Бразильський Піночет: Чого чекати від Жаїра Болсонару і де тут інтерес України

Бразильський Піночет: Чого чекати від Жаїра Болсонару і де тут інтерес України
Жаїр Болсонару Радио Свобода

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У перший день 2019 р. у Бразилії відбулася інавгурація новообраного президента Жаїра Болсонару від Соціал-ліберальної партії. Мабуть, новий глава Бразилії є одним із найбільш обговорюваних політиків у світі, а його майбутній політичний курс викликає інтригу. Ще до його перемоги на виборах журналісти прозвали Болсонару "тропічним Трампом" за схожість із 45-м президентом США в плані ексцентричної поведінки і намірів менше приділяти уваги глобальним питанням і сконцентруватися на вирішенні внутрішніх проблем. Хоча Болсонару має набагато більше спільного з колишнім президентом Чилі, генералом Аугусто Піночетом, який керував країною в 1974-90 рр. і аж до 1998 р. обіймав крісло міністра оборони, або з бразильськими президентами Умберту Бранку, Артуром да Коста-і-Сілвою, Аугусту Грюневальдом, Ауреліо Таварисом, Марсіу ді Соза і Мелу, Еміліу Медісі, Ернесту Гейзелем і Жуаном Фігейреду, які перебували при владі в період військової диктатури 1964-85 рр. Правління цих авторитарних лідерів характеризувалося обмеженням демократичних прав і свобод, переслідуванням опозиції лівого спрямування, але водночас поверненням до ринкової економіки після правління політиків лівого спрямування, через соціально-економічні експерименти яких Бразилія і Чилі занурилися в кризу.

Неоліберальний авторитаризм

Бразильським соціалістам і деяким російським та українським мас-медіа властиво підносити Болсонару в негативному ключі, наводити аргументи, що він "фашист", "расист" і при ньому Бразилія зануриться в дрімучий авторитаризм часів військової диктатури. Болсонару з ностальгією згадує період військової диктатури, коли він зробив кар'єру військовика і дослужився до звання капітана. Болсорнару є запеклим антикомуністом, звинувачує в усіх бідах Бразилії колишніх президентів-соціалістів Лулу Да Сілва і Ділму Русеф з Трудової партії. Наслідуючи своїх колишніх командирів, Болсонару оточив себе військовиками: в його команді 7 офіцерів отримали високі державні посади, як, наприклад, відставний генерал Амільтон Моран, який став новим віце-президентом Бразилії.

Новини за темою

Однак не варто демонізувати Болсонару і робити висновки, що він під кальку копіюватиме стиль правління періоду військової диктатури. Не всі президенти тих часів були деспотами. Бразилія стала поступово відходити від авторитаризму за екс-президентів Ернесту Гейзеле (1974-79 рр.) і Жуана Фігейреду (1979-85 рр.), які повернули багатопартійність, вільні вибори губернаторів, розформували політичну поліцію, яка переслідувала опозицію. Болсонару є досвідченим парламентарієм і з 80-х обрався депутатом до міськради Ріо-де-Жанейро, 7 разів був депутатом парламенту. За час політичної кар'єри він був членом багатьох партій з різною ідеологією (від лівоцентризму до правоцентризму) і соціальною базою, зокрема Християнсько-демократичної партії, Прогресистської партії, Реформистсько-прогресистської партії, Бразильської трабальїстської партії, Партії ліберального фронту, Соціал-християнської партії, Соціал-ліберальної партії. Болсонару може комбінувати різні підходи в управлінні країною в рамках потреби часу і не зациклюватися на якійсь одній ідеологічній платформі.

Болсонару може запозичувати деякі методи неоліберальної політики, яка проводилася в часи правління військових для виведення економіки Бразилії зі стану кризи. Період військової диктатури також відомий як "бразильське економічне диво". У 1965-1974 рр. було проведено скорочення зарплат на 31%, збільшено продуктивність праці на 56%. Простим громадянам жилося нелегко в ті часи. Однак щорічний приріст ВВП перевищував 11%, а промислового виробництва – 12,4%, оскільки економіка стала експортно-орієнтованою, підвищилася конкурентоспроможність бразильських товарів завдяки їх низькій собівартості, проведено модернізацію технічної бази промисловості, інтеграцію господарства країни у світову економіку.

