Чергова ініціатива: Як Мінфін буде боротися із зарубіжними покупками

Наприкінці жовтня стало відомо, що Мінфін планує черговий підхід до боротьби з тіньовим імпортом. Зокрема обмежити кількість посилок і товарів, які упродовж місяця може ввезти до України без сплати податку одна людина. 112.ua розбирався, як саме ініціатива допоможе Мінфіну і що про неї думає ринок

Що відомо на даний момент?

Чергова ініціатива: Як Мінфін буде боротися із зарубіжними покупками
Фото з відкритих джерел

Ніна Глущенко

Журналістка

Наприкінці жовтня стало відомо, що Мінфін планує черговий підхід до боротьби з тіньовим імпортом. Зокрема обмежити кількість посилок і товарів, які упродовж місяця може ввезти до України без сплати податку одна людина. 112.ua розбирався, як саме ініціатива допоможе Мінфіну і що про неї думає ринок

На даний момент є два основних джерела інформації про ініціативу Мінфіну. Це публікація UBR і круглий стіл "ЛігаБізнесІнформ", присвячений "поштовому імпорту" (проводився за кілька днів до публікації UBR), де представники міністерства озвучили свою позицію щодо проблеми навколо зарубіжних інтернет-магазинів. Крім того, публікація на AIN.UA, де наводиться позиція міністерства, думки представників ритейлу і розбираються основні моменти дослідження.

Щоб не переповідати весь масив інформації, наведемо ключові моменти, які відомі на даний момент:

  • Планується обмежити кількість неоподатковуваних посилок на місяць на людину до трьох, посилки понад цієї кількості обкладаються податком 20%. Щоб відстежувати кількість посилок на людину, Державна фіскальна служба створить інформаційну систему. Ідентифікація користувачів може лягти як на митниці, так і на пошту.
  • У багажі або ручній поклажі можна буде ввозити товарів на суму до 300 євро за умови, що людина пробула за кордоном не менше доби і цю операцію вона здійснює не частіше, ніж раз на 72 години. Також буде діяти правило 24 годин: протягом доби можна буде ввозити з-за кордону товарів на 50 євро. Все, що понад, оподатковується.
  • Прихильники проекту посилаються на дослідження GfK, яке проводилося в кінці серпня 2017 і було презентовано на круглому столі. Воно говорить про те, що середній українець замовляє з-за кордону 10-13 посилок на рік, а середня вартість замовлення складає 1292 грн. Таким чином, дослідження демонструє, що ініціатива не обмежує звичайних покупців. Вона спрямована суто проти тих, хто купує товари у зарубіжних магазинах з метою перепродажу їх у країні і при цьому ухиляється від сплати податків.
  • Серед лобістів нової ініціативи називають АПІТУ (Асоціація підприємств інформаційних технологій України, до якої входять дистриб'ютори, вендори, магазини) і ЄБА (Європейська бізнес асоціація, яка лобіює інтереси бізнесу в Україні). Обидві організації відмовляються від коментарів. В АПІТУ "не коментують чутки", в ЄБА "ще не виробили фінальну позицію". У недавньому інтерв'ю виданню Delo.ua глава "БСХ Побутова техніка" говорив про те, що контрабанда їхньої продукції становить 15%, і компанія намагалася вийти на діалог з державними органами і виносити на обговорення через ЄБА.

Новини за темою

Які завдання має вирішити проект?

  • Змусити платити податки тих, хто під виглядом особистих поштових посилок ввозить з-за кордону товар для перепродажу в країні.
  • Поліпшити ситуацію на митниці і скоротити контрабанду. Зараз величезна кількість "човників" із Західної України заробляє на безмитному ввезенні товарів у межах 500 євро, щодня по кілька раз перетинаючи кордон, через що на кордоні перманентний колапс, від якого страждають і український бюджет, і митниця з прикордонниками, і туристи. За оцінками GfK, втрати публічних фінансів через "поштовий імпорт" складають мінімум 6,7 млрд грн. За даними минулорічного дослідження GfK, частка контрабандних пристроїв на українському ринку склала для смартфонів і ноутбуків 15-20%, для планшетів — 20%, для фотокамер – 20-25%. Найгірше доводиться компанії Sony: на її частку продукції припадає 45% контрабанди в сегменті преміум-смартфонів і 60% у сегменті ТБ з великою діагоналлю. Треба відзначити, що вартість топових смартфонів цього бренду на українському ринку помітно вища за конкурентів.
  • Допомогти підвищити конкурентоспроможність українських товарів, оскільки за них виробники платять податки, через що на тлі нелегальних товарів ціни виглядають не так привабливо.

