Reuters

В Австрії 15 жовтня відбулися дострокові парламентські вибори. За попередніми результатами більшість голосів (31,4%) набрала Австрійська народна партія (АНП) чинного міністра закордонних справ Австрії та голови ОБСЄ Себастьяна Курца. Соціал-демократична партія Австрії (СДПА) канцлера Крістіана Керна набрала 26,7%. За ультраправу Австрійську партію свободи Гайнца-Крістіана Штрахе, засновану в 1956 р. колишнім нацистом і функціонером СС Антоном Райнталлером, проголосували 27,4% австрійських виборців. Президент України Петро Порошенко вже привітав Себастьяна Курца з перемогою. Він висловився про Курца як про людину, яка добре знає українську тему, як про переконаного європейця, який знає важливість консолідованого ЄС для миру на континенті. Посол України в Австрії Олександр Щерба вважає, що прихід Курца на пост канцлера є хорошою новиною для України, оскільки австрійський політик знає і неодноразово відвідував Україну та лінію розмежування на Донбасі. Український посол не чекає радикальних змін у зовнішній політиці Австрії, але рекомендує робити остаточні висновки після формування уряду і його перших кроків. Але, як зазвичай прийнято в Україні, за гучними заявами втрачається суть того, що відбувається, адже політика Австрії щодо України не залежить від одного лише Курца, а буде сформована в залежності від майбутньої коаліції в парламенті. А тут вже можливі не зовсім райдужні для України варіанти.

Ультраправий тріумф

На нещодавніх парламентських виборах в Австрії жодна з політичних сил не набрала достатньої кількості голосів для формування парламентської більшості та однопартійного уряду. Досить складно сказати, яким буде склад майбутньої коаліції в австрійському парламенті. Британське видання Independent не виключає, що Себастьян Курц може піти на альянс із СДПА і реанімувати так звану "велику коаліцію", яка правила Австрією в 2013-17 рр. Соціал-демократи були старшим партнером по коаліції і займали більшість місць у парламенті. Себастьян Курц від АНП обмежувався портфелем міністра закордонних справ і був повністю підзвітний канцлеру Крістіану Керну із СДПА. "Велика коаліція" неодноразово перебувала при владі в Австрії з часів закінчення Другої світової війни.

У той же час сумнівно, що Себастьяну Курцу цікавий новий альянс із соціал-демократами. У травні 2017 р. стався розкол "великої коаліції". АНП і СДПА не змогли узгодити програму діяльності уряду на 2017-2018 роки. В уряді Австрії існують розбіжності з приводу міграційної політики. АНП вимагала від СДПА погодитися на введення заборони на носіння паранджі в громадських місцях, обов'язкових курсів німецької мови для біженців, а також створити центри з депортації небажаних іммігрантів. Після того, як лідерство в АНП перейшло до Себастьяна Курца від віце-канцлера Райнгольда Міттенленера, який пішов у відставку, молодий політик оголосив про те, що його партія потребує реформування і співробітництва з СДПА не вийде. Він запропонував провести дострокові парламентські вибори.

Складається враження, що Себастьян Курц навмисно пішов на розрив з соціал-демократами в умовах зростання популярності ультраправих на тлі міграційної кризи. У 2015 р. австрійський уряд, де роль першої скрипки грали есдеки, прийняв 90 тис. біженців, потім погодився розмістити на своїй території ще 24 тис. іноземців, згідно з планом Єврокомісії щодо переселення - 160 тис. біженців-мусульман з території Греції та Італії. Австрія стала прохідним двором для натовпів мусульман, які потрапляють до ЄС через балканські країни. У 2015 р. близько 1 млн вихідців з країн Азії й Африки перетнули територію республіки на шляху до Німеччини та інших західноєвропейських країн.

АНП під керівництвом Курца адаптувала деякі програмні моменти Австрійської партії свободи, у якої є шанси стати її молодшим партнером у новій коаліції. Австрійські ультраправі навіть звинувачували Курца в плагіаті. Лідер АНП обіцяє покласти край нелегальній міграції, забезпечити більшу безпеку в австрійському суспільстві. Ще в складі "великої коаліції" АНП спільно з СДПА опрацьовували можливість додатково направити 750 австрійських військових з бронетехнікою для патрулювання кордонів, щоб запобігти в'їзду нових біженців до країни. АНП змогла відстояти рішення обкладати штрафом у розмірі 15 тис. євро і відправляти у в'язницю тих осіб, які відмовляються добровільно їхати з Австрії.

Разом з Австрійською партією свободи Себастьян Курц може дозволити собі вживати більш жорсткі заходи щодо біженців, аж до депортацій і закриття для них кордонів. Лідер Австрійської партії свободи Гайнц-Крістіан Штрахе переконаний, що Австрія піддається ісламізації, виступає за заборону мусульманських атрибутів, є противником коаліції між АНП і СДПА. На його думку, іслам чужий для Австрії. АНП робила спроби сформувати коаліцію з Австрійською партією свободи за підсумками парламентських виборів 1999 р., коли не вийшло домовитися про альянс із СДПА. Тоді чверть мільйона австрійців влаштували акції протесту, а країни-члени ЄС ввели санкції проти Австрії, змусивши АНП переглянути свою позицію.

Лідер Австрійської партії свободи" Хайнц-Крістіан Штрахе
Reuters

Однак наприкінці 20 століття в Австрії не було проблеми біженців і міграційної кризи. Зараз зовсім інша ситуація. Підходи ультраправих сприймаються як альтернатива політиці "відкритих дверей" та мультикультуралізму, які зазнали краху в ЄС. Австрійці втомилися від політики "відкритих дверей" для біженців, потенційної загрози з боку ісламських екстремістів і хочуть від влади більш жорсткого підходу у вирішенні міграційної кризи ЄС. Потрібно тверезо дивитися на речі: за партії Курца і Штрахе, які підтримують посилення міграційного режиму та скорочення впливу ісламу в австрійському суспільстві, у сукупності проголосували майже 60% австрійців. Себастьян Курц може скористатися антимігрантськими настроями в австрійському суспільстві і відправити СДПА за борт коаліції.

Один "кращий" за іншого для України

Оптимізм української влади щодо результатів парламентських виборів в Австрії передчасний. Якщо АНП домовиться про коаліцію з Австрійською партією свободи, то позиція Австрії щодо агресії Росії в Україні й антиросійських санкцій може змінитися не на нашу користь. У грудні 2016 р. Гайнц-Крістіан Штрахе і заступник голови Держдуми Петро Толстой підписали пакт про співпрацю між Австрійською партією свободи і кремлівською партією "Єдина Росія". Австрійська партія свободи підтримує скасування санкцій, які було введено проти Росії після анексії Криму і вторгнення на Донбас. Штрахе вважає, що псевдореферендум у Криму був демократичним. Політик переконаний у тому, що півострів завжди був російським, а його передача генсеком СРСР Микитою Хрущовим до складу УРСР була незаконною. Якщо Австрійська партія свободи буде перебувати у складі правлячої коаліції, то їй буде набагато легше блокувати вигідні для України рішення в парламенті, включаючи продовження участі Австрії в антиросійських санкціях.

Сам Себастьян Курц займає двоїсту позицію щодо України. На правах голови ОБСЄ він бере участь у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Він вважає, що умовою для скасування антиросійських санкцій повинно стати виконання мінських домовленостей. У той же час, Курц допускає можливість покрокового скасування антиросійських санкцій, які не прив'язані до анексії Криму, якщо Росія виконає хоча б частину мінських домовленостей. Лідер АНП не підтримує нові санкції США проти РФ, які перешкоджають реалізації проекту російського газопроводу "Північний потік-2". Після відвідин Донбасу в січні 2017 р. Курц відхилив можливість розміщення в зоні конфлікту збройної місії ОБСЄ всупереч інтересам української влади.

Австрійські соціал-демократи дотримуються схожих поглядів. Лідер СДПА Крістіан Керн вважає, що антиросійські санкції не виправдали себе і потрібно знайти інший спосіб впливу на позицію президента РФ Володимира Путіна без нанесення збитку економіці Австрії. Він вважає, що обмежувальні заходи щодо РФ обходяться Австрії занадто дорого, майже 0,3% від ВВП. У червні Крістіан Керн і міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель не схвалили нові санкції США проти Росії та акцентували увагу на тому, що обмежувальні заходи негативно позначаться на інтересах європейських компаній, які беруть участь у реалізації російського проекту газопроводу "Північний потік-2". Мабуть, канцлер Австрії забув про часи, коли його країна була нелегітимно приєднана до Третього Рейху, а європейські країни дотримувалися політики невтручання й умиротворення агресора.

Міністри закордонних справ Росії та Австрії - Лавров і Курц
Reuters

Хоча дивуватися тут нічому. Сучасна Австрія є типовою невеликою і самобутньою європейською державою, політична еліта якої дотримується економічного і національного егоїзму та зацікавлена відстоювати в першу чергу інтереси своїх громадян, а не нести мир в Україну. Посилення або подовження антиросійських санкцій не вигідно австрійському бізнесу. Австрійська компанія OMV AG бере участь у реалізації проекту газопроводу "Північний потік-2". Австрія була однією з учасниць невдалого проекту газопроводу "Південний потік". Під впливом антиросійських санкцій в Австрії зникли 7 тис. робочих місць, економічні втрати склали 550 млн євро у 2015 р. Росія займає 10-е місце серед торговельно-економічних партнерів Австрії (Україна – 21-е місце). Експорт товарів з Австрії до Росії з 2010 по 2016 р. скоротився з 2,547 млрд до 1,883 млрд євро. Близько 45% австрійського експорту припадає на машини й обладнання, 10% - на продукти харчування. В австрійському місті Баумгартен знаходиться газорозподільний центр "Центральноєвропейський газовий хаб", 50% акцій якого належать "Газпрому". До введення санкцій Австрія і Росія співпрацювали в 27 спільних проектах у сфері енергоефективності, енергозбереження, нафтогазової промисловості, охорони навколишнього середовища, транспорту, авіації, машинобудування, інформаційних технологій.

Нова влада Австрії може вимагати від ЄС покрокового скасування антиросійських санкцій, а точніше - виборчого звільнення з-під обмежувальних заходів найбільш вигідних секторів співпраці з Росією. У крайньому випадку, праві можуть послабити антиросійські санкції в односторонньому режимі. Австрійські вибори - це ще один урок для політичної еліти ЄС, який свідчить про те, що вже давно настав час спуститися з небес на землю і припинити політику "відкритих дверей" та перейти до повернення біженців і нелегалів до країн їх громадянської приналежності. Інакше вплив лояльних Росії ультраправих політичних сил у малих європейських країнах буде тільки зростати.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник