До Дня прикордонника: Як тримати кордон на замку

Умовно 25 років Державної прикордонної служби України можна розділити на три періоди: період становлення, трансформацію з військового формування у правоохоронний орган і період збройної агресії проти України

Фото з відкритих джерел

У цьому році Державній прикордонній службі України виповнюється 25 років. За цей час відомство пережило кілька кардинальних реформ. Змінювалися підходи та завдання, функції та вимоги. Донині комплексного бачення подальшої долі прикордонників у держави немає. Але незважаючи на величезний спектр проблем, у найважчий момент сучасної історії України – момент початку збройної агресії – прикордонникам вдалося не тільки оперативно перебудуватися. Про те, як розвивалася і до чого прийшла Держприкордонслужба на сьогодні, 112.ua розповів помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян.

Держприкордонслужба України. Від становлення до наших днів

Кордон як невід'ємний атрибут державності

Умовно 25 років Державної прикордонної служби України можна розділити на три періоди: період становлення, трансформацію з військового формування у правоохоронний орган і період збройної агресії проти України.

Становлення відомства почалося в 1991 р. із здобуттям Україною незалежності. У 1991 р. у нас було всього 16,5 тис. людей особового складу. Якщо розділити це на протяжність всієї кордону (а це близько 6 тис. км), то вийде, що в 1991 р. щільність охорони державного кордону у нас становила приблизно дві людини на кілометр. Звичайно ж, у тих умовах цього було недостатньо, і необхідність розвитку, розширення та зміцнення кордону була в наявності. Важливим аспектом було те, що це було воєнізоване формування. Це були прикордонні війська з усіма атрибутами військових підрозділів. Це і броньована техніка, і відповідні озброєння в підрозділах. Період з 1991 по 1999 рр. сміливо можна віднести до періоду становлення.

У період з 2003 по 2013 рр. Держприкордонслужба активно реформувалася у правоохоронне відомство і змінювалася кардинально. Правоохоронці отримали інші функції, засоби і техніку для виконання завдань. Прикордонні застави були реформовані у відділи з питань європейської моделі. На жаль, недоліком цього процесу було те, що в державі на той час ніхто не сприймав можливу збройну агресію як щось реальне, що може статися в найближчій перспективі. Ми були правоохоронним органом, у нас були обмежені повноваження, в тому числі і з розвідувальної діяльності... У 2013 р. це зіграло з нами злий жарт. У наших підрозділів не було важкого озброєння, бронетанкової техніки, наші військовослужбовці фактично були озброєні засобами для затримання порушника, але не для відбиття військової агресії. У 2013 р., наприклад, наші автомобілі не просто не були броньовані, вони були яскраво розмальовані і стали яскравими мішенями на кордоні для російських диверсантів. Довелося перебудовуватися на марші та змінювати й озброєння підрозділів, і структуру відомства виходячи з реальних загроз.

Новини за темою

Прикордонники в АТО

За час бойових дій загинуло 67 прикордонників, 407 отримали поранення, 5 вважаються зниклими безвісти

Перші штурми і зіткнення почалися в квітні 2014 р. Але незважаючи на всі проблеми, з якими довелося зіткнутися прикордонникам, вони продовжували виконувати свою роботу. Велику роль у цьому зіграв людський фактор. З одного боку, патріотизм і моральні принципи більшості, з іншого – противник не розраховував на якийсь опір взагалі. Перший серйозний штурм у нас стався 29 травня 2014 р. Це був штурм відділу прикордонної служби "Станиця Луганська". Близько 300 бойовиків тоді напали на наші підрозділи. Ми були вже готові до того, й атака була відбита, бойовики зазнали втрат, а у нас тільки кілька людей отримали поранення. Після цієї події покотилося, як снігова куля. 1-3 червня – штурм Луганського прикордонного загону, після цього (5 червня) – штурм пункту пропуску "Маринівка". Цей штурм був суттєвий тим, що він був першим, коли бойовики напали з боку Російської Федерації. У наступ пішли кілька КамАЗів, БТР батальйону "Схід" і багато іншої техніки. Вони сподівалися на якийсь бліцкриг, оскільки, мабуть, не очікували, що ми будемо чинити їм серйозний опір. І знову-таки, нашим прикордонникам, які протистояли обмеженим контингентом, вдалося відбити цю атаку, захопити БТР батальйону "Схід", підірвати машину з технікою, і ці ж бойовики тікали на бік РФ.

