Битва за шкільні кабінети, або Чи є змова?

Упродовж років незалежності рівень природничої шкільної освіти в Україні неухильно падав. У 2014 році директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук написав статтю, в якій підсумував невтішну картину – лише 0,02-0,03% випускників складають ЗНО з природничих і точних наук на максимум балів. Третина ж і зовсім не вміє користуватися географічними картами. Сучасний світ вимагає високого розвитку точних наук, розвинуті країни приділяють цьому особливу увагу. Український уряд від слів до діла перейшов лише у 2016 році – в школи почали купувати новітнє обладнання для кабінетів. Хоча минуло ще дуже мало часу і ще далеко не всі школи мають сучасне устаткування, в МОН вірять, що модернізація шкіл позитивно вплине на якість освіти в Україні. Але скандали з втручанням правоохоронних органів в освітню галузь не лише підривають авторитет країни, а й створюють цілком реальні загрози для фінансування модернізації шкіл

Битва за шкільні кабінети, або Чи є змова?
Фото з відкритих джерел

Ігор Смолов

журналіст, економіст

Упродовж років незалежності рівень природничої шкільної освіти в Україні неухильно падав. У 2014 році директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук написав статтю, в якій підсумував невтішну картину – лише 0,02-0,03% випускників складають ЗНО з природничих і точних наук на максимум балів. Третина ж і зовсім не вміє користуватися географічними картами. Сучасний світ вимагає високого розвитку точних наук, розвинуті країни приділяють цьому особливу увагу. Український уряд від слів до діла перейшов лише у 2016 році – в школи почали купувати новітнє обладнання для кабінетів. Хоча минуло ще дуже мало часу і ще далеко не всі школи мають сучасне устаткування, в МОН вірять, що модернізація шкіл позитивно вплине на якість освіти в Україні. Але скандали з втручанням правоохоронних органів в освітню галузь не лише підривають авторитет країни, а й створюють цілком реальні загрози для фінансування модернізації шкіл

На початку жовтня цього року Прокуратура Києва відзвітувала про викриття мільйонних зловживань при закупівлі шкільного обладнання посадовцями Міністерства освіти і науки. У повідомленні прокуратури йшлося про те, що нібито "посадові особи структурних підрозділів Міносвіти, діючи на користь приватної фірми та з метою одержання неправомірної вигоди, умисно внесли до Типового переліку засобів навчання та обладнання для кабінетів фізики, хімії та біології в загальноосвітніх навчальних закладах, технічні характеристики, яким відповідає продукція лише однієї торгової марки". Як стверджують у прокуратурі, "вказаними діями були створені штучні перешкоди для участі у проведенні тендерів із закупівлі шкільного обладнання інших учасників, а також забезпечено перемогу у конкурсі офіційному представнику зазначеної торгової марки в Україні", що завдало збитків державному бюджету на суму майже 5,5 млн грн.

Це повідомлення прокуратури зацікавило нас у плані з’ясування того, хто, як і за які кошти модернізує українські школи, що в цій сфері стали можливі такі зловживання. Проте під час розслідування виявилося, що за гучними заявами правоохоронних органів може ховатися банальна підготовка перерозподілу цього привабливого з фінансової точки зору ринку.

* * *

У 2015 році уряд, знаючи про жахливі умови фінансування шкіл за залишковим принципом коштом місцевих бюджетів, вводить освітню субвенцію. За задумом, кошти цієї субвенції повинні були покривати поточні потреби шкіл. Субвенцію стали розраховувати за формульною методикою, і кошти реально почали передаватися з Державного бюджету місцевим бюджетам. З кожним роком сума освітньої субвенції зростала – на 2018 рік це 61 млрд грн. З цієї суми левова частка йде на зарплати вчителям, проте значні суми виділяються на матеріально-технічне оснащення навчальних закладів, закупівлю шкільних автобусів тощо. Зокрема на це виділяються кошти, закладені в освітній субвенції на ОРДЛО. В кінці кожного року уряд перерозподіляє їх між регіонами і конкретно прописує їх цільове призначення – так звані видатки розвитку.

Це великі суми – у 2016 році було 1,6 млрд грн, у 2017 році – 900 млн. Однією з головних статей видатків є оснащення шкіл засобами навчання (в тому числі і кабінетів фізики, хімії, біології тощо.). У 2016 році на це пішло 300 млн грн і ще 300 млн уряд спрямував на ці ж цілі, але в школах об'єднаних територіальних громад. У 2017 році на закупку кабінетів з освітньої субвенції перерозподілили 441 млн грн. Не варто плутати ці витрати з витратами на закупку комп'ютерів чи принтерів у школи. На це виділяються окремі кошти – наприклад, минулого року майже 164 млн грн.

Також видатки на розвиток шкіл йдуть з місцевих бюджетів і з бюджетів ОТГ. Втім, це порівняно невеликі суми. Розпорядником "освітніх" коштів є місцеві адміністрації. Саме вони у регіонах закупляють у навчальні заклади, серед іншого, обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальні комп'ютерні комплекси з мультимедійними засобами навчання.

Щоб навчання у школах країни відбувалося в рівних умовах і за схожим принципом, МОН у червні 2016 року видає наказ № 704, в якому публікує Типовий перелік засобів навчання та обладнання для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів. У документі детально прописано вимоги для комп’ютерної та цифрової вимірювальної техніки, яку місцева влада має закупляти у школи.

Найцікавішими лотами на аукціонах якраз і є "кабінети": фізики, хімії, біології та ін. Туди купують цифрові вимірювальні комп'ютерні комплекси (ЦВКК), комп'ютери та інше дороге устаткування. Прилади – закордонного виробництва.

Світові лідери з виробництва цифрових вимірювальних комплексів – ізраїльська компанія Fourier та американські Vernier і Pasco. Американські міцно тримають ринок США, а ізраїльська акцентує свою увагу на Азії та Європі. Вони також конкурують в Україні, мають тут своїх представників. Примітно, що продукція Pasco найдорожча, і виробник виходить на новий ринок, коли той вже повноцінно працює.

Облаштування одного класу навчальними комплексами – дороге задоволення, і може коштувати зі всіма супутніми витратами понад 1,5 млн гривень (на 15 місць). Тому школи часто купують обладнання на меншу кількість учнів. Що входить у комплект, можна побачити в брошурі одного з виробників.

112.ua

В Україні є десятки великих і малих поставників початкових комплексів. Серед відомих – видавництво "Розумники", "Айті-Солюшнс", НВП "Енглер", "Бі-Про", "Діксі-Центр", "БМС Техно", "Вівере бене 2" та низка інших. Також часто на "Прозорро" можна зустріти ФОПи, які виграють тендери на поставку в школи обладнання. Опитані нами учасники ринку запевняють, що часто це пов'язані з місцевими чиновниками та керівництвом шкіл поставники, через які "освоюються" державні кошти.

"Поки в 2016 році уряд не збільшив бюджети шкіл на закупівлю технологічного обладнання, на цьому ринку все було тихо й нудно. Тепер це ринок, об'єм якого скоро сягне мільярда гривень. Звісно, вже є багато охочих увірвати шматок. Різними засобами", - розповідає представник однієї з фірм, яка вже тривалий час працює на ринку.

* * *

Київська прокуратура в своєму повідомленні стверджує, що чиновники Міносвіти прописали у Типовому переліку обладнання характеристики під конкретного виробника, що унеможливило доступ інших до участі у тендерах. Власне, таке формулювання часто типове при викритті української корупції, проте в цьому випадку воно дуже і дуже дивне.

Типовий перелік було складено влітку 2016 року і діє вже два роки. Якщо судити з фабули прокуратури, ці два роки в українські школи мали поставлятися цифрові вимірювальні комплекси лише одного виробника, адже для інших вхід було "закрито". Проте навіть побіжний скролінг по сайту "Прозорро" говорить нам, що це не так.

Ось тендер на поставку ЦВКК у школу Коростеня від 23 серпня 2017 року. Перемагає ТОВ "Діксі-Центр", яке поставляє комплекси виробництва Vernier. А це тендер для школи в Рівненській області від 7 листопада 2016 року – переможець "Бі-Про" зі все тими ж ЦВКК Vernier. Ось тендер у Донецьку область від 25 листопада 2016 року – переможець "Вівере бене 2" з комплексами виробництва Fourier. Цей перелік можна продовжувати – таких тендерів на "Прозорро" сотні.

Ба більше, як стало відомо 112.ua, в Міносвіти є листи від двох вищезгаданих виробників ЦВКК (в Pasco 112.ua повідомили, що готують такий лист і направлять його в Міносвіти найближчими днями), де вони дякують МОН за можливість поставляти свою продукцію в школи України. Хоча якщо йти за фабулою прокуратури про "під конкретного виробника", ображені мали би писати гнівні листи.

"Продукти Vernier Software & Technology займають лідирувальні позиції на світовому ринку цифрових технологій, також сотні українських шкіл оснащено нашими цифровими вимірювальними системами", - йдеться в листі Vernier до міністра освіти Лілії Гриневич.

112.ua

А ось аналогічний лист Fourier: "З 2016 року збільшилося виділення коштів на придбання сучасного навчального обладнання, почав формувати стабільний і конкурентний ринок, що в свою чергу викликало інтерес до України інших провідних компаній, які постачають цифрові інструменти. Вони також беруть участь в тендерах і постачають обладнання на підставі розпорядження Міністерства освіти і науки України № 704, яким встановлено рекомендовані мінімальні вимоги до навчальних інструментів. Незважаючи на посилення конкуренції, ми продовжуємо активно розширювати свою присутність на українському ринку і щорічно розширювати свою дистриб'юторську мережу".

112.ua

Насправді, річ зовсім не у Типовому переліку та не у боротьбі виробників за ринок України. Джерела 112.ua у правоохоронних органах стверджують, що мова про намагання зацікавлених осіб за допомогою правоохоронців перекроїти ринок поставок цифрової продукції у школи.

Згідно з нашою інформацією, приватна фірма, яка фігурує у розслідуванні поліції і прокуратури, - київське ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енглер". Це лідер на українському ринку поставок ЦВКК. Компанія належить бізнесменам Юрію Гречишкіну і Михайлу Каліткіну та поставляє комплекси Fourier Einstein ізраїльського виробництва. За нашими підрахунками (дані YouControl), у 2017 році вона підписала контрактів, складовими яких були серед іншого і ЦВКК, на 136 млн грн, за 9 місяців цього року – на 86,5 млн. Показники інших учасників ринку значно менші.

Згідно з даними наших джерел, кримінальне провадження було відкрите ще в квітні 2017 року з подачі департаменту захисту економіки Нацполіції. Зараз справу ведуть слідчі ГУ Нацполіції м. Києва. Як нам вдалося з'ясувати, у справі проходять два тендери на поставку у школи Києва і Слов'янська обладнання, в тому числі і цифрових вимірювальних комплексів, – на 9,2 млн грн і 21,1 млн грн. Це великі держзамовлення, і на них подалися провідні поставники. Обидва тендери виграло НВП "Енглер".

За кілька місяців було відкрите провадження. Згодом – проведено обшук в офісі НВП "Енглер". В ухвалі про проведення обшуку слідчий вказує, що посадові особи Інституту модернізації освіти, Національного центру "Мала академія наук України" склали упереджений Технічний перелік засобів навчання та обладнання під "конкретного поставника і постачальника". "Такими критеріями була виключена можливість інших потенційних постачальників брати участь у проведенні торгів і постачанні засобів навчання та обладнання за найбільш економічною ціновою пропозицією. Засоби навчання та обладнання, які прописані у Типовому переліку, у своїй сукупності наявні лише у торгової марки Einstein виробника Fourier Ізраїль", - говориться в документі.

У технічних характеристиках замовлення, на чому педалюють слідчі органи, нам не вдалося знайти нічого особливого. Проте на сайті "Прозорро" ми бачимо, що обоє торгів відбулися з конкуренцією (2-3 учасники – звична річ на цьому ринку). Більше того,  зійшлися крупні і відомі на ринку гравці, до речі, з продукцією від різних виробників. Цінові пропозиції у перерахунку на одиницю товару – середні по ринку.

112.ua

"Іноді достатньо мати одного знайомого слідчого, щоб запустити такий процес. Чиновники МОН – це добре для статистики ДЗЕ, але ж ви розумієте, в процесі слідства можна вийти і на бізнес. А це вже або хабарі, або мінус компанія на ринку. Велика компанія – велика вільна ніша, яку швидко займуть інші. І такі "послуги" коштують дуже дорого", - говорить наш співрозмовник з правоохоронних органів.

У НВП "Енглер" неохоче коментують ситуацію. "Жодних підозр співробітникам НВП "Енглер" слідчі органи не висували. Компанія сподівається, що слідство розбереться у ситуації згідно із законом", - говориться у відповіді на запит 112.ua

Проте нам вдалося дістати кілька документів, які проливають світло на деталі розслідування цієї справи. Поки це фрагментарні дані, але хоча б той факт, що провадження відкрили на основі свідчень одної людини, які вона дала за кілька місяців до проведення вищевказаних тендерів, лише підкріплює підозри.

Ігор Смолов

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів