Другий шанс для США: Що робитимуть американці в Іраку після взяття Мосула

Операція з взяття Мосула неухильно наближається до свого завершення. Таким чином, буде отримано важливу перемогу над "Ісламською державою" (ІД), яке втратить свій найбільший аванпост в Іраку. Але втрата Мосула не означає знищення ІД, яка поступово змінює тактику, повертаючись до старих перевірених методів партизанської війни. Відхід ІД у підпіллі означає позбавлення спільного ворога на військових фронтах і розкриває суперечності, заморожені на час конфлікту з ним. У зв'язку з цим виникає питання щодо подальших дій різних акторів, які так чи інакше беруть участь в іракській політиці. Особливо важливим це питання вбачають для США, адже рішення щодо штурму Мосула ухвалювали ще за Обами, а це означає, що зараз адміністрації Трампа необхідно визначитися з тим, якою буде політика США на іракському напрямку

Другий шанс для США: Що робитимуть американці в Іраку після взяття Мосула
Reuters

Операція з взяття Мосула неухильно наближається до свого завершення. Таким чином, буде отримано важливу перемогу над "Ісламською державою" (ІД), яке втратить свій найбільший аванпост в Іраку. Але втрата Мосула не означає знищення ІД, яка поступово змінює тактику, повертаючись до старих перевірених методів партизанської війни. Відхід ІД у підпіллі означає позбавлення спільного ворога на військових фронтах і розкриває суперечності, заморожені на час конфлікту з ним. У зв'язку з цим виникає питання щодо подальших дій різних акторів, які так чи інакше беруть участь в іракській політиці. Особливо важливим це питання вбачають для США, адже рішення щодо штурму Мосула ухвалювали ще за Обами, а це означає, що зараз адміністрації Трампа необхідно визначитися з тим, якою буде політика США на іракському напрямку

Оригінал на сайті РСМД

Думка експертів

У листопаді 2016 р. Атлантична рада представила доповідь, автори якої описали основні завдання, що стоять перед США в Іраку. Згідно з доповіддю, Сполучені Штати не повинні виводити свої війська з Іраку після закінчення штурму Мосула. Досягнувши короткострокової перемоги над ІД в Іраку, Багдад і Вашингтон повинні розвинути цей успіх, створивши такі умови, які дозволять запобігти загрозі відродження ІД в довгостроковій перспективі. Тому не дивно, що основну увагу в документі акцентовано на ключових проблемах сучасного Іраку і завданнях, які необхідно виконати для зміцнення його стабільності та заможності. Насамперед це підвищення якості державного управління та боротьба з корупцією, для чого рекомендується проведення політичних реформ, а також підвищення прозорості державних закупівель і розподілу державних контрактів. Висуваються й такі пропозиції, що стали традиційними: продовження підготовки та матеріально-технічного забезпечення іракської армії, фінансової допомоги Іраку і зміцнення його нафтогазового сектора, спираючись на який, Багдад зможе надалі відновити економіку країни.

Поряд з тим є ряд пунктів, на які варто звернути особливу увагу.

Новини за темою

По-перше, американські експерти прекрасно розуміють те, що після поразок у польових битвах ІД перейде до тактики партизанської війни. У зв'язку з цим вони пропонують розвивати зв'язки між силовими відомствами США і МВС Іраку, на які лягає важлива задача зі зміцнення безпеки на територіях, підконтрольних Багдаду.

По-друге, багато уваги приділяється проблемі арабів-сунітів Іраку, які відчувають себе маргіналами в нинішній політичній системі. Підтримка з боку цієї групи населення стала одним із факторів успіху ІД в 2014 р., коли вона практично без опору захопила значну частину території Іраку. У зв'язку з цим наголошується на необхідності інтеграції сунітів у державні структури, підвищення частки їх представництва в органах влади та форсованого відновлення звільнених територій, яке поверне їх населення до мирного життя.

По-третє, пропонується посилити вплив регіональної влади. Наприклад, надавати матеріальну допомогу Іраку, посилаючи її адресно до конкретних районів, оминаючи Багдад, або набирати регіональних службовців армії і МВС з числа місцевих жителів.

Крім цього, автори доповіді закликають обмежити вплив Ірану на іракській території, вважаючи його одним із факторів нестабільності в країні та регіоні Близького Сходу загалом. Особливо експертів насторожує наявність в Іраку безлічі проіранських нерегулярних збройних формувань, як, наприклад, "Корпус Бадр", "Асаїб Ахль аль-Хак" або "Катаїб Хезболла". Бійці цих об'єднань становлять значну частину Сил народної мобілізації (СНМ). Звідси зрозумілою є позиція авторів доповіді щодо майбутнього СНМ, які пропонується розформувати після закінчення бойових дій проти ІД. Рівною мірою зрозумілим є їхнє бажання максимально віддалити СНМ від сунітських провінцій Іраку.

