Чим запам'ятається 2018-й? Найважливіші події року в Україні за версією 112.ua

Згадуємо новини, якими країна жила останні 12 місяців

Чим запам'ятається 2018-й? Найважливіші події року в Україні за версією 112.ua
112.ua

Згадуємо новини, якими країна жила останні 12 місяців

У році, що минає, Україну (багато у чому очікувано) потрясли гучні політичні і не тільки події: у країні на 30 днів було запроваджено воєнний стан, нові вибухи сталися на військових складах, непоправні втрати принесла війна на Донбасі, яка триває вже п'ятий рік. У той же час наша країна відсвяткувала 27-му річницю своєї незалежності, в Києві був проведений фінал футбольної Ліги Чемпіонів, а парламент, незважаючи на низку скандалів, зумів прийняти чимало важливих для життя України і українців законів. Про найголовніші новини, якими точно запам'яталися останні 12 місяців, пропонуємо згадати в нашій традиційній добірці. 

112.ua

Драматичні події в районі Керченської протоки і спорудженого Росією мосту через нього, які багато хто називає "Азовською кризою", спровокували великі зміни в житті країни. А саме - введення воєнного стану. Але про це пізніше, а зараз про те, що саме призвело до такого розвитку подій. До речі, першого подібного в історії незалежності нашої країни. 

Вранці 25 листопада українські малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь", а також рейдовий буксир "Яни Капу" здійснювали плановий перехід з порту Одеси в порт Маріуполя. Поблизу Керченської протоки їх перехопили чотири прикордонні кораблі РФ, хоча, за даними ВМС України, про перехід корабельної групи російську сторону повідомили заздалегідь. Російський прикордонний корабель "Дон" пішов на таран українського буксира "Яни Капу", в результаті чого останній отримав ушкодження. Однак українська корабельна група вирішила продовжити хід, оскільки діяла в рамках міжнародного морського права. Коли вона підійшла до Керченської протоки, Росія оголосила, що перехід закрито в обидві сторони через сходження на мілину танкера. Але пізніше виявилося, що рух українських кораблів блокується навмисно.

Близько 19:00 корабельна група ВМС ЗСУ рушила на вихід з протоки. Російські кораблі почали переслідування, а потім відкрили вогонь на ураження і захопили українські кораблі. Крім судів, у полоні російських силовиків опинилися 24 українські моряки. Троє з них були поранені і доставлені в лікарню Керчі. 

27-28 листопада підконтрольний Росії "суд" у Криму заарештував усіх українських моряків, включаючи поранених, на термін 60 діб. Їх звинувачують у незаконному перетині російського кордону. Пізніше всіх арештованих перевезли в Москву, частина з них опинилися в лікарні. Звільнити українців російську владу закликали низка світових лідерів і міжнародних організацій, втім реальних зрушень у цій справі, станом на цей момент, на жаль, немає. Самі українці офіційно назвали себе військовополоненими.

112.ua

Режим воєнного стану, як вже говорилося вище, вперше в історії, почав діяти в десяти регіонах України з 14:00 26 листопада. При цьому документи, які регламентують це, були підписані і опубліковані пізніше. Причина введення ВС - різка ескалація конфлікту в районі Керченської затоки. Про неї також ми вже згадали. Воєнний стан поширився на Вінницьку, Донецьку, Запорізьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Чернігівську, Харківську та Херсонську області. І там внаслідок цього сталися певні зміни. Президент України спочатку запевнив, що ВС не спричинить обмеження прав населення, а також не вплине на терміни проведення виборів глави держави. Саме для цього Рада вже прийняла рішення призначити їх на 31 березня 2019 року

Як і планувалося, дію воєнного стану продовжувати не стали. Через 30 днів, 26 грудня о 14:00, президент під час засідання РНБО оголосив про його завершення. Про те, як він проходив в Україні, можна прочитати за посиланням. Порошенко зазначив, що за цей місяць у 10 областях, де діяв спецрежим, на чверть знизився рівень злочинності, а при його допомозі вдалося побачити слабкі місця в тих чи інших сферах. Яких - не уточнив. Важливо: як запевнив глава держави за підсумками проведення ВС, на повсякденне життя українців він не вплинув.

112.ua

Так, в цьому році без цього знову не обійшлося. Новий календарний рік - нова резонансна подія, пов'язана з військовим арсеналом Міністерства оборони. Цього разу - в Ічнянському районі Чернігівської області. Про те, що він там є, всі масово дізналися восени 2018 року. Цей склад, а конкретно 6-й арсенал Міністерства оборони, горів і вибухав. Займання сталося вночі 9 листопада.

За вже знайомою схемою рятувальники оперативно відселили кілька десятків тисяч місцевих жителів, обмежили рух дорогами, закрили повітряний простір, скасували рух поїздів. Спочатку військова прокуратура відкрила справу за статтею про недбалість, пізніше її перекваліфікували на диверсію, яка і стала основною версією. На певних етапах розслідування навіть не виключалася версія теракту. Про повну ліквідацію загорянь на Ічнянському полігоні стало відомо лише 11 листопада - через дві доби. Вибухи ж повністю припинилися 13-го числа.

На щастя, вибухи в Ічні не призвели до жертв серед населення - місцеві жителі відбулися матеріальним збитком. Конкретних винних у цій ситуації слідство досі не встановило. Принаймні про це офіційно не повідомлялося. Відомо лише, що командира роти арсеналу під Ічнею оштрафували за п'яне водіння в день вибуху. Очевидно, що подібний проступок навряд чи міг стати причиною масштабної НП, за якою протягом декількох тижнів спостерігали не тільки в Україні, але й далеко за її межами. На щастя, Ічнянський арсенал в 2018 році став єдиним (на відміну від минулих років), де сталася надзвичайна подія.

112.ua

Надія Савченко, герой України, колишній політв'язень та чинний народний депутат, минулої весни стала постоялицею столичного СІЗО СБУ. До цього з Савченко була знята депутатська недоторканність і обрано запобіжний захід. Далі по порядку.

Вся справа в тому, що в Міжнародний жіночий день, 8 березня, в районі проведення тоді ще АТО (нині - ООС) був затриманий керівник Центру визволення полонених Володимир Рубан і оперативно доставлений в СІЗО Маріуполя. Затримання Рубана було на КПВВ "Майорськ" – він намагався в'їхати на підконтрольну Києву територію з великим арсеналом зброї. Пізніше стало відомо, що Рубан готував теракти в центрі столиці України з великою кількістю жертв. У тому числі – проти вищого керівництва держави. Дії він нібито координував з ватажками бойовиків на Донбасі. 9 березня суд заарештував Рубана на два місяці, після чого це рішення підтвердила апеляційна інстанція. 

Що стосується Надії Савченко, то вона є одним з фактичних співучасників Рубана, заявляють у Генпрокуратурі. 14 березня генпрокурор Юрій Луценко попросив парламент про зняття з нього недоторканності і звинуватив Савченко в підготовці теракту прямо в сесійній залі Ради. "У слідства є неспростовні докази того, що Надія Савченко особисто планувала, особисто вербувала, давала вказівки про те, як провести терористичний акт тут, у цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі – урядову і посадову, мінометами обрушивши купол ВР і автоматами добиваючи тих, хто виживе", – так Луценко прокоментував "плани" нардепа. Досить оперативно Савченко було позбавлено недоторканності депутатаїй повідомили про підозру і відвели в СІЗО. Підкреслюємо - відвели, пішки вулицями Києва просто з будівлі Ради.

23 березня Шевченківський суд Києва заарештував Савченко на два місяці. За цей час вона встигла оголосити голодування на знак протесту проти висунутих звинувачень. Голодувала Савченко кілька разів. Втім, значного ефекту це не мало. Розслідування справи Рубана – Савченко триває досі, а обидва фігуранти знаходяться під арештом.

112.ua

Україна і Угорщина, чиї відносини явно не можна назвати добросусідськими після претензій другої через прийняття Верховною Радою "Закону про освіту", значно загострилися восени після резонансного інциденту. ЗМІ опублікували відео, зняте в прикордонному містечку Берегове Закарпатської області, на якому українці отримують паспорти громадянина Угорщини. Не просто отримують, а при цьому складають присягу на вірність Угорщині. Події на відео розгортаються в консульстві цієї країни. Сама процедура супроводжувалася порадою з боку угорського дипломата "не повідомляти українським властям" про отримання документа.

