Бюджетний оброк: Екоподаток підвищують у 25 разів, але чи допоможе це поліпшити екологію?

Верховна Рада на цьому тижні планує розглянути у другому читанні законопроект про зміни до Податкового кодексу, що передбачає підвищення екологічного податку в 25 разів вже з Нового року і подальше поетапне підвищення в 75 разів до 2023 року. Це позначиться на цінах і тарифах для населення. Експерти і учасники ринку стурбовані тим, що в Україні система екозборів так ефективно і не запрацювала: величезні побори з підприємств збираються, але витрачаються вони далеко не на природоохоронні заходи. Більш ефективним способом поліпшення екологічної ситуації в країні може бути створення реальних стимулів самим інвестувати в природоохоронні заходи. Також зміна підходів шляхом створення ринку квот викидів СО2, як і в більшості розвинених країн, зокрема ЄС.

Бюджетний оброк: Екоподаток підвищують у 25 разів, але чи допоможе це поліпшити екологію?
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Верховна Рада на цьому тижні планує розглянути у другому читанні законопроект про зміни до Податкового кодексу, що передбачає підвищення екологічного податку в 25 разів вже з Нового року і подальше поетапне підвищення в 75 разів до 2023 року. Це позначиться на цінах і тарифах для населення. Експерти і учасники ринку стурбовані тим, що в Україні система екозборів так ефективно і не запрацювала: величезні побори з підприємств збираються, але витрачаються вони далеко не на природоохоронні заходи. Більш ефективним способом поліпшення екологічної ситуації в країні може бути створення реальних стимулів самим інвестувати в природоохоронні заходи. Також зміна підходів шляхом створення ринку квот викидів СО2, як і в більшості розвинених країн, зокрема ЄС.

Депутати Верховної Ради 22 листопада планують розглянути в сесійній залі законопроект №9260 "Про внесення змін в Податковий кодекс і деякі законодавчі акти щодо поліпшення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів". Згідно з документом, передбачається підвищення з 1 січня 2019 року ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з нинішніх 0,41 грн/т до 10 грн/т. Крім того, передбачається підвищення ставки податку на 5 грн/т на рік - до 30 грн/т – вже до 2023 року. Дія норм торкнеться всіх великих промислових підприємств в Україні, в тому числі основи української економіки – металургії та енергетики.

Новини за темою

В уряді стверджують, що норми необхідні для наближення ставок податку до рівня, що діє в ЄС. Але ось із ринком обговорити нововведення і його наслідки, як завжди, забули. А наслідки можуть бути найсерйознішими.

Від скорочення валютних надходжень до підвищення тарифів на енергоресурси

Українські промислові підприємства не готові до різкого збільшення податкового тягаря. З урахуванням складної економічної ситуації може бути або зрив у виплатах податків, або погіршення фінансового стану підприємств, сказала 112.ua голова громадського формування "Екологічний патруль" та голова громадської ради при Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області Тетяна Лампіка.

За її словами, влада повинна розуміти, що підвищення екоподатку у будь-якому випадку ляже в собівартість продукції і позначиться на конкурентоспроможності підприємств. "Це стосується всіх експортерів – і тих, хто експортує курей, і тих, хто експортує метал. Розмір екоподатку ляже в ціну. І треба буде дивитися на ринки, приміром, Європи – чи зможе наша продукція там конкурувати і чи позначиться це на загальному обсязі прибутку? Або ж вони будуть, грубо кажучи, витіснені з цього ринку, і це вже може підірвати нашу економіку?", - каже експерт.

"Підвищення екологічного податку безумовно призведе до збільшення собівартості продукції українських підприємств і, відповідно, зниження їх конкурентоспроможності. У цьому випадку або зменшиться кількість виробленої продукції, або залишиться менше коштів для інвестицій, в тому числі для тих же екологічних заходів", - сказав 112.ua президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

За словами Каленкова, з підвищенням екологічного податку в 25 разів додаткові виплати з підприємств ГМК зростуть більш ніж на 300 млн грн: "Підприємства енергетичного комплексу будуть платити ще більше, за нашими підрахунками, понад 1 млрд грн. Зрозуміло, підвищення витрат енергокомпаній позначиться на тарифах. За це додатково заплатять як промисловість, так і населення. І це, в свою чергу, буде фактором, що розкручує інфляцію".

"Візьмемо за приклад котельню, приміром, ОСББ чи торговельного центру. Котельня торгового центру платить в середньому 20 тис. грн в рік екоподатку. Збільшивши цей податок у 25 разів, ми отримаємо 500 тисяч. Мешканці ОСББ готові заплатити самотужки таку суму, якщо у них буде власна котельня? Ні, звичайно. Це дуже ризикований крок. Його треба перераховувати і переглядати, тому що цей законопроект торкнеться всіх об'єктів, які викидають або утворюють відходи – починаючи від простих котелень торгових центрів і закінчуючи великими підприємствами", - зазначила Тетяна Лампіка.

Тарифи енергетичних підприємств зростуть як для населення, так і для промислових підприємств, що ще більше розкрутить маховик інфляції всередині країни. З урахуванням скорочення валютної виручки за рахунок конкурентоспроможності підприємств на зовнішніх ринках це не найкращим чином позначиться на курсі гривні.

Екологія при цьому покращиться?

Ініціатива влади про підвищення ставок екоподатку виглядає як спроба збільшити надходження в бюджет будь-якою ціною, але турботою про реальну ситуацію в екології тут і не пахне, кажуть експерти. 

"Я не вірю, що від підвищення розміру екологічного податку в Україні зросте ефективність природоохоронних заходів. З одного боку, в Україні встановлені низькі ставки податків за забруднення навколишнього середовища, але з іншого боку акумульовані від нього кошти, а в загальній масі це величезна сума, використовуються неефективно та не за призначенням. Наскільки я розумію, мета підвищення екоподатку – збільшення надходжень в бюджет, щоб потім перекинути кошти на інші напрями, не пов'язані з екологією", - заявив 112.ua голова Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.

За словами експерта, ситуація, коли за гроші з екологічного фонду лагодять каналізацію, нікуди не годиться. Раніше голова громадської екологічної організації "Друге життя" Сергій Волков розповів 112.ua про випадок, коли за гроші з екофонду купувалися вогнегасники: "Відомо багато випадків нецільового використання коштів, що надійшли від збору екологічного податку. В 2014 році, наскільки мені відомо, КМДА за рахунок надходжень від екоподатку закуповувала вогнегасники, хоча, за логікою, ці кошти мали б витрачатися інакше". 

"Те, як на місцях витрачають гроші екологічного фонду, викликає чимало запитань. За логікою, ці кошти повинні бути спрямовані на відновлення навколишнього середовища, на компенсацію екологічної шкоди, але від тих заходів, які в більшості на місцях, також від заходів, ініційованих Міністерством екології, ніяких реальних поліпшень екології не відбувається", - зазначає і Тетяна Лампіка. 

Примітно, але факт, що "екологічні гроші" в Україні витрачаються неефективно і не використовуються на природоохоронні заходи, визнавав і міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак на прес-конференції. Зокрема, він розповів, що в нинішньому році загальна сума надходжень від збору податку складе близько 4 млрд грн. "На жаль, кошти поки що спрямовуються на інші цілі, але не на природоохоронні заходи. З двох мільярдів, які залишаються в загальному фонді бюджету – загальному, підкреслюю, не спеціальному, – вони йдуть до Міністерства фінансів, в загальну скарбничку, і вже уряд і парламент розподіляють їх на заходи, починаючи від безпеки, з питань освіти, охорони здоров'я, у тому числі і навколишнього середовища", - заявив Семерак.

В нинішньому році з центрального бюджету на природоохоронні заходи було спрямовано лише 300 млн грн (з 4 млрд грн). Зокрема 192 млн грн було виділено на боротьбу зі шкідливим впливом вод, розповів Семерак: "Інші кошти були спрямовані на заходи, які дуже опосередковано стосуються питань охорони навколишнього середовища", - підкреслив Остап Семерак.

Примітно, що за цей же період тільки підприємства ГМК інвестували на екологічні заходи 2,9 млрд грн, сказав 112.ua Олександр Каленков. 

Нагадаємо, екологічний податок з підприємств, що чинять негативний вплив на довкілля, в Україні стягується з 2011 року. Його зобов'язані сплачувати суб'єкти господарювання, які викидають в атмосферу забруднюючі речовини, що скидають стічні води, розміщують відходи (крім підприємств, що розміщують відходи як вторинну сировину), утворюють радіоактивні відходи.

45% зібраного податку спрямовується до місцевих бюджетів, а 55% йде в державний бюджет.

Що ж робити?

Учасники ринку говорять, що питання не в підвищенні ставок екоподатку, а в підходах, які в Україні давно час радикально змінити. "Як еколог і громадський діяч, особисто я зацікавлена не в кількості зібраних грошей, тому що громадськість не може контролювати цільове призначення їх витрат, а в тому, щоб підприємство не здійснювало викиди, які негативно впливають на здоров'я українців. Кошти тільки тоді будуть витрачатися ефективно, якщо будуть створені умови, за яких підприємства за їх рахунок проводять реальну модернізацію і знижують негативний вплив на навколишнє середовище. Це вигідно для людей. Але для держави, схоже, вигідно лише збирати податки", - каже Тетяна Лампіка. 

"Ми хотіли, щоб система змінилася. Навіть якщо екоподаток буде підвищено в майбутньому, підприємства, які інвестують кошти в екологічні заходи, повинні заохочуватися. Екологічні збори повинні зменшуватися пропорційно до інвестицій. Гроші, які збираються з підприємств у центральний чи місцевий бюджети, повинні витрачатися на екологічні заходи", - сказав 112.ua Каленков. 

