banner banner banner banner

Черства скибка: Україна втрачає зерно через посуху – влада б'є на сполох, але виправляти ситуацію запізно

Влада продовжує тактику ситуативного реагування на тлі відсутності продуманої та довгострокової стратегії, в тому числі щодо аграрної галузі, яка приносить Україні 40% валютної виручки. У розпал посухи, що позбавила Україну значної частини врожаю зерна, президент Володимир Зеленський закликав уряд негайно допомогти аграріям з огляду на погіршення клімату. Про кліматичні зміни відомо вже давно: нинішня посуха – не стихійне явище, а цілком закономірний наслідок процесу, про який вчені попереджали ще кілька років тому. До них не дослухалися і належним чином не підготувалися. Тепер останньої миті що-небудь робити вже запізно: для реалізації запропонованих владою заходів потрібно набагато більше часу, ніж є зараз, у розпал збору врожаю. Проте якщо влада продовжить таку політику і в майбутньому, значна частина аграрного землеробства в країні буде згорнута, а Україна може втратити статус провідної аграрної держави. 

Черства скибка: Україна втрачає зерно через посуху – влада б'є на сполох, але виправляти ситуацію запізно
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Влада продовжує тактику ситуативного реагування на тлі відсутності продуманої та довгострокової стратегії, в тому числі щодо аграрної галузі, яка приносить Україні 40% валютної виручки. У розпал посухи, що позбавила Україну значної частини врожаю зерна, президент Володимир Зеленський закликав уряд негайно допомогти аграріям з огляду на погіршення клімату. Про кліматичні зміни відомо вже давно: нинішня посуха – не стихійне явище, а цілком закономірний наслідок процесу, про який вчені попереджали ще кілька років тому. До них не дослухалися і належним чином не підготувалися. Тепер останньої миті що-небудь робити вже запізно: для реалізації запропонованих владою заходів потрібно набагато більше часу, ніж є зараз, у розпал збору врожаю. Проте якщо влада продовжить таку політику і в майбутньому, значна частина аграрного землеробства в країні буде згорнута, а Україна може втратити статус провідної аграрної держави. 

Через посуху в Україні "згоріла" частина зернових

У нинішньому році посуха поставила хрест на надіях аграріїв країни побити рекорди минулих років зі збору зерна. Погодний фактор вдарив по всіх без винятку культурам – починаючи з пшениці та закінчуючи кукурудзою і соняшником. Урожай останнього очікується на 1 млн т менше, ніж минулого року, – 14 млн т проти 15,25 млн т у 2019 році, розповіла "112.ua" головред AgroPolit Наталія Білоусова.

"У нинішньому році практично у всіх фермерів ситуація з урожаєм є складною. Якщо взяти південь України, то там ситуація є вкрай складною. Через посуху сильно постраждали посіви, місцями взагалі не зійшли. Аграрії повторно пересіяли поля в надії на те, що компенсують втрати за рахунок ярих культур. Але, на жаль, це теж не спрацювало і фактично призвело до подвійних збитків у господарствах, переважно в Одеській області. Ситуація у Центральній Україні також є не дуже хорошою, але не такою критичною, як на півдні. Найбільш гостро стоїть питання щодо врожаю кукурудзи, залишаються сумніви щодо соняшнику. Більш-менш вдало,  порівняно з іншими регіонами, склалася ситуація в західних регіонах, але і там є зауваження щодо низької якості ріпаку та ячменю", – розповів "112.ua" директор "ОККО Агротрейд" Олександр Ніколенко (компанія працює переважно з малими та середніми господарствами, а це близько 300 постійних користувачів форвардної програми, в рамках якої фермери отримують ресурси (мінеральні добрива, паливо, природний газ), розраховуючись продукцією майбутнього врожаю).

Ураховуючи нинішню ситуацію, прогнози щодо врожаю були переглянуті у бік зменшення. "Через посуху в центральних і південних областях, за нашими очікуваннями, не буде скошено близько 200 тис. га з 5 млн га посівів кукурудзи. З урахуванням менш постраждалих районів, валовий урожай культури очікується на рівні 35,5 млн т. – це, звичайно, менше порівняно з 38 млн т у минулому році, але це другий результат за час незалежності", – сказав "112.ua" голова "Української зернової асоціації" (УЗА) Микола Горбачов.

