дзеркало, в якому можна побачити, що той депутат поганий, той дурницю каже, той хороші речі говорить. Для мене він не те щоб більш або менш об'єктивний, він, за своєю суттю, менш дискусійний. Державний канал повинен бути, щоб доносити правду, виборці повинні знати про те, що відбувається в парламенті", - висловився в підсумковій промові Артеменко.

Я спеціально залишив ці три цитати поспіль, щоб було зручніше оцінити їхню ідентичну суть. Фактично що депутати, що члени Нацради стверджували, що приватні телеканали не можуть висловлювати правду, на неї монополія зараз тільки в державних ЗМІ. Абсурдність такої логіки в принципі зрозуміла, але мабуть не всім. І це при тому, що на інформаційних каналах України, до яких відноситься і "112 Україна", в прямому ефірі транслюється робота парламенту, Кабміну, президента, йдуть включення з кулуарів Ради, засідань інших органів влади, запрошуються гості з абсолютно всіх парламентських фракцій і груп. Тобто, вже робиться навіть більше, ніж "Рада" буде займатися за бюджетні мільйони. Але, мабуть, влада турбує той момент, що ці ЗМІ не можна контролювати і лити в ефірі виключно потік "позитиву".

Тому одноголосно було оголошено переможцем конкурсу канал "Рада". Про якість трансляцій та самого продукту каналу члени Нацради вирішили не розвивати тему, а варто було б, бо тепер у кожному будинку буде транслюватися цей канал.

Подвійні стандарти

Представників "112 Україна" на засіданні Нацради розкритикували. Єдиний канал, щодо якого на засіданні знайшлися зауваження. Не виключено, що через те, що "112 Україна" вирішив не мовчати, а відкрито говорити про підтасовування конкурсу. Згадали і ліцензію, яку сама Нацрада не хоче переоформлювати, і трансляцію засідання в прямому ефірі, і навіть якийсь тиск на членів ради. При голосуванні жоден член Нацради не віддав голосу за "112 Україна", хоча канал є лідером інформаційного мовлення в країні та за рівнем продукту вже давно готовий до виходу на загальноукраїнську "цифру".

На думку генерального директора "112 Україна" Єгора Бенкендорфа, телеканал "112 Україна" повністю відповідав умовам конкурсу і надав усю необхідну інформацію.

"Шкода, що сталося так, як сталося, я сподівався і не вірив, що буде таке рішення. Я вважаю, що якщо взяти об'єктивні причини, наприклад, хто лідер інформаційного мовлення, - "112 канал". У нас є переваги, за всіма умовами конкурсу ми відповідали. Всі питання щодо власників, фінансування тощо, ми щодо цього всього надали інформацію. У нас є переваги серед інших каналів. Чому? Тому що ми заздалегідь говорили, що якщо перемагає "112 канал", ніхто в це не вірив, я вірив, що таке може бути, то ми віддамо регіональні ліцензії", - сказав він.

Представник телеканалу "112 Україна" Василь Сметана вважає, що засідання Нацради з ТБ показало упереджене ставлення до "112 Україна".

"Ми лідери інформаційного мовлення і є визнаними не тільки в Україні. На нас постійно тиснуть ліцензійними умовами, ми запропонували механізм, але нам сказали "нас не влаштовує, ми все одно не віримо", фактично Нацрада показала, що вони упереджено ставляться до "112", це не потрібно вже доводити взагалі. Те, що я наразі побачив на засіданні, повністю підтверджує ту інформацію, яка була до цього. Дива не сталося: на жаль, те, про що говорили на ринку медіа та народні депутати, підтвердилося. Фактично відбувся конкурс під одного учасника, сам конкурс можна назвати фарсом", - сказав він.

Директор "112 Україна" Юрій Будяк подякував глядачам і колективу телеканалу "112 Україна" за підтримку і висловив жаль про те, що "знову відбуваються подвійні стандарти Нацради".

"На превеликий жаль, сталося те, чого ми не очікували, але це сталося: думку глядачів рейтингового каналу знову не було взято до уваги, і знову відбуваються подвійні стандарти Нацради. Це прикро, тому що виграв канал, який буде фінансуватися за ваші, мої, наші кошти. Я дуже вдячний за підтримку нашого телеканалу ведучим, співробітникам, глядачам. Дивіться нас далі, ми будемо працювати тільки для вас, ви будете мати найсвіжішу і об'єктивну інформацію", - говорить Будяк.

* * *

За умовами конкурсу, ліцензію на всеукраїнське мовлення міг отримати той телеканал, у якого не менше половини від загального обсягу контенту становить частка соціально важливих програм. "Рада" транслює засідання парламенту, а своїм козирем називає "трансляцію у прямому ефірі всіх брифінгів народних депутатів". На них депутати зазвичай лобіюють свої законопроекти. У внесесійні періоди канал працює як типова пустушка, навіть представник "Ради" на засіданні Нацради не зміг пояснити Ользі Герасим'юк, чим там збираються "забивати" ефір, коли депутати відпочивають.

Перемога телеканалу "Рада" у конкурсі буде коштувати держбюджету близько 18 млн грн на рік – у стільки обійдеться підтримка цифрового мовлення, тобто понад 125 млн грн на весь термін ліцензії. Юрій Артеменко пропонує не переживати щодо цього, мовляв, все вирішать самі депутати і гроші знайдуть. З наших з вами кишень.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>