Чим запам'ятається Валерія Гонтарева на посаді голови НБУ

Валерія Гонтарєва після майже 3 років роботи головою Національного банку України йде з посади. Її вимагали звільнити багато-багато разів різні політики і банкіри, але президент тримався за неї до останнього. Сьогодні вона заявила, що написала заяву про свою відставку за власним бажанням і сподівається, що президент направить її в Раду. Саме час оцінити, чим запам'ятається її робота в НБУ

Чим запам'ятається Валерія Гонтарева на посаді голови НБУ
Глава НБУ Валерія Гонтарєва НБУ

112.ua

Редакційний блог

Валерія Гонтарєва після майже 3 років роботи головою Національного банку України йде з посади. Її вимагали звільнити багато-багато разів різні політики і банкіри, але президент тримався за неї до останнього. Сьогодні вона заявила, що написала заяву про свою відставку за власним бажанням і сподівається, що президент направить її в Раду. Саме час оцінити, чим запам'ятається її робота в НБУ

До приходу в Нацбанк Гонтарева була головою ради директорів групи компаній "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU). У червні 2014 року новообраний президент Порошенко несподівано запропонував її кандидатуру на посаду голови НБУ. У той час Рада ще одностайно голосувала щодо кадрових рішень, і за Гонтареву в парламенті 19 червня знайшлося відразу 349 голосів. "Це щось неймовірне, тому що мене ніхто з вас, чесно кажучи, не знає", - прокоментувала своє призначення вона. У зв'язку з призначенням у НБУ вона залишила посаду і продала свою частку в групі ICU.

Від самого початку Гонтарева заявила про намір реформувати Нацбанк. Зараз вона каже, що всі заплановані реформи виконано – банківська система очищена. Однак від неї чекали не цього, а наповнення економіки грошима - активізації фінансових ринків, відродження кредитування, припинення схем з рефінансом, стабілізації курсу гривні (який тоді був ще в районі 12 грн/дол.) і багато чого корисного. Але нічого цього немає – курс виріс більш ніж удвічі, з рефінансуванням ті ж проблеми, кредитування як такого немає, ринки напівмертві, інвестицій практично немає, а ось тягар держави унаслідок ліквідації дев'яти десятків банків вимірюється 80 мільярдами гривень. По суті, останні три роки для економіки країни були втрачені. У цьому провина не однієї лише голови НБУ. Три уряди Яценюка-Гройсмана, парламент і президент теж доклали до цього руку.

Але ми згадуємо спадщину Валерії Гонтаревої в НБУ.

Чистка банківської системи

На початку 2014 року в Україні було 180 банків. Зараз, згідно з найсвіжішими даними НБУ, залишилося 92 працюючих фінустанов. Тобто, за три роки було виведено з ринку 88 банків (спочатку 91, але 3 відновили свою роботу), у яких було сконцентровано близько 30% всіх активів банківської системи. Не всі вони (а абсолютна більшість, 80 установ) ліквідовано командою Гонтаревої. Все почалося з "РеалБанку" і "Брокбізнесбанку" ще в часи Степана Кубіва.

За даними НБУ, з цих 88 банків – 15 закрилися виключно з причин фінансового моніторингу або шахрайства, 7 були розміщені і працювали в зоні бойових дій та в окупованому Криму, 5 пішли з ринку за рішенням власників, 6 - через непрозору структуру власності. У цілому, 32 банки пішли з причин, не пов'язаних з кризовими явищами та фінансово-економічними проблемами. І тільки 56 банків пішли з причин неплатоспроможності і втрати ліквідності. Так говорить НБУ.

НБУ

У самому Нацбанку це називають "великою банківською чисткою". У результаті такої чистки зникли такі відомі банки, як "Платинум", "Фінанси і Кредит", "Євробанк", "Михайлівський", "Фідобанк", "Хрещатик", "Київська Русь", "Надра", "Дельта", VAB та інші. "ПриватБанк" повинен був розділити їхню долю, але був націоналізований і докапіталізований за рахунок держави. Цікаво, що банки деяких бізнесменів (того ж Ахметова, Грановського, Тігіпка) і банки з іноземним капіталом не постраждали і зараз вириваються у лідери на ринку.

