banner banner banner banner

"Демо-версія" народовладдя. Які запитання Зеленському слід було б поставити українцям 25 жовтня

"Демо-версія" народовладдя. Які запитання Зеленському слід було б поставити українцям 25 жовтня
Володимир Зеленський Reuters

Ганна Пєшкова

Журналістка

Однією з головних функцій і народних депутатів, і президента є представницька: народні обранці повинні захищати інтереси народу. Однак у міру того, як можновладці розчаровують своїх виборців, популярність ініціативи народовладдя зростає. Обіцянку впровадити його принципи в Україні президент озвучував ще 1,5 року тому, будучи кандидатом у президенти. І ось за 12 днів до місцевих виборів Володимир Зеленський здивував українців відеозверненням на цю тему.

Президент анонсував 5 запитань до народу, на які ми зможемо надати відповіді у день місцевих виборів 25 жовтня. Це дає можливість кожному українцю взяти активну участь в українській політиці та суспільному житті, відчути себе причетним до вирішення основних питань у державі.

Це будуть запитання "про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні та в інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами, про те, про що нас раніше ніколи не питали", – підкреслив глава держави.

Президент зберіг інтригу і запитання не назвав. Ну а ми не будемо зволікати і назвемо 5 найважливіших тем, на думку народу про які мав би зважати Гарант Конституції.

  1. Чи підтримуєте ви курс України в НАТО та ЄС?

На п'ятий рік після Майдану, незадовго до президентських виборів, на яких екс-президент Петро Порошенко розгромно програв Володимиру Зеленському, депутати вирішили вказати в Основному Законі курс країни в ЄС і НАТО. Хоча Україна ще не подавала заявку на вступ до НАТО, і не факт, що отримала б позитивну відповідь від альянсу. А головне – у самих громадян навіть не запитали, чи згодні вони взагалі на такий курс.

У 2018 році "Соціальний моніторинг" провів опитування щодо поглядів громадян на політичний курс України за участю 1 250 жителів із 36 міст. "Проти" (40,7%) вступу до НАТО висловилося трохи більше респондентів, ніж "за" (39,8%). Прихильників же курсу на ЄС більше, ніж противників. "За" кожен другий, "проти" – кожен третій.

  1. Чи підтримуєте ви надання Донбасу особливого статусу та імплементацію "формули Штайнмаєра"?

Зеленський з самого початку сів на "шпагат" у питанні щодо Донбасу. За нього голосували виборці з дуже різними уявленнями про те, яку політику проводитиме президент щодо регіону. Рішучих дій Зеленський не робив, розуміючи, як вони можуть позначитися на його рейтингу. Але довго це тривати не може.

З відкритих джерел

Закономірно запитати в українців, чи має наша країна надавати економічну підтримку цьому регіону, амністувати учасників подій на територіях, надати російській мові  спеціальний статус в регіоні. Словом, дізнатися, чи варто, нарешті, згідно з підписаними з РФ мінськими домовленостями, реалізувати закон про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей, який був прийнятий ще 6 років тому, щоб закінчити війну на Донбасі.

Новини за темою

Мова також йде про функціонування народної міліції, спеціальні права для місцевої влади, в тому числі для укладення угод із РФ про прикордонне співробітництво, про участь цієї влади в призначенні органів прокуратури та судів.

Противники цього Закону підкреслюють, що виносити його на референдум не можна, оскільки він стосується порушення територіальної цілісності України. Однак з ними складно погодитися, адже фактично йдеться не про відокремлення частини української території, а про зміну принципу її функціонування. Перший заступник голови Верховної Ради, представник президента в парламенті Руслан Стефанчук прямо заявив, що влада розглядає можливість дізнатися думку українців із цього питання.

Українці також мають право висловити свою думку щодо формули "Штайнмаєра", яка визначає механізм введення в дію цього закону та механізм проведення виборів на Донбасі, а також – думку щодо блокади Донбасу. Адже від відсутності торгівлі фінансових втрат зазнає не тільки "Л/ДНР", а й підконтрольна частина України.

  1. Чи підтримуєте ви співпрацю України з МВФ?

Кредитні умови надання коштів від МВФ вважаються одними з найвигідніших за процентними ставками та умовами повернення. Однак розплачується за них Україна своїм суверенітетом і соціальною складовою економіки. Країна, пов'язана зобов'язаннями з фондом, щорічно поступово підвищує необхідний для пенсії стаж, що, по суті, є завуальованим підвищенням пенсійного віку. Саме на вимогу МВФ вік виходу на пенсію для жінок збільшили з 55 до 60 років. Крім того, заради отримання нового траншу від організації влада готується переглянути тариф на опалення і гарячу воду.

Оскільки питання співпраці з МВФ не один рік безпосередньо впливає на різні сфери життя українців, на всеукраїнському референдумі варто було б дізнатися, як громадяни ставляться до такої співпраці.

А ураховуючи те, що країна щорічно дедалі сильніше підсаджується на "кредитну голку" (на 2020 рік сума заборгованості перед МВФ становить близько 190 млрд грн), українці могли б висловити думку щодо питання повернення державою коштів. У момент пандемії влада могла б скористатися тимчасовою відстрочкою платежів, що звільнило б додатковий ресурс. Мова не про дефолт, а про реструктуризацію, тобто про перенесення дат виплат за кредитами, яка в усьому світі вважається прийнятною практикою.