За іронією долі, стан справ у Бразилії після перемоги Болсонару на торішніх виборах віддалено нагадує ситуацію, яка призвела до військового перевороту в Чилі та приходу до влади Піночета в 1973 р. У Чилі результати реформ президента-соціаліста Сальвадора Альєнде викликали важку соціально-економічну кризу. За президентства Альєнде держава активно втручалася в економіку, проводилося націоналізацію сільського господарства, промислових підприємств. У 1973 р. інфляція в Чилі досягла 190%, в країні стався дефолт, а громадяни почали страйкувати.

Екс-президент Ділма Русеф Reuters

В останні роки Бразилія теж переживає соціально-економічну кризу. У Бразилії процвітає корупція. Екс-президенти Лулу да Сілва і Ділма Русеф виявилися замішаними у великий  корупційний скандал з відмивання понад 5 млрд дол. через мережу АЗС, нафтову держкомпанію Petrobras, будівельну фірму Odebrecht. Під слідство потрапили понад 1000 політиків, зокрема 50 конгресменів, Русеф усунули від влади до закінчення президентських повноважень у 2016 р., Да Сілва потрапив за ґрати. У Бразилії відбувся економічний спад. У 2014-16 рр. ВВП знизився на 660 млрд дол. У 2017 р. економіка зросла лише на 1%. У квітні 2018 р. безробіття становило понад 13%. У країні є проблема дефіциту бюджету. Зростає рівень бідності серед населення. Бразилія посідає 6-те місце у світі за рівнем злочинності. У 2016 р. в Бразилії було вбито понад 62 тис. осіб, а економіка втратила внаслідок злочинної діяльності майже 2 трлн дол. за останні двадцять років. Це річний ВВП країни.

Новини за темою

Не дивно, чому Болсонару вважає, що Бразилії потрібна влада "залізної руки", щоб побороти корупцію і злочинність. Він виступає за легалізацію носіння вогнепальної зброї цивільними, які не мають судимості, для того щоб люди могли себе захистити. Болсонару підтримує бразильський бізнес. Правоцентристська Соціал-ліберальна партія підтримує процес приватизації, децентралізації. Приводом для критики Болсонару з боку опонентів є те, що він не підтримує політику гендерної рівності, є затятим гомофобом, а його партія виступає за заборону абортів, проти легалізації марихуани. Недарма він знайшов підтримку серед побожних людей, особливо євангелістів.

Повернення до "дядечка Сема"

Болсонару призначив на посаду міністра закордонних справ дипломата Ернесто Араухо, який до цього очолював відділ США і Канади в МЗС Бразилії. Араухо є переконаним західником і вже заявив про те, що країні потрібно скоротити участь у глобальних ініціативах і сконцентруватися на вирішенні проблем національного і регіонального рівня, зокрема політичної кризи у Венесуелі. На відміну від своїх попередників-соціалістів Лулу да Сілви і Ділми Русеф, Болсонару вважає, що Бразилія не повинна прагнути того, щоб стати наддержавою в Південній Америці, опозиційної щодо США. У роки правління Трудової партії Бразилія виступала як голос Півдня, що розвивається, лідера третього світу, була активною в міжнародних організаціях.

Болсонаро й Араухо збираються розгорнути зовнішню політику Бразилії на 180 градусів і зробити США пріоритетом номер один, як це було за часів військової диктатури, зміцнювати відносини з Євросоюзом. У роки холодної війни Бразилія підтримувала США в протистоянні з СРСР та соціалістичними режимами на Кубі та в Нікарагуа, прагнула досягти рівня розвитку західних держав. У відповідь на привітання з інавгурацією президента США Дональда Трампа у Twitter Болсонару написав йому, що "разом з Божою допомогою вони повинні принести процвітання і прогрес своїм народам". Араухо впевнений у тому, що "Трамп рятує західну християнську цивілізацію від радикального ісламу, "глобального культурного марксизму", відстоюючи ідеї національної ідентичності, сімейних цінностей". На думку міністра, Бразилія має шанс "відновити свою західну душу".

Трамп і Болсонару дотримуються спільних позицій з низки міжнародних питань. Болсонару виступає за надання підтримки супротивникам президента Ніколаса Мадуро в громадянському протистоянні у Венесуелі, перенесення бразильського посольства в Ізраїлі до Єрусалима і вихід із Паризької угоди щодо захисту клімату. На думку депутата Соціал-ліберальної партії і одного із синів президента Едуардо Болсонару, Бразилії необхідно дистанціюватися від Ірану, що прямо суперечить політичним курсом соціалістів, які підтримували ядерну програму ісламської республіки.

