banner banner banner banner

Дерибан для своїх: Як Кернес перетворив Харків на власний бізнес

Дерибан для своїх: Як Кернес перетворив Харків на власний бізнес
112.ua

"Допуск по формі 1"

Програма "112 Україна"

Це друге за величиною місто країни, де проживає півтора мільйона осіб. І там прокручують нелегальні оборудки на сотні мільйонів гривень. Тамтешньому міському голові роками створювали образ міцного господарника. А насправді за ремонтами сховано масштабний дерибан міського бюджету.

На відбудові парків, ремонті вагонів метро чи ринках заробляють лише наближені до харківської влади бізнесмени, а на верх стікаються відкати. Місто-мільйонник поділено між кланами. У схемі задіяні не лише підприємці, депутати та посадовці, а й правоохоронці.

Як виглядає туалет за 6 млн грн? Скільки відмивають на лавках і навіть траві? І звідки у мера блатних жаргон? Тож як мільйонний Харків перетворився на закрите акціонерне товариство.

* * *

Нині він відомий як політик та бізнесмен. Але чим займався Геннадій Кернес у буремні 80-ті та 90-ті?

"Він крутив наперстки, він їздив із бандою по Радянському Союзу (Москва, Ленінград), продавали неіснуючі квартири, машини в Харкові продавали", - розповідає Сергій Єрмаков.

У певних колах його досі знають як Гепу. Старше покоління пам’ятає, що в Радянському Союзу купити дефіцитні імпортні товари можна було тільки валютних магазинах за спеціальні чеки. Саме збутом таких чеків промишляла банда персонажа Гепи. Кримінальний журналіст Сергій Єрмаков каже, що спекулянти здебільшого обдурювали наївних громадян і ще й працювали разом із міліціонерами.  

"За цими чеками люди підходили туди, а група Кернеса, і не тільки його, вони міняли чеки на рублі. Тут з'являлася міліція, вони віддавали людині пачку цих чеків, тікали, а потім людина бачила, що там чогось не вистачає. Без міліції не виходило би ламання чеків", - розповідає Єрмаков.

1992-го року Кернес за шахрайство отримав три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Та оскільки на момент винесення вироку він вже провів за ґратами більшу частину терміну і співпрацював зі слідством, то Геннадія Кернеса випустили на волю.  

Після виходу із СІЗО він зайнявся легальним бізнесом. Стартовий капітал заробив, вочевидь, за роки тіньової кар’єри.

У 1998-му Геннадій Кернес подався у політику.

Секретарем міськради у 2002-му Кернес пробув лише кілька місяців. Міцно в крісло другої людини Харкова Кернес засів 2006-го – тоді його знову обрали секретарем. А вже наступного року Геннадій Адольфович прославився на всю країну, коли допомагав тодішньому меру Добкіну записувати відео.

2010 року Геннадія Кернеса обрали міським головою. Разом із ним реальною владою у Харкові стали окремі персонажі з 90-тих. 2010-го видання "Цензор.нет" писало, що кримінальний авторитет Юрій Димент є правою рукою міського голови Кернеса і залагоджує всі питання з правоохоронцями.

2016-го Димента розстріляли на кладовищі у Харкові.

Тільки якщо колись персонаж Гепа та його колеги-наперсточники напряму займалися киданням людей, то нині Геннадій Адольфович та його оточення збагачуються за рахунок своїх же виборців – платників податків.

Фактично на всіх міських тендерах перемагають лише наближені до мера бізнесмени.

* * *

Реконструкція саду ім. Шевченка почалася 2016-го року. Спочатку роботи мали коштувати не більш ніж 50 млн грн. Але згодом ціна зросла аж ушестеро. До майже 300 млн грн.

Безцінна радість насправді коштує аж занадто дорого. Сміттєві урни купили по 879 грн за штуку, хоча коштують вони значно дешевше – 520 грн. На дерев’яних лавках нажилися ще більше. Активісти порахували, що відмили щонайменше по 10 тис. на кожній.

"Мало хто знає, що паркові лави в середньому в Харкові купують за 18-20 тис. грн (одна паркова лава), це при тому, що ринкова вартість таких лав становить 8-10 тис. грн. Тобто на одній лаві переплата йде вдвічі. Якщо 10 тис. заробляти на одній лаві, якщо ми маємо 100 лав, то от вже, власне, мільйон", - говорить депутат Харківської міської ради Ігор Черняк.

Особлива гордість Геннадій Кернеса – це фонтани в саду ім. Шевченка. 2019-го міський голова відкрив так званий Сухий фонтан за 18 млн грн.

