banner banner banner

Доведеться різати ГТС: Новий контракт із Росією лише тимчасово відтермінував її неминучий кінець

Україні вдалося домовитися з Росією про збереження ще на п'ять років транзиту російського газу в ГТС, хоча і в менших, ніж раніше, обсягах, що відбилося і на сумі грошових надходжень. Росії вдалося реалізувати проекти обхідних газопроводів, якими російський газ може потрапляти до Європи, попри зусилля й опір українських чиновників, які були настільки дієвими та активними, що ці слова варто було б взяти в лапки. Нинішній п'ятирічний контракт, укладений із "Газпромом", виглядає як тимчасовий компроміс: перспективи для продовження транзиту ще на 10-15 років, про які твердять чиновники, примарні. Сумнівів у тому, що Україні доведеться частково різати свою ГТС, не лишилося ні в кого, єдине питання – наскільки масштабно.

Доведеться різати ГТС: Новий контракт із Росією лише тимчасово відтермінував її неминучий кінець
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Україні вдалося домовитися з Росією про збереження ще на п'ять років транзиту російського газу в ГТС, хоча і в менших, ніж раніше, обсягах, що відбилося і на сумі грошових надходжень. Росії вдалося реалізувати проекти обхідних газопроводів, якими російський газ може потрапляти до Європи, попри зусилля й опір українських чиновників, які були настільки дієвими та активними, що ці слова варто було б взяти в лапки. Нинішній п'ятирічний контракт, укладений із "Газпромом", виглядає як тимчасовий компроміс: перспективи для продовження транзиту ще на 10-15 років, про які твердять чиновники, примарні. Сумнівів у тому, що Україні доведеться частково різати свою ГТС, не лишилося ні в кого, єдине питання – наскільки масштабно.

Краще, ніж нічого

Переоцінити важливість транзиту російського газу складно. На нього припадає 80% у структурі доходу української ГТС. Сукупний дохід системи за час дії укладеного в останні дні минулого року нового транзитного контракту з "Газпром" (на 2020-2024 рр.) становитиме 225 млрд грн, з яких 185 млрд грн – дохід від транзиту (відповідно до поточних тарифів на транспортування затвердженими НКРЕКП), і тільки 40 млрд грн – дохід від транспортування газу всередині країни. Якби транзит російського газу після закінчення 1 січня десятирічного контракту зупинився, майже 94% тарифного доходу ГТС було б покладено на плечі українських споживачів (підприємств, населення, видобувних компаній). Як повідомлялося, представлений "Оператором ГТС" в кінці минулого року тариф на випадок сценарію "транзит нуль", передбачав значне подорожчання транспортування, що неминуче призвело б до зростання цін на газ в Україні. Наявність транзиту дозволила знизити розцінки на транспортування у 2-4 рази.

Новини за темою

У цілому, за час дії нового транзитного контракту (65 млрд куб. м газу в нинішньому році, а також по 40 млрд куб. м в наступні роки) Україна може отримати 7,2 млрд дол. протягом п'яти років. Це значно менше, ніж близько 3 млрд дол. на рік раніше, коли Україна перекачувала для "Газпрому" 80-90 млрд куб. м. Варто зазначити, що 7,2 млрд дол. за 5 років - це цифра, яку називають у "Нафтогазі". Її доводиться сприймати на віру, оскільки справжні параметри застосованої відповідно до нинішніх домовленостей схеми і, відповідно, розрахунків засекречені.

Все, що відомо публічно, так це те, що новий контракт на транзит структурований у такий спосіб, що стороною контракту з "Газпромом" є "Нафтогаз", який своєю чергою уклав стандартний договір (регулюється українським законодавством) із незалежним оператором ("Оператор ГТС"). Отже, гроші за послуги транзиту від "Газпрому" отримує НАК, який, "як турагентство", залишає собі "невелику суму за послуги з організації транзиту".

"Питання участі "Нафтогазу" як організатора транзиту викликає певні запитання. В будь-якому вигляді його участь у схемі організації транзиту, - це якоюсь мірою вплив на "Оператора ГТС", - сказав 112.ua директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський. За його словами, включення НАК "Нафтогаз" у схему організації транзиту було вимушеним: "Я володію інформацією, зокрема й після спілкування з іноземними партнерами, про те, що низка компаній, зокрема австрійська, яким пропонували взяти на себе цю роль, відмовилися. "Газпром" наполягав на тому, що потрібен хтось, хто міг би гарантувати постійний тариф, незалежно від змін в Україні. Надання цих гарантій, власне, і взяв на себе "Нафтогаз". У цьому світлі не можна, звичайно ж, не згадати про ідею залучення іноземних партнерів до управління ГТС: якби це було зроблено, необхідності в залученні "Нафтогазу" не було б, але Верховна Рада це не підтримала".