Мабуть, Болсонару зацікавлений, щоб американці посприяли Бразилії у врегулюванні венесуельської кризи. Нестабільну країну вже залишили 3 млн осіб, які переважно осіли в Бразилії і Колумбії. Венесуельські біженці є чинником соціальної напруженості, а їх повернення можливе в разі зміни влади в країні та стабілізації ситуації. Днями держсекретар США Майк Помпео й Араухо домовилися поглиблювати співпрацю з регіональних питань, підтримувати повернення демократії у Венесуели, Нікарагуа та на Кубі й протидіяти авторитарним режимам. Є думка щодо можливої інтервенції Бразилії і Колумбії до Венесуели за підтримки США (згодом колумбійці заперечували такий сценарій). Болсонару не виключає активізації співпраці зі США у військовій галузі, аж до створення американської військової бази в Бразилії.

На інавгурації Болсонару був присутній держсекретар США Майк Помпео, а в листопаді 2018 р. з ним зустрівся радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон. Все це говорить про зацікавленість американців порозумітися з новою бразильською владою, оскільки Штатам бракує впливових союзників у Західній півкулі, де в останні роки сильними є позиції Китаю. На сьогодні Бразилія залишається найбільш економічно розвинутою і могутньою у військовому плані державою в Південній Америці. Прихід до влади в Бразилії консервативного політика Болсонару створив прецедент для розгойдування опозиційних настроїв проти лівих режимів Ево Моралеса в Болівії, Леніна Морено в Еквадорі, Табаре Васкеса в Уругваї. У цих країнах також є соціально-економічні проблеми, корупція. Якщо Болсонару доб'ється успіхів у Бразилії, то "права хвиля" може торкнутися і цих країн.

На інавгурації Болсонару був присутній держсекретар США Майк Помпео Reuters

Бразильські правоцентристи мають всі шанси розхитати основи економічної інтеграції в Південній Америці. Болсонару заявив про намір переглянути участь Бразилії в організації Меркосур (Спільний ринок Південної Америки), яка багато років служила південноамериканським соціалістам як інструмент видавлювання інтересів США з регіону. Болсонару солідарний з президентом Аргентини Маурісіо Макрі, який вважає, що необхідно реформувати Меркосур, сприяти активізації торгівлі з третіми країнами. З 2011 по 2017 рр. торгівля в рамках об'єднання знизилася на 39%, тоді як один тільки експорт бразильської яловичини до арабських країн збільшується на 16% на рік з 2000 р. Обсяг торгівлі товарами між Бразилією і США збільшилася на 93,6% позаторік. За 10 місяців 2018 р. товарообіг США і Бразилії склав майже 60 млрд дол. Америка є другим за величиною торговельно-економічним партнером Бразилії, випереджаючи за товарообігом Аргентину й Чилі.

Перспектива зближення США і Бразилії, оформлення потужного економічного і військового альянсу між двома країнами залежатиме від позиції Трампа – наскільки він готовий відкрити американський ринок бразильським постачальникам основний експортно-орієнтованої продукції – м'яса, залізної руди та сої, які також виробляють у США. Негативним моментом для зближення двох країн є зацикленість американського президента на політиці протекціонізму та небажання надавати фінансову допомогу третім країнам, що не вигідно для Бразилії, яка потребує американських грошей для подолання наслідків кризи.

