banner banner banner banner

Чи варто 5-річкам йти до школи?

Чи варто 5-річкам йти до школи?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Суспільство ще не встигло оговтатися від переходу на 12-річну систему навчання, як виник новий інформпривід для дискусії: чи варто дітям йти до школи починаючи з 5-річного віку? У роздуми батьків занурив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. Втім, справедливості заради, новина від урядовця дослівно прозвучала так: Україна лише "готується обговорювати можливість початку навчання дітей у школах з п'яти років".

Тобто станом на зараз не існує не те що конкретного рішення, а навіть усвідомленого наміру його ухвалити. І все ж таки чиновництво інколи блискавично впроваджує найнесподіваніші ідеї, і часу для їх осмислення та вживання у нові реалії не лишається зовсім. Тож 112.ua підхоплює заклик міністра Шкарлета взяти участь в обговоренні цієї теми. Поспілкувавшись із батьками, взявши до уваги точку зору уряду та психологів, ми маємо сказати наступне.

112.ua

Коли дитина йде до дитячого садочка, батьків не лякає її надто ранній вік. І це зважаючи на те, що набір до закладів дошкільної освіти починається з 2-річного віку. Це якщо говорити про державні дитсадки, бо приватні приймають і 1,5-річних дітей. Але дитячий садок – це не тільки лише ігри та розваги, це і певний рівень навчання також, і привчання до дисципліни, і неминуче в таких випадках розставання з мамою. Проте ніхто не розглядає садок як нанесення дитині психологічної травми, ранню муштру і позбавлення дитинства.

Новини за темою

Задум міністерства освіти полягає в тому, щоб продовжити розпочате урядом напрацювання Державного стандарту базової обов’язкової освіти. Документ було ухвалено 30 вересня Кабінетом міністрів, проте в ньому лишилася низка лакун. Бо якщо говорити про концепт "Нової української школи" (НУШ), то в ньому поки що пророблено два цикли, на які нині ділиться середня освіта. Перший цикл зветься "адаптаційним" та охоплює 5-6-ті класи, а другий – "базовий" цикл, що триває протягом навчання у 7-9-х класах.

Але НУШ – це не лише середня освіта, це ще й освіта початкова. Нині вона стартує з 6-річного віку, але доволі часто до шкіл йдуть і семирічки. Чітких зобов’язань, покладених на батьків, в цьому питанні немає, а міністерство, вочевидь, прагне певної уніфікації. А тому і говорить про запровадження обов’язкового навчання вже для 5-річних дітей, хоча на практиці для них це означатиме перебування все у тому самому дитячому садку. Лише тепер – під наглядом держави.

Так, принаймні, випливає зі слів міністра Шкарлета.

"Мова не йде про те, що діти в 5 років повинні сісти за парти на 35 хвилин уроку. Натомість обговорюються нові форми отримання знань та набуття компетенцій з подальшою зміною державних освітніх стандартів та програм", – зауважує міністр.

Він додає, що свідомий того, що "діти в 5-річному віці і діти в 6 років мають абсолютно різні рівні психофізичного розвитку", але водночас посилається на позитивний досвід інших країн, де навчання стартує саме для такої вікової категорії школярів, зокрема США, Британії, Нідерландів.

Щоб успішно навчати дітей п’ятирічного віку, резюмує Шкарлет, треба враховувати особливості такої групи, і тоді навчання, поєднане з грою, відпочинком та відповідною соціалізацією, піде як по маслу. Достатньо лише підібрати правильні ключі до найменших школярів.

Так само вважає і Ольга І., мати нинішнього учня середньої школи. Вона зауважує, що рівень підготовки, який забезпечує старша група дитячого садка, не витримує критики. Оскільки садки не є обов’язковими для відвідування, в них багато що віддано на відкуп вихователям. І вже від їхніх особистих якостей та бажань залежатиме, навчиться чомусь дитина або ні. Її висновок такий: так, школа з 5 років – потрібна.

"Я – за. Бо старша група садка абсолютно не ставить собі за мету адекватну підготовку до школи. Дошкільнята змушені користуватися додатковими освітніми послугами весь рік, щоб мати фундамент знань і готовність до першого класу. А це зайвий клопіт і зайві витрати для батьків. Та й дітям – величезний стрес, бо старша група і перший клас – це небо і земля за вимогами. 5-річній дитині потрібно дати уявлення про те, які вимоги перед нею буде ставити школа. Першокласник має йти в школу готовим за всіма критеріями, зокрема і психологічно. Бо інакше з 1 вересня почнеться мозковий штурм. Дітям буде легше, якщо вони будуть 5-й рік життя готуватися до наступного етапу поступово і грамотно!" – говорить Ольга.

А Олена К. вже двадцять років живе у Франції. Там народились та пішли до школи обидва її сини, котрим зараз 12 та 6 років. Річ у тім, що обов’язкове навчання у Франції починається навіть не в 5 років, а у… 3. Якщо говорити про ранню освіту, то ця країна – абсолютний рекордсмен. І Олені це подобається.

"Діти швидко звикають, – говорить вона. – Бо, власне, й виходу іншого нема. Адже матері принаймні у великих містах у більшості своїй працюють". "У нас якісні школи, – додає вона, – і ця система існує вже давно, тому я – за. У нас школа розділена на 4 етапи. Перший зветься мaternelle і охоплює дітей 3-6-річного віку. Другий – élémentaire – для тих, кому 6-10. На цьому закінчується початкова школа, і діти фізично переходять до іншої, до іншої будівлі в іншому місці. Бо маленькі діти у Франції ніколи не навчаються разом із підлітками. Третій етап освіти – сollège – для дітей віком 11-14 років. А вже після коледжу йде lycée, який триває до отримання дитиною атестату зрілості. Для найменших у школах створено всі умови – від крихітних туалетів до ігрових кімнат. У них є все, що відповідає їхньому віку", – розповідає Олена.

112.ua

Але Україна – не Франція, і рівень підготовки навчальних закладів до роботи з дітьми навіть не порівняти.

"НУШ – це лише красива назва, обурюється Тетяна Д. – а що зміниться на практиці? З неба впадуть гарні кадри? З глибоким знанням психології? Бо рівень "нате вам фарби і малюйте" мене не влаштовує. Все це є і в дитячому садку, тож міняти шило на мило і змінювати вивіску не бачу жодних підстав".

Дитина Тетяни не навчилася читати і писати в дитячому садку, а згодом і у першому класі школи були певні проблеми. Без репетиторів, яких вона згадує, не обійшлося. Приватні педагоги "підтягували" її доньку за всіма напрямами. А от у Лариси Г. – інакша історія: син навчився читати ще до 5 років, він "розумний та чіпкий", проте, пішов до школи у 6-річному віці і не вписався у систему навчання, яка передбачає певну дисципліну.

"Річ зовсім не в тому, що дітей "задовбають" важкою програмою. Сьогодні її дуже спростили, діти в першому класі не букви вчать, а палички малюють. Проблема не в навчанні, проблема в тому, що такий 5-річний малюк не може висидіти на одному місці 30 хвилин, він хоче гратися, спілкуватися, а тут сядь, закрий рота і роби, що скажуть. Мій малий з 4 років читав. Йому було нудно в першому класі, він носив до школи іграшки, якими грався в дитсадку, і витягав їх просто на уроці. За що й отримував від вчительки на горіхи. Втім, і інші діти нудились так само", – говорить вона.

Психолог Світлана Ройз також виступає проти ранньої школи. Точніше, пише вона в своєму профілі на ФБ, проти тієї ранньої школи, яка може бути в Україні сьогодні.

"Психологи та нейропсихології рідко бачать готовність до школи у дітей в 6 років. І я часто нагадую батькам, що між 6-7 роками "вміщається" 5 років емоційного розвитку дитини. Мотивація у дітей до 7 років – ігрова. Дуже рідко у сучасних дітей навчальна мотивація доростає і до 7 років", – зазначає вона.

Новини за темою

Ройз підкреслює: концепція НУШ більшою мірою підготовлена ​​до роботи з дітьми 6 років, державний стандарт заточений під дітей-шестирічок. І підготовка, і перепідготовка вчителів йде постійно. Але для того, щоб і шестирічним дітям в першому класі сьогодні було безпечно і було створене освітнє середовище – ще працювати і працювати. Робота з 5-річною дитиною і з 6-річною дитиною, за її словами, - це два різні світи.

"Найчастіше звертають увагу на інтелектуальну готовність до школи (вона охоплює увагу, пам'ять, мислення, сприйняття, уяву, мову, наявність предметно-специфічних знань, математичних уявлень, просторово-графічної підготовки і багато іншого), а для всього цього не вистачає зрілості префронтальної кори мозку і все це ще неможливо в 5 років. Але ще є емоційна готовність до школи (це, наприклад, здатність витримати розчарування, фрустрацію, вміння виконувати завдання, яке не подобається, вміння регулювати свою поведінку. І це нереально для дітей і 6 років".

Крім того, додає Ройз, є й соціальна готовність до школи: до неї належить, зокрема, і готовність бути частиною групи. А ще одна з ознак – розуміти значення правил і вміння дотримуватися їх. Дитина 7 років вже вміє діяти/грати за правилами, а ігри дітей 5-6 років ще егоцентричні.

Тож "якщо ми говоримо про перебування в школі 5-річок – це має бути взагалі зовсім інший навчальний заклад, "не школа", із зовсім іншим навчальним середовищем, підходом, стандартами, фахівцями і завданнями. Бо якщо ми напартачили в навчанні дітей у 5 років, то до 10 років, коли вони увійдуть у передпідлітковий вік, повернути до школи їх буде вже неможливо", – резюмує Світлана Ройз.

112.ua

Власне, чи буде побудовано в Україні таку "не школу", залежить від урядовців і конкретно від очільника профільного міністерства, який сьогодні закликає до дискусії щодо віку першачків. У чиновників є повний карт-бланш на розбудову школи, до якої захочеться йти і 5-, і 15-річним. Оцінювати їхні зусилля будуть учні: саме перед ними уряд і складатиме свій власний "шкільний" екзамен.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>