За словами Білоусової, урожай кукурудзи очікується ще менше – 33 млн т. Варто відзначити, що у УЗА цифри завжди більш оптимістичні, оскільки Асоціація традиційно представляє інтереси експортерів, які побоюються введення обмежень на експорт через погіршення показників врожаю та ажіотажне зростання цін.

Але навіть за оптимістичними прогнозами УЗА, урожай головної для продовольчої безпеки культури – пшениці – буде менше торішнього: 26,6 млн т проти рекордних 28 млн т  минулого року. "УкрАгроКонсалт" прогнозує 25,9 млн т. "Якість продовольчої пшениці нинішнього врожаю є набагато кращою. Клейковина і вміст білка – дуже хороші. Відсоток ураження грибками через високі температури є набагато нижчим", – зазначив Горбачов. З огляду на це у нинішньому році близько половини зібраної пшениці буде переважно продовольчою. На тлі цих очікувань у низці областей ще з середини літа спостерігається дефіцит фуражної пшениці (призначеної для відгодівлі сільськогосподарських тварин).

Остаточні цифри втрат врожаю через посуху стануть відомі після завершення збору врожаю. Розповідями про "непоганий врожай" заспокоюють ті, хто хоче заколисати пильність аграріїв і змусити їх продати все зерно на старті за збитою ціною, попередила Наталія Білоусова.

Зеленський закликає відреагувати на зміни клімату

Про ступінь серйозності ситуації, що склалася в аграрній галузі, свідчить те, що ця ситуація викликає стурбованість у президента Володимира Зеленського. У ході візиту до Кіровоградської області президент заявив, що на посуху 2020 року, яка негативно позначилася на врожаї, необхідна довгострокова реакція. Судячи з довгострокових змін клімату не тільки в Україні, а й на планеті загалом, це може стати проблемою не одного року, зазначив він.

Дуже дивно, що Зеленський лише в нинішньому році дійшов такого серйозного висновку. Про проблему потепління та щорічного підвищення середніх температур, які становлять ризик для галузі землеробства, неодноразово попереджав Укргідрометцентр, експерти, чиновники. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) ще в середині 2018 року озвучила сві прогноз, шокуючий для України: за її даними, через дедалі більш часті посухи втрати врожаю у нашій країні незабаром можуть становити до 70%. 

Новини за темою

Під час зустрічі "112.ua" з представниками ФАО два роки тому начальник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко прогнозувала, що за нинішніх темпів підвищення середньорічної температури зменшуватиметься ефективність опадів. "Через 10-15 років ми можемо зіткнутися з проблемою того, що на півдні України богарне землеробство буде взагалі неможливим через недостатню кількість вологи в ґрунті. Є й загроза переходу лісостепової зони, яка є зоною нестійкого вологозабезпечення, у степову зону. Загалом 70% території України можуть стати зоною недостатнього вологозабезпечення в конкретний період року", – прогнозувала Адаменко, наголошуючи, що "на перший план у цій ситуації вийде проблема необхідності забезпечення зрошення".

Тоді, у 2018 році, був озвучений прогноз і щодо того, що "посухи спостерігатимуться і в районах, для яких вони раніше не були характерними". Прогнози збулися. Тільки у Києві літо 2020 року стало другим найспекотнішим за 139 років. Середня температура повітря становила 21,7 градуса, що на три градуси вище кліматичної норми. Протягом літа було встановлено шість температурних рекордів. 

Зеленський закликав Кабмін відреагувати на наслідки посухи. Зокрема, публічно дав доручення уряду і МЕРТ терміново визначити, що можна встигнути зробити цього року для того, щоб допомогти аграріям.

"Для реалізації проектів потрібний час: цього року вже пізно щось робити. Вже активно йде компанія збору врожаю і сівба озимих культур", – висловив свою позицію "112.ua" Горбачов, зазначивши, що якщо програми будуть розроблені та затверджені, це дуже допоможе в осяжному майбутньому: "Ми як країна в останні роки активно нарощуємо обсяги виробництва зерна, але кліматичні зміни випереджають політичні рішення. Якби влада рухалася трохи швидше, глобальне потепління та ерозія ґрунтів нам були б не страшні".

Які загрози несе втрата частини врожаю

Через нинішню ситуацію певна частина агрогосподарств можуть збанкрутувати. Якою б прозорою не була система розподілу ресурсів, виділених на компенсації аграріям внаслідок стихійних явищ, зараз рівень збитків настільки масштабний, що держпрограми не в змозі покрити навіть 10% потреб аграріїв, зазначив у коментарі "112.ua" Олександр Ніколенко.

МЕРТ повідомляв, що в аграріїв Одеської області, де згоріло до 80% посівів, немає можливості виплатити орендну плату за паї. Згоріли врожаї в Чернігівській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Одеській областях, додає Білоусова. За попередніми оцінками, збитки від посухи становитимуть 15 млрд грн", – каже Білоусова. Точка беззбитковості для пшениці – це врожайність не менше 5 тонн з одного гектара: у постраждалих від посухи регіонах вона не перевищує 2 тонни. Соняшнику – 0,7-0,8 відповідно при економічно доцільному мінімумі 1,5 т з одного гектара, говорить головний редактор AgroPolit.

Ще одна серйозна проблема, пов’язана з наслідками посухи, – ерозія ґрунтів. "У нас прекрасні чорноземи, але якщо їх не зрошувати, вони перетворюються на пил", – зазначив Горбачов.

Варто сказати, що ерозії сприяють і надмірні опади, які, як і посуха, є наслідком кліматичних змін.

https://www.youtube.com/watch?v=hsKoz_62iYo&feature=emb_title

"Загрози для продовольчої безпеки в нинішньому році немає – в Україні внутрішнє споживання продовольчої пшениці не перевищує 4 млн т. Ціни на борошно і хлібобулочні вироби в країні будуть стабільними. Експорт у фізичному вимірі буде трохи нижчим від торішнього, але, ураховуючи те, що в нинішньому році ціни на зернові на світовому ринку зміцнилися, валова виручка від експорту буде не меншою за торішню",- запевнив "112.ua" головаУЗА.

Як врятувати врожаї майбутніх періодів

Президент Зеленський озвучив два важливі кроки, які допоможуть Україні, якщо не зараз, то в осяжному майбутньому, зберегти статус аграрної держави і не втратити позиції на світовому зерновому ринку. "Потрібно створювати нові системи поливу, програми страхування врожаїв. Не хвилюйтеся: уряд вже цим займається – щодо страхування триває підготовка відповідного законопроекту", – запевнив президент.

Знову ж таки, про зміни клімату відомо давно, але влада лише зараз перейнялася підготовкою законопроекту, який би дозволяв аграріям зберегти частину вкладених коштів у разі втрати врожаю через погодні фактори. Сьогодні в Україні агрострахування як поширене явище відсутнє. "У світі поширена практика агрострахування, переважно в країнах Євросоюзу. Страхуючи урожай, фермер платить страховій компанії і потім отримує назад від 30 до 80% цього платежу", – зазначила Білоусова. За її словами, в українському варіанті, який має запрацювати вже з 1 січня 2021 року: фермер страхує, платить за договором страховий платіж, а держава компенсує йому частину цього платежу.

Необхідність впровадження механізмів агрострахування обговорюється вже багато років, але практичних кроків для реалізації цієї ідеї не зроблено.

Що ж стосується зрошення, то Зеленський і в цьому питанні аж ніяк не новатор. "Усі політики у попередні роки відзначали важливість зрошення, але ніхто нічого в підсумку не зробив!" – нагадав Микола Горбачов. І насправді жодний із колишніх прем'єрів, жодний агроміністр (до ліквідації міністерства галузі) не оминули увагою питання необхідності зрошення! Усі вони робили відповідні заяви, піарилися, проводили виїзні наради, але, як показали результати нинішньої посухи, віз і з місця не зрушив.

"Впровадження меліоративних систем – дуже капіталомістка річ! На річках потрібно будувати насосні станції, зварювати кілометри трубопроводів. Якби були доступні процентні кредити, бізнес тоді за свої гроші будував би ці системи", – говорить Горбачов. Він зазначив, що в Україні вже з'явилися вітчизняні виробники зрошувальних систем. На думку Олександра Ніколенка, не сприяє поширенню меліорації і те, що фермери переважно орендують землі і саме з цієї причини остерігаються робити капітальні інвестиції: "У будь-який момент власник може захотіти самостійно розпоряджатися землею, а рівень врегулювання відносин між орендарем та орендодавцем у нас ще слабкий". Директор "ОККО Агротрейд" також зазначив про необхідність прийняття закону про об'єднання водокористувачів, який врегулював би правила гри для всіх учасників водного ринку.

Білоусова наголошує на необхідності залучення міжнародних партнерів до побудови мережі зрошення з акцентом на південь, зокрема інвестиційно-кредитних коштів ЄБРР та ЄІБ. На її думку, окремо слід розглянути роль Китаю в цьому процесі: "Саме Китай свого часу висловлював готовність запустити процес у Криму. Чому не залучити його зараз?". Головред AgroPolit також зазначила необхідність офіційно ввести посаду Уповноваженого з питань меліорації при Президентові або Кабміні. На її переконання, серед першочергових кроків – внесення змін до закону про державну підтримку та компенсацію вартості електроенергії при зрошенні, а також винесення на розгляд Кабміну питання тарифів і компенсації електроенергії, зокрема, надання безкоштовної енергії для поливу в нічний час у південних областях (які найбільше постраждали від посухи).

Новини за темою

Серед кроків, які допомогли б пом'якшити фінансовий удар по аграріям і наслідки для сектора в цілому в майбутньому сезоні, експерти виділяють і важливість вирішення питання щодо обіцяної аграріям державної підтримки, яка продовжує накульгувати на обидві ноги.

"Державна підтримка, як і багато інших необхідних кроків для агросектору сьогодні, "відпочиває". Чи тільки уряд або МЕРТ або вони обидва не можуть або не хочуть витягнути голову з піску і нормально запустити цей процес. За нашими підрахунками, на початок серпня з обіцяних 4 млрд грн уряд реально виділив сектору близько 1 млрд грн. "Прогрес у цьому питанні дійшов до такого абсурду, що аграрії вже навіть намірилися судитися за своє з Кабміном", – говорить Білоусова.

Аграрії Одеської області подаватимуть колективний судовий позов на Кабінет Міністрів через невиплату компенсацій за врожай. "Нам надали відповідь, що на ці цілі виділено 50 млн грн. Але жоден фермер в Одеській області цю допомогу не отримав", – заявив Agropolit голова Одеської обласної Асоціації роботодавців Півдня України Юрій Борщенко.  

"Уряд мав би максимально оперативно виправити і перезапустити розподіл державної підтримки, ураховуючи збитки від погодного фактора. Тобто, подивитися, як перекроїти програми та оперативно почати виділяти кошти аграріям. Без цього і реалізації інших кроків ми ризикуємо вже восени зіткнутися з низкою банкрутств дрібних аграрних господарств в Україні", – підкреслила Білоусова. Вона також зазначила, що аграріям, які постраждали від посухи і злив, необхідно допомогти знайти компроміс із банками, в яких вони брали кредити. Необхідно також підготувати роз'яснення податкової щодо механізму списання посівів, внаслідок чого на операцію не нараховуватиметься ПДВ. Серед іншого, аграріям Бессарабії, які найбільше постраждали від природних катаклізмів, пропонують надати на 2 роки податкові пільги.

Експерти одностайні в тому, що описані процеси, для того щоб вони динамічно розвивались і були ефективними, має координувати єдине профільне міністерство. Як відомо, ще під час формування першого Кабміну Зе-більшість вперше за всю історію незалежної України скасувала Міністерство агрополітики. І хоча "зелені" політики вже неодноразово визнавали, що це рішення було помилковим, стверджуючи про необхідність створення аграрного відомства, на практиці у цьому напрямі поки що нічого не зроблено.

"Той факт, що Міністерство агрополітики ліквідовано, негативно позначається на ситуації, гальмує реалізацію низки важливих проектів", – сказав "112.ua" Горбачов. Він зазначив, що УЗА підтримує реанімацію профільного міністерства та вважає такий крок логічним: "У країні, де 40% валютної виручки надходить від агросектору, немає аграрного міністерства. Це неправильно!".

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>