Але справжнім пам’ятником корупції активісти називають ось цей харківський фонтан. Щоб ви сповна оцінили масштаб дерибану, подивіться спочатку на всесвітньо відомий фонтан Треві в Римі. Це пам’ятка архітектури XVIII століття. 2015-го на його реставрацію витратили 2 млн євро.

Приблизно таку саму суму на ремонт фонтану в саду ім. Шевченка розтринькала й харківська влада.

"Зробили теж реконструкцію за 2 млн євро, там просто з'явилася світломузика. По суті, це схоже на тазик, тільки зі світломузикою", - говорить співавтор проекту "Кнопки. Харків" Денис Сигай.

Напевно, ця світломузика найдорожча в Європі. Щоправда, в цивілізованій країні такі реставратори вже би давно сиділи у в’язниці. А ще в харківських парках росте чи не найкоштовніша в Україні трава.

"По Харкову ціна середня близько 200 грн за квадрат газону, по Україні середня така ціна - 100 грн, і ми порівнюємо, що в Києві за 100 грн можна ходити і лежати, в Харкові за 200 грн нічого не можна, тому що газончик зламається", - каже Ігор Черняк.

Через те що в саду ім. Шевченка не дозволяють сидіти на газонах, у вересні 2020-го харківські студенти вийшли на протест.

Ба більше, людей, які порушують ці неписані правила місцевих посадовців, дубасить приватна охорона, яку найняла адміністрація парку. У червні 2020-го відгамселили Ярослава Васильченка, який зайшов на парапет фонтану.

Хлопець дістав струс мозку. Поліція розпочала розслідування. Але попри те, що всіх охоронців-забіяк зафіксовані на відео, слідчі чомусь досі винних не знайшли.

На початку вересня 2020-го охоронці відлупцювали ще двох студентів. І знову ніхто не відповів за свавілля. Приватну компанію "Антирейдер ГО Ветеран" називають кишеньковою армією харківської влади - вона займається охороною всіх комунальних об’єктів. Так само приватних охоронців помічали у сутичках на ринку Барабашова, де харківська влада конфліктує з адміністрацією.

2020-го, згідно з інформацією сайту "Ю контрол", з міського бюджету компанія "Антирейдер ГО Ветеран" отримала майже 16 млн грн.

* * *

Центральний парк культури та відпочинку імені Горького. Тут працює чимало  кафе та атракціонів. Насправді парк ім. Горького – це величезне підприємство з шаленим обігом грошей. Однак за останні 4 роки парк ім. Горького не тільки нічого не заробив, а ще й отримав 40 млн збитків.

Антикорупціонери переконані, що парк збитковий лише на папері, а мільйони гривень банально крадуть.

"Ще з 2015 року керівництво цього парку, власне, під багатьма кримінальними справами, під десятками, реально під десятками кримінальних справ, навіть не два і, мабуть, не три десятки цих справ", - розповідає голова правління Харківського антикорупційного центру Дмитро Булах.

Не менше скандалів виникає довкола реконструкції парку, яку затіяли ще 2011-го. На всю країну парк прославився найдорожчим громадським туалетом.

"У нас у парку Горького найдорожчий туалет в Україні, його можна поїхати подивитися, там плавають акваріумні рибки, все дуже цікаво", - іронізує Ігор Черняк.

На реконструкцію вбиральні з міського бюджету витратили майже 6 млн грн.

"Тобто, в принципі, десь там можна було лікарню відремонтувати, якусь школу відремонтувати, але в Харкові не збудовано за останні 10 років жодної нової школи, не збудовано жодної нової лікарні, але при тому маємо найдорожчий туалет", - додає Черняк.

Загалом з 2011-го відбудова парку ім. Горького вже вийшла для харків’ян у 869 млн грн. Цьогоріч планують витратити ще 32 млн.

До речі, помпезну реконструкцію парку ім. Горького проводять за кредитні кошти. Ще у квітні 2011-го міська рада Харкова під керівництвом Геннадія Кернеса взяла кредит у російського "Промінвестбанку" - 250 млн грн. Під заставу відійшла стратегічна комунальна інфраструктура.

"Метро у нас у заставі. Все метро, метрополітен харківський в заставі. У гарантуванні цього кредиту. Будівля харківського міського виконкому, власне міськрада, у нас у заставі. Деякі дитячі садки в заставі. Палац спорту харківський у заставі. І цей кредит із 2012 року майже не гаситься. Там тільки відсотки, там тіло платять мінімально", - розповідає Булах.