За словами президента об'єднання підприємств "Укрметалургпром", навіть Білорусь просунулася в бік ефективнішої системи екологічного оподаткування більше за Україну. Там передбачено зменшення екоподатку на розмір інвестицій, які підприємства вкладають в екологічні проекти: "Українські підприємства інвестують самостійно і до того ж ще платять екоподаток у повному обсязі, незалежно від вкладень в екопроект".

Справді, в Україні підприємства, які самостійно інвестують кошти в природоохоронні заходи, ніяк не заохочуються, каже Кирило Косоуров: "Ніякої компенсації для підприємств, які здійснюють природоохоронні заходи за власні кошти, не передбачено. З цієї причини багато підприємств не зацікавлені витрачати власні кошти на екологію".

Експерт підкреслив, що в європейських країнах використовується практика батога і пряника: "Для підприємств встановлені певні обмеження на викиди: якщо вони перевищують їх – платять великі гроші, але якщо їхні викиди менше встановленої норми – можуть отримувати бонуси".

Україна вже зробила перший крок до впровадження аналогічної системи і найближчим часом доведеться остаточно вирішити: екоподаток або ринок квот на викиди СО2.

Що стосується скорочення викидів СО2, на сьогодні в світі практикується два альтернативні механізми. Перший – це екологічні збори (система, яка нині діє в Україні), другий – створення ринку вуглецевих квот (застосовується в ЄС і у всьому світі). Механізм продажу квот, як показала практика, більш ефективний. У цьому випадку підприємство або інвестує у зниження викидів, щоб залишитися в рамках виділеної квоти, або змушене витрачати гроші на покупку додаткових обсягів квот. "Процес створення такого ринку в Україні вже запущено, і скоро нам доведеться вибирати між цими механізмами", - каже Каленков.

Нещодавно на засіданні Кабміну було схвалено законопроект "Про облік та верифікацію викидів СО2", що є першим кроком до створення ринку. Найближчим часом він може бути зареєстрований в Раді.

Ситуацію допомогло б покращити створення фонду, який би наповнювався за кошти від екозбору. Фонд міг би кредитувати підприємства, які бажають провести модернізацію і поліпшити свої екологічні показники. "Гроші повинні йти на модернізацію, а не в кишені чиновників", - сказала Лампіка, підкресливши, що потужності більшості українських підприємств перейшли ще з радянських часів і досить застаріли. Для поліпшення екологічних показників їм потрібна модернізація. Багато підприємств не мають таких грошей, а допомоги від держави, окрім нових податків і поборів, як бачимо, жодної.

Бізнесу доводиться покладатися тільки на себе

За умов відсутності стимулів і підтримки еко-проектів з боку держави відповідальні підприємства реалізують їх самостійно, за власні кошти. Проекти дорогі й дозволити їх собі можуть, на жаль, поки тільки одиниці. За словами Косоурова, в природоохоронні заходи в Україні інвестують тільки компанії, для яких захист екології є частиною внутрішньокорпоративної етики, і ті, у яких є відповідальні власники. "Але знову ж, це абсолютно безоплатні інвестиції, подяки від держави не передбачено", - сказав 112.ua голова Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами. 

Зокрема, кошти в поліпшення екології інвестують підприємства ГМК: минулого року вони направили на природоохоронні заходи 2,9 млрд грн. "Підприємства ГМК розуміють важливість поліпшення екологічних показників у містах, в яких зосереджені великі промислові підприємства. Ми готові брати на себе зобов'язання щодо інвестицій в екологічні заходи. Підприємства ГМК розуміють, що для людей питання екології стоять не менш гостро, ніж питання добробуту. Підприємства зацікавлені, щоб у регіонах їх присутності екологічна ситуація поліпшувалася", - сказав Олександр Каленков.

Він зазначив, що навіть два-три роки тому, коли металургійна галузь переживала не найкращі часи, обсяг інвестицій в екологічні проекти не скорочувався. 

Компанія "Метінвест" за 12 років роботи на ринку інвестувала в охорону довкілля 3,7 млрд дол., з кожним роком нарощуючи обсяг "зелених інвестицій". Зараз на підприємствах компанії в Маріуполі, Запоріжжі, Кривому Розі та Авдіївці реалізовується багато проектів, спрямованих на зниження навантаження на атмосферу, ґрунт та водні ресурси.

Компанія ДТЕК під час переведення Придніпровської ТЕС на газове вугілля змонтувала для управління новими пилосистемами автоматизовану систему управління технологічним процесом фірми Emerson, також встановлює новий електрофільтр, який значно знижує викиди пилу в атмосферу. Установка електрофільтра дозволить робити відбір сухої золи, яка буде продаватися для застосування (наприклад, у будівництві), а не накопичуватися.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів