banner banner banner banner

Чи потрібен Україні другий локдаун?

Чи потрібен Україні другий локдаун?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

26 листопада щодобовий приріст хворих коронавірусів склав 15,3 тис. нових випадків. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков при цьому заявив, що в країні потрібно негайно вводити локдаун терміном 3-4 тижні. "Як тільки ми будемо готові, я сподіваюся, це буде в найближчі дні, сформулювати в деталях і в реальні механізми ту програму компенсацій, яку озвучив президент, треба негайно ввести локдаун, перервати ланцюжок цієї інфекції і постаратися зберегти здоров'я наших українців і піти від ситуації, коли у нас понад 200 смертей щодня", - заявив Аваков.

Кількома днями раніше стало відомо про те, що Кабмін розглядає можливість запровадження повного локдауну. В кращому випадку він триватиме до середини грудня, в гіршому – майже до нового року. Новину повідомив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, посилаючись на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, з яким Марцінків спілкувався.

Офіційно прем’єр або його прес-служба цю інформацію не підтвердили і не заперечили. Хоча раніше очільник МОЗ Максим Степанов не виключав переходу від карантину вихідного дня до більш жорстких карантинних обмежень – за прикладом тих, які було запроваджено в березні. Умовою такого переходу є 15 тисяч хворих на день – наразі Україна підійшла до критичної позначки впритул.

112.ua розбирався у всіх "за" і "проти" повного локдауну.  

112.ua

Допоки ліків від хвороби не існує, єдиний спосіб обірвати ланцюжок її поширення – це зменшити людські контакти. Це – аргумент номер один на користь повного локдауну.

"Є певні закони епідеміології — це теорія механізму передачі. Епідемічний процес виникає і підтримується лише за умови спільних дій трьох первинних рушійних сил або ланок епідемічного ланцюга. Перша — це джерело інфекції, друге — здійснення механізму передачі інфекції самого збудника, і третє — сприйнятливість населення до цієї інфекції", – каже заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак.

За її словами, прості заходи карантину й особистого захисту в змозі перервати епідемічний ланцюжок.

Свого часу локдаун допоміг європейським країнам пережити першу хвилю коронавірусу. Вже у травні карантинні обмеження почали пом’якшувати Італія, Іспанія, Британія, Франція, Німеччина, Чехія. В Іспанії – другій найбільш потерпілій від коронавірусу країні Євросоюзу – весняний локдаун сприяв тому, що кількість хворих зменшилася до 200 і продовжувала падати далі.

На іншому – американському – континенті, а саме в Аргентині, свого часу були запроваджені дуже жорсткі карантинні обмеження, завдяки яким країні вдалося уникнути колапсу медичної системи і показати найнижчу смертність від коронавірусу в регіоні – лише 13,6 смертей на 100 тис. населення.

Та найбільш відчутним ефект від карантину був в китайському Ухані – місті, звідки почалося розповсюдження хвороби. Перші 50 днів карантину в Ухані відіграли вирішальну роль – вони дозволили виграти час та зберегти – за підрахунками фахівців – життя 700 тис. людей. За цей час на території КНР були також побудовані нові медичні заклади, спеціалізовані для прийому саме коронавірусних хворих.

Нарешті, як підсумок першої хвилі епідемії в червні цього року американський науковий журнал  Nature надрукував аналіз майже 2 тис. карантинних заходів. Висновок учених однозначний: вони допомогли уникнути 60 млн випадків нових заражень у США, а також попередили 3 млн нових смертей у Європі.

Таким чином, друге карантинне "за" – це час на те, щоб підготуватися та зустріти хворобу у всеозброєнні.

На цьому пункті неодноразово наголошували і в Україні – починаючи від верхівки МОЗу і звершуючи простими лікарями. Так, зокрема, лікар-інфекціоніст Сергій Крамарєв в інтерв’ю 24 каналу зауважував, що сенс локдауну не в тому, щоб зупинити пандемію (на сьогодні це неможливо), а в тому, щоб адаптувати лікарні до щоденного прийому значної кількості хворих.

У МОЗ повідомляють, що в нашій державі кожна третя лікарня заповнена Covid-хворими. При цьому:

142 лікарні критично заповнені хворими на Covid-19;

92 – сильно перевантажені;

75 – завантажені на 100%;

На тлі такої статистики продовжує зростати частка позитивних тестів серед усієї кількості – з 19% до 22% тільки протягом останнього місяця. Крім того, за оцінками аналітиків, серед зразків ПЛР-тестів "у черзі" - близько 7 700 не виявлених випадків COVID-19.

А відтак підготовка лікарень та медичного персоналу до "зустрічі" із новою армією хворих критично важлива.

Виграний у боротьбі із "короною" час дає ще одну важливість: більше дізнатися про доти невідому хворобу та про методи боротьбу із нею. Плюс залишається часова фора для розробки дієвих вакцин.

За останніми даними, причиною смерті від коронавірусу є не пневмонія, як вважали досі, а тромбоз легеневих артерій. Враховуючи цю особливість, вчені продовжують працювати над коронавірусною "протиотрутою". Так, зокрема, американський фрамхолдинг Pfizer, який працює в парі з компанією BioNTech, підвищив ефективність своєї вакцини до 95%. За прогнозованим рівнем ефективності від них не відстає і російська вакцина "Sputnik V".

Виграний завдяки впровадженню карантинних обмежень час дає можливість вченим "помізкувати" над методами протистояння пандемії.

112.ua

Але кожна медаль має оборотний бік.

Друга хвиля пандемії, яка зараз накриває світ, свідчить про незначну ефективність протиепідемічних заходів.

