Дорогі сигарети і долар по 32: Що нам обіцяє Кабмін протягом найближчих трьох років

Дорогі сигарети і долар по 32: Що нам обіцяє Кабмін протягом найближчих трьох років

Ярослав Конощук

Парламентський кореспондент

У середині травня уряд представив на суд широкої громадськості Основні напрями бюджетної політики на 2019-2021 рр.

Бюджетна резолюція передбачає мінімальне зростання прожиткового мінімуму. Згідно з планами уряду, протягом наступних трьох років цей соціальний стандарт зросте на 158 грн (з 1 853 грн у 2019 році до 2 011 грн у 2021 році, для працездатних осіб - 2 084 грн). Щоправда, якщо курс долара зросте до рівня, передбаченого урядом, то в доларовому еквіваленті прожитковий мінімум знизиться із 75 до 65 дол. (68,3 дол. для працездатних осіб). А все тому, що курс американської валюти вже до 2021 року чекають на рівні 31,8 грн/дол. Оптимістично.

Що ж стосується мінімальної зарплати, то раніше в Кабміні запланували її зростання в 2019 році до 4 173 грн, а в 2020 році мінімалка має досягти позначки 4 423 грн, хоча раніше лунали розмови про підвищення мінімалки і до 5 тис. грн.

Підвищення мінімальних зарплат це добре, але як бути зі зростанням економіки? У Кабміні Гройсмана впевнені, що ВВП України зростатиме протягом трьох наступних років на 3,6%, 4% і 6,3% відповідно. При цьому споживча інфляція має знизитися до рівня нижче 5%. Цікаво, за рахунок чого має зростати ВВП, якщо перспективи підвищення внутрішнього попиту впродовж найближчих років виглядають туманними.

Наприклад, документ не обіцяє нічого хорошого курцям. Згідно з ним, передбачається збільшення ставки акцизу на тютюнові вироби з поступовим приведенням його до параметрів у країнах - членах Європейського Союзу. Нагадаємо, що наприкінці 2017 року парламент ухвалив зміни до Податкового кодексу, згідно з якими ставка акцизу на сигарети у 2018 році підвищується майже на 30%. Загалом до 2025 року передбачається подальша поступова індексація. Протягом наступних років передбачено підвищення на 20% - до рівня, еквівалентного 90 євро за тисячу штук (нині ставка становить 20 євро). Загалом планується, що частка акцизу в ціні сигарет становитиме 60%. Для курців, згідно з прогнозами експертів, це загрожує підвищенням вартості пачки сигарет до рівня 70-80 грн. Вийде, що на мінімалку можна буде придбати 55 пачок сигарет – трохи більше місячної норми середнього курця.  

Ще одним традиційним джерелом поповнення бюджету знову стане акциз на алкоголь та етиловий спирт. Кабмін планує продовжити практику його підвищення. Нагадаємо, що уряд останнім часом регулярно переглядав мінімальні ціни на алкоголь, що призвело до зростання цін на вина та іншу алкогольну продукцію.

Ще одним джерелом додаткових бюджетних доходів в уряді бачать гроші з офшорів. У Кабміні протягом найближчих трьох років мають намір продовжити боротьбу з виведенням грошей в офшори. Для цього пропонується працювати над введенням податку на виведений капітал. Варто зазначити, що умовою підтримки заміни податку на прибуток податком на виведений капітал у МВФ називають серед іншого реформу Державної фіскальної служби. Також сподіваються на те, що бізнес і далі буде виходити з тіні. Велике питання, чи допоможуть ці заходи зменшити обсяг тіньової економіки. Багато експертів сумніваються.  

Упродовж наступних трьох років влада обіцяє більш активно привчати громадян жити відповідно до своїх достатків і знижувати боргове навантаження. Зокрема, згідно з проектом резолюції, дефіцит головного фінансового документа країни заплановано на рівні 2,2% річних. НБУ, щоправда, не є настільки оптимістичним щодо цього. На Інститутській вважають, що відповідний показник наступного року складе близько 2,5% ВВП. Нагадаємо, що в головному фінансовому кошторисі країни у 2018 році передбачають дефіцит на рівні 2,46% ВВП.

Що ж стосується боргів країни, то, згідно з розрахунками Кабміну, співвідношення державного боргу до ВВП знизиться до 56%. Нині показник перевищує 83% від ВВП. Ухвалений парламентом держбюджет-2018 припускає, що до кінця року держборг досягне позначки у 2 трлн грн. На практиці ж держборг вже в березні пробив цю планку. Виходить, для того щоб його зменшити, треба не брати нових боргів (а їх хочуть брати) і активно розраховуватися зі старими, нещодавно реструктуризованими. За рахунок чого платити будемо?

Економити серед іншого планують за рахунок соціальної галузі. Так, через оновлення правил отримання субсидій очікується скорочення кількості субсидіантів. Щоправда, в уряді заспокоюють, що допомогу отримають всі, хто потребує. Втім, цього точно не вистачить, а значить, або не вдасться досягти запланованого показника, або ж урізати будуть більше. Мабуть, вже після виборів.

На капітальні видатки планується витратити щонайменше 1,8 млрд грн. У списку пріоритетів щодо "капіталки" – транспорт, впровадження нових сервісів органів державної влади, охорона здоров'я, екологія. Виникає, звісно, резонне питання: а на що дійсно вистачить цих грошей з урахуванням того, що далеко не завжди виділені кошти використовують за призначенням, та й на модернізацію лише транспортної інфраструктури потрібні мільярди, і не гривень?

Додатково на проекти, що стосуються соціального та економічного розвитку країни, планується залучити 18 млрд грн. Щоправда, на які саме проекти підуть ці гроші, в резолюції не зазначено, а в бюджеті субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів неофіційно називають грошима на округи для народних депутатів. Крім того, далеко не всі кошти, виділені кредиторами нашій країні, використовують. За словами голови комітету в закордонних справах Ганни Гопко, Україна використовує лише 49% коштів, виділених міжнародними фінансовими організаціями. Ось вам і розвиток.

Слід зазначити, що експерти вже розкритикували ці контури бюджетного процесу. Нарікають на завищені очікування і відсутність бодай якогось стимулювання внутрішнього попиту і кредитування. Без цього складно очікувати зростання економіки, та ще й в умовах, коли доведеться виплачувати мільярди доларів для погашення зовнішніх запозичень.  

Ярослав Конощук

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...