Оскільки місто не виплачує позику, то комунальні об’єкти банк може забрати, і так вони опиняться в приватних руках, каже активіст.

"Я боюся, щоб це не було схемою з виведення таких ласих шматків як метрополітен, Палац спорту, інші об’єкти, просто з міської власності в приватну", - додає активіст.

Схему, коли майно було спочатку міське, а потім стало належати особам, наближеним до влади, у Харкові вже відпрацьовано на ринках. У місті працює півсотні базарів. Колись вони належали громаді. А з приходом до влади Геннадія Кернеса більшість ринків стали приватною власністю його оточення.

"Це все сталося після 2006 року, коли Кернес став спочатку секретарем міської ради, а потім у 2010 році - міським головою", - говорить Дмитро Булах.

Куратором базарного бізнесу називають депутата міської ради Юрія Медведєва. Коли Кернеса 2010-го обрали мером, Медведєв одразу став гендиректором Кінного ринку, за рік – Центрального. Згодом Медведєв став співвласником цих торговельних павільйонів. Для управління приватизованими ринками 2013-го було створено компанію з назвою "АСОЦІАЦІЯ РИНКІВ ТА ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Її керівником є той самий Юрій Медведєв.

"Ця людина, по-перше, це депутат міської ради. "Відродження" нині це фактично партія Кернеса. І це людина, яка є таким наглядачем, "смотрящим" за ринками від Кернеса. Він контролює саме цю сферу", - говорить Дмитро Булах.

У вересні 2019-го співвласником кількох харківських ринків, зокрема Центрального, Кінного та Сумського, став пасинок Кернеса – Родіон Гайсинський.

Єдиний великий базар, який не контролює оточення міського голови, – це Барабашова.

На ринку неодноразово виникали сутички між підприємцями та "тітушками".

Але жодну справу про побиття підприємців чи підпали МАФів не розслідують.

* * *

Квітень 2019-го. На сесії Харківської міськради депутат Ігор Черняк озвучив, за скільки місцевий зоопарк купує їжу для тварин.

За такими цінами фрукти мали би доставляти спецрейсами напряму з тропічних країн.

До речі, наддорогих ананасів по 350 грн купили аж 460 кг. Щоправда, ані мавпи, ані слони, ані будь-які інші тварини не їдять ананасів.

Загалом 2019-го на "золоті" фрукти харківський зоопарк витратив 11 млн грн. Міський голова привселюдно обіцяв з’ясувати ситуацію і покарати винних.

Однак хто заробив на переплаті, досі невідомо. Розслідування заглохло. Проте фрукти - не єдина схема харківського зоопарку. Справжні великі гроші відмивають на реконструкції. Перебудова зоопарку триває з 2016-го і вже вийшла майже у 2 млрд грн.

Найбільші підряди отримує компанія "Трест Житлобуд 1". Її власником є депутат міської ради, член виконкому Олександр Харченко.

Лише 2020-го, за інформацією ресурсу "Ю Контрол", компанія Харченка отримала від зоопарку замовлень аж на 740 млн грн!

"Ланка будівельна вся заробляє. І Харченко, який будує зоопарк, реконструює. Член виконкому "Житлобуд 1" є власником, і головний архітектор міста не залишається осторонь", - розповідає співзасновник Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкин.

Головним архітектором Харкова є Тетяна Поліванова. Антикорупціонери пов’язують з нею дві фірми – "Ароф" та "Сіті дизайн".

Саме вони розробляли проект реконструкції зоопарку. Між іншим, від початку 2020-го "Сіті-дизайн" перемогла в харківських міських закупівлях аж на 24 млн грн.

Окрема історія = це зведення трьох кафе на території зоопарку. Розробляла проект компанія, наближена до головного архітектора Поліванової, будує фірма депутата Харченка, а платить за все міський бюджет – 100 млн грн. Однак кафе можуть опинитися в приватних руках.

"Ми підозрюємо, що ці кафе можуть не залишитися у комунальній власності. Можуть побудуватися за бюджетні комунальні кошти громади Харкова. А потім передатися в управління приватним особам. І заробляти буде не комунальне підприємство, а вже особи, наближені до міської влади", - розповідає Євген Лісічкин.

Через махінації на тендерах правоохоронці завели кілька кримінальних проваджень.

"Кримінальні справи є, але до суду не доходять вони. Майже. Ну, є якісь там слідчі дії, обшуки раз там, два на три місяці відбуваються в міській раді або на великих комунальних підприємствах, або в департаменті. Але до суду майже нічого не доходить. Це вже питання до ефективності саме правоохоронних органів", - говорить Лісічкин.

А це ще одна наближена до Кернеса особа – директор департаменту будівництва та шляхового господарства Володимир Чумаков. До роботи в мерії Чумаков був директором і засновником будівельної компанії "Паркінг+". Нині ця фірма є монополістом із ремонту доріг у Харкові.

"Це компанія, яка займалася дорогами. І після того як він прийшов директором департаменту дорожнього будівництва, власне, ця компанія стала постійно вигравати тендери на реконструкцію, на ремонт доріг у Харкові", - говорить Булах.

Перед камерами Кернес, бува, вичитує Чумакова за ями на дорогах.

А наближена до нього фірма тим часом і далі отримує сотні мільйонів гривень на ремонт міських вулиць.

* * *

У ремонт парків та скверів міська влада вкладає мільярди. Так можна хизуватися здобутками і разом відмивати кошти.

Житлово-комунальне господарство – це ще одна годівничка для корупціонерів.

"У Харкові створюють штучні перешкоди зі створення ОСББ та об'єднань громадян, тому що місто не бажає випускати зі своїх пазурів будинки, бо люди сплачують за тарифом великі кошти, але реально ці послуги ніхто з людей не отримує", - говорить депутат Харківської міської ради Ігор Черняк.

Одна з харківських висоток, яка перебуває на балансі комунального підприємства. Мешканці скаржаться: каналізацію прориває.

До ЖЕКу зверталися неодноразово. Ремонти, якщо і проводяться, то на них наживаються посадовці.

2016-го прокуратура Харківщини звинуватила Семена Сироту – директора одного з комунальних підприємств - у фінансових махінаціях на 5 млн грн.

Сироті загрожувало до 12 років в’язниці. Але він досі при посаді та є міським депутатом.

У травні 2020-го прокуратура Харківщини оголосила підозру заступнику директора житлово-комунального господарства міської ради Олександру Лементі. Йому інкримінують завищення цін на освітлення.

Загалом переплатили 2 млн грн. А підозрюваний посадовець і далі працює в міській раді.

* * *

У лютому 2019-го в Харкові різко зросла ціна на проїзд у метро: з 5 аж до 8 грн. У міській раді тоді пояснили, що підземка збиткова і за попередній, 2018-й, її довелося дотувати аж на 160 млн грн.

Активісти давно виявили, що насправді метрополітен може приносити місту шалені прибутки, проте для місцевої влади підземка – це дійна корова. Схема перша – це заробітки на рекламі.

Офіційно на рекламі підземка заробляє приблизно 11 млн грн щороку. І це копійки.

"Там працює фірма-монополіст, посередник, ця фірма сплачує метрополітену певну фіксовану суму за рік, а сама здає в оренду самостійно. Тобто всі вершки залишаються на цій фірмі, а метрополітен отримує реально десятину від того, що  він міг би заробити", - говорить Ігор Черняк.

Реальний ринок реклами в харківському метрополітені – щонайменше 120 млн грн щорічно! І фактично всі ці гроші осідають у приватних руках. А наступну оборудку можна навіть вносити в посібники для корупціонерів.

2009-го року тодішній директор метрополітену, друг Геннадія Кернеса Сергій Мусєєв, постановив, що метро має займатися лише перевезеннями, а ремонтувати ескалатори та вагони і прибрати станції мають приватні компанії. І підрозділи метрополітену, які займалися ремонтом і прибиранням, банально оформили як фірми.

ТОВ "Спеціалізований будівельний монтажний поїзд – 753", ТОВ "Системи прогресивної очистки" і ТОВ "Ваго Рев". Це кишенькові компанії-паразити місцевої влади.

"Ці три фірми нині вже назбирали підрядів від харківського метрополітену понад 2 млрд грн", - говорить Євген Лісічкин.

Як заведено в Харкові, ціну на послуги завищено.

І так триває вже десятиліття! Куратором кишенькових компаній називають Максима Мусєєва. Це син екс-директора підземки Сергія Мусєєва і колишній голова Холодногірської райдержадміністрації Харкова. Лише за 2019-й три фірми отримали від метрополітену аж 450 илн грн!

"Всі закупівлі, починаючи від спеціалізованого обладнання і закінчуючи милом для туалетів, все закуповують в одних і тих самих компаній. Ці компанії входять до орбіти і пов’язані з оточенням Максима Мусєєва, який певний час був головою Холодногірської районної адміністрації в Харкові", - говорить Черняк.

Що цікаво, фірми з багатомільйонним обігом не мають навіть офісу!

Тим часом за 2020-й кишенькові фірми вже встигли розпилили тендерів метрополітену на 360 млн грн.

* * *

Єдина багатомільйонна схема, яку вдалося прикрити харківським активістам, – це афера зі стоянками. Суть у тому, що місто роками за безцінь віддавало паркувальні майданчики в оренду наближеним до влади приватним підприємцям.

Міський бюджет отримував дріб’язок – 2 грн з парко-місця на рік.

Тим часом вся готівка осідала в кишенях комерсантів.

Активісти роками домагалися закриття цієї схеми. Зрештою поліція відкрила кримінальна провадження і на початку 2020-го так звані зелені чоловічки зникли з харківських стоянок і запрацювали паркомати.

Як заведено в Харкові, кримінальне провадження заглохло. Вочевидь, зароблених на паркувальній оборудці мільйонів вистачило, щоб залагодити питання зі слідчими.

Але в Харкові знайшли нову схему збагачення на темі стоянок.

Схоже, тамтешній владі до вподоби бити цінові рекорди. У серпні 2020-го в місті відкрили паркінг на 300 місць. За 133 млн грн.

"Там збудували паркінг за більш ніж 100 млн грн. Ми порахували, що вартість одного парко- місця виходить більш ніж вартість ізольованої квартири. І, власне, це все, що потрібно знати", - говорить Дмитро Булах.

Одне парко-місце коштувало платникам податків аж 665 тис. грн. Таку дорогу стоянку за гроші платників податків зводила компанія харківського бізнесмена та політика Анатолія Денисенка. Це давній товариш Геннадія Кернеса. Щоправда, паркінг досі не працює.

* * *

У корупційних оборудках засвітилося не тільки оточення пана Кернеса. Він теж має безпосередній стосунок до сірих схем. Історія почалася 2008-го. Геннадій Кернес працював секретарем міської ради, його друг Михайло Добкін був мером. Тоді виникла масштабна земельна оборудка, яка увійшла в історію під назвою "кооперативна схема".

Ще згідно з Житловим кодексом УРСР, так звані житлово-будівельні кооперативи мають право безкоштовно отримувати землю для зведення будинків. Тож наближені до харківської влади особи почали створювати чимало власних, кишенькових кооперативів і так дерибанили ділянки.

Причому землю роздавали в найкращих районах міста.

Ключовим фігурантом кооперативної схеми є наближений до Кернеса міський депутат та бізнесмен Ігор Аріх. Пов’язані з ним структури отримали чи не найбільше ділянок.

На частині землі виросли елітні особняки. На багатьох інших ділянках звели висотки.

Кілька років правоохоронці не помічали масштабного земельного дерибану. А все тому, що люди в погонах теж отримали ділянки.

"І судді, і прокурори теж отримували землю в місті за такою схемою. Тобто чинний на той час прокурор міста пан Попович, який мав стежити  за законністю в місті, ми бачили вуха його оточення в цій схемі", - розповідає Черняк.

2014-го за фактом розкрадання міських земель обласна прокуратура Харківщини завела кримінальне провадження. Однак кооперативна схема й далі діяла.

2016-го Генеральна прокуратура та СБУ провели обшуки в Харківській міській раді та помешканнях Кернеса й інших фігурантів земельного дерибану.

Генпрокуратура оцінила дерибан у 4 млрд грн. Однак, за словами міського депутата Харкова Ігоря Черняка, вкрали значно більше. Не 600 га землі, а 800.

Сам Геннадій Адольфович заперечив свою причетність до незаконних оборудок.

Геннадію Кернесу в цій справі мали оголосити підозру, стверджує антикорупціонер Дмитро Булах. Але його зробили свідком.

Це зробили навмисно, щоб справа заглохла.

Вироки отримали лише "фунти". 2018-го трьом директорам житлово-будівельних кооперативів присудили по 5 років умовно. Натомість до тодішнього секретаря міськради, а згодом мера Кернеса питань у слідства досі нема.

Тим часом повернути назад у власність міста прокуратура наразі змогла лише 100 га із 800 вкрадених.

* * *

З одного з найбільших міст України зробили приватний бізнес-проект. Пов’язані з оточенням міського голови фірми за завищеними цінами ремонтують вулиці, обслуговують метро, та реконструюють парки. Але донині за корупційні злочини ніхто не відповів.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>