Брестський ультиматум: Чого Росія хоче від Білорусі?

Брестський ультиматум: Чого Росія хоче від Білорусі?
Президенти Білорусі і Росії Олександр Лукашенко і Володимир Путін Белта

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Російсько-білоруські протиріччя досягли свого апогею. Під час засідання 13 грудня Ради міністрів Союзної держави (інтеграційне співтовариство Росії і Білорусі, засноване в грудні 1999 р.) в м. Брест прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв в ультимативній формі запропонував білоруським колегам на вибір два формати розвитку російсько-білоруських відносин. Або збереження існуючого характеру співробітництва без поглиблення інтеграції до рівня, передбаченого договором про створення Союзної держави, або ж більш глибока інтеграція, включаючи створення єдиного емісійного центру (перехід Білорусі на російський рубль), єдиної митної служби, суду, рахункової палати, відповідно до умов зазначеного договору.

Новини за темою

Заява Медведєва викликала критику представників влади та опозиції в Білорусі. Президент Білорусі Олександр Лукашенко дав прес-конференцію російським журналістам і заявив, що марно шантажувати його країну і Росія ніколи не зможе поділити її на області і включити в свій склад. При цьому білоруський лідер не заперечує, що обидві країни повинні йти по шляху інтеграції. Політрада опозиційної "Об'єднаної громадянської партії" Миколи Козлова назвала риторику Медведєва в Бресті пропозицією громадянам Білорусі "відмовитися від суверенітету і незалежності і втягнути країну в конфронтацію і війну" в умовах збройного конфлікту Росії та України, протистояння зі значною частиною міжнародного співтовариства і провалу економічної інтеграції.

Нездійснені мрії Лукашенка

Ідея Союзної держави Росії і Білорусі мусується з 90-х і Лукашенко сам її запропонував екс-президенту РФ Борису Єльцину. У 1997 р. був підписаний договір про Союз Білорусі та Росії, а в 1999 р. – договір про створення Союзної держави. Дані домовленості передбачали створення державного утворення федеративного типу з загальним парламентом, урядом, судовою та податковою системою, єдиною валютою і загальним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним та культурним простором. В кінці 90-х у Лукашенка були амбіції стати біля керма російсько-білоруської федерації і отримати доступ до природних багатств та фінансів східного сусіда. Однак, ідея створення союзної держави так і залишилася на папері, за винятком появи декількох наднаціональних органів та ЗМІ.

У 2005-06 рр. Росія і Білорусь не змогли домовитися про введення єдиної валюти. Москва наполягала на тому, щоб спільною валютою Союзної держави став російський рубль, а Мінськ вимагав солідної компенсації за відмову від білоруського рубля. До 2011 р. ідею Союзної держави Росії і Білорусі витіснив проект Митного союзу, а з 2015 р. – Євразійський економічний союз, ідеологом яких був президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Змінилася думка самих білорусів щодо Союзної держави. Якщо на референдумі 1995 р. економічну інтеграцію з РФ підтримували 83,3% громадян Білорусі, то у 2009 р., за даними опитування Інституту Стратегічних Досліджень, 20% білорусів підтримували створення Союзної держави і тільки 14% входження до складу Росії.

Олександр Лукашенко з Борисом Єльциним Republic

В Кремлі почали експлуатувати тему Союзної держави в ідеологічній площині як символ відродження сфери впливу СРСР для задоволення своїх імперських амбіцій. Доцільності включення Білорусі до складу Росії немає, оскільки країна і так залежна від східного сусіда в економічній сфері, щільно сидить на нафтовій і газовій голці. Білоруська економіка орієнтована на російський ринок. Москва є основним торговим партнером Мінська і в минулому році її питома вага у зовнішньоторговельному обороті склала 51,7%. Росія є великим кредитором Білорусі і надала 6,3 млрд дол. в якості позик (держборг країни становить 16,4 млрд дол.). На думку координатора громадянської кампанії "Європейська Білорусь" Дмитра Бондаренка, за рахунок кредитних коштів в Білорусі виплачується частина пенсій і зарплат. Лукашенко вважає, що на обслуговування російських позик йде 1,2 млрд дол. в рік.

Новини за темою

Де-факто, Білорусь знаходиться в орбіті військово-політичного впливу Росії, оскільки входить в блок ОДКБ, де домінує Росія. На території Білорусі російська армія регулярно проводить військові навчання "Захід" і з 1995 р. тримає свої військові об'єкти під Вілейкою (Вузол зв'язку ВМФ Росії "Антей") і Барановичами (радіолокаційна станція "Волга"). Хоч режим Лукашенка і не підтримує агресію Росії в Україні, включаючи анексію Криму, не дає згоди на створення російської авіабази під Бобруйськом, він не прагне вступити в ЄС і НАТО, що цілком влаштовує Кремль. Приводом для жорсткої риторики Медведєва в Бресті стало не стільки бажання Росії приєднати Білорусь, скільки існуючі суперечності у відносинах двох країн.

Вічна газова суперечка Москви і Мінська

Останнім часом відносини Росії і Білорусі переживають чергове похолодання через протиріччя з приводу ціни на російський природний газ. Заява Медведєва в Бресті прозвучала через тиждень саміту Євразійського економічного союзу 6 грудня, де сталася суперечка Лукашенка з президентом РФ Володимиром Путіним з цього приводу. Білоруський лідер обурився тим, що Росія продає природний газ для білоруських споживачів за ціною 129 дол. за тис. куб. м, у той час як у Смоленській області він коштує 70 дол. Путін заявив, що газ для Білорусі коштує набагато дешевше, ніж для Німеччини – 250 дол. за тис. куб. м, а єдиний ринок газу для Москви і Мінська повинен з'явитися до 2025 р.

Росіяни не хочуть йти назустріч Лукашенку. У липні 2018 р. Мінекономрозвитку РФ прогнозувало, що в 2018-20 рр. ціна на природний газ для Білорусі буде перебувати на рівні 132,2 дол. за тис. куб. м, а до 2024 р. знизиться до 122,2 дол. В минулому році Білорусь імпортувала 19 млрд куб. м природного газу з РФ за більш високою ціною – 149 дол. за тис. куб. м. Росіяни не бачать сенсу робити великі знижки білоруським партнерам, оскільки вони навіть не намагаються скоротити енергетичну залежність від РФ. За перше півріччя 2018 р. білоруси імпортували з РФ понад 10,10 млрд куб. м природного газу – рекордно велика кількість з 2013 р. (10,39 млрд куб. м). Крім того, в планах Росії вкласти кошти в модернізацію газотранспортної системи Білорусі для скорочення обсягів транзиту природного газу через Україну. У червні Путін обіцяв інвестувати близько 2,5 млрд дол. оновлення білоруської ділянки газопроводу "Ямал-Європа" до 2020 р. і вкласти понад 1 млрд дол. у будівництво нових підземних сховищ для газу. Дані витрати треба окупити.

Газопровід Ямал-Європа Фото з відкритих джерел

Щоб натиснути на Лукашенка, в Кремлі вирішили використовувати його риторику на саміті Євразійського економічного союзу проти нього самого. Мовляв, раз білоруси хочуть ціну на газ таку ж, як в Росії, тоді нехай пожертвують своїм суверенітетом. Аналогічний прийом тиску використовував Путін у 2006 році, коли Лукашенко запропонував включити шість областей Білорусі до складу Росії. Тоді між Росією і Білоруссю теж існував спор навколо ціни на газ. "Газпром" пропонував білорусам платити 80 дол. за тис. куб. м газу, а решту ціни покрити передачею 50% акцій компанії "Бєлтрансгазу" (в 2011 р. "Газпром" повністю викупив цю фірму). Однак, влада Білорусі наполягала на тому, щоб ціна на природний газ така ж як для Смоленської області (39,58 дол. за тис. куб. м для населення і 54,15 дол. за тис. куб. м для промисловості).

Предмет для торгу президентів

Своєю заявою в Бресті Медведєв створив предмет для торгу на майбутніх переговорах президентів Лукашенка і Путіна 25 грудня. У Кремлі розуміють, що Лукашенко не піде на глибшу інтеграцію з Росією, включаючи перехід на рубль, але буде виступати проти ідеї придбання природного газу за ціною, яку платить Німеччина. Мабуть, господар Кремля буде викручувати руки білоруському "Бацьку" і домагатися від нього зговірливості по інших проблемних моментах у двосторонніх відносинах, в обмін на згоду зберегти існуючу ціну на газ.

Новини за темою

Між Росією і Білоруссю існує спір про механізм компенсації білоруській владі випадаючих доходів бюджету через так званий "податковий маневр". У 2019-2024 роках вивізне мито на нафту в Росії знизиться з 30% до 0% і збільшиться податок на видобуток корисних копалин при видобутку нафти на величину зниження експортних мит. Оскільки Білорусь і так купує російську нафту на пільгових умовах та не сплачує мита, "чорне золото" з Росії буде обходитися дорожче білоруським нафтопереробним заводам (НПЗ). Незважаючи на розмови про необхідність диверсифікації імпорту нафти, білоруські НПЗ продовжують використовувати російську сировину. Через податковий маневр в Росії бюджет Білорусі втратить 10,8 млрд дол.

Російська влада заборонила до кінця 2019 р. продавати у Білорусь різні види нафтопродуктів, за винятком тих, що не виробляються на місцевих НПЗ. До недавнього часу росіяни постачали білорусам бензин, дизельне паливо, мазут без мит, які вони потім перепродували в інші країни, зокрема в Україну. Надалі планується ввести мита на поставки в Білорусь темних нафтопродуктів і скоротити експорт світлих нафтопродуктів з 2 млн до 300 тис. т на рік. На думку аналітика "Фонду національної енергетичної безпеки" Ігоря Юшкова, для потреб нафтохімії Білорусі необхідно не більше 500 тис. т нафтопродуктів на рік. У першому півріччі 2018 р. білоруси купили в РФ 2,35 млн т нафтопродуктів за середньою ціною 390 дол. за тонну і перепродали на зовнішніх ринках за ціною 521 дол. за тонну.