Але навіть якщо конфігурація і вимушена, це ще не означає, що вона невигідна "Нафтогазу". "Участь "Нафтогазу" у схемі організації транзиту дозволила б йому зберегти значні важелі впливу на ситуацію, "залишитися в грі", - сказав 112.ua директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль. 

Втім, чи можна буде говорити про 7,2 млрд дол. чистих надходжень, залежить і від того, чи вдасться врегулювати давню проблему, так званих несанкціонованих відборів газу. "Мені особисто буде дуже прикро, якщо ті додаткові кошти, які ми отримаємо за транзит і які ми могли б у вигляді дивідендів заплатити нашому власнику (в особі Кабміну – надходження до держбюджету), будуть перетікати до кишень облгазів", - заявив на прес-конференції, присвяченій темі нового транзитного контракту, гендиректор "Оператор ГТС" Сергій Макогон. Він додав, що щорічно несанкціоновані відбори із системи здійснюються на суму близько 10 млрд грн. Поки оператори системи розподілу і представники газотранспортної системи б'ються в судах, борг за попередні періоди досяг 40 млрд грн. Правда, вони благополучно залишилися на дрібниці – структурі "Укртрансгазу", з якою активи ГТС і персонал у процесі анбандлінгу були переведені до структури"Оператора ГТС".

Єдиний шлях врегулювання проблеми – підвищення тарифів облгазів, що дало б їм можливість повноцінно перекривати їхні технологічні втрати. Варто зазначити, що наприкінці минулого року НКРЕКП вперше за останні 5 років підвищила тарифи для операторів газорозподільних мереж. Втім у "Регіональній газовій компанії" заявили, що це рішення тільки "сповільнить зростання боргів за технологічний газ перед новоствореним "Оператором ГТС", але не дозволить розв'язати проблему забезпечення газорозподільного підприємства достатнім фінансовим ресурсом для купівлі технологічного газу на конкурентному ринку". Також, як стверджують у РГК, підвищення тарифу не допоможе у розв'язанні питання погашення боргів, накопичених у попередні періоди.

Асоціація газового ринку України

"Укладений пакет угод, який дозволив зберегти транзит російського газу через українську ГТС, в принципі не можна називати ні програшем, ні перемогою – це компроміс. Але це важливий компроміс, і я не згоден з тими, хто каже, що ми могли б домогтися більшого, якби почекали 2-3 місяці (мовляв, вдалося б досягти згоди не на 65 млрд куб. м прокачування, а, скажімо, на 90 млрд куб. м). Багато з цих коментаторів не розуміють, що означала б відсутність транзиту для України: довелося б істотно змінювати схему газопостачання регіонів, що вимагало б величезних, як мені видається, не менше 1 млрд дол., витрат. Також важливий момент – питання використання нашої газотранспортної системи у наступні роки і значного скорочення персоналу, які однозначно виникли б за відсутності транзиту", - сказав 112.ua Уніговський.

ГТС доведеться різати

Новини за темою

Навіть за великої кількості невідомих у випадку з новим контрактом на транзит, зрозуміло головне: Україна не потребує в такому обсязі потужностей ГТС, як є зараз. "Однозначно, що питання оптимізації інфраструктури ГТС на порядку денному – вона розрахована на транзит 200 млрд куб. м, і стільки вже давно не треба", - сказав Кобаль. 

З урахуванням обхідних маршрутів, які Росії, попри всю імітацію протидії з боку українських чиновників, які вони демонстрували останніми роками, вдалося реалізувати, розраховувати на обсяг транзиту понад 40 млрд куб. м після закінчення чинного контракту Україні не варто.

Газопровід "Турецький потік", що складається з двох ниток потужністю по 15,75 мільярда кубометрів кожна і призначений для постачання російського газу турецьким споживачам (одна з ниток) і постачання країнам Південної та Південно-Східної Європи (друга нитка), було урочисто запущено 8 січня. Макогон на брифінгу, що відбувся наступного дня в Києві, уточнив, що внаслідок запуску газопроводу Україна недоотримає у 2020 році 450 млн доходів за газ, який міг би бути прокачаний в українській трубі. "Щодо "Турецького потоку" можу підтвердити, що постачання через Україну до Болгарії та Туреччини не здійснюються. Зараз всі заявки, які ми отримуємо, - це заявки для Румунії та Молдови", - сказав він.