Митниця схвалює, але пошта бачить проблеми

У Державній фіскальній службі 112.ua повідомили, що директиву з боку Мінфіну отримали і впевнилися в її відповідності нормам європейського законодавства. Але при цьому не прокоментували, яким чином ініціатива позначиться на роботі служби і швидкості руху посилок.

Про те, що в ЄС теж думають над регулюванням паралельного імпорту, редакції 112.ua розповіли і юристи. "Що стосується ЄС, то тут ситуація з паралельним імпортом виглядає приблизно аналогічним чином. Питання стоїть гостро вже не одне десятиліття, є численні рішення Європейського суду справедливості стосовно перешкод до паралельних продажів, імпорту та принципу вичерпання прав", - пояснює ситуацію з європейським законодавством Юлія Курило, партнер адвокатського об'єднання "СК ГРУП".

Дві найбільші поштові служби України, "Укрпошта" і "Нова пошта", говорять про те, що відсоток посилок, який підпаде під дію ініціативи, невеликий, але все ж вона негативно відіб'ється на їхній роботі.

"Середньомісячний обсяг міжнародних e-commerce-відправлень, що "Нова пошта" доставляє фізособам в Україні, становить від 180 до 250 тис. шт. Відправлень, які потенційно підпадають під дію згаданих нововведень, від 2 до 4% від загальної кількості міжнародних. Але прийняття цього законопроекту буде мати для компанії негативний ефект у довгостроковій перспективі (3-6 місяців після прийняття). Проблеми з обробкою вхідного вантажопотоку через необхідність взаємодіяти з держорганами можуть призвести до затримок в оформленні відправлень. Крім затримок, з боку контролюючих органів можливі вимоги до одержувачів зі сплати митних зборів. Тому "Нова пошта" оцінює цю законодавчу ініціативу негативно з точки зору впливу на споживачів і ринок транскордонного e-commerce", - коментує ситуацію прес-служба "Нової пошти".

В "Укрпошті" теж відзначають, що ініціатива негативно позначиться на швидкості обробки посилок. "Зміни до законопроекту передбачають, що кожну 4-у посилку буде відкладено на невизначений час для обов'язкового митного оформлення, оскільки Державна фіскальна служба зараз не має необхідної кількості працівників для швидкої процедури розмитнення. Наслідком цього може стати фактичне знищення обсягів міжнародної доставки. Є приклад Білорусі, де безмитний ліміт було скорочено з 200 євро до 22 євро. Згідно з даними регіональних митних служб цієї країни, у результаті зменшився обсяг імпорту дрібних пакетів від планових 24 млн шт. до фактичних 12 млн шт. за період з січня по вересень 2016 року. При цьому в Білорусі спостерігається активізація "сірих" перевізників, які доставляють імпортні відправлення нелегальними каналами через Росію, де безмитний ліміт становить 1000 євро. Тобто такі зміни в безмитному ліміті призводять до того, що офіційний ринок припиняє свою роботу і скорочує обсяги відправлень. При розробці законопроекту необхідно враховувати приклад наших сусідів, щоб не сприяти розвитку таких тенденцій ринку в Україні", - пояснюють в "Укрпошта".

Крім того, в компанії звертають увагу на питання економічної доцільності. Щомісяця "Укрпошта" отримує близько 1,5 млн посилок, з яких близько 80% - з вкладеннями за 5-7 доларів. Стягування податків з таких відправлень не принесе гроші до бюджету, а навпаки, може стати ще однією статтею витрат для бюджету. "Ініціатива обкласти кожну 4-ту посилку призведе до того, що кожен, хто купує за 5 доларів 4-ту посилку, повинен буде заплатити 20% ПДВ і 10% митного збору, тобто 1,5 долара податку. На ці 1,5 долара, згідно з законодавством, митний інспектор і працівник "Укрпошти" повинні провести митне оформлення й оформити декларацію, а оформлення однієї декларації займає 25-35 хв. Чи варта робота інспектора, інфраструктура, оренда приміщення, забезпечення збереження цих 1,5 долара? Відповідь очевидна. Загалом "Укрпошта" підтримує прагнення Мінфіну, однак запропонований зараз механізм не вирішує питання врегулювання транскордонної торгівлі", - говорять у компанії.