Олег Слободян

Прес-секретар голови Держприкордонслужби України

Вкрай непроста ситуація склалася в районі пункту пропуску в липні 2014 р. Прикордонники разом із ЗСУ опинилися в кільці. В оточенні вони пробули 21 день, і кожен день піддавалися обстрілу. Їх обстрілювали по два-три рази на день, і з кожним днем збільшувалася потужність зброї, з якої їх обстрілювали: починали з 80-мм мінометів, потім 120 мм, а потім вище і вище - до 240-го калібру. Причому ми спочатку не розуміли, з чим пов'язане таке збільшення калібру. А потім, за деякою інформацією (я не можу відповідати за її достовірність), виявилося, що росіяни таким чином просто відпрацьовували навчальні стрільби для курсантів артилерійських училищ. Вони привозили їх на полігони поблизу кордону, змушували стріляти по наших хлопцях, які сиділи в окопах. Вони отримували оцінки за стрільби, а наші хлопці гинули. Ще одним із завдань цих постійних обстрілів "Довжанського" було те, що росіяни хотіли примусити здатися і змусити наших хлопців вийти на територію РФ... У цей період, з 11 липня, сталася ще одна трагічна історія в цій війні. Це Зеленопілля, коли вперше було подолано психологічний бар'єр застосування "Градів". Це був перший випадок, коли росіяни застосували "Гради" з території РФ. І після цього "Гради", "Смерчі", "Урагани" стали їхньою повсякденною діяльністю.

Ніхто не збирався віддавати землю просто так. Звичайно, були і зрадники, і їх було чимало, але тим не менш у своїй основі це були люди, які виконали і виконують свій обов'язок саме виходячи з патріотизму. Ні грошове утримання, ні умови проходження служби не ідеальні, і це всі прекрасно розуміють. Але все-таки є мотиви, які набагато сильніші того, який у тебе рівень зарплати.

Зараз Україна не контролює 40,3 км кордону. Є лінія розмежування, яка була сформована в результаті мінських угод, де і знаходяться прикордонники, які виконують свої функції на КПВВ і дорожніх коридорах. Це ні в якому разі не державний кордон. Там кордону немає, і ті КВПП, які є, це тимчасові споруди. Ми виконуємо свої функції наскільки можемо. У цьому році у нас вже затримали близько 40 учасників НЗФ, виявили 13 одиниць зброї, 2,700 тис. боєприпасів, валюти – близько 1 млн дол., 23 млн руб. і близько 2,6 млн грн. І це тільки в цьому році.

Новини за темою

Про корупцію у відомстві

У ДПСУ за корупцію звільняють з позбавленням військових звань

Факт наявності корупційних проявів у відомстві не приховують, але роботу з усунення проводять досить активну. У Держприкордонслужбі зараз звільняють за хабарі з розжалуванням у військових званнях. Такого зараз немає у жодному відомстві. У нас у цьому році 347 військовослужбовців вже звільнено, з них 245 – за негативними статтями. Це, як правило, службова невідповідність. 13 осіб звільнено з пониженням у військовому званні. Принцип простий: якщо говорити навіть про схід країни, то з кожним зловживанням, з кожним хабарем ми просто віддаляємо той час, коли буде відновлена територіальна цілісність України, і ті військовослужбовці, які цього не розуміють, їм не те, що не місце на тому напрямку, їм не місце в службі. Тому заходи протидії найжорсткіші. Є і зворотній бік медалі. Наприклад, за 25 років ніколи не було такого показника, як відмова прикордонника від неправомірної вигоди. Десь під дією страху і боязні покарання, а десь виходячи з більш високих спонукань, у минулому році у нас було 275 таких випадків, у цьому році – вже більше 180, коли наші військовослужбовці не просто відмовляються від хабарів, а ми документуємо факти дачі хабарів іншими особами. Тому зміни є, зміни позитивні.