Фото з відкритих джерел

Ще небезпечніший конкурент української ГТС газопровід "Північний потік", будівництво якого було тимчасово призупинено у зв'язку із загрозою американських санкцій буквально за кілька тижнів до укладення нового транзитного контракту, також, схоже, буде добудований. На нещодавній зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним у Москві канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що це проект, який "необхідно довести до кінця". Вона зазначила, що Німеччина та інші європейські країни виграють від "Північного потоку – 2", і ще раз повторила, що не підтримує екстериторіальні санкції США, спрямовані на компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу. Путін, своєю чергою, запевнив, що Росія зможе добудувати "Північний потік — 2" — щоправда, його відкриття буде перенесене до кінця цього року.

Намір продовжувати транзит російського газу в українській ГТС ще 10 років після терміну закінчення нинішнього контракту зафіксовано тільки в протоколі переговорів сторін: юридичну силу мають лише документи, що регламентують транзит лише до 2024 року.

"Я вірю, що в України зберігається перспектива продовжити транзитний контракт із "Газпром" ще на 5-7 років, після закінчення строку чинного контракту. Однак з урахуванням обхідних газопроводів - "Північного потоку" і двох ниток "Турецького потоку", а також з урахуванням прогнозів на те, що в тривалій перспективі споживання природного газу в Європі буде скорочуватися, - розраховувати на обсяг прокачування понад 40 млрд куб. м на рік, на мою думку, не доводиться", - сказав 112.ua Уніговський. "За 5 років, добре, щоб залишилося 40 млрд куб. м для прокачування від росіян, але не можна виключати, що буде 20 млрд куб. м або зовсім нуль", - песимістичніше оцінює ситуацію і Кобаль.

Знайти альтернативу транзиту російського газу при цьому Україні буде зовсім непросто. "Розширення числа постачальників з Росії, які могли б транспортувати газ з української ГТС до Європи, можливе тільки в тому випадку, якщо Росія скасує монополію "Газпрому" на експорт газу трубопровідним транспортом. Жодних законодавчих перешкод в Україні для купівлі газу європейськими трейдерами на нашому східному кордоні не існує", - каже Уніговський. Водночас досі охочих купувати газ у "Газпрому" на східному кордоні не було, і, за словами Кобаля, попри те, що спочатку низка компаній такою можливістю цікавляться, жодних заяв, побажань ще не надходило.

Отже, Україні доведеться розпочинати скорочення потужностей ГТС або ж, як це красиво називають нафтогазові чиновники, "оптимізації". До речі, на останньому брифінгу Макогон визнав, що "обхідні газопроводи вже є, вони існують як факт". "Ці п'ять років для нас - унікальна можливість підготувати й нашу систему та ринок газу до нових викликів. Ми знаємо, що забронював "Газпром" 65 млрд, потім 40, 40, і я не думаю, що в майбутньому вони будуть значно зростати. Ми маємо передусім нашу систему зробити оптимальною, ми маємо зробити її відповідною потребам ринку. Нам вже немає потреби утримувати таку потужну систему, і це далі для мене, як керівника "Оператора", провести цю реформу - як оптимізації ГТС, так і оптимізації бізнес-процесів, штату", - заявив гендиректор "Оператора ГТС".

Найбільше тепер питання: наскільки Україні потрібно буде скоротити свою газотранспортну інфраструктуру. Це буде залежати від того, як вдасться розв'язати питання альтернативного завантаження газотранспортної системи. "Те, наскільки потрібно "порізати" ГТС, буде залежати, втім, від обсягів видобутку: поки Україні не вдалося досягти значного прориву в цьому напрямі, але не можна виключати, що він зросте з нинішніх 20 до 30 млрд куб. м на рік", - вважає Кобаль. На думку Уніговського, врятувати ситуацію могла б "державна програма адаптації ГТС до нових умов, в яких їй доведеться функціонувати": "Зокрема, вона має припускати використання газопроводів для інших видів діяльності, крім, власне, перекачування природного газу: переорієнтації на транспортування біогазу, суміші природного газу і водню, використання вільних потужностей для пневмотранспорту (наприклад, для транспортування зерна). Однак для того, щоб це відбулося за 5 років, над цим треба працювати зараз, адже вже абсолютно очевидно, що в такому обсязі, як наявний нині, потужності української ГТС не будуть потрібні".

Схоже, що найближчим часом питання пошуку альтернативи для завантаження ГТС буде головним, на якому доведеться зосередитися чиновникам українського нафтогазового комплексу: адже просто "порізати" буде ще дорожче і потребуватиме, за даними учасників ринку, мільярдних інвестицій.    

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>