Новини за темою

На відсутність прописаного механізму контролю посилок і багажу вказують і юристи. "Підвищення прозорості імпорту товарів на територію України створить позитивні умови для виведення дуже великої кількості імпортних товарів з тіні, що дозволить наповнити бюджет за рахунок сплати митних платежів. Ідея досить хороша, питання залишається в її імплементації та у виключенні корупційних моментів з боку ДФС. Нові норми лише посилюють правила оподаткування, але не регулюють питання провезення контрабанди або контрафактних товарів", - коментує юрист юрфірми "Місечко та Партнери" Юлія Демиденко.

Ліки не від тієї хвороби

Хоча проблема контрабанди в Україні стоїть гостро і дана ініціатива Мінфіну має добрий намір, ставлення ринку до неї неоднозначне. Так, супротивники вказують на низку істотних недоліків.

Крім зазначених вище зауважень з боку пошти, які стосуються вартості процедури впровадження і швидкості роботи пошти і фіскальної служби, є й інші. Так, існує побоювання, що навіть якщо з допомогою закону вдасться подолати ситуацію з "човниками" на кордоні, то не факт, що контрабанда не отримає нове дихання в партнерстві з ДФС – у цього органу немає репутації "чистого на руку".

Й останній, але, мабуть, ключовий момент. Ініціатива не впливає на мотивацію українців возити контрабанду і замовляти товари за кордоном для подальшого продажу.

Навіть якщо залишити за дужками питання купівельної спроможності і працевлаштування жителів західних регіонів країни, то залишається питання ціни на українському ринку. Якщо говорити про електроніку (а як ми вже писали раніше, серед ініціаторів закону якраз представники компаній, які продають електроніку), то попит на, умовно, холодильники й айфони з Європи буде зберігатися до тих пір, поки є велика різниця у вартості. Цілком зрозуміло, чому українці голосують гаманцем за більш дешеву техніку з Європи. Ми вже розповідали на прикладі нових iPhone про один з аспектів ціноутворення в Україні. Привезти техніку до країни "по-білому" банально дорого і клопітно, і це багато в чому пояснює, чому імпортери так виступають за боротьбу з контрабандою. Ці витрати включено до вартості кожного пристрою.

Новини за темою

Другий аспект повертає нас до дискусії, яка почалася в кінці весни, про принцип вичерпання прав на торговельну марку (після скандалів із затримками техніки Xiaomi і Meizu на митниці). В Україні це питання зараз не регулюється, хоча зупинка посилок певних торгових марок на кордоні наближає нас до національного принципу. В Європі, на закони якої нині орієнтується Україна, ситуація інша.

Так, зокрема, в ЄС діє принцип вичерпання прав на території союзу. "Трьома рішеннями (Silhouette, Sebago, Davidoff) Європейський суд (ECJ) уточнив, що всі країни-члени ЄС повинні застосовувати виключно принцип вичерпання прав у межах ЄС (community-wide exhaustion), а не принцип національного або міжнародного вичерпання. Власники прав на торговельну марку можуть перешкоджати паралельному імпорту товарів ззовні Європейської економічної зони", - пояснює Юлія Курило. Це стимулює розвиток вільного ринку на території ЄС. У Росії, навпаки, діє національний принцип. За словами Владислава Чечоткіна, голови "Розетки", це призвело до зростання цін на 32% з 2002 року за рахунок монополізації ринку. Також бізнесмен висловлює побоювання, що в кінцевому підсумку Україна може прийти до повної заборони кроссбордер-торгівлі: "Перш за все потрібно розуміти, що це ініціатива того ж лобі, що і "22 євро", і так далі. Тобто Кабмін зробив висновки на основі пропозицій монополістів. Загалом це не завдасть шкоди звичайним покупцям – але ніхто не знає, як це контролювати".

Про те, що обмежувальні заходи – не панацея від контрабанди, говорять й інші учасники ринку. "Я вважаю, що ця нова регуляція (закон) потребує розробки державної бази даних і нових додаткових механізмів контролю. А значить - це нові витрати з бюджету і нові корупційні та інші схеми. Виступаючи за дерегуляцію і за зменшення ролі держави в економіці й особистого життя громадян, я категорично проти. Плюс, поставлену розробниками закону проблему він не вирішує. Я загалом проти латання морально застарілого законодавства, що на базовому рівні не відповідає потребам сучасної економіки (а саме на цей шлях нас штовхають тепер вже молоді реформатори останні роки). Потрібно міняти базові закони і кодекси", - говорить Сергій Арабаджі, засновник Hotline.ua.

Ніна Глущенко 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...