  1. Чи підтримуєте ви прийняття Закону "Про ринок землі" в нинішньому вигляді?

У день розгляду правок у проект Закону "Про ринок землі" тисячі людей вийшли на вулиці, виступаючи проти самого факту обговорення цього питання. Хтось називає прийняття Закону "Про ринок землі" шансом для українців заробити, а хтось – стратегічною помилкою держуправління і лобіюванням особистих інтересів. Адже ні президент, ні прем'єр, ні спікери навіть не володіють статистикою про земельні паї в Україні.

З відкритих джерел

Більшість українців (68,9%), опитаних соціологічною службою Центру Разумкова, вважають, що питання вільної купівлі-продажу сільгоспземель необхідно вирішувати на всеукраїнському референдумі. Більше трьох чвертей опитаних (76,6%) узяли б участь у такому референдумі.

Щоправда, з точки зору демократичності та державності, такий референдум варто було проводити до голосування за законопроект у другому читанні. Експерти вважають, що від цього влада відмовилася навмисно, розуміючи, якими можуть бути результати. У тому числі – і заради підтримки МВФ, який давно вже лобіює ринок землі саме в формі, пропонованій урядом. За даними Центру Разумкова, за впровадження ринку проголосували б всього 19,6% опитаних, проти – 64,3%.

У разі відповідного волевиявлення українців реалізацію цього Закону ще можна зупинити шляхом обіцяного президентом "народного ветування".

  1. Чи потрібен Україні Закон "Про мову"?

З 1 вересня школи з російською мовою навчання перейшли на українську. Депутати не прийняли поправки у Закон "Про мову", які мали б відтермінувати цю подію на кілька років і зменшити масштаби використання української мови у школах.

Новини за темою

Питання про утиск російської мови в Україні – одне з найгостріших у суспільстві. Про дискримінаційність Закону заявили і експерти Венеціанської комісії. Незважаючи на всю делікатність і політизованість цього питання, вони не розуміють, чому одній мові надають преференції (наприклад, іноземній в освіті), а іншій – ні.

Думка українців про необхідність мовних квот може здивувати президента.  Судячи з результатів останніх соцопитувань, загрозу для незалежності України з боку російської мови населення не вбачає. За даними КМІС, 48,8% українців вважають, що російська мова є історичним надбанням України, яке слід розвивати, і лише 27% опитаних вважають, що вона загрожує незалежності України.

Більше того, згідно з результатми опитування, яке провели спільно Центр Разумкова та Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, 18% респондентів взагалі виступає за офіційний статус російської мови як другої державної в деяких регіонах, ще 13% – за такий її статус на всій території України.

Ваша думка є дуже важливою для нас

Це аж ніяк не всі запитання, які президенту слід було б поставити українцям. Зеленський також повинен зважати на їхню думку щодо відповідної країні форми правління, водопостачання Криму, адміністративно-територіальної та податкової реформ, впровадження накопичувальних пенсій, сплати 5% військового внеску, який українці продовжують сплачувати без оголошення у країні воєнного стану. Також для президента має бути важливою думка громадян щодо карантинних обмежень, деякі з яких вже оскаржує в судах місцева влада. Ну а питання про те, чи потрібно було витрачати гроші з коронавірусного фонду на будівництво доріг, найімовірніше, залишиться риторичним.

Але чи співпадуть озвучені нами питання з тими, які поставить президент? Політтехнолог Зеленського Михайло Подоляк вже заявив, що ні тем Донбасу і Криму, ні мовного питання президент не підніматиме.

Про несерйозність дискусії говорить і те, що Зеленський обіцяє опублікувати питання поступово. Виходить, що на осмислення та обговорення деяких з них залишиться обмаль часу. Сам факт, що ідея була презентована всього за 12 днів до місцевих виборів, доводить: команда президента найперше переслідувала особисті піар-цілі. Ймовірно, ми маємо справу зі спробою "слуг" додати собі політичні бали і привернути додаткову увагу до місцевих виборів. У цій історії найцікавіше – за чий рахунок цей "піар-банкет". Адже опитування на всіх виборчих дільницях – це дуже дорого.

Виборець, який зацікавився можливістю "волевиявлення по-Зеленськи", має розуміти: в Конституції не прописана можливість президента проводити будь-які опитування на виборах. Оскільки офіційно захід назвати референдумом не можна, всупереч обіцянкам Зеленського прислухатися до думки народу, прямі наслідки волевиявлення є необов'язковими. Та й результати опитування навряд чи можна буде вважати репрезентативними, адже його не  проводитимуть на території Криму та ОРДЛО.

А взагалі Зеленський – кандидат у президенти – анонсував запуск системи "справедливих, правильних і якісних референдумів", внесення українцями законопроектів (як в Естонії, Швейцарії та Новій Зеландії), а також системи "народного вето". Поки що жодна з озвучених шостим президентом обіцянок у цій сфері не реалізована. Законопроект про всеукраїнський референдум, який був презентований лише через рік роботи Зеленського, прийнятий тільки в першому читанні, та й в цілому є досить контраверсійним. Він викликав претензії щодо порушення норм Конституції та з приводу плагіату.

У світлі вищевикладеного головні запитання, які слід було б поставити Зеленському, – чи задоволені українці майже пвітора роками його роботи і чи не настав час президенту і Верховній Раді скласти повноваження. Втім, президент навряд чи готовий запитати про це Український народ.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>