Бунт "жовтих жилетів": У чиїх інтересах протести у Франції

Бунт "жовтих жилетів": У чиїх інтересах протести у Франції
Le Figaro

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Від середини листопада Франція охоплена акціями протесту проти планів президента Еммануеля Макрона ввести податок на викид парникових газів, що підвищить ціни на бензин і дизельне паливо. У протестах беруть участь 250-300 тис. осіб. Їхньою відмітною особливістю є світловідбивальні жилети жовтого кольору, які використовують водії, поліцейські та комунальні працівники. Недарма протестувальників і їхніх прихильників прозвали "жовтими жилетами". Вони блокують під'їзди до нафтобаз і великих автозаправок, торговельних центрів, шкіл і підприємств. У 580 місцях вони перекрили дороги автомобілями та барикадами. Акції протесту супроводжуються сутичками з правоохоронцями. Минулими вихідними в Парижі "жовті жилети" громили вітрини магазинів, житлові будинки, палили автомобілі, а правоохоронці застосували водомети, гумові кулі та сльозогінний газ. Власті мобілізували 65 тис. жандармів і співробітників поліції. Унаслідок заворушень парижан і вихідців з інших регіонів заарештовано понад 400 осіб, понад 100 дістали поранення, п'ятеро загинуло, пошкоджено 142 магазини та офіси і навіть Тріумфальна арка – візитна картка Парижа для туристів. Все почалося з того, що жителька департаменту Сена і Марна, 32-річна француженка Прісцилла Людоскі, розмістила в інтернеті петицію проти підвищення цін на пальне. У жовтні цією петицією зацікавився 33-річний водій вантажівки Ерік Друе (теж із Сени та Марни). Він поширив петицію через фейсбук, і кількість передплатників досить швидко зросла із 700 до 200 тис., а потім і до 1,12 млн осіб. Друе організував мітинг автомобілістів 17 листопада, який знайшов відгук у 13 регіонах Франції, де з'явилися осередки "жовтих жилетів". Згодом Людоскі і Друе стали лідерами "жовтих жилетів".

Уряд пішов на поступки "жовтим жилетам": відклав на півроку запровадження податку на викид парникових газів, пообіцяв не включати цей захід до бюджету на 2019 р. і не підвищувати ціни на бензин та дизель наступного року, на електрику і газ у зимовий період. Прем'єр-міністр Едуард Філіп оголосив про готовність переглянути екологічний податок, якщо по-іншому не вийде перейти до чистих видів палива без удару по гаманцю звичайних громадян. Однак протестувальники не збираються зупинятися. Крім зниження цін на бензин, вони вимагають підвищити мінімальну зарплату на 100 євро, пенсії - до 1300 євро, дозволити виходити на пенсію з 60 років, повернути "податок на розкіш", скасувати довічне утримання екс-президентів, виділяти дотації малим містам і держпідприємствам, збільшити фінансування поліції, армії, судової влади, гуманно ставитися до мігрантів і безхатченків. Французька молодь виступила проти нових критеріїв вступу до вишів.

Le Figaro

Друе закликав протестувальників здійснити 8 грудня марш на президентську резиденцію в Єлисейському палаці, щоб вирішити всі питання. Один із "жовтих жилетах" Андре Ланні закликав обрати двох делегатів і послати їх в уряд з усіма вимогами та законодавчими пропозиціями і пригрозив рознести все вщент, якщо їх не почують.

Бензиновий бунт переріс в антиурядовий виступ. Радикальне крило "жовтих жилетів" закликає Макрона піти у відставку, розпустити парламент і провести дострокові вибори. Французький уряд вже побоюється загрози державного перевороту цієї суботи. Таких великих антиурядових виступів у Франції не було з часів студентських акцій протесту 1968 р. проти екс-президента Франції Шарля Де Голля.

Заручник захисту клімату, іранської нафти і бізнесу

Французькі власті планували підвищити тарифи на паливо в силу декількох причин. Макрон є заручником зобов'язань, передбачених Паризькою угодою про захист клімату 2015 р., яка прийшла на зміну Кіотському протоколу 1997 р. Три роки тому угоду підписав екс-президент Франції Франсуа Олланд, а рік потому ратифікував французький парламент. На сьогодні учасниками цього документа є 100 країн. Згідно з Паризькою угодою, заради зниження темпів глобального потепління його учасники мають вжити заходів для скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Як варіант, скоротити використання бензину, дизельного палива, двигунів внутрішнього згоряння і збільшити частку альтернативних джерел енергії. В Європі на транспорт припадає 25% викидів вуглекислого газу в атмосферу. У листопаді Макрон стверджував, що за допомогою збільшення тарифів на звичні енергоносії, введення податку на викид парникових газів зможе змінити звички французів, змусити раціонально використовувати паливо і, відповідно, менше викидати вуглекислоти в атмосферу з міркувань економії. Французький президент стверджував, що ті, хто протестують проти підвищення тарифів на бензин, самі підтримують захист клімату.

Популяризація захисту клімату та відстоювання положень Паризької угоди стали одним із завдань зовнішньої політики Франції. Таким чином, Макрон намагається відродити для Франції імідж країни, здатної впливати на глобальні процеси. Він планував домогтися скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу на 30% до 2030 р. Політична еліта Франції ще не відійшла від комплексу великої держави, адже до Другої світової війни Франція була другою за величиною після Великої Британії колоніальною імперією, яка впливала на світопорядок тих часів. Минулої могутності вже немає, зате ореол величі залишився. Одним із пріоритетів передвиборної програми Макрона було активізувати участь Франції у міжнародних ініціативах.

Le Figaro

Додатковим драйвером, який змусив французького президента піти на непопулярні заходи, є відновлення адміністрацією Трампа санкцій проти Ірану до початку листопада. Французька нафтова компанія Total була однією з перших західних фірм, яка після "ядерної угоди" 2015 р. уклала з іранським урядом контракти на постачання нафти та угоду про розробку нафтогазового родовища Південний Парс. Франція стала одним із найбільших покупців іранської нафти. У вересні 2016 р. постачання нафти з Ірану склали 200 тис. барелів на добу. Близькосхідна країна стала експортувати до Франції більше нафти, ніж Нігерія, Росія, Казахстан. Однак Трамп пригрозив ввести санкції проти компаній, які купують іранську нафту. Хоч Франція виступає за розроблення нової платіжної системи, яка дозволить проводити розрахунки з Іраном без відома США, компанія Total покинула іранський ринок у серпні цього року. Замість збільшення закупівель "чорного золота" в інших постачальників Макрон зробив не зовсім вдалу спробу пов'язати втрату доступу до іранської нафти із захистом клімату і приховати свою залежність від позиції Штатів. Мовляв, Франція нібито нічого не втрачає від американських санкцій, а скорочення використання бензину лише піде на користь для довкілля.

Новини за темою

Можливо, підвищуючи тарифи на бензин і дизель, Макрон діяв в інтересах окремих бізнес-кіл. Це вигідно виробникам електромобілів. Торік Макрон заявив про те, що до 2040 р. Франція введе заборону на продаж автотранспорту, що працює на бензині та дизельному паливі. Французькі автозаводи Peugeot, Citroеnën, Renault увійшли до трійки виробників машин з найнижчими викидами вуглекислого газу в 2016 р. Спільне франко-японське підприємство Renault-Nissan займає 14,6% у сегменті виробників електромобілів в Євросоюзі. За весь час діяльності це підприємство виробило 425 тис. електромобілів. Своїми непопулярними заходами французький уряд стимулює попит на електромобілі у Франції.

Ось тільки заради захисту клімату та інтересів французьких виробників автомобілів Макрону довелося принести в жертву свою репутацію. Нині діяльність французького президента підтримують 21% громадян, а протести "жовтих жилетів" – понад 70% французів. Французьке суспільство вже встигло охрестити Макрона "президентом багатих" за скасування "податку на розкіш". Збори з французів, чий статок перевищує 1,3 млн євро, скоротилися майже на 70%. "Жовті жилети" побоюються, що збільшення тарифів на паливо, введення екологічного податку вдарять по їхньому гаманцю. Середня зарплата у Франції становить 1700 євро. Протестувальники вважають, що враховуючи витрати на харчування, товари першої необхідності та комунальні послуги, їм доведеться зводити кінці з кінцями через ініціативи Макрона щодо захисту клімату. Після приходу до влади Макрона торік ціни на паливо виросли на 23%. Нині літр бензину у Франції коштує 1,41 євро. Не дивно, чому серед "жовтих жилетів" багато таксистів і перевізників. Зростання цін на бензин може зробити їхній бізнес невигідним.

Демарш супротивників Макрона

За рівнем організації заворушень та чіткої послідовності дій "жовтих жилетів" протести, вочевидь, не є стихійними. Чомусь тривалий час ніхто не звертав уваги на петицію Людоскі, а кількість підписантів різко пішла вгору, після того як до її розкручування в соцмережах підключився Друе. Після того як петиція все-таки знайшла відгук серед частини французького суспільства (1,12 млн підписантів – це близько 2% від 67-мільйонного населення Франції), Друе вирішив організувати мітинг автомобілістів. У Facebook з'явилася закрита група National Transitional Council (Національна перехідна рада). Це вже дуже нагадує початковий етап громадянської війни в Лівії, коли супротивники режиму Муаммара Каддафі координували свої дії за допомогою соцмереж.

Новини за темою

Найпевніше, до організації протестів "жовтих жилетів" доклав руку хтось з опозиції Макрону. Протидія загрозі підвищення цін на паливо стала відповідною ідеєю для консолідації частини французького суспільства. Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер заявив, що лідер ультраправої партії "Національний фронт" Марін Ле Пен закликала людей брати участь у протестах "жовтих жилетів", серед яких чимало праворадикалів. Ле Пен заперечувала свою причетність до протестів і звинуватила уряд у спробі зробити з неї цапа-відбувайла. Проте в ефірі телеканалу France 3 вона запропонувала розпустити нижню палату Національної Асамблеї і провести дострокові парламентські вибори на тлі протестів. На останніх президентських і парламентських виборах Ле Пен була основним опонентом Макрона. Цілком логічно, що вона хоче використати будь-яку можливість, щоб взяти політичний реванш. Також Кастанер стверджував, що за протестами може стояти правоцентристська партія "Республіканці", яку заснував екс-президент Ніколя Саркозі. На думку лідера партії Лорена Воскьє, Макрон не чує французького народу.

Марін Ле Пен Daily Mail

Не факт, що за рухом "жовтих жилетів" стоять саме представники правого табору. Деякі вимоги "жовтих жилетів" збігаються з програмними моментами президентської кампанії лідера лівої партії "Нескорені" Жана-Люка Меланшона. Ну а їхній лідер Друе вважає, що податки мають бути на рівні доходу кожної людини. Він обіцяв збільшити держвидатки до 275 млн євро до 2022 р., збільшити оподаткування багатих, знизити пенсійний вік до 60 років. Меланшон влаштував власну демонстрацію 1 грудня проти насильства над жінками і дітьми.

Департамент Сена і Марна є неоднорідним у політичному плані, і там досить сильні позиції центристів, правих і лівих. На останніх виборах до законодавчих зборів Сени та Марни, звідки пішли протестні настрої, "Республіканці" посіли друге місце. У першому турі останніх президентських виборів з розривом в 1-2% найбільше голосів набрали Макрон, який переміг з невеликою перевагою, Ле Пен і Меланшон. Друе підкреслив, що перемога Макрона на президентських виборах не означає, що його програму підтримують усі французи, адже багато хто голосував за нього лише б не допустити приходу до влади Ле Пен. Опозиційним партіям вигідна діяльність "жовтих жилетів" для погіршення іміджу Макрона у французькому суспільстві. Програма мінімум – створити умови для дострокових парламентських виборів, програма максимум – домогтися відставки Макрона.

Інтереси третіх сторін

Зміна влади у Франції, яку вимагають деякі "жовті жилети", відповідає інтересам Росії. Президент Макрон, у порівнянні зі своїми попередниками Франсуа Олландом і Ніколя Саркозі, займає найбільш жорстку позицію щодо  Росії. Він виступає за продовження політики антиросійських санкцій доти, поки Росія не припинить агресію в Україні. Макрон відкрито критикує Кремль за спроби впливати на політичні процеси в інших країнах. Посилення партій "Національний фронт", "Нескорені" на політичній арені Франції є вигідним для Росії, оскільки їхні лідери допускають скасування санкцій. Меланшон виступає за вихід Франції з НАТО і проведення референдуму щодо виходу  з ЄС, якщо не вийде домовитися про реформування організації.

Володимир Путін і Дональд Трамп AFP

Частина активістів "жовтих жилетів" підтримує зв'язки зі США. За даними видання La Croix, Людоскі чомусь їздила до США на десять днів у листопаді. Діяльність "жовтих жилетів" цікавить Штати для того, щоб змінити позицію французького уряду у спірних питаннях. Макрон критикував Трампа за вихід із Паризької угоди та ядерної угоди. У "жовтих жилетів" таке саме ставлення до захисту клімату, як і у Трампа. На нещодавньому саміті G20 у Буенос-Айресі Трамп вчергове розкритикував Паризьку угоду, наголосивши, що вона впливає на зростання цін на енергію для країн-учасниць, про що говорять протести у Франції.

* * *

На суботу, 8 грудня, у Франції намічено найбільші протести, а лідери "жовтих жилетів" пообіцяли вирушити до Єлисейського палацу. В адміністрації президента Франції Еммануеля Макрона та уряді країни зростає стурбованість, що протестувальники можуть стати до зброї і зробити спробу держперевороту. За даними Le Figaro, спецслужби попередили адміністрацію глави держави про "заклики демонстрантів вбивати і стати до зброї, щоб завдати удару по парламентаріям, уряду, виконавчій владі та правоохоронцям".

Власті Франції виведуть на вулиці понад 65 тис. співробітників служб безпеки для підтримання правопорядку. Прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп заявив депутатам, що влада вживе "виняткових" заходів безпеки в Парижі та інших районах країни.

Через демонстрації, які проходитимуть у Парижі, влада столиці вирішила закрити Ейфелеву вежу для відвідувачів у суботу, 8 грудня.

Місцеві ЗМІ також пишуть про те, що, вочевидь, між президентом і прем'єр-міністром країни намітилися серйозні розбіжності в поглядах. Зокрема, такі припущення лунають після того, як Макрон вирішив скасувати заплановане на 2019 рік підвищення податків на паливо, тоді як раніше глава уряду оголосив про іншій захід – піврічний мораторій на збільшення цих податків.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>