Нарешті, згідно з доповіддю, головний пріоритет США і очолюваної ними коаліції — стримування територіальних претензій різних акторів щодо територій, що розташовані на південь від Курдського автономного району, під якими перш за все слід розуміти Кіркук.

Новини за темою

Подібне бачення стратегії США в Іраку є не тільки у членів Атлантичної ради. Якщо подивитися присвячені Іраку доповіді Вашингтонського інституту або Rand Corporation, можна побачити збіг або принципову згоду практично з усіма тезами Атлантичної ради. Ба більше! Думка експертів АС щодо основних завдань американців в Іраку і методів їх досягнення багато в чому збігається з Національною стратегією для перемоги в Іраку, поданої Національним комітетом оборони ще в 2005 р.

Перші кроки

Деякі рекомендації експертів вже починають втілюватися в життя. Так, глава Пентагону Джеймс Меттіс заявив, що США збережуть свій військовий контингент в Іраку після закінчення активних бойових дій проти ІД. Це рішення підтверджується й недавно опублікованим проектом військового бюджету США на 2018 р., згідно з яким Сполучені Штати збережуть свою військову присутність в Іраку щонайменше на три роки, протягом яких планується підготувати близько 20 тис. бійців збройних сил Іраку. Також триватиме співпраця з керівництвом Курдського автономного району і підтримка сил пешмерга, на яку планується виділити 365 млн дол., більша частина яких (270 млн дол.) піде на платню бійцям курдського ополчення. При цьому наголошується, що Пентагон повинен використовувати ці кошти і на забезпечення потреб з підтримки стратегічного співробітництва між Багдадом і Ербілем. Підтримка уряду Іраку і його збройних сил розглядається Пентагоном як засіб, здатний забезпечити подальші успіхи в боротьбі з ІД, знизити вплив Ірану і Росії на іракську політику, а також "переконати іракських сунітів у тому, яку важливу роль вони відіграють у боротьбі проти ІД".

Новини за темою

Ці тези вкупі із заявою Меттіса про те, що стратегія США в Іраку будуватиметься на глибокій співпраці з місцевими силами, а також рекомендаціями експертів формувати регіональні силові структури новобранцями в Іраку за рахунок місцевих жителів наводять на висновок про бажання американців повернутися до досвіду руху "Сахва" ("Пробудження"). Цей рух було організовано Пентагоном у сунітських районах Іраку ще до початку першого виводу військ за президентства Б. Обами і передбачало співпрацю з локальними ополченнями, насамперед племінними, в боротьбі проти терористів. Безумовно, цей позитивний досвід необхідно розвивати, і створення нового аналога руху "Сахва" може виявитися ефективним кроком у боротьбі проти ІД. Однак є й інша сторона такого рішення: організація та підтримка сунітських ополчень може стати інструментом США щодо стримування впливу СНМ, а значить і Ірану.

Але й Тегеран не гає часу. Сьогодні СНМ планомірно діють у різних районах уздовж сирійсько-іракського кордону, намагаючись встановити над ним контроль, що дозволить Ірану і його іракським союзникам надавати ще більшу підтримку Асаду в Сирії та "Хезболлі" в Лівані, а також не дасть можливості бойовикам ІД, що залишилися на території Іраку, перебратися до Сирії та воювати там проти урядових сил. Тому можна очікувати посилення боротьби між різними акторами за контроль над сирійсько-іракським кордоном, адже наявність такого контролю дозволяє впливати на хід бойових дій у Сирії.

Проникнення Ірану в іракську політику є занадто великим, тому ймовірність того, що США вдасться серйозно потіснити його позиції, мала. Міністр закордонних справ Іраку Ібрагім аль-Джаафарі заявив, що Ірак ніколи не приєднається до антиіранського фронту. Тому найімовірніше, Білий дім вибере стратегію стримування та опосередкованої боротьби з Іраном, перетворюючи Ірак на арену заочного протистояння з Тегераном, що навряд чи піде на користь насамперед самому Іраку.

Інший полюс уваги Вашингтона — Іракський Курдистан, де спостерігається черговий виток конфлікту між Багдадом та Ербілемь. Штурм Мосула ще не закінчився, а керівництво курдської автономії вже оголосило про намір провести референдум щодо незалежності Іракського Курдистану 25 вересня 2017 р. На цьому тлі з новою силою розгорається очікувана експертами криза навколо Кіркука, який не входить до складу курдської автономії, але контролюється силами курдських пешмерга. У цих умовах важливим завданням для США стає допомога у врегулюванні розбіжностей між іракським урядом і керівництвом курдської автономії, тим більше що Вашингтон має досить міцні контакти з прем'єр-міністром Іраку Хайдером аль-Абаді і главою курдської автономії Масудом Барзані. У Державному департаменті вже засудили рішення курдів щодо проведення референдуму, назвавши його несвоєчасним і попередивши, що це може негативно позначитися на подальшому ході боротьби з ІД. Водночас, як вже згадувалося, США продовжать підтримувати сили пешмерга, здатні тут і зараз продовжувати збройну боротьбу проти ІД і стримувати посилення СНМ на півночі Іраку. Таким чином, Вашингтон продовжить співпрацю з керівництвом курдської автономії, водночас використовуючи свій вплив на Ербіль для заспокоєння його суперечностей з Багдадом.

Новини за темою

При цьому ані офіційні особи США, ані американські експерти не враховують можливих інтересів Туреччини. Сьогодні, коли Анкарі вигідна ситуація, що склалася на півночі Іраку, Туреччина займає радше вичікувальну позицію, але в разі зміни нинішнього статус-кво від неї можна чекати активних дій, які можуть перешкодити успішній реалізації планів американських стратегів.

Нові можливості

Ключовим питанням щодо американської політики в Іраку залишається співпраця Вашингтона з урядом у Багдаді. Для стабілізації Іраку в довгостроковій перспективі потрібно поліпшення якості державного управління, що, як мінімум, означає необхідність проведення відповідних реформ іракської політичної системи. Однак США мають не такий сильний вплив на політичні еліти в Багдаді: відносно хороші стосунки у США встановлено лише з Хайдером аль-Абаді, і цього явно недостатньо для того, щоб Білий дім успішно просував свої ініціативи. Взаємодія з локальними силами також не дає Вашингтону відчутного впливу на іракський парламент, особливо якщо враховувати той факт, що депутати часто не відображають інтересів представлених ними груп населення. Тому Сполученим Штатам необхідно шукати нових партнерів в Іраку, які можуть впливати на ухвалення рішень вже зараз, інакше той проміжний успіх, якого домоглися Ірак та війська коаліції в боротьбі з ІД, може не отримати подальшого розвитку і зійде нанівець.

У зв'язку з цим важливою подією стало формування коаліції між Хайдером аль-Абаді та Муктадоюй ас-Садром. Як і Вашингтон, ас-Садр виступає за розпуск СНМ після закінчення бойових дій проти ІД і проведення реформи держуправління. Крім того, ані ас-Садр, ані аль-Абаді, ані Білий дім не зацікавлені в посиленні позицій і приході до влади колишнього прем'єр-міністра Іраку Нурі аль-Малікі, в якому вони бачать загрозу своєму впливу в Іраку і провідника інтересів Ірану. Значний вплив ас-Садра в Іраку, в тому числі його можливість чинити тиск "знизу", мобілізуючи народні маси, може допомогти Х. аль-Абаді зрушити процес проведення реформ з мертвої точки, тому США необхідно користуватися цим вікном можливостей, пропонуючи прем'єр-міністрові Іраку різні проекти реформ. Пам'ятаючи складну історію взаємин американців з ас-Садром, чию "Армію Махді" вони називали загрозою № 1 в Іраку, важко навіть припустити можливість тимчасового партнерства між ним і США, але за посередництва аль-Абаді можлива координація їхніх дій, яка дозволить уникнути непотрібних зіткнень.

Другий шанс?

Поки Сполучені Штати виконують в Іраку завдання насамперед щодо військового знищення сил ІД, а також стримування й опосередкованої боротьби з Іраном. Однак зосереджуючись на цих цілях, Вашингтон забуває про головне ― розвиток Іраку як заможної держави, і для цього потрібно щось більше ніж підготовка солдатів іракської армії, якою сьогодні займаються американські військовики. США повинні допомагати Багдаду вибудовувати більш ефективні та надійні політичні інститути, створювати сприятливе середовище для життя населення і розвитку економіки, насамперед приватного сектора, а також сприяти діалогу між різними групами іракського населення. Це потребує великих зусиль і вкладень з боку Вашингтона, але він демонструє радше підхід бізнесмена, який бажає отримати вигоду, мінімізувавши при цьому витрати, що видно із закликів США до країн Європи та міжнародних організацій надавати більшу підтримку уряду в Багдаді. Свою роль у наданні допомоги Іраку може зіграти і Росія, яка здатна оперативно підтримувати зв'язок з іракським керівництвом за лінією інформаційного центру в Багдаді, а також здійснювати постачання озброєння до Іраку. Проте активізація дій Росії та зміцнення її позицій в Іраку услід за Сирією не відповідають інтересам США.

Новини за темою

Ситуація в Іраку дійсно дуже непроста для Трампа: з одного боку, від нього вимагатимуть успіхів вже в короткостроковій перспективі, з іншого — успішне вирішення проблем, які нині є в Іраку, передбачає довгострокову стратегію дій. Нинішній стан справ США в Іраку багато в чому схожий на становище, в якому вони перебували в 2005 р., і це дійсно той рідкісний випадок, коли Вашингтон отримує другий шанс. Тому американському керівництву необхідно переосмислити весь свій іракський досвід, щоб скористатися цим шансом з розумом. В іншому випадку плани Білого дому можуть мати ту ж долю, що й Національної стратегії перемоги в Іраку 2005 р.

Антон Мусіхін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>