"Попри карантин "кількість госпіталізацій зросла до небаченого з весни рівня, а кількість смертей за останній тиждень зросла більш ніж на 30%… Європа знову опинилася в епіцентрі цієї пандемії", – констатує директор Європейського регіонального бюро ВООЗ доктор Ханс Клюге.

Щоправда, пояснюють медики, тут далися взнаки літні відпустки і те, що люди загалом "розслабилися" після першої успішної атаки на коронавірус.

Час, який виграли українські урядовці на підготовку до другої хвилі, був використаний неефективно  Як, власне, і гроші, виділені на боротьбу з коронавірусом.

Нагадаємо, що ще 3 квітня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону про держбюджет на 2020 рік, згідно з якими був створений спецфонд по боротьбі з коронавірусом обсягом 64,7 млрд гривень. Безпосередньо на охорону здоров'я було витрачено лише 16,3 млрд грн при фінансуванні  президентської програми з будівництва доріг на 20,8 млрд грн.

Новини за темою

А тепер про економіку. Підприємці, котрі виступають зараз проти жорстких протиепідемічних заходів, нагадують: весняний локдаун, який тривав в Україні з 12 березня до 12 травня, завдав значних збитків малому та середньому бізнесу.

"Для малого бізнесу наслідки повторного локдауну можуть бути драматичними. Третина опитаних нами підприємців стверджують, що скорочуватимуть масштаби або навіть повністю закриватимуть бізнес у випадку другого локдауну", – говорять в Європейській бізнес-асоціації, посилаючись на внутрішнє опитування.

За їхніми даними, лише 21% опитаних запевнили, що на їхню роботу карантин не вплине зовсім або вплине мінімально. Всі решта – в зоні ризику або на межі закриття.

Загалом оцінка того, наскільки постраждав (або ні) бізнес під час карантину, базується на податкових відрахуваннях. Виходячи з них, можна сказати, що найбільших збитків під час першого локдауну зазнали кінотеатри, які у березні-вересні 2020 року заплатили на 55% менше податків, ніж за аналогічний період попереднього року.

Під ударом – і мережа закладів харчування. Вже за останні вихідні, коли діяв "карантин вихідного дня", вони не дорахувалися 35-40% своєю виручки, левова доля якої припадає якраз на суботу-неділю. Це – дані компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів. А за словами політолога Олексія Якубіна, після першого локдауну не відкрилася третина організацій зі сфери послуг.

Тим часом креативна індустрія через COVID-19 та карантин втратила 3 мільярди доларів, і це вже дані від міністра культури Олександра Ткаченка. За його підрахунками, нинішні втрати економіки сягають 2% від ВВП. Якщо не вплинути на ситуацію, втрати країни можуть дорости і до 10% ВВП, а також спровокувати значний приріст безробіття, прогнозує міністр.

Ще цифри: вже зараз, через запроваджений у листопаді "карантин вихідного дня" економіка України втратить 6 млрд грн., говорить координатор експертної платформи Нацбанку України Андрій Блінов. І це при тому, шо повний локдаун поки не введено.

Наступний жорсткий карантин відмінусує ще певну частину бізнесу, і це – головний лейтмотив спротиву підприємців протиепідемічним заходам.

Від локдауну фінансово страждає не лише бізнес, а і прості українці. Внаслідок карантину місцеві бюджету недоотримують традиційні субвенції з держбюджету, а це ставить під сумнів розвиток локальної економіки і локальної медицини в тому числі. На цьому акцентує, зокрема, мер Черкас Анатолій Бондаренко. До того ж, в Україні, за оцінками різних експертів, не передбачений справедливий механізм компенсацій постраждалим від локдауну.

Внаслідок простою ряду бізнесів або скорочення в приватному секторі робочих місць зростає безробіття.

"Зараз у нас закінчуються кошти, щоб виплачувати допомогу безробітним. У нас на 50 тисяч бажаючих близько 5 вакансій. Тобто просто немає робочих місць. І це, в тому числі, наслідок коронавірусних заходів, які були введені", – зауважує Олексій Якубін в ефірі телеканалу ZIK.

Локдаун матиме наслідки і для психічного стану українців. Сидіння в чотирьох стінах, без грошей та роботи впливає на рівень алкоголізму в країні і кількість випадків домашнього насильства. Протягом 2020 року дзвінків до МВС з цього приводу побільшало на 40. В соціумі зростає загальний рівень тривожності та знервованості. Принаймні, в оцінках самих українців.

Так, свій емоційний стан 41% респондентів оцінюють як спокійний, 29% – як напружений. При цьому, порівняно з березнем, показники напруженості дещо зросли. Вищий рівень тривожності фіксується серед жінок, старших людей, а також тих, хто частіше відслідковує новини про коронавірус і боїться захворіти, повідомляє група "Рейтинг". Зрозуміло, що кожне наступне закручування коронавірусних "гайок" лише підсилюватиме панічні настрої.

Новини за темою

Все це, своєю чергою, впливає на шанси локдауну обернутися соціальним вибухом. Люди зрештою почнуть протестувати проти обмеження їхніх свобод – це ще у квітні зауважував доктор філософських наук Євген Головаха в інтерв'ю виданню "Лівий берег".

Він говорив про те, що середньостатистичному українцеві складно наслідувати приклад Китаю.

"В Китаї не авторитаризм зіграв вирішальне значення, а психотип китайців – їхня здатність до самообмеження, самодисципліни. Це закладено багатьма сторіччями і пов'язане з релігією і культурою Китаю. У нас це неможливо", – відзначав він. 

112.ua

Протистояння аргументу на користь збереження життя та контраргументу щодо погіршення якості цього життя триває. Але другий, за даними групи "Рейтинг", - лідер. Загалом українці більше схиляються до сontra: 61% опитаних соціологами респондентів вважають недоцільним запровадження "жорсткого карантину".  

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>