Фото з відкритих джерел

В українських реаліях стало якось звично перебувати позаду планети у технологічному розвитку. При тому, що свої "айтішники" успішно працюють на краю технологій на аутсорсі. Україна в числі останніх впровадила 3G, повільно рухається до мереж четвертого покоління, довгий час суттєво відставала в електронних послугах від розвинених країн світу (та й зараз далека від передової). Але є одна технологія, в якій наша країна хоче опинитися в авангарді – це блокчейн. У вересні 2017 року Система електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) першою в світі перевела свою базу на блокчейн. І однією з перших в світі в жовтні поточного року почала переводити на блокчейн Державний земельний кадастр (до речі, першим про цю технологію в земельному кадастрі заговорив Гондурас ще в 2015 році, в країні великі проблеми з правами власності).

Навколо останнього особливо багато розмов. Блокчейн унеможливлює підробку даних таким чином, щоб про це не збереглася інформація в системі. У свою чергу експерти кажуть, що потенційна підробка даних – не основна проблема кадастру та системи торгів. Блокчейн не допоможе, якщо в систему внесено завідомо неточні дані. Реєстр отримує дані з державної інформаційної системи. Блокчейн дозволяє перевірити достовірність отриманих виписок з кадастру – це тільки перший етап реалізації проекту. З часом будуть переведені збереження даних і транзакції (точні терміни не названі). До кінця року на блокчейн будуть переведені аукціони з продажу землі. Є проекти по впровадженню блокчейна Міністерством юстиції.

У чому суть технології?

Блокчейн – це розподілена база даних, у якій зберігається інформація про кожну транзакцію, вироблену в системі. Дані зберігаються у вигляді ланцюжка блоків (звідси і назва – blockchain) з записами про транзакції. Їх неможливо підробити, так як кожен новий запис здійснює підтвердження вже існуючих ланцюжків. Щоб підробити дані, потрібно змінювати інформацію в усіх інших блоках. При цьому, так як розподілена система, актуальна інформація про записи в системі зберігається у всіх її учасників і автоматично оновлюється при внесенні будь-яких змін. Тобто, у системи блокчейн немає нікого, хто може, умовно "смикнути рубильник" і знищити базу даних і у всіх є остання версія. Розгалуженість і прозорість трансакцій – переваги блокчейна.

Фото з відкритих джерел

Прихильники нової технології заявляють про те, що блокчейн зможе замінити нотаріусів, ріелторів, банки та інших посередників. Хоча поки це швидше гучна заява, ніж реальний інструмент.

Технологія набрала популярність в контексті криптовалют, але сьогодні вже спокійно існує сама по собі. Потенційно блокчейн може бути корисний у будь-якому середовищі, де немає довіри між учасниками. Наприклад, це міжбанківські перекази, реєстри, e-commerce, логістика, будь-які бази даних – наприклад, з кредитною історією, професійним досвідом, медичною інформацією. Сфер, де вже застосовується або тестується технологія, багато. Це і банківський сектор, енергетика, медицина, держсектор і навіть платформи для мультимедійного контенту, і авіація.

За останні два роки про впровадження або тестування рішень на блокчейні оголосили великі світові банки і фінансові організації. Наприклад, фондова біржа Nasdaq і SEB-банк тестують блокчейн в торгівлі взаємними фондами. Royal Bank of Canada планує використовувати технологію для переказів між канадськими та американськими філіями. Зростає кількість учасників проекту Utility Settlement Coin (USC), який повинен полегшити центральним банкам валюти, засновані на блокчейн. Крім того, ведеться розробка з переведення SWIFT на блокчейн – передбачається, що технологія дозволить грошам проходити швидше, а банкам – вивільнити величезні суми з ностро-рахунків і використовувати їх для розвитку. Американський фінансовий холдинг JPMorgan Chase заявив про розробку власної блокчейн-платформи Interbank Information Network для здійснення міжбанківських платежів. Організація заявляє, що платформа дозволить скоротити кількість посередників і час проведення транзакцій з тижнів до годин. Днями Mastercard оголосила про відкриття блокчейн-API для міжбанківських переказів – технологія дозволить зробити їх дешевшими, прозорими та швидкими. Кембриджський центр по дослідженню альтернативних фінансових систем прогнозує, що до 2019 року 20% банків світу буде використовувати блокчейн.

Oracle розробляє блокчейн-платформу для управління ланцюжком поставок. Її обіцяють представити в наступному році. Lufthansa переводить на блокчейн інформацію про бронювання квитків.

Також за останні три роки з'явилося чимало цікавих блокчейн-стартапів. Так, платформа Provenance за допомогою блокчейн допоможе простежити походження та історію товарів у режимі реального часу. Colony завдяки штучному інтелекту і блокчейну – підібрати ідеальних виконавців для будь-яких завдань. Майданчик DECENT дозволяє завантажувати мультимедійний контент і безпосередньо продавати його користувачів, минаючи посередників. Український проект Pandora Boxchain – це штучний інтелект технології блокчейн, який має стати платформою для децентралізованого ринку даних і алгоритмів для всіх, хто працює з ІІ.

