Дозволена розкіш: На які продукти харчування українцям вистачає грошей

Зростання цін на продукти харчування за останні кілька років привчило більшу частину українців до економії. Однак зростання цін призвело не тільки до скорочення споживання дорогих продуктів - певні групи населення всерйоз замислюються про перехід на ресторанне харчування

Дозволена розкіш: На які продукти харчування українцям вистачає грошей
З відкритих джерел

Ольга Прядко

Журналіст

Зростання цін на продукти харчування за останні кілька років привчило більшу частину українців до економії. Однак зростання цін призвело не тільки до скорочення споживання дорогих продуктів - певні групи населення всерйоз замислюються про перехід на ресторанне харчування

Уважний покупець

"У четвертому кварталі 2017 року в Україні зріс індекс споживчого настрою, однак понад 2/3 українців продовжують активно економити", - говорить Віталій Брик, директор зі стратегічного розвитку Nielsen в Україні та Білорусі.

За його словами, покупці, як і раніше, часто звертають увагу на те, де і які продукти коштують дешевше. Близько 55% покупців розбираються в цінах, при цьому 15% знають всі ціни на товари повсякденного попиту, які купують регулярно.

"Тільки 7% не знають цін на товари повсякденного попиту і не звертають на них увагу", - зазначає експерт.

Намагаючись заощадити, покупці готові вибирати продукцію того виробника, який запропонує найкращу ціну. Віталій Брик говорить, що кожен третій українець вибирає бренди в залежності від спеціальних пропозицій, тим часом як 23% купують товар зі знижкою лише в тому випадку, якщо вже знають бренд. Всього 7% покупців стверджують, що наявність спеціальних пропозицій і знижок рідко впливає на вибір бренду.

Новини за темою

"У магазинах, розрахованих на покупця середнього плюс рівня, сири вартістю до 200 грн/кг на жовтень 2017 року становили всього 10%. Сирів дешевше 170 грн/кг у магазинах, як правило, не було. Люди купували найдешевше, що було в магазині", - розповідає Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

Магазинах довелося реагувати на такі зміни в купівельних перевагах. Олексій Дорошенко каже, що щодо кожного продукту торгові мережі змушені були вибирати - що залишати на полицях, а з якими постачальниками прощатися. Дорошенко пояснює, що магазини заробляють від обсягів продажів з одного квадратного метра. Якщо постачальник пропонує продукцію, яку погано купують, то, щоб залишитися, він повинен запропонувати маркету бонуси. У період кризи постачальники на таке йдуть не охоче і як результат – закінчують співпрацю з мережами.

"Така ситуація позначилася на асортименті. Там, де раніше було 5 видів м'яса, залишилося 2", - говорить Олексій Дорошенко.

У кого купують?

За даними компанії Nielsen, з усіх магазинів українці приходять за покупками в основному до супермаркетів, хоча популярність дискаунтерів – магазинів економ-класу - зростає.

"Покупці збільшили частоту відвідування дискаунтерів: з 9 разів на місяць у 2016 році до 11 разів на місяць у 2017 році, але супермаркети залишаються найбільш важливим каналом здійснення покупок – 56% покупців вважають супермаркети основним типом магазинів, де витрачається більша кількість грошей", - говорить Віталій Брик.

Що стосується кількості грошей, що українці залишають у магазинах, то експерт каже, що в 2017 році стали витрачати трохи більше, ніж роком раніше.

Новини за темою

"Середній чек у роздробі (вибірка 28 банерів) виріс на 14%, досягнувши 96,7 гривні, найбільше середній чек виріс у форматі "маркет до 500 квадратних метрів" – на 17%, склавши 75,6 гривні", - зазначає Брик.

Олексій Дорошенко каже, що є невеликі маркети, де середній чек становить близько 40 гривень. За його словами, такі показники витрат українців говорять про те, що досить велика кількість покупців здійснює одноразові покупки на суму 10-20 гривень.

У компанії Nielsen кажуть, що українці стали відвідувати гіпермаркети (магазини площею понад 2,5 тис. кв. м) дещо рідше. У 2017 році частота відвідувань знизилася на 1%. Для порівняння в 2017 році покупці стали ходити в маленькі магазини активніше – на 12% частіше, ніж у 2016 році.

Імпорт наступає

Що стосується асортименту продуктів, то сьогодні існує попит на продукцію для ЗСЖників. "Частка продажів "здорових" категорій (вода, фрукти, овочі, чай, йогурти і молочні продукти) зростає швидше - плюс 30%, порівняно з часткою продажів "нездорових" категорій (солодкі газовані напої, чіпси, шоколад, печиво)", - говорить Олена Вдовиченко, заступник комерційного директора "Метро Кеш енд Керрі Україна".

Цікаво, що за словами Віталія Брика, в цілому по різних форматах магазинів з жовтня 2016 року по вересень 2017 року найбільше зросли продажі шоколаду, солодкої газованої води, мінеральної води, снеків і кормів для тварин, а впали найпомітніше продажі молока та ігристого вина.

Новини за темою

Олена Вдовиченко зазначає, що в сегменті алкогольних напоїв попит найбільше падає на український продукт. У зв'язку з підвищенням акцизу, вартість локального продукту вже наблизилася до більш престижного, елітного імпортного товару.

У "Метро Кеш енд Кері Україна" кажуть, що з кінця 2017 року почав зростати попит на товари преміум-сегменту. Компанії вдалося зробити приріст продажів до 35-40% у таких категоріях, як преміальний шоколад, кава, елітні напої, імпортні сири.

Що стосується імпорту, то його приріст фіксують і представники оптових ринків. Тетяна Гетьман, експерт центру "Інфо-Шувар", говорить про те, що Україна на 20% збільшила імпорт риби в 2017 році. На львівському ринку "Шувар" її продажі зросли на 10% за цей період.

Новий драйвер

Експерт зазначає, що сьогодні на оптових ринках зростає попит на екзотичні фрукти і ягоди. "Зростання також спостерігається в сегменті зелені та тепличних овочів не залежно від сезону. Тобто українці звикають їсти свіжий салат взимку, а не консервацію. При цьому, якщо раніше в основному петрушка і кріп користувалися попитом, то сьогодні дуже добре продається рукола, базилік і різні види салатів", - відзначає Тетяна Гетьман і додає, що не в останню чергу така тенденція зумовлена попитом з боку ресторанів і кафе. Як власне і попит на морепродукти.

Гетьман каже, що попит з боку сегменту HoReCa стає все відчутнішим. Пояснюється це просто: певні групи споживачів приходять до того, що їм вигідніше харчуватися в закладах громадського харчування, ніж готувати вдома. Мова поки що здебільшого про представників IT-бізнесу - вони диктують цей тренд.

Новини за темою

"Львів – це центр для IT-компаній в Україні. Чимало таких компаній у Києві. Є всі підстави вважати, що скоро почнуть активно розвиватися онлайн-продажі їжі", - говорить Тетяна Гетьман. За її словами, більшість експертів продуктового ринку схиляються до того, що в майбутньому приріст продажів продуктів харчування буде припадати саме на онлайн-торгівлю, а не на традиційні супермаркети.

Складається враження, що прірва між забезпеченими і малозабезпеченими покупцями зростає. Поки одні готові відмовитися від готування вдома, іншим доводиться витрачати на продукти незначні суми. Олексій Дорошенко каже, що сьогодні в країні є чимало людей, яким доводиться жити на менш ніж 1 тис. гривень на місяць.

Ольга Прядко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>