banner banner banner

Чумацький шлях до Європи: Сучасні перспективи українсько-румунських відносин

Наразі офіційний Бухарест пропонує Україні два формати міжнародного співробітництва, серед яких трикутники "Румунія – Молдова – Україна" та "Румунія – Польща – Україна", проте Україна витрачає час на зволікання

Чумацький шлях до Європи: Сучасні перспективи українсько-румунських відносин
Фото з відкритих джерел

Павло Горін

керівник IMEE-analytics

Наразі офіційний Бухарест пропонує Україні два формати міжнародного співробітництва, серед яких трикутники "Румунія – Молдова – Україна" та "Румунія – Польща – Україна", проте Україна витрачає час на зволікання

Якщо ваш конкурент є меншим від вас або слабким, ви все одно маєте ставитися до нього, як до рівного собі. Аналогічно, якщо ваш конкурент значно більший за вас, не бійтеся його.

Джек Ма, китайський підприємець, мільярдер

Взявши свого часу курс на європейську інтеграцію, керівництво України у дипломатичній грі завжди робило ставки на Польщу та країни Прибалтики, нехтуючи досить перспективним румунським напрямом розвитку співробітництва. При цьому українські політики керувалися тим, що Польща і Литва після розпаду Радянського Союзу завжди позиціонували себе як партнерські нам держави, які на міжнародній арені традиційно змагалися за пріоритетне право першими втягнути Україну у сферу інтересів ЄС. Водночас Румунія того періоду представляла, скоріш за все, конкурента нашої країни у Чорноморському регіоні, аніж зовнішньополітичного партнера. І Румунія, і Україна стереглися один одного, вбачаючи у діях опонента загрозу для національної безпеки.

Така тенденція у відносинах між Україною та Румунією зберігалась до 2014 р. Країни вели постійні спори щодо кордонів у Чорному морі, проблемних питань участі України у врегулюванні молдовсько-придністровського конфлікту, умов перебування в нашій країні чисельних груп румунських нацменшин, а також умов експлуатації суднохідного каналу у гирлі р. Дунай.

Зміни, що відбулися протягом останніх двох років в Україні та Румунії, сьогодні мали б спонукати їх до поглиблення відносин, у т. ч. у форматі "Україна – Румунія - ЄС". Зокрема, російська агресія щодо України, анексія Криму (230 км від румунського кордону), нарощування російської військової присутності у Придністров'ї (100 км від румунського кордону), активність Москви у Чорному морі, наразі є регіональною загрозою не лише для України, але й для офіційного Бухаресту. Окрім цього, підписання ЄС у 2014 р. Угоди про асоціацію з Україною, зміна влади в Україні, а незабаром й обрання нового президента в Румунії мали б спонукати сторони до діалогу.

Водночас Україна не проявляє ініціативи щодо розширення двосторонніх контактів з офіційним Бухарестом, а Румунія у світлі останніх подій в Україні намагається вибудовувати ці відносини, керуючись виключно своїми інтересами та інтересами третіх країн.

Новини за темою

А поміж тим Румунія сьогодні є ключовим гравцем у Північному Причорномор’ї і нарівні з Туреччиною є опорою НАТО в регіоні. Україна, яка прагне вступити в НАТО, має значно посилити свої позиції у Чорному морі, що дозволить не лише збільшити власну вагу у переговорному процесі з ЄС і НАТО, а й наростити противагу агресивній політиці РФ у Чорному морі.

Що може нам дати зближення з Румунією?

Київ на фоні складної військово-політичної ситуації в Україні продовжує керуватися у відносинах з Бухарестом старими шаблонами, шукаючи в його діях потенційні загрози для національних інтересів держави. Складається враження, що в Україні не помічають готовності Румунії вести конструктивний діалог навіть тоді, коли румуни першими ратифікували Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, чим продемонструвала свою готовність до нього. Так, Румунія сьогодні намагається нав’язати нашій державі власний формат співробітництва, але це не привід для української влади "пливти за течією".