Новини за темою

Щоб зрозуміти, наскільки чистка вдарила по економіці, слід пам'ятати, що практично всі приватні банки створювалися великим бізнесом для фінансування проектів за рахунок коштів населення. НБУ називає їх "пилососами" (є ще "мийки" для відмивання схемних грошей). Найбільшим "пилососом" був врятований державою "ПриватБанк". Так от, з ліквідацією банку кошти, раніше зібрані ним і видані як кредити бізнесу, практично завжди залишаються загубленими. Портал Realist підрахував, що в виведених з ринку банках залишилося в цілому 135,2 млрд грн депозитів громадян. Близько 80 млрд підпадають під відшкодування Фонду гарантування вкладів фізосіб, а ось ще 55 млрд – це депозити понад 200 тис. грн, і їх повернути вже не вдасться. Також, за даними видання, на рахунках банків, що лопнули, безповоротно "зависло" 73 млрд грн коштів юридичних осіб, які потенційно могли бути інвестовані в економіку.

НБУ

Примітка. Інфографіка не враховує визнаного в березні неплатоспроможним "ВекторБанка".

Дивує й інше: деяким банкам НБУ дозволяв збирати гроші, знаючи про проблеми, надалі ліквідуючи їх. Яскраві приклади – "Михайлівський" та "ПриватБанк". Два роки після зміни влади ці банки гарячково "пилососили" гроші вкладників, пропонуючи вигідні відсотки, а потім один збанкрутував, а другий повис тягарем на державу. Мінфіну націоналізація "ПриватБанку" обійшлася в 117 млрд грн, які, очевидно, забезпечив друкарський верстат НБУ. Щоб не провокувати "банківського майдану" президент попросив Раду прийняти спеціальний закон про відшкодування коштів обдуреним вкладникам "Михайлівського". Сам власник "Михайлівського" Віктор Поліщук продав банк перед його ліквідацією "Платинум Банку" і втік за кордон. При цьому звинуватив заступника голови НБУ Катерину Рожкову і нових власників у причетності до махінацій, у результаті яких, назавжди зникли гроші вкладників.

"Банківська система була не просто хвора, банки працювали поза законом", - говорила Гонтарева. За даними НБУ, на початок цього року було відкрито 1641 справу за фактами фінансових махінацій, але до суду направлено лише 15 справ. Досі немає жодного обвинувального вироку власникам і топ-менеджерам неплатоспроможних банків.

Нацбанк запевняє, що банки, які залишилися, задовольняють вимоги прозорості. У НБУ заявляють, що їм відомі власники всіх банків України, а фінансовий сектор є повністю прозорим. "Банки ліквідні, прозорі, готові до відновлення кредитування. Це новітня історія банківської системи України", - вважає Катерина Рожкова.

Обвал курсу гривні й валютні обмеження

Для українців час Гонтаревої на посаді глави НБУ запам'ятається найбільшою девальвацією гривні за всю історію. З 19 червня 2014 року по сьогоднішній день курс гривні впав з 11,84 грн/дол. до 27,02 грн/дол., тобто, обвалився на 128%. А 23 лютого 2015 року курс на міжбанку досяг історичного піку – 33 грн/дол., різниця між продажем і купівлею становила цілих 5 грн, а на чорному ринку валюта і зовсім оцінювалася в 40 грн/дол.

Зараз вже смішними здаються слова Арсенія Яценюка, які він сказав на засіданні свого уряду 27 серпня 2014 року про те, що українська економіка не зможе витримати валютний курс вище 12 гривень за долар.

Адже у 2015 рік країна входила хоч і з рекордним курсом, але всього лише 16,50 грн/дол. Однак з кінця січня він почав рости неймовірними темпами. Все це відбувалося на тлі запеклих боїв за ДАП і Дебальцеве, які загрожували перерости у велику війну. За місяць курс підскочив удвічі.

finance.ua

На війну списали скачок курсу, падіння економіки, експорту, валютної виручки, закриття підприємств, занепад торгівлі. "Каталізатором нинішньої фінансової кризи стала спочатку анексія Криму, а потім справжня кривава війна на Донбасі", - заявила Гонтарева ще на початку 2015 року. Що в свою чергу, за її словами, призвело до погіршення економічної активності і стану державних фінансів, напруги на грошово-кредитному ринку, зниження довіри до банківської системи та національної валюти. Однак багато експертів упевнені, що можна було згладити ефект війни, не допустити такої девальвації, яка спричинила катастрофічне падіння рівня життя громадян. І тут на перший план виходять термінові заходи НБУ, вжиті в умовах кризи.

Ще в 2013 році Нацбанк з усіх сил намагався утримати курс на рівні 8 грн/дол. Тоді просто витрачалися ЗВР для задоволення попиту на ринку. Гонтарева ж заявила, що меморандум з МВФ передбачає відмову від валютного коридору та перехід на гнучке курсоутворення. За фактом, НБУ відпустив курс у вільне плавання, відмовившись підтримувати його за рахунок ЗВР.

"Наша країна більше не буде жити за фіксованим курсом долара. Спочатку був курс стрибками: 1,7, потім 5, потім 8, потім 12. Вся наша попередня історія показала, що це не приводить нашу країну до економічного зростання, ні до стабільності фінансової системи", – заявила Гонтарева.

Перехід виявився хворобливим. Курс почав невпинно зростати ще в часи Степана Кубіва, а на тлі військових дій його і зовсім лихоманило.

Однак ЗВР регулятор все ж витрачав. Восени 2014 року, коли стало зрозуміло, що ринок завищує курс, НБУ викидав на міжбанк по 50-100 млн доларів за нижчим курсом. Стримати зростання це не змогло, а ось задовольнити спекулянтів – цілком. Банкіри й олігархи витрачали рефінанс не на порятунок банків, а на банальну скупку валюти, яка день у день дорожчала. Історія з 19 мільярдами гривень рефінансу Ігорю Коломойському, виданими йому Степаном Кубівим, навіть удостоїлася кримінальної справи за фактом змови за нецільове використання рефінансування не на виплати вкладникам, а на купівлю валюти і виведення її за межі України за завідомо фіктивними контрактами. Загалом, деякі експерти стверджують, що Коломойський заробив 650 млн доларів просто на курсовій спекуляції, використовуючи рефінансування НБУ. Нацбанк при Гонтаревій не зміг нічого зробити, щоб навести тут лад.

Курс зростав, населення теж почало переводити заощадження у валюту, що лише посилювало її вимивання з ринку. "Усі, хто вдається до панічних настроїв, хто скуповує валюту за завищеним курсом і на чорному ринку, скоро про це шкодуватиме", - погрожувала Гонтарева.

Ці заходи звелися до наступного. Від експортерів зажадали продавати Нацбанку не 50% валютної виручки, як перш, а всі 100%. Багато великих компаній просто відстрочили переказ валюти в Україну.

Банки зобов'язали реалізувати куплену на аукціонах у Національного банку України готівкову валюту для поповнення своїх кас протягом 5 днів або повернути нереалізовану валюту регулятору.

Українським імпортерам заборонили здійснювати розрахунки в іноземній валюті з операцій без ввезення товару на територію України.

Інвесторам заборонили виводити за кордон валютні кошти, отримані від продажу цінних паперів українських компаній за межами фондових бірж, а також обмежили вивід за кордон валютних дивідендів. Це вдарило вже по іноземних інвесторах, адже вони за фактом не могли фізично повернути за кордон інвестиції у цінні папери та корпоративні права, а їх кошти залишилися на рахунках українських банків.

А фізичним особам обмежили купівлю іноземної валюти протягом одного банківського дня в розмірі, що не перевищує суму, еквівалентну 3 000 гривень, а також заборонили зняття валюти в банкоматі. Ще свіжі в пам'яті черги біля кас банків, де продавали не більше 100 дол. у руки, а щоб зібрати тисячу доларів на туристичну поїздку за кордон, треба було обійти десяток банків. Крім того, був введений військовий збір на операції з валютою в розмірі 1,5%. У разі дострокового розірвання валютного депозиту внесок пропонували повертати в гривнях та ще й за курсом підписання договору (тобто, по 8 грн/дол.).

Все це не стримало зростання курсу, не угамувало панічні настрої на ринку. А в 2015 році, як вже говорилося вище, і курс зовсім "зірвався з ланцюга".

Останнім часом Нацбанк поступово пом'якшує ті обмеження, які наклав у 2014 році.

Ліміт на зняття готівки з валютного рахунку підняли з 150 тисяч до 250 тис. грн на день. Норма обов'язкового продажу валютної виручки знижена спочатку до 75%, зараз становить 65%. Нині діє 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (раніше було 90 днів). Продовжує діяти одноденний термін резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку і заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів. Поки що збережено обмеження з продажу валюти населенню на рівні 12 тис. грн/день в еквіваленті (раніше було 3 тис. грн, потім 6 тис. грн).

У березні НБУ дозволив купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні, які були залучені під державні гарантії для програм підвищення обороноздатності і безпеки країни, та повернення інвесторам за кордон відсотків.

У часи Гонтаревої НБУ дозволив купівлю валюти без пред'явлення паспорта. Також було відмінено військовий збір на операції з валютою.

Разом з тим, у січні 2017 року Нацбанк знизив граничну суму готівкових розрахунків з 150 тис. грн до 50 тис. грн для фізичних осіб.

Інфляція, облікова ставка та ЗВР

Якщо говорити про інфляцію, то Гонтарева прийшла до того, з чого починала. У червні 2014 року показник був 12%, зараз такий же. Однак за останні три роки споживчі ціни зросли на 80%. А промислові - і зовсім на 90%. НБУ не соромиться говорити, що зростання тарифів зменшує інфляцію, бо купівельна спроможність населення падає. Цікаво, що при цьому промислові ціни ростуть швидше споживчих. Наскільки це ефективно для економіки, коли собівартість товару зростає, він дорожчає, а грошей у покупців все менше, ще те питання.

НБУ за порадою МВФ вирішив впроваджувати в Україні інфляційне таргетування. Його суть – головне не курс гривні, а інфляція. На початку нового року встановлюється мета – рівень інфляції, який потрібно забезпечити за підсумками року, і НБУ бере на себе зобов'язання забезпечити цільовий рівень інфляції в країні, для цього використовуючи тільки монетарні методи. НБУ хоче до 2019 року досягти показника 5%. Відповідно до досвіду інших країн, головним монетарним інструментом який впливає на рівень інфляції в країні, є облікова ставка. НБУ тепер акцентує увагу на тому, що ставка в Україні почала відігравати значиму роль, хоча раніше це було не так. Хоча якщо подивитися ставки банківського кредитування в гривні в 2016 році, вони трималися на рівні 22%, а облікова ставка НБУ знизилася з 22 до 14%.

Банківське кредитування в останні три роки практично вмерло. Важка економічна ситуація, девальвація гривні, чистка банківської системи – все це змусило банкірів підняти кредитні ставки до небес. НБУ за обліковою ставкою не відставав. На момент приходу Гонтаревої в НБУ ставка перебувала на рівні 9,5%. Нова команда в Нацбанку підняла її до 12,5%, за півроку до 14%, а вже в березні 2015 року - до 30%. Це був рекорд останніх 12 років. Півроку облікова ставка перебувала біля цієї позначки, потім регулятор почав її знижувати. Зараз вона становить 14% - більше, ніж на момент призначення Гонтаревої.