Проект "Стіна"

"Європейський вал" просувається не так швидко, як хотілося б. Фінансування відбувається в недостатньому обсязі.

Реалізацію проекту "Стіна" унаслідок недостатнього фінансування доведеться відкласти. Зараз у ДПСУ працюють над внесенням змін у відповідні документи. Остаточна реалізація проекту вже неможлива в 2018 р., її перенесуть на 2020 р. І хоч об'єктивна ціна одного кілометра не так висока (близько 2 млн грн), грошей все одно не виділяють у достатній кількості. За планом на 2016 р. треба було знову близько 1 млрд, запланували в бюджеті 200 млн, станом на квітень дали 15 млн. Відповідно, за ці гроші будувати по всьому периметру ніяк не вийде, зараз тільки починаємо роботи у Луганській області. І, на жаль, уже говорити про те, що проект буде реалізований вчасно – до 2018 р. – не доводиться. Поки ми розробляємо зміни в програму продовження реалізації проекту до 2020 р. На даному етапі ми повинні закінчити те, що ще не встигли закінчити в 2015 р. Це частина робіт по Харківській, частина – по Чернігівській областях.

Боротьба з контрабандою – курс на ліквідацію каналів

До контрабанди причетні і правоохоронці, й органи влади

Проблема контрабанди є. Але контрабанди стало однозначно менше. Якщо у нас на Закарпатті до 2014 р. було затримано приблизно кілька сотень тисяч пачок сигарет (бо це основний товар у цьому напрямку), то в минулому році у нас тільки на цій ділянці – близько 3 млн пачок, а в цьому році ми практично досягли показників минулого року, хоча не минуло й половини року... Ми спільно з іншими правоохоронними органами намагаємося боротися не з приватними фактами контрабандної діяльності, а ліквідувати самі канали і працювати щодо організаторів цих каналів. Насправді відомо, хто стоїть за цими потоками. Інша справа, що ці люди самі не беруть участі саме в контрабанді, вони наймають інших, яких ми ловимо, тому із замовниками складно. Тим не менше кілька таких схем вже ліквідовано в цьому році. Якщо говорити про організовані групи, то у минулому році ми виявили 219 груп, до складу яких входило 665 членів (це в основному громадяни України). За нашою інформацією засудили 132 людини. Контрабанда – це інтегрований процес, тут причетно багато правоохоронних органів та органів влади, тому боротися з цим складно.

Окупований Крим

Головна загроза – збільшення контингенту російських військ

Основною загрозою з Криму на даний момент є збільшення контингенту російських військ на окупованій території. Ми бачимо цю проблему і відпрацьовуємо заходи щодо можливої протидії та посилення лінії адмінкордону. Тут ми діємо щільно із ЗСУ. Що стосується блокади, то вона дійсно працює. Інформація про те, що там переміщуються вантажі, не відповідає дійсності. По-перше, все можна спостерігати в режимі онлайн. А по-друге, там настільки уважно стежать громадські організації, що будь-яке переміщення стає явним. Так, є фактор корупції, але його вже значно менше, ніж рік назад.

Плани на майбутнє

Зараз ми рухаємося за двома напрямками. Перший напрямок – ми активно розвиваємо нашу військову компоненту. Другий аспект – посилюємо нашу правоохоронну складову, тому що ми повинні забезпечити кордон, яка буде надійним заслоном для будь-яких порушень, у тому числі для яких-небудь озброєних осіб, і в той же час вона повинна бути комфортною для мирних громадян.

Незважаючи на очевидну необхідність, в Україні досі немає стратегії розвитку Держприкордонслужби. Хоч і зрозуміло, що функція прикордонників в першу чергу полягає в тому, щоб вчасно виявити і стримати наступ до моменту підходу Збройних сил, оформленої концепції все ж немає. Цієї доктрини, концепції, на жаль, не було на 2013 р., і її, на жаль, немає і на даний момент. Але вже є чітке розуміння ситуації, розуміння тактики противника та взаємодія з правоохоронними органами та Збройними силами.

Новини за темою

Підготувала Тетяна Святенко, 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів