Cashless по-українськи: Кому є вигідним розширення безготівкових платежів

Cashless по-українськи: Кому є вигідним розширення безготівкових платежів
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

У вересні справжній ажіотаж у середовищі українських малих і середніх підприємців викликало розширення сфери дій реєстраторів розрахункових операцій або, простіше кажучи, касових апаратів, а також впровадження електронного чека. Після серйозного обурення законопроект було прийнято в дещо пом'якшеному вигляді, але, як виявилося, його ухвалення призведе до дещо незвичайних наслідків для бізнесу.

Готівку можна буде отримати не тільки в банкоматі

15 листопада на сайті Національного банку України з'явилося повідомлення про розроблення проекту постанови НБУ, що запроваджує зміни в порядок касових операцій у гривні на території країни.

Згідно із пропонованим банкірами документом, пропонується наділити держателів електронних платіжних засобів, насамперед банківських платіжних карток, можливістю отримати готівку в касах установ торгівлі, сфери харчування та послуг, що мають зареєстровані РРО.

Тобто власники банківських карт зможуть не тільки вже звично заплатити за безготівковим розрахунком через термінал, а й отримати за нього готівку

У НБУ пояснюють, що це нововведення, по суті, є наслідком ухвалення 20 вересня закону № 128-IX, який вніс зміни в порядок застосування РРО в торгівлі, сфері громадського харчування та послуги і має піти всім тільки на користь. У Нацбанку очікують, що застосування регуляторного акту дасть змогу знизити тінізацію економіки, розвивати безготівковий сегмент, збільшити конкурентне середовище на ринку фінансових та інших послуг.

Протягом місяця, з 15 листопада по 15 грудня, охочі можуть подати свої зауваження та пропозиції з приводу підготовлюваного документа.

Від безготівкових до готівкових, а як щодо Cashless?

Щодо документа, який пропонує НБУ, виникає низка питань, зокрема, через суперечливість його основного змісту, через принципи (які розвиває центральний банк країни) відходу від обігу готівкових коштів до безготівкових, так званого Cashless.

В аналізі регуляторного акту його укладачі зазначають, що альтернативним способом вирішення проблем, які виникли перед фінансовою системою, є застосування повного переходу на безготівкові розрахунки та впровадження Cashless economy. Під останнім терміном у світі розуміють введення замість паперових грошей їхнього "електронного еквівалента".

Подібний проект розпочали в Україні понад 2 роки тому, а в лютому директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олександр Яблунівський заявив про його закінчення. Під час експерименту випускали "електронні гривні" для працівників державного регулятора і зацікавлених учасників платіжного ринку, що дало можливість практично оцінити вплив від їхнього впровадження.

Новини за темою

У НБУ тоді оцінили е-гривню в цілому позитивно через можливість здійснення миттєвих платежів, без комісій, з інтернет-гаманця під егідою Нацбанку або зі смартфона. Перспективи е-гривні оцінили як ще одну можливу форму платежу поряд з готівковим та безготівковим розрахунком, з перспективою можливості обміну на готівкові або безготівкові кошти. Випуск нової валюти мав узяти на себе НБУ.

Про формулу сashless у березні заговорив тоді ще кандидат у президенти України Володимир Зеленський, що доволі вдало лягало пізніше в заявлену ним стратегію "держави в смартфоні". Утім, у Швеції, почавши шлях до безготівкової економіки, у 2006 році довели безготівковий розрахунок фактично до 98-99% від усіх платежів у країні. Щоправда, в умовах України такий прорив очевидно видавався фантастичним

Тим не менше НБУ не втомлюється заявляти про успіхи з догляду від готівкового обігу, і вони дійсно є. Так, якщо за підсумками 2018 року в готівковому обігу було 36,490 млрд грн у касах українських банків і 363,629 млрд грн у вигляді готівки на руках у населення, то за підсумками жовтня 2019 року кількість "кешу" знизилося до 32,376 млрд грн і 357,761 млрд грн відповідно.

У першому кварталі 2019 року за допомогою безготівкового розрахунку через платіжні термінали було здійснено 452,5 млн платежів на загальну суму 113,2 млрд грн. Також у першому півріччі 2019 року було випущено 85,4 млн грн електронних грошей, обсяг операцій з їхнім використанням становив 4,939 млрд грн, а кількість електронних гаманців - 67,9 млн.

У серпні НБУ навіть пообіцяв знизити обсяг готівкових коштів до 9,5% від ВВП у 2020 році.

Проте Нацбанк не тільки обіцяє, а й робить конкретні кроки до цього. Так, у кінці жовтня фінансовий аналітик Василь Невмержицький у статті на виданні UBR.ua повідомляв про ще один механізм, вибраний НБУ для боротьби з готівковим обігом.

Йшлося про запровадження комісії в розмірі 0,35% від суми готівки, які надходять від українських банків у держрегулятор, що призведе до подорожчання обслуговування готівкових коштів і послуг інкасації, а отже, спонукатиме банки йти або в безготівковий розрахунок, або в уповноважені Нацбанком банківські установи з меншими тарифами.

Населенню і банкам стане простіше, бізнесу - можливо

Як позначиться запропоноване нововведення НБУ на громадян у цілому, достатньо зрозуміло: місць, де можна буде зняти готівку, стане більше, ніж раніше, і теоретично це має додати зручності громадянам. Щоправда, є питання: як заклади торгівлі, харчування та сфери послуг поставляться до нововведення, яке накладає на них нові обов'язки, що загрожує втратою часу і витратами.

Опитані 112.ua експерти виявили в майбутньому регуляторному акті від НБУ як позитивні, так і негативні сторони.

Фінансовий експерт Борис Кушнірук у коментарі 112.ua однозначно висловився на користь позитивного ефекту від рішення НБУ щодо можливості для власників банківських карт знімання готівки в закладах торгівлі, громадського харчування або послуг.

"Яким сьогодні є готівковий обіг у торгівлі? Людина купує за готівку товар і залишає її в касі магазина. З останнього готівкові гроші везуть до банку, де і кладуть на рахунок. Вартість послуг інкасації та зберігання засобів для бізнесу – близько 0,6-2%. Потім частину цих коштів банк закладає до банкоматів, звідки вони у вигляді готівки знову потрапляють у торгівлю", - описує наявний механізм готівкового обігу експерт.

Зміни, пропоновані НБУ, за словами Бориса Кушнірука, можуть сприяти розірванню цього кола з вигодою для всіх і кінцевим зниженням готівкового обігу, як і заявляв Нацбанк.

"Частину готівки з каси магазину після ухвалення постанови заберуть клієнти, а отже, власник уже заощадить на доставці меншої кількості готівки в банк. Також зменшується загальна кількість готівки, яка буде в обігу. Тут, щоправда, як спершу здається, банки програють, адже втрачають доходи, отримувані на комісії при інкасації та приймання готівки, але й вони виграють.

Справа в тому, що готівкові кошти, які банки завантажують у банкомати для клієнтів, не "працюють", а просто йдуть з банку на потреби клієнтів. Тепер же, коли частину потрібної йому готівки клієнт отримає в касі магазина або кафе, банки зможуть закладати у свої банкомати менше готівки, а вивільнені кошти, наприклад, дати в кредит і заробити на цьому.

Від частки готівки позбудуться магазини, частину заощадять банки, видавши гроші в безготівковому вигляді як кредит. У результаті загальна наявна грошова маса знижуватиметься, як того і хоче Національний банк", - пояснює механізм дії пропозицій НБУ та вигоди від його прийняття співрозмовник 112.ua.

Зрозуміло, як зізнається Борис Кушнірук, на практиці не все так просто: наприклад, це призведе до деяких незручностей у торгівлі при розрахунках з охочими отримати готівку, але, найпевніше, це робитимуть за допомогою встановлених у магазинах терміналів, щоб не відволікати касира. Утім, швидше за все, більша частина власників платіжних карт, бажаючи отримати готівку, як і колись, піде до банкомату.

Член Ради НБУ Віталій Шапран сумнівається, що постанова виконає заявлену мету зі зниження обігу готівки, але позитивну роль для фінансового сектора безсумнівно зіграє.

"Не думаю, що нововведення призведе до істотного зниження обсягу готівки в обігу, швидше, ініціатива спрямована на те, щоб "розвантажити" банківський сектор. Коли ваша готівка потрапляє в супермаркет, перш ніж потрапити знову до населення, вона йде доволі довгим шляхом.

Новини за темою



Спочатку з торговельної мережі їх забирають інкасатори, потім вони потрапляють у банки, часто проходять касу перерахунку, далі їх розвозять по відділеннях і банкоматах.

На всі ці операції потрібне обслуговування – перерахування, облік, охорона місць зберігання та охорона транспортування. Задоволення не з дешевих, частину витрат покривають завдяки комісії банків. Тому можливість отримувати готівку не тільки в банках оптимізує грошовий обіг і має поліпшити комфорт громадян при операціях з платіжними картами, розвантаживши банківську інфраструктуру", - описує очікуваний позитивний ефект від нововведення експерт.

Менш оптимістично оцінює нововведення голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, який вважає, що в суперечці ризиків проти вигоди для торгівлі перевага очевидно за першими.

"Необхідність видачі готівки спричинить додатковий час, навантаження на персонал, зростання його кількості, вимогу до якості роботи, що може збільшити ризик помилки при проведенні якоїсь операції на РРО. Штраф за таку помилку є мінімум подвійним, а може й перевищувати її в десятки разів. Скільки ж магазин виграє від цього?

Можна говорити про максимум 1,5-0,5% завдяки можливій економії на інкасації готівкових і до 1% - комісія за зняття коштів у касі магазина", - наводить арифметику закладів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг експерт.

Водночас, за словами Дорошенка, частині бізнесу постанова НБУ цілком може припасти до душі.

"Очевидно затребуваним це може бути в сільських магазинах, де банкоматів куди менше. Упевнений, і в містах частина бізнесменів вхопиться за цю пропозицію, насамперед ті, хто хоче спробувати у своїй діяльності щось нове або отримати певні конкурентні переваги.

Умовно, якщо ти в якомусь магазині можеш отримати більше послуг (нехай навіть у вигляді зняття коштів), найпевніше, туди ти й підеш за покупками, а отже, і його продаж зростатиме. У результаті ті, хто скористається цією постановою та приверне до себе клієнтів, може посилити свої позиції на ринку. Правда, на це піде кілька років і не минеться без помилок, та й ризики будуть, як і раніше, значні", - вважає співрозмовник 112.ua.

Никита Синіцин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>