Нагадаємо, в Україні подвійне громадянство заборонено, хоча правова відповідальність за його наявність в законах не прописана. Після публікацій у ЗМІ голова МЗС Павло Клімкін оперативно пригрозив вислати "берегівського" дипломата у разі підтвердження автентичності запису, а його колега Петер Сіярто заявив про спроби залякати закарпатських угорців і пригрозив ще більше ускладнити євроінтеграцію України. Розслідуванням "паспортного скандалу" незабаром зайнялася прокуратура Закарпатської області, відкривши справу за статтею про держзраду. Глава регіону Геннадій Москаль взагалі заявив, що на скандальному відео паспорт отримував чинний український прикордонник. Цю інформацію пізніше спростували в ДПСУ.

Президент України конфліктну ситуацію коментував нечасто, обмежившись лише словами про необхідність поваги до суверенітету держави. Угорська сторона не відреагувала на загрози глави МЗС України і відмовилася висилати свого консула з Берегового. Як наслідок, це зробила Україна, і 4 жовтня він був оголошений персоною нон ґрата. Нашу країну дипломат покинув, але відповіді від Угорщини довго чекати не довелося - з Будапешта був висланий український консул.

Волею долі на початку листопада свою каденцію завершив посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень, йому на заміну прийшов Іштван Їдярто. Він вже встиг відчути на практиці напруженість відносин між двома країнами - 16 листопада його викликали в МЗС. Справа в тому, що напередодні цього прем'єр Угорщини заявив, що домовленості з чинним керівництвом України для Будапешта не видаються можливими. Він також зазначив, що Україна не має перспектив вступу до НАТО чи ЄС. Це стало причиною протесту з боку МЗС України. Разом з тим восени 2018-го у двох країн були й інші скандали: Угорщина вирішила створити посаду міністра розвитку Закарпатської області. Правда, потім назву нової посади змінили на більш компромісну. Зовсім недавно сторони запевнили одна одну, що конфліктні ситуації на Закарпатті вичерпані.

112.ua

У травні поточного року столиця України стала епіцентром футбольного життя всієї Європи. 26 травня на НСК "Олімпійський" відбувся фінал Ліги Чемпіонів – найпрестижнішого європейського клубного турніру з футболу. Десятки тисяч футбольних фанатів з різних країн світу, фан-зони, іноземні делегації футбольних і не тільки чиновників – саме цим жив Київ останні вихідні травня. У фінальному поєдинку ЛЧ-2018 зійшлися мадридський "Реал" і британський "Ліверпуль". Перемогу з рахунком 3:1 здобули іспанські футболісти. Про те, як Київ пережив дні футбольного свята, дивіться у нашому ексклюзивному фоторепортажі.

Втім, незважаючи на високу оцінку української столиці від УЄФА, ложка дьогтю в цьому святі все ж була. Це ціни на проживання в Києві в дні фіналу, а також "пригоди" самого кубка ЛЧ, який за час свого турне по Україні встиг побувати не тільки в публічних місцях, де з ним фотографувалися на пам'ять прості вболівальники. Але оскільки в УЄФА цьому не надали належного значення, а у ФФУ заявили про інформаційну кампанію проти Федерації, сміємо припустити, що дійсно нічого шокуючого не сталося.

За підсумками фінального матчу президент Петро Порошенко вже встиг заявити про прагнення України провести на своїй території фінал Ліги Європи або матч Суперкубка УЄФА.

112.ua

30 квітня 2018 року в Донецькій і Луганській областях через чотири роки була офіційно завершена Антитерористична операція, а на зміну їй прийшла Операція об'єднаних сил. Зміна формату передбачена раніше прийнятим парламентом т. н. законом про реінтеграцію. Основне нововведення полягає в зміні підпорядкування правоохоронців і військових, які несуть службу в районі бойових дій. Згідно з цим законом, в районі конфлікту головним стає Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Він керує силами та засобами ЗСУ, інших військових формувань, МВС, Нацполіції, які залучаються "до стримування та відсічі російської агресії в Донецькій і Луганській областях". Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та всі, хто залучений до протистояння агресору, підпорядковуються начальнику Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. До речі, ним є Сергій Наєв.