Динаміка облікової ставки НБУ Фото з відкритих джерел

При цьому сама Гонтарева нарікала, що банки не хочуть кредитувати населення і бізнес не через високу облікову ставку. За її словами, вже третій рік поспіль у банківській системі існує профіцит гривні, і комерційним банкам нема чого звертатися до НБУ. Також Гонтарева до останнього часу дуже скептично оцінювала вплив облікової ставки на вартість кредитування в Україні. За її словами, до 2016 року облікова ставка відігравала символічну роль у грошово-кредитній політиці України і не мала істотного впливу на розвиток економіки, відзначаючи, що з минулого року на цей показник вже почали реагувати не тільки короткострокові міжбанківські ставки, але і ставки ОВДП, ставки за депозитами за кредитами.

Гонтарева очолила Центробанк, коли золотовалютні резерви України становили 17 млрд 83 млн доларів США. У наступні 8 місяців вони скоротилися до 5,6 млрд доларів.

Динаміка зміни золотовалютних резервів України Минфин

У НБУ пояснювали, що таке різке скорочення пов'язане погашенням державного боргу. Тоді уряд виплатив за зовнішніми зобов'язаннями 3,54 мільярда доларів. Крім цього НБУ виплатив на користь МВФ 2,41 млрд доларів, а "Нафтогаз" погасив євробонди 2009 року випуску на суму 1,67 млрд доларів. Виплати держборгу з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх зобов'язань, а також окремих виплат склали 11,15 млрд доларів. Згідно з оцінками Мінфіну, в 2014 році було погашено 5,5% існуючого державного боргу. Однак сам держборг тільки виріс. До того ж, рекордними темпами.

Динаміка державного боргу України Минфин

З відновленням кредитування від МВФ і реструктуризацією держборгу НБУ вдалося наростити ЗВР. Станом на 1 березня золотовалютні резерви складають 15,46 мільярда доларів, тобто на 9,6% менше, ніж було в червні 2014 року. Однак спостерігається зменшення в них частки долара - МВФ ніяк не видасть новий транш.

Відзначимо ще один важливий показник. За останні три роки агрегат М3 (грошова маса) збільшився на 23% — з 893 млрд до 1 трлн 60 млрд грн, однак співвідношення М3/ВВП, тобто монетизація економіки, зменшилася з 61 до 48%. При цьому ВВП почав зростати, як запевняє Кабмін. Напевно, сектор тіньової економіки став ще більшим.

* * *

Якщо підбити деякі підсумки, то матимемо наступну картину підсумків перебування Валерії Гонтаревої на посту глави НБУ. Банківська система втратила майже 90 банків, у яких було втрачено десятки мільярдів гривень. Курс гривні зріс більш ніж у два рази, а сам Нацбанк відмовився від його підтримання. Правда, зараз курс стабілізувався. Ціни за три роки майже подвоїлися, хоча зараз все ж спостерігається тенденція уповільнення інфляції, не в останню чергу через падіння купівельної спроможності населення. ЗВР за цей час зменшилися, навіть з урахуванням траншів МВФ. Дефіцит поточного рахунку перевищує орієнтири. Облікова ставка, яка зростала до 30%, а потім падала до 14%, не вплинула на банківські ставки, показавши свою недієздатність. Кредитування зараз практично не працює. У самому НБУ собі в заслугу ставлять стабілізацію ситуації в банківській системі, стабілізацію інфляції і курсу.

Гонтарева йде, а на її місце сватають і екс-президента Віктора Ющенка, який вже був біля керма НБУ, і навіть колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який у добрих стосунках із Заходом. Щоб призначити нового голову Нацбанку, необхідно отримати схвалення МВФ, що є головним донором української влади. При цьому необхідно заручитися підтримкою олігархічного лобі в парламенті, яке постраждало в роки правління Гонтаревої і буде висувати цілком конкретні вимоги. Згадують кандидатуру Сергія Тігіпка. Словом, з нетерпінням чекаємо змін.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>