ВАТ "Нафтан" Фото з відкритих джерел

Прем'єр-міністр Білорусі Сергій Румас вважає, що Росія створює перешкоди в торгівлі білоруським підприємствам, вводить заборони на білоруські продукти, що призвело до збільшення негативного сальдо на 3,3 млрд дол. у двосторонній торгівлі за останні 10 місяців. Найбільш яскравим прикладом цієї тенденції є "молочні війни" 2009-2018 рр. Час від часу Россільгоспнагляд вводить заборону на імпорт білоруської молочної продукції. Остання така заборона діяла у відношенні 4 білоруських підприємств у червні-липні цього року. Росія діє з міркувань протекціонізму і намагається вплинути на скорочення поставок продукції білоруських виробників в інтересах російських молокозаводів, які не витримують  конкуренцію на внутрішньому ринку. На думку Лукашенка, Росія веде "молочні війни", щоб встановити контроль над білоруською молочною промисловістю. Російські журналісти Надія Іваницька і Максим Швейц вважають, що російський бізнес був зацікавлений придбати 12 білоруських молокозаводів у 2009 р.

Можливий удар по Україні

Демарш Медведєва в Бресті широко висвітлюється в Україні. З'явилися тривожні повідомлення про бажання Росії приєднати нашого північного сусіда. Зокрема наші видання розтиражували думку білоруського журналіста Дениса Лавнікевича, який вважає, що Україні варто "морально готуватися" до появи російських військ уздовж північного кордону, якщо Лукашенко втратить владу.

Проте, це вже з розряду лякалок. А ось реальною загрозою для енергобезпеки України є перспектива скорочення Росією поставок нафтопродуктів в Білорусь і маніпуляцій з податковим маневром. Росія створює перешкоди реекспорту своїх нафтопродуктів з Білорусі, щоб завдати асиметричний удар по енергетичній безпеці України. У минулому році частка України в експорті нафтопродуктів з Білорусі склала 29%. Нафтопродукти з Білорусі складають 40% в структурі імпорту пального України.

Привид аншлюсу

Приєднання Білорусі до Росії малоймовірно, але це не означає, що даний сценарій треба списувати з рахунків. До 2014 р. мало хто міг уявити собі агресію Росії в Україні, але це сталося. Білоруський журналіст Денис Лавнікевич порівняв ультиматум Медведєва з аншлюсом (анексія Австрії Нацистською Німеччиною у 1938 р.) і допускає зміну влади в Білорусі. У 2016 р. член ЦК Білоруської соціал-демократичної партії Олег Волчек допускав можливість проведення в Білорусі референдуму про зміну тексту конституції і можливого включення в основний закон положень про Союзну державу. Він назвав тихою окупацією військові навчання "Захід-2017", в ході яких переміщалася велика кількість вантажів російської армії в Білорусь. На думку білоруського журналіста Олександра Ярошевича, з посиланням на джерела з правоцентристської партії "Білоруський народний фронт", в Білорусі існує близько десяти організацій, пов'язаних з російським посольством, які можуть бути використані для дестабілізації ситуації в республіці перед збройним вторгненням.

Такий сценарій вже був відпрацьований Росією на сході України, коли після анексії Криму в Донецьку, Луганську, Харкові, Одесі, Маріуполі стали проводитися демонстрації прихильників "руського світу", організовані агентами Кремля, які намагалися повалити місцеву владу. До початку 2000-х р. в Білорусі діяла праворадикальна організація "Російська Національна Єдність", в лавах якої в молодості перебував один з лідерів донецьких сепаратистів Павло Губарєв. За даними опитування Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень, у разі спроби Росії приєднати Білорусь силовим шляхом, 19% опитаних білорусів готові захищати незалежність зі зброєю в руках, у той час як 47% збираються пристосуватися до змін, а 15% вітати агресорів.

Сценарій "російської весни" з введення російських військ до Білорусі і наступне включення країни до складу Росії під приводом будівництва Союзної держави можливий як крайній захід, якщо до влади в Білорусі прийдуть опозиційні ліберально-демократичні сили, а зовнішньополітичний курс країни зміниться в бік ЄС і НАТО. Однозначної думки немає з цього приводу. Лідер "Білоруської соціал-демократичної партії" Микола Статкевич вважає, що білоруське суспільство втомилося від Лукашенка. Однак, всі важелі управління країною і контроль над силовим блоком знаходяться в руках президента і його наближених, а вплив опозиції зведено до мінімуму. Після 1994 р. білоруські соціал-демократи і представники інших партій жодного разу не змогли обійти Лукашенка на виборах.

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>