Втеча від Москви і Пекіна

Болсанару досить критично ставиться до Росії і Китаю і, судячи з усього, не має наміру активізувати відносини з цими країнами, як це було за левоцентристів. Він негативно ставиться до підтримки Росією режиму Мадуро у Венесуелі, який сприймає як загрозу для національної безпеки Бразилії. Болсонару має намір переглянути участь своєї країни у групі розвинених країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР), де домінує Кремль. БРІКС використовується як майданчик для узгодження позицій Бразилії і Росії з міжнародних питань на противагу прагненню США стати світовим лідером. Болсонару не був фаворитом Кремля на торішніх президентських виборах. Росії було вигідно, щоб у велику політику повернувся Лулу да Сілва, який до свого арешту планував брати участь у виборах. У роки його правління (2004-11 рр.) зближення з Росією було в пріоритеті заради скорочення впливу США на розвиток Бразилії. Тоді РФ постачала до Бразилії військові вертольоти, розвивала співробітництво в аерокосмічній галузі. Пророблялися варіанти постачання російських зенітно-ракетних комплексів, бронеавтомобілів, спільної розробки винищувача п'ятого покоління, участі російської компанії "Газпром" у розвідці нафтогазових родовищ. Болсонару мислить більш прагматично і не бачить сенсу в оформленні стратегічного альянсу з Москвою, оскільки в цьому немає економічної доцільності. У 2016 р. товарообіг склав не більш ніж 4,6 млрд дол., що мізерно мало.

Болсонару критично налаштований щодо Китаю і вважає, що китайська економічна експансія становить загрозу для суверенітету країни. У Бразилії розміщено 55% всіх китайських інвестицій у Латинській Америці. З 2003 р. Китай інвестував 54 млрд дол. у понад 100 проектів на території Бразилії. В умовах торговельної війни з США інтерес Китаю до Бразилії став рости. Якщо раніше китайські інвестиції йшли в основному в галузі харчової промисловості і енергетику, то тепер поширилися на сферу телекомунікацій, машинобудування, фінансовий сектор. Найпевніше, Болсонару підіграватиме США у відносинах з Китаєм, які зацікавлені скоротити вплив Китаю в Латинській Америці. На сьогодні Китай залишається найбільшим торговельно-економічним партнером Бразилії. У 2018 р. товарообіг Бразилії та Китаю склав майже 45 млрд дол. Китайці імпортують із Бразилії практично все що завгодно, починаючи від сої і закінчуючи залізною рудою. Посилення позиції Болсонару щодо Китаю може зустріти протест з боку бразильського бізнесу, зав'язаного на китайський ринок.

Жаїр Болсонару Reuters

Інтереси України

Незважаючи на географічну віддаленість, Бразилія є досить близькою країною для України. Там проживає до півмільйона наших співвітчизників, переважно емігрантів із Західної України. Проте українсько-бразильські відносини затьмарювало неоднозначне ставлення лівоцентристів до агресії Росії в Україні. У грудні 2018 р. представники Бразилії не проголосували за резолюцію щодо мілітаризації тимчасово окупованої Росією Криму, а також районів Чорного та Азовського морів. Своїм мовчанням бразильське керівництво підігравало Росії, яка намагається домогтися визнання півострова своєю територією. Періодично у відносинах України і Бразилії виникають дипломатичні скандали. У червні минулого року в бразильській щоденній газеті "Фолья де Сан-Паулу" анексований Крим було показано як частину Росії. На боці донбаських сепаратистів воював бразильський найманець Рафаель Лусваргі. Уболівальники із Бразилії відвідали Сімферополь під час проведення ЧС-2018 у Росії.

Можливо, Болсонару займе більш конструктивну позицію щодо українського питання в контексті налагодження відносин зі США, які є провідником політики антиросійських санкцій. Є певні перспективи для активізації торговельно-економічного співробітництва між нашими країнами. Україна може постачати до Бразилії продукцію військово-промислового комплексу, хімічної промисловості, транспортні засоби, яка раніше імпортувалася з Росії і Китаю, якщо Болсонару буде скорочувати контакти з цими країнами. Україна наголошує на виробництві низькотехнологічної, але водночас доступної за ціною промислової продукції і могла би посунути Китай і Росію на ринку Бразилії. Певні напрацювання ми маємо. У "нульових" КБ "Південний" розробило космічну ракету "Циклон-4" для бразильського космодрому "Алкантара", а машинобудівний завод "Азовмаш" постачав контейнери-цистерни для транспортування пального й окислювача під реалізацію цього проекту, який так і не було до кінця реалізовано.

З іншого боку, Бразилія проводила співпраця з Україною в галузі машинобудування за правління соціалістів для того, щоб диверсифікувати напрями зовнішньоекономічного співробітництва, скоротити залежність від американського ринку. Нині такі цілі стоять перед Болсонару, який є прихильником зміцнення відносин зі США. Тим паче що товарообіг Бразилії і України ще менше, ніж з Росією (161 млн дол. за 9 місяців 2017 р.).

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>