Фото з відкритих джерел

Один з останніх і цікавих стартапів у галузі блокчейна – Aeron. Це сервіс, який планує зробити безпечнішими цивільні перевезення, так як в ньому будуть фіксуватися дані про якість польоту від трьох зацікавлених сторін – пасажирів, пілотів та авіакомпаній. Незважаючи на те, що авіація є найбільш безпечним видом транспорту, аварії все ж мають місце. За даними сервісу, в більшій половині випадків (57%) причиною є людський фактор – корумповані льотні школи, занадто великий наліт пілотів (який призводить до втоми і помилок), недостатньо досвідчені пілоти і т. д. В сервісі кожна із сторін буде фіксувати інформацію про якість польоту, кількість льотних годин і т. д. Це дозволить уникнути втрати інформації або її підміни.

Наводити приклади блокчейн-проектів можна до нескінченності. Але є один ключовий момент, який відрізняє українські реалії від світових – великі організації переважно заявляють про дослідження, розробку або тестування технології. В Україні вже є два пілотних проекти державного рівня. На них і буде обкатуватися технологія, яка, незважаючи на ажіотаж, все ще викликає побоювання.

Український контекст

Про переведення Державного земельного кадастру на блокчейн повідомили на спеціальному прес-заході 3 жовтня цього року. Технологію на волонтерських засадах віддала державі компанія BitFuty (вона ж впроваджувала технологію в грузинському кадастр і СЕТІВ).

Система заснована на блокчейні Exonum, це розробка Bitfury. Це вільне програмне забезпечення, яке не вимагає ліцензійних відрахувань. Кожна транзакція в кадастрі потрапляє в блокчейн. Він не публічний, чотири ноди знаходяться у Міністерства і одна нода аудитора – у Transparency International (вона дозволяє бачити зміни в системі). Щоб запобігти злом всіх нод і спробу зміни даних, інформація з блокчейна кешується в блокчейн Bitcoin як найбільш надійне сховище даних.

У міру поглиблення інтеграції технології у громадян з'явиться можливість отримувати свої "ключі", без яких ніхто не зможе внести зміни до запису про їх ділянки.

У новій технології в Україні є як прихильники, так і противники. Аргументи перші і другі виглядають наступним чином.

"Проти":

У світі йде в основному тестування технології, зокрема, журнал ForkLog пише про те, що в Швеції, Грузії, Гані, Естонії, Японії з 2016 року є пілотні проекти в області блокчейн. Шведський земельний кадастр проводить випробування, в той час як в Україні вирішили взяти технологію з наскоку. Технічні ризики, такі як наявність достатньої кількості ресурсів, масштабованість, надійність системи ідентифікації, управління доступом, захист системи, в тому числі і від людського фактора і т. д. – публікація піднімає багато питань, з якими найчастіше розуміються на етапі дослідження технології, Україні належить розвідка боєм.

Підміна даних у реєстрі не така велика проблема, як внесення завідомо невірних даних. "Більш критичні питання – помилки (неправильно занесена інформація – координати, площі, кілька реєстрацій на одну і ту ж ділянку) і злив даних (купити персональну інформацію можна відносно дешево і просто, тому і рейдерство, як правило, заздалегідь підготовлено за рахунок такої аналітики). Блокчейн не захищає від помилок і не захищає від зливу", – пояснює реалії земельної бізнесу в Україні Артем Беленков, CEO компанії Smart Farming, яка спеціалізується на інноваційних рішеннях у сільському господарстві, в тому числі – у сфері управління земельним банком. Тобто на даному етапі технологія не вирішує головних проблем держави.

"За":

Прозорість і безпечність технології, захист від фальсифікації даних. Блокчейн – це світовий тренд, стартапи та проекти великих компаній із застосуванням цієї технології з'являються все активніше.

Скорочення видатків держави на обслуговування реєстрів, зокрема, на штат і паперовий документообіг.

Україна – досить неповоротка країна. Як було зазначено на презентації, якщо б почали не з реальних проектів, а з обговорень та досліджень, велика ймовірність, що впровадження технології затягнулося б ще на багато років.

Що в підсумку?

Сам по собі блокчейн – не панацея від бід української держави, а лише спосіб більш надійного зберігання інформації. Це, до речі, дуже корисно, якщо йшлося б про держреєстр власності. Дуже багато злочинів вчинюється шляхом підміни документів. Зараз можна стверджувати лише те, що держава прагне бути в світовому тренді. Блокчейн підвищує довіру до інформації, і на це є великий запит у громадян і світової спільноти. Але реальні плоди, як і більше відомостей для їх оцінки, блокчейн принесе у міру поглиблення інтеграції технології та розповсюдження на інші сфери.

Ніна Глущенко