Наразі офіційний Бухарест пропонує Україні два формати міжнародного співробітництва, серед яких трикутники "Румунія – Молдова – Україна" та "Румунія – Польща – Україна". В обох випадках румуни виступають ініціатором переговорів, намагаючись відігравати роль лідера у цих тандемах.

"Трикутник" Румунії, Молдови та України почав вимальовуватися у жовтні 2014 р. за результатами зустрічі у Києві президента України Петра Порошенка з прем’єр-міністром Румунії Віктором Понтою і Молдови Юрієм Лянке. Тоді сторони обговорили питання євроінтеграції та поглиблення співробітництва. Зокрема, румунський прем’єр заявив на зустрічі, що хотів би допомогти скористатися позитивним досвідом Румунії, а також позбавитися помилок, яких вона припустилася свого часу на шляху до Євросоюзу.

Фото з відкритих джерел

Бухарест, вибудовуючи стосунки з Україною у даному форматі, демонструє українським політикам своє пріоритетне право в молдавському питанні. Першочерговим він вважає розвиток у даному тандемі торгово-економічного співробітництва, зокрема зміцнення економічного потенціалу регіону в контексті утворення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). Окрім іншого, це дозволить Румунії посилити економічну блокаду Придністров'я, здійснюючи на нього тиск як політичного, так і економічного характеру.

Формат "Румунія – Польща – Україна" знову ж таки запропонував Києву Бухарест і це при тому, що контакти Польщі та Румунії до 2014 р. також не відрізнялися активністю через різницю у зовнішньополітичних пріоритетах. Бухарест переважно зосереджувався на вирішенні проблем меншин і відносин з Молдовою, а для Польщі головним регіональним альянсом було Вишеградське партнерство, в якому Румунія не представлена.

Новини за темою

У цьому форматі у березні 2015 р. відбувся перший за останні сім років візит румунського президента до України, під час якого сторони домовились про співробітництво у сфері розморожування ситуації в Придністров'ї та посиленні безпеки у Чорноморському регіоні. Хоча основним підсумком переговорів фактично було утворення нового формату регіонального діалогу, про що повідомив президент Румунії, заявивши, що "ми маємо розширити співробітництво між Україною, Польщею і Румунією в регіоні і створити свого роду групу солідарності". За декілька днів до візиту в Україну (12 березня 2015 р.) румунський лідер також зустрівся зі своїм польським колегою Броніславом Коморовським, де вони заявили про об'єднання зусиль у підтримці суверенітету, недоторканності та територіальної цілісності України.

Фото з відкритих джерел

У тандемі Румунія, Польща та Україна румунська сторона не ставитиме пріоритетом розвиток торгово-економічного співробітництва, тим більше, що офіційна Варшава з урахуванням власних економічних інтересів на українському напрямі з цим ніколи не погодиться.

Зважаючи на зміст переговорів, пріоритетним у даному "трикутнику" буде будівництво основ безпеки Чорноморського регіону, зокрема шляхом нарощування військової присутності НАТО в регіоні і створення системи оборони на околицях Європи. Так, систему протиракетної оборони Aegis Ashore, яка охопить усю Південну Європу, буде розгорнуто в Румунії у 2015 р., а другий об'єкт цієї системи, який охопить Північну Європу, буде розміщено в Польщі до 2018 р.

Незрозумілим залишається, чому сьогодні відносини сторін у даних форматах не дуже активні.

Певний вплив на динаміку розвитку діалогу у цих форматах впродовж 2015 р. мали внутрішньополітичні зміни, що відбувалися у Польщі та Молдові. І якщо обрання у травні цього року нового голови держави у Польщі суттєво не впливає на розвиток партнерських стосунків у визначеному форматі, то політична та економічна криза в Молдові фактично звела нанівець всі попередні домовленості.

Новини за темою

Молдова у 2015 р. знову опинилася на роздоріжжі, у зв’язку з відсутністю у суспільстві консенсусу щодо зовнішньополітичного курсу країни. Ситуація була обтяжена антиурядовими акціями протесту, у т. ч. організованими за підтримки проросійських сил. А криза у фінансово-банківському секторі держави призвела до припинення фінансування країни міжнародними партнерами. Така ситуація в Молдові віддалила сторони від подальших переговорів у форматі "Румунія – Молдова – Україна". Водночас саме молдовський напрям з перспективою виходу на румунський ринок був би для України сьогодні найперспективнішим у контексті формування альтернативного шляху з поглиблення інтеграції з ЄС.

Що робити Україні?

Наразі для України пріоритетним у рамках реалізації Угоди про асоціацію з ЄС та впровадження ГВЗВТ залишається стабілізація економіки держави та її адаптація під стандарти ЄС. При цьому Україна має у стислі терміни провести відповідні ринкові реформи для забезпечення конкурентоздатності українських товарів та послуг, активізувати торгово-економічні контакти з державами-членами ЄС, підтримати вітчизняний малий та середній бізнес і забезпечити його кооперацію з європейськими партнерами, а також сприяти залученню прямих іноземних інвестицій в українську економіку, забезпечити імпортозаміщення та на рівних умовах долучитися до спільних з країнами ЄС проектів у сфері забезпечення енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки в Чорноморському регіоні.

Успіху у цьому напрямі Україна могла б досягти шляхом поглиблення контактів з Румунією, відкинувши наявні стереотипи минулих років.

На сьогодні румунський ринок, на відміну від давно відомого нам польського, є перспективнішим з точки зору його цнотливості для українського бізнесу. Але з урахуванням прохолодності в румунсько-українських стосунках і відсутності відповідного діалогу у двосторонньому форматі Києву варто приділити увагу румунській ініціативі у форматі "Румунія – Молдова – Україна", для того щоб вийти в майбутньому на більш пріоритетний формат "Україна – Румунія – ЄС". Тому українським політикам наразі варто було б розглянути перспективу відновлення конструктивного діалогу з Молдовою щодо об'єднання зусиль для реалізації спільних заходів на європейському напрямку.

Фото з відкритих джерел

Цьому сприятимуть позитивні зміни, що відбулися у вересні цього року у молдавсько-румунських взаєминах, оскільки вони створюють сприятливі передумови для стабілізації макроекономічних показників молдавської економіки і можуть вивести Молдову з переддефолтного стану. А у разі стабілізації молдавської економіки за активної підтримки румунської сторони та, як наслідок, позитивні перетворення у внутрішній політиці зроблять цю державу привабливою для України, передусім як можливий інструмент для створення альтернативного шляху для виведення вітчизняних товарів та послуг на ринок ЄС з позицій та за підтримки Румунії.

Зокрема, 22 вересня в Констанці (Румунія) Молдова спромоглася отримати великий кредит від Румунії в умовах відсутності фінансування з боку інших міжнародних партнерів. Сторонам вдалося домовитись про виділення Молдові 150 млн євро кредиту на п’ять років під 1,5% річних. Окрім цього, уряди країн поновили переговори про виділення Молдові ще 100 млн євро безоплатної фінансової допомоги (грантів), яку Бухарест обіцяв ще у 2010 р.

Румунія завжди мала зовнішньополітичні амбіції щодо Молдови і постійно з використанням дипломатичних та економічних важелів впливу намагалась втягнути вказану державу у сферу своїх інтересів. Тому вказаний крок румунського керівництва свідчить про наміри зберегти контроль у Молдові, попередивши там проросійські настрої, які зростають.

Сьогодні, з точки зору офіційного Бухаресту, ефективним напрямом врегулювання ситуації в Кишиневі може стати прискорення економічних реформ задля виконання взятих на себе керівництвом Молдови зобов'язань щодо впровадження Угоди про асоціацію з ЄС та ГВЗВТ.

Для виконання місії, т. з. "потягу, який втягне Молдову до ЄС", Румунія вже анонсувала виділення Молдові 250 млн євро для прискорення економічної інтеграції з цією країною, у т. ч. шляхом участі румунських компаній у приватизаційних процесах РМ. Окрім цього, Бухарест через США, вірогідно, переконає Виконавчу раду МВФ в доцільності підписання Меморандуму з Молдовою до кінця цього року. За таких умов РМ вдасться розпочати діалог з міжнародними партнерами щодо відновлення надання їй зовнішньої фінансової допомоги з боку Світового банку та ЄС.

Вже 24 вересня румунський прем’єр Віктор Понта провів зустріч з американським послом Хансом Клеммом, де довів йому основні результати міжурядового засідання Румунії та Молдови і прийнятого рішення щодо виділення сусідній країні 150 млн євро кредиту. Між цим він зазначив, що існують проблеми із підписанням Меморандуму між Молдовою та МВФ.

Новини за темою

"Я просив у цьому плані допомоги США, тому що їхнє слово є більш важливим. І для МВФ, і в міжнародному плані. Я сказав одну річ, яку, гадаю, розуміють усі. Звичайно, у світі багато проблем: Сирія, біженці, Україна, але для нас найважливішою залишається Молдова, і ми можемо їй допомогти, але не самостійно", - зазначив Понта.

Таким чином, економічно та політично стабільна Молдова може стати одним із ключових гравців Чорноморського регіону, яка шляхом поглиблення інтеграції з Румунією забезпечить Україні та Грузії, що підписали Угоди про асоціацію з ЄС, поглибити торговельно-економічні зв’язки з Румунією.

Не танцювати під чужу дудку

Києву для посилення власних позицій у переговорах з Румунією у форматі "Румунія – Молдова – Україна" необхідно активізувати діалог з Грузією та Молдовою в інтересах об'єднання зусиль для реалізації спільних заходів на європейському напрямі.

Ризький саміт Східного партнерства у травні цього року чітко визначив у підсумковій декларації (п. 9), що "…підписання та тимчасове застосування Угод про асоціацію з Грузією, Республікою Молдова та Україною є важливим кроком у прискоренні політичного об'єднання цих партнерів та економічної інтеграції з ЄС", а також (п. 10) "…реалізація УА/ГВЗВТ, супроводжена реформами, призведе до повного наближення до законодавства і стандартів ЄС, що призведе до поступової економічної інтеграції партнерів на внутрішньому ринку ЄС і, отже, до створення економічної зони".

Фото з відкритих джерел

Тому українській владі варто ініціювати прискорення політичного діалогу з Грузією та Молдовою і виступити з ініціативою утворення економічно та політично інтегрованої системи, тобто субрегіонального об'єднання трьох країн Чорноморського регіону, які б єдиним інтегрованим економічним простором приєдналися до ГВЗВТ, збільшивши потенціал Європи насамперед у сфері енергетики, транспорту, продовольчої безпеки, екології, міграції та боротьби з транскордонною злочинністю.

Фундаментом цього можуть стати досягнуті 20 квітня під час зустрічі спікерів українського та грузинського парламентів попередні домовленості про утворення Україною, Грузією та Молдовою єдиної платформи для спільної роботи над реалізацією положень Угоди про асоціацію з Євросоюзом та укладена спільна декларація про міжпарламентську співпрацю країн Східного партнерства на форумі Грузія – Молдова - Україна, який проходив 5 травня у Тбілісі.

Така ініціатива нашої держави, безумовно, має бути підтримана ЄС, про що свідчать заяви деяких європейських політиків. Зокрема, 11 травня на брифінгу комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та розширення Йоханнес Хан заявляв про необхідність надання негайної допомоги Україні, Молдові та Грузії в реалізації угоди про зону вільної торгівлі. За його словами, "що є більш важливим - так це те, що ми повинні зробити так, щоб країни і бізнес-спільнота, зокрема малий та середній бізнес, краще підготувалися до зони вільної торгівлі". "Ми надамо 150 млн євро як грант, і це повинно привернути вдесятеро більше кредитів для цих трьох країн".

Таким чином, якщо Україна виступатиме у переговорному процесі з Румунією від імені субрегіонального об'єднання трьох країн Чорноморського регіону, а Молдова виступить посередником на цих переговорах, відносини з Бухарестом можливо буде вибудовувати у вигідному для нашої держави форматі "Україна – Румунія – ЄС".

Павло Горін, спеціально для 112.ua

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>