banner banner banner banner

Чого чекати в 2016 році: Російський мороз, європейська прохолода і нові вибори

Війна на Донбасі, за оцінками експертів, хоч і не супроводжуватиметься масштабними бойовими діями, а буде продовжуватися в своєму нинішньому "загасаючому" варіанті, триватиме весь 2016 рік і перекинеться на 2017-й

Чого чекати в 2016 році: Російський мороз, європейська прохолода і нові вибори
Фото з відкритих джерел

Війна на Донбасі, за оцінками експертів, хоч і не супроводжуватиметься масштабними бойовими діями, а буде продовжуватися в своєму нинішньому "загасаючому" варіанті, триватиме весь 2016 рік і перекинеться на 2017-й

Перша частина - "Чого чекати в 2016 році: Ціни, тарифи і курс долара"

Політична стабільність незабаром в Україні не настане. Експерти прогнозують можливі перевибори народних депутатів, перестановки у Кабміні, непрості відносини із сусідніми країнами, продовження війни на Донбасі весь 2016 рік і її продовження в 2017-му.

У Кабміні настають перестановки: місцеві вибори визначили нових фаворитів

За словами політолога Руслана Бортника, Петро Порошенко наступного року залишиться на своєму місці. А спроби скинути його з президентського крісла якщо і будуть, то ні до чого не призведуть. Не сформувалися всі необхідні умови і для відставки уряду – максимально негативна громадська думка, неможливість приймати рішення в парламентській коаліції. Повне руйнування комунікації в трикутнику "президент-уряд-парламент" могло б зруйнувати нинішню систему управління країною, але цього не буде – в діалозі зацікавлені всі. Зате перестановки в Кабміні в 2016 р. відбудуться суттєві.

Новини за темою

"Рівень невдоволення народу урядом становить вже 70-80%. Тому перестановки в Кабміні дозволять випустити соціальний пар і, крім того, допоможуть збалансувати політичну систему після місцевих виборів, оскільки вони продемонстрували нових фаворитів, і тепер потрібно врахувати й їхні інтереси. Ще є потреба працевлаштувати цілу плеяду людей з команди "Блоку Петра Порошенка", яким не вистачило посад у попередніх двох урядах Яценюка", - вважає Руслан Бортник.

Він зазначив, що лідерами за підсумками минулих виборів, крім "Блоку Петра Порошенка", стали і "Батьківщина" Юлії Тимошенко, і ряд нових політичних сил, об'єднаних зв'язками з бізнес-групою "Приват".

За словами політолога Миколи Спірідонова, Кабмін спробують збалансувати саме для того, щоб відтягнути перевибори до Верховної Ради, оскільки політичний розклад у країні дещо змінився, тоді як представництво ключових сил у Кабінеті міністрів було сформовано за результатами парламентських виборів 2014 р.

"Зараз рейтинги партій вже зовсім інші, і квота повинна бути переглянута. Таким чином, "важковаговики" - БПП і "Народний фронт" - спробують відтягнути неминучі дострокові вибори до ВР і перекласти частину відповідальності на інші партії", - вважає експерт.

Можливі перевибори народних депутатів

Ймовірність того, що в 2016 р. пройдуть дострокові вибори до ВР, – близько 90%. У разі їх проведення однозначно пройдуть в Раду БПП і "Опозиційний блок". Хороші шанси у "Батьківщини", "Відродження", "Свободи". Шанси є в "УКРОПу" і Радикальної партії. А от "Народний фронт", швидше за все, в Раду вже не пройде. Причина – низький рейтинг, який вже став очевидним під час місцевих виборів у 2015 р., на які партія відмовилася йти під власним ім'ям, вважає політолог Микола Спірідонов.

Новини за темою

"Чинна коаліція зайшла в глухий кут. Порошенко буде змушений оголосити перевибори, щоб хоч трохи випустити пар протестних настроїв у країні. Крім того,до ВР зараз пройшло багато таких, що не здатні домовитися, і відверто неадекватних депутатів. Формальною підставою для перевиборів буде розпад правлячої більшості", - говорить Спірідонов.

Якщо ж перевиборів Ради не відбудеться, все невдоволення населення може бути направлено особисто на президента Порошенка, що може призвести до активізації прихильників його дострокової відставки, вважає політолог.

Будемо звикати до європейських стандартів і продовжувати конфліктувати з Росією

За словами політолога Володимира Фесенка, відносини з Росією в 2016 р. будуть охолоджуватися й далі. На зміну гарячій гібридній війні все більше буде приходити холодна гібридна війна. Власне, ця тенденція виникла в 2015 р.: санкції, припинення прямого авіасполучення, блокада Криму тощо на тлі згасання активних боїв на Донбасі.

"Вона триватиме, а, можливо, й посилиться в 2016 р. У чому це проявиться? По-перше, взаємне продуктове ембарго. По-друге, припинення Росією режиму вільної торгівлі з Україною у відповідь на початок повноцінної дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Україна зробить щось подібне і щодо Росії - за винятком російських енергоносіїв. Якщо раптом під тиском Росії Україну взагалі спробують виключити із зони вільної торгівлі в рамках СНД, то для України СНД втратить будь-який значимий інтерес, і почнеться процес згортання відносин з цією організацією аж до виходу з її складу", - сказав Володимир Фесенко.

Новини за темою

Він зазначив, що згортання економічних відносин з Росією Україна спробує компенсувати розвитком торгівлі з Казахстаном і Білоруссю. Крім того, почнеться підготовка (з обох сторін) до переходу на візовий режим у двосторонніх відносинах. "Чи відбудеться це в 2016 р. або пізніше, буде залежати від комплексу різних факторів, але ми будемо рухатися саме в цьому напрямку", - упевнений Фесенко.

Також, за словами Володимира Фесенка, між країнами розгорнеться дипломатична і інформаційна війна навколо результатів офіційного розслідування про те, хто збив авіалайнер МН17 в небі над Донбасом. Те ж саме виникне і навколо процесу створення міжнародного трибуналу за даною темою. Крім того, між країнами почнуться судові конфлікти: газ, Крим, Донбас, тримільярдний російський кредит Януковичу, а також інформаційна та політико-дипломатична боротьба навколо цих судових процесів.

"У відносинах України з ЄС ми побачимо прямо протилежну тенденцію – подальше зближення. Щоправда, в цьому процесі будуть помітні нюанси, специфічно властиві кожному із суб'єктів цього процесу. Ми будемо звикати до непростих європейських правил, а Євросоюз буде змушений займатися українським питанням в його різних вимірах - від прямої фінансової допомоги Україні до посередництва у врегулюванні конфліктних питань з Росією", - розповів Володимир Фесенко.

Однак найважливішим і найочевиднішим результатом зближення з ЄС для мільйонів українців політолог вважає високу ймовірність того, що в другій половині 2016 р. ми отримаємо можливість їздити до країн ЄС без віз. Щоправда, така можливість з'явиться тільки при наявності біометричного паспорта. Поїздки будуть обмежені за термінами, у багатьох випадках знадобляться документи, що підтверджують мету поїздки або наявність відповідної суми, достатньої для проживання на термін поїздки. Другий, не менш важливий аспект: в 2016 р. в повному обсязі запрацює зона вільної торгівлі між Україною та ЄС.

"Вона працювала і в нинішньому році у пільговому для нас режимі: наші ринки були захищені митом, а ринки ЄС були для нас відкриті. Тепер доведеться відкрити наші ринки для європейців. Це дещо посилить конкуренцію на українських ринках. Багатьом нашим виробникам доведеться пристосовуватися до прямої конкуренції з європейськими колегами. За задумом, ми повинні побачити більше європейських товарів на наших ринках і за меншу ціну. Але практика показує, що не все так просто й однолінійно", - зазначив експерт.

Новини за темою

Він підкреслив, що купівельна спроможність більшості українців залишиться обмеженою в умовах кризи. За оцінками колег-економістів, помітні позитивні наслідки від зони вільної торгівлі з ЄС наша економіка відчує приблизно через 2-3 роки. Але все-таки вже в 2016 р. ми станемо істотно ближче до Євросоюзу і в економічному вимірі, і з точки зору правових можливостей відвідувати країни ЄС.

Відносини з Росією і Євросоюзом не склалися і не владнаються

За словами політолога Руслана Бортника, незважаючи на те, що політики говорять тільки про протистояння з Росією, відносини погіршуються не тільки з Росією, але й з Європейським Союзом. Перш за все – економічні. За підсумками 10 місяців 2015 р. експорт до Росії знизився більш ніж на 50%, але водночас експорт до Європейського Союзу впав на 34%.

"Як ми бачимо, ми втрачаємо не тільки російський, але й європейський ринок. Є і позитив у цьому аспекті: це певний прогрес руху в отриманні Україною безвізового режиму. Але це рішення на сьогодні є не прийнятим, і до кінця ще не зрозуміло, коли його остаточно приймуть, а українці зможуть ним скористатися", - зазначає Бортник.

За його словами, якщо політичні відносини між Україною і Росією відверто ворожі, то між Україною та ЄС вони більше нагадують пару, яка готується до розлучення. Формально це дружні і близькі стосунки, але всередині вже накопичилася величезна кількість взаємних претензій і невдоволення, які в Європі проявляються в низці публікацій і виступів політиків щодо "галопуючої" корупції в Україні, відсутність реформ і багато чого іншого.

Новини за темою

"Стосунки з Європою пережили певну трансформацію: з партнерських у відносини взаємного глибокого незадоволення. Водночас в Україні незадоволені малою дещицею фінансової підтримки від Європи. Тому можна сказати, що не будуть поліпшуватися ані відносини з Росією, ані з ЄС", - сказав експерт.

При цьому він упевнений, що критична маса взаємного незадоволення буде тільки накопичуватися. Поліпшити ситуацію кардинальним чином можна тільки провівши бездоганні антикорупційну реформу та реформу державного управління. І, звичайно ж, приділивши увагу побудові в Україні демократичної держави. Але, на думку експерта, зараз в Україні впроваджується, швидше, копія російської моделі управління, тільки під іншими прапорами і гаслами.

Децентралізація: уряд іде від відповідальності за якість життя українців

За словами Бортника, за фактом проект децентралізації в змінах до Конституції ще остаточно не прийнято - за нього проголосували лише в першому читанні, а підсумкове прийняття його 300 голосами в парламенті поки виглядає проблематичним. Відповідно, говорити про яку-небудь ефективно проведену децентралізацію сьогодні не доводиться.

"Та децентралізація фінансів, яка ніби як проведена урядом у ручному режимі і є одним з полів піару для уряду, насправді має лише ефект децентралізації, за великим рахунком. Справа в тому, що разом з додатковими грошима, які передаються на місця, уряд намагається передати органам місцевого управління всю соціальну сферу: культуру, освіту, медицину", - говорить Бортник.

Наприклад, у 2015 р. в пакеті "бюджетних законів" місцевим органам самоврядування пропонується передати ще й функції реалізації численних соціальних пільг. Тобто на органи місцевого управління уряд намагається звалити абсолютно все соціальне навантаження суспільства і, таким чином, зняти з себе відповідальність за зниження соціальних стандартів на центральному рівні.

"При цьому уряд оперує цифрами, називаючи десятки мільярдів гривень, які нібито були передані органам місцевого управління, забуваючи при цьому згадати про іншу дуже важливу цифру: частка місцевих бюджетів за цей період (після Майдану) в загальному бюджеті країни системно і постійно зменшується. Якщо в 2012 р. ця частка становила 23,4%, в 2013 р. – орієнтовно 21%, то на 2014 р. ця частка становила лише 18%", - підкреслив Руслан Бортник.

На тлі того, що уряд отримує профіцит бюджету завдяки балансуючій інфляції, частка і вага місцевих бюджетів (без урядових трансфертів) постійно продовжує падати. Експерт припускає, що за підсумками 2015 р. ця цифра знизиться ще більше.

"Якщо ж ми говоримо про спеціальні субвенції і мікротрансферти, то ми повинні розуміти, що це ручний інструмент - інструмент шантажу органів місцевого самоврядування. Міністерство фінансів діє за принципом поділу органів місцевого самоврядування на "хороших" і "поганих", на тих, хто, на їхню думку, володіє "правильним політичним світоглядом" і "неправильним". Насправді вся ця бюджетна децентралізація зрештою зводиться до запровадження "ручного управління" регіонами. І, звичайно, регіони, які фінансово залежні від центру, просто не можуть бути від нього незалежними у прийнятті соціальних рішень. Відповідно, знищується будь-яка ідея розвитку місцевого самоврядування", - стверджує Бортник.

Новини за темою

За словами політолога Наталії Білоус, точної ймовірності прийняття закону про децентралізацію у другому читанні немає. Все залежить від обстановки після Нового року і домовленостей всередині парламенту.

"Прийняття закону про децентралізацію може негативно позначитися на рівні життя жителів регіонів. Вижити при такій системі може нормально Київ, Одеса, Львів, Харків і ще 2-3 великих міста, тому що це бізнес-центри, де гарний вплив на місцях мають олігархи. Вони зацікавлені в збереженні свого бізнесу і влади, тому будуть підтримувати свій позитивний імідж", - зазначає Наталія Білоус.

Вона стверджує, що теоретично такий закон про децентралізацію вигідний президенту Порошенку і його команді, оскільки дозволяє в ході реалізації процесу децентралізації влади отримати контроль над регіонами. Саме тому експерт не схильна очікувати об'єднання громад і наділення їх реальними повноваженнями і фінансовими ресурсами в 2016 р.

"Нічого, крім виживання, жителі малих населених пунктів не отримають. Ми спостерігаємо, як питання про децентралізацію все частіше роздувається, щоб члени суспільства не думали про невиплачені зарплати і борги з ЖКГ", - наголосила Наталія Білоус.

Все це буде накладатися на війну на Донбасі, яка триває і яка, за оцінками експертів, хоч і не супроводжуватиметься масштабними бойовими діями, а буде продовжуватися в своєму нинішньому "загасаючому" варіанті, але триватиме весь 2016 р. і перекинеться на 2017-й. Відповідно, ситуацію в усій країні в цей період, скоріше, можна характеризувати як економічно, так і політично нестабільну.

Олена Гончарова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>