Незважаючи на зміну АТО на ООС, ситуація на Донбасі істотно не змінилася – бойовики традиційно обстрілюють позиції українських військових, ті стріляють у відповідь. 

До речі, зміна формату операції на сході України була піднесена як значне спрощення низки бюрократичних процедур та системи командування. За місяці проведення вже ООС українським військовослужбовцям вдалося взяти під свій контроль ряд невеликих сіл у так званій сірій зоні Донбасу. 16 серпня командувач Операцією Сергій Наєв повідомив, що з початку ООС Україна повернула під свій контроль близько 15 кв. км території на Донбасі. У штабі ООС і Міністерстві оборони неодноразово підкреслювали: мова саме про населені пункти "сірої зони", а не наступ на позиції бойовиків. Отже, в 2018-му під повний контроль ЗСУ перейшли Золоте-4, Південне, Шуми і Розсадки. 

З 29 грудня на Донбасі почало діяти чергове в році, що минає, і за роки бойових дій перемир'я.

112.ua

З 1 січня Україна ввела біометричний контроль на кордоні для іноземних громадян. З цього дня громадяни 70 країн, у тому числі Росії, зобов'язані здавати відбитки 5 пальців для ідентифікації при в'їзді в Україну та завчасно надсилати повідомлення про мету перебування. До речі, для росіян біоконтроль повноцінно запрацював на кілька днів раніше - 27 грудня минулого року. При цьому в контрольно-пропускних пунктах в районі проведення ООС така перевірка громадян не проводиться, аналогічно як і на адміністративному кордоні з окупованим Кримом. Громадян півострова, які отримали нелегітимні російські "паспорти", нововведення не торкнулося. До речі, за перші 8 годин (1 січня 2018 року) контролю його встигли пройти близько 2 тисяч осіб, в тому числі близько півтисячі громадян Росії. За місяць ця цифра збільшилася до 50 тисяч, притому що переважна більшість - російські громадяни. Про те, що Україна повністю завершила створення системи біометричного контролю на кордоні, в ДПСУ відзвітували ще в лютому. 

У вересні ж Україна офіційно заявила про небажання продовжувати дружбу з Російською Федерацією. Принаймні в рамках однойменного документа. Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною був ратифікований Верховною Радою в січні 1998 року. Документ закріплював принципи стратегічного партнерства, визнавав непорушність чинних кордонів, повагу до територіальної цілісності і містив взаємне зобов'язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці один одного. 21 вересня вітчизняний МЗС сповістив російських колег про небажання продовжувати цей договір. До цього Рада національної безпеки і оборони підтримала пропозицію Петра Порошенка про непродовження договору з РФ на наступні 10 років. 19 вересня указ про введення в дію рішення РНБО про припинення договору про дружбу між Україною і РФ набув чинності. Сам президент, коментуючи свою ініціативу, пояснив, що договір про дружбу не розривається, а припиняє свою дію. Пізніше глава держави подав на розгляд парламенту відповідний законопроект.

У Раді президентський проект закону проголосували 6 грудня, його підтримали 277 депутатів.

Через чотири дні Порошенко його підписав і 12 грудня він вступив в силу. Згідно з документом, Договір про дружбу з РФ перестане діяти з 1 квітня 2019 року. 

Також слід зазначити, що з початку воєнного стану в регіонах України був заборонений в'їзд в країну для чоловіків - громадян РФ у віці від 16 до 60 років. Виняток українські прикордонники робили лише в гуманітарних випадках. 26 грудня в Держприкордонслужбі відзвітували: за 30 днів в Україну не пустили близько 1,6 тисяч росіян. Зі свого боку російські прикордонники за цей період не пропустили на територію РФ 351 громадянина України. Після закінчення ВС обмеження для росіян-чоловіків зняли, однак прикордонники обіцяють ретельно їх перевіряти і надалі.

112.ua

Після декількох невдалих і вдалих спроб затримання і навіть арешту (нехай і домашнього), які робилися взимку 2017-2018 років, українським прикордонникам вдалося депортувати Міхеїла Саакашвілі в сусідню Польщу у порядку реадмісії. Тобто екс-глава Одеської облдержадміністрації по суті відбув туди, звідки потрапив в Україну шляхом свого знаменитого "прориву кордону". Сталося це 12 лютого після чергового повідомлення від прес-служби політика про спробу його "затримання" силовиками, яка цього разу знайшла підтвердження. Затримував Саакашвілі спецназ Держприкордонслужби "Дозор" згідно з рішенням міграційної служби. "Висилка" з України проходила досить гуманним способом - чартерним рейсом. Після Польщі, де Саакашвілі встиг поспілкуватися з пресою, він попрямував в Нідерланди - країну проживання своєї сім'ї. Там політик похвалився посвідченням особи, що дає право на проживання і роботу на території ЄС. Після Нідерландів Саакашвілі був помічений ще в ряді країн Європи. У свою чергу українські прикордонники відрапортували про заборону йому в'їзду в країну на три роки (до 2021-го), сам же Саакашвілі заявив, що повернеться набагато раніше. У 2018-му повернутися не вдалося.

112.ua

В Україні в нинішньому місяці створили власну незалежну православну церкву. Сталося це за підсумками Об'єднавчого собору церков, який пройшов у Києві 15 грудня. В цей день українське духовенство об'єдналося і затвердило статут нової помісної православної церкви, а також шляхом таємного голосування обрало її предстоятеля. Їм став митрополит Переяславський та Білоцерківський УПЦ КП Епіфаній (Думенко). Саме йому 6 січня належить відправитися в Стамбул та після спільного богослужіння зі Вселенським патріархом Варфоломієм отримати з його рук довгоочікуваний Томос про надання незалежності Української церкви.

Участь в історичному грудневому соборі взяли 192 делегати, 64 з яких є чинними архієреями трьох діючих в Україні церков: Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Варто зазначити, що від останньої для участі в соборі зареєструвалося лише два представники - митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ (МП) Олександр (Драбинко), а також митрополит Вінницький і Барський Симеон.

Задовго до цього, 11 жовтня, Синод Вселенського патріархату підтримала продовження надання автокефалії Україні, а також офіційно затвердив, що церквою-матір'ю України є Константинополь. Про це Синод раніше офіційно попросили президент України та Верховна Рада. Також Синод зняв анафему з глави УПЦ КП Філарета і предстоятеля Української автокефальної православної церкви Макарія.

Питаннями релігії український парламент також активно займався 20 грудня. В цей день був прийнятий закон, який зобов'язує церкву з центром в країні-агресорі позначити це у своїй офіційній назві. До речі, у висновках Головного науково-експертного управління сказано, що закон не відповідає принципу світськості влади в Україні і суперечить нормам Конституції про рівні права незалежно від віри сповідання. Попри це, документ був підписаний президентом і вже вступив в законну силу.

Більш того, ряд церковних парафій, насамперед на Західній Україні, вже заявили про перехід під юрисдикцію Української православної церкви (створеної за підсумками Об'єднавчого собору). У вітчизняному Міністерстві культури прогнозують, що подібних дій в Україні будуть тисячі.

112.ua

Новий 2019-й рік, який настає вже наступної ночі, в Україні пройде під знаком виборів. Навесні будемо обирати президента (31 березня, як вже ухвалила Верховна Рада), і парламент (імовірно - 27 жовтня). Офіційно реєстрація кандидатів на посаду президента стартувала сьогодні - у день офіційного початку виборчого процесу, оголошеного Центральною виборчою комісією.

Безпосередньо голосування відбудеться 31 березня 2019 року з 8:00 до 20:00. Після цього до 5 квітня 2019 року будуть встановлені підсумки голосування по округах, і на їх підставі до 10 квітня ЦВК оголосить результати голосування по Україні. Результати будуть офіційно оприлюднені до 13 квітня 2019 року. У разі необхідності буде призначено проведення другого туру виборів - попередньо на 21 квітня, а остаточний підсумок буде оприлюднений до 1 травня. Інавгурація нового президента в такому випадку відбудеться до 31 травня.

Незважаючи на те, що сама кампанія лише стартувала, вже відомо про те, хто має намір йти на президентські вибори. Принаймні якщо вірити публічним заявам цих людей. Так, раніше про бажання поборотися за президентське крісло заявила низка осіб. Це Юлія Тимошенко (лідер "Батьківщини"), Анатолій Гриценко (екс-міністр оборони, голова партії "Громадянська позиція"), скандальний екс-глава ДФС Роман Насіров, нардепи Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, головний "радикал" країни Олег Ляшко, Руслан Кошулинський (ВО "Свобода"), Олександр Мороз (колишній глава парламенту) і багато інших. Примітно, що чинний глава держави публічно про намір йти на вибори не заявляв, щоправда, казав, що оголосить про це після офіційного старту виборчої кампанії. Також брати участь у виборах мають намір представники "Опозиційного блоку" Юрій Бойко та Олександр Вілкул. При цьому перший, зважаючи на нещодавній розкол в "Опоблоці", представляє новостворену "Опозиційну платформу - За життя".

112.ua

Верховна Рада на початку 2018 року ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. Там - перелік окупованих територій, посилання на дату початку окупації і покладання на Російську Федерацію відповідальності за моральний і матеріальний збиток.

Окремим актом депутати перейменували Високомобільні десантні війська на Десантно-штурмові - щоб уникнути абревіатури ВДВ, яка асоціюється з російськими десантниками.

Влітку парламент прийняв ще один важливий закон з оборонного блоку - про національну безпеку. Там прописали систему підпорядкування військовослужбовців і уточнили, що міністр оборони - цивільний, як у країнах НАТО.

На п'ятий рік ведення військових дій Верховна Рада зрівняла права жінок і чоловіків у ЗСУ. Тепер жінки можуть довше служити в запасі, йти у відставку з урахуванням військових звань і отримувати вищу пенсію.

Восени нардепи продовжили особливий статус Донбасу до кінця 2019 року. Норма про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО почне діяти, коли Росія виведе свої війська і техніку.

Парламент попередньо підтримав внесення змін до Конституції щодо наміри вступити в Євросоюз і НАТО. За проголосували 311 нардепів. Нагадаємо, процедура зміни основного закону - довга та марудна. Очікується, що фінальне рішення Рада прийме у лютому 2019 року і потрібно для цього як мінімум 300 голосів.

Як вже зазначалося вище, парламент вніс свою лепту в історію з отриманням Томосу - 268 депутатів підтримали звернення президента до Вселенського патріарха на цей рахунок. А в кінці року Рада зобов'язала Українську православну церкву Московського патріархату вказати в офіційній назві, що вона управляється з Російської Федерації. Про це ми також згадували. Примітно, що досада окремих народних обранців з цього приводу вилилася у бійку.

Нарешті завершилася епопея з оновленням складу Центральної виборчої комісії. Болісно і складно, зі спішним збільшенням складу ЦВК з 15 до 17 чоловік, проте успішно: комісія приймає рішення і готується до прийдешніх виборів.

Антикорупційний суд - ще одне важливе рішення парламенту. У сесійній залі довго дискутували про те, хто буде вибирати антикорупційних суддів; вже прийнятий закон довелося міняти в частині розгляду апеляцій, однак результат очевидний: кандидатів у судді відбирають. Очікується, що Вищий антикорупційний суд запрацює до 14 червня 2019 року.

Кадрові рішення ВРУ: Яків Смолій очолив Нацбанк, Оксана Маркарова - міністерство фінансів, Ірина Фріз - новостворене міністерство у справах ветеранів. Людмила Денісова стала новим омбудсменом. Зі звільнень - Олександр Данилюк покинув посаду глави Мінфіну, Тарас Кутовий - Міністерства агрополітики.

Ближче до кінця року парламент затвердив календар пам'ятних дат. Вирішили, що в 2019-му на державному рівні потрібно відзначити річницю з дня народження Степана Бандери та 90-річчя Філарета.

****

На завершення залишається нагадати, що незабаром - Новий рік. Сподіваємося і віримо, що для нашої країни він пройде під знаком хороших новин і принесе їй процвітання і благополуччя. Ну а першими дізнаватися про ці хороші (сподіваємося, тільки так) новини ви, як завжди, можете на сторінках новинної і аналітичної стрічки 112.ua, в добірках головних новин по буднях і вихідних, а також за допомогою наших спільнот в FacebookTwitterInstagram, а також каналів у Telegram і Youtube. Приєднуйтесь, якщо ще не зробили цього раніше. 

З прийдешнім Новим 2019 роком!

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>