Біометричний контроль на кордоні, обмін полоненими та допит президента: Чим українцям запам'ятається ця зима

В останній день лютого згадуємо головні події зими, що минає, в Україні

Біометричний контроль на кордоні, обмін полоненими та допит президента: Чим українцям запам'ятається ця зима
112.ua

112.ua

Редакційний блог

В останній день лютого згадуємо головні події зими, що минає, в Україні

В українських містах цієї зими стали повільніше їздити - принаймні де-юре, Міхеїл Саакашвілі в лютому несподівано опинився у Польщі - і як переконує, не з власної волі, а на Донбасі відбувся наймасштабніший за останні роки обмін полоненими. Про ці та інші події, які сталися в Україні за останні три місяці, читайте в нашому традиційному огляді.

Біометричний контроль на кордоні

З відкритих джерел

З 1 січня Україна ввела біометричний контроль на кордоні для іноземних громадян. З цього дня громадяни 70 країн, зокрема Росії, зобов'язані будуть здавати відбитки 5 пальців для ідентифікації при в'їзді в Україну та завчасно надсилати повідомлення про мету перебування. До речі, для росіян біоконтроль повноцінно запрацював на кілька днів раніше - 27 грудня. При цьому в контрольно-пропускних пунктах в зоні проведення АТО така перевірка громадян не проводиться, аналогічно як і на адміністративному кордоні з окупованим Кримом. Громадян півострова, які отримали нелегітимні російські "паспорти", нововведення не стосується. До речі, за перші 8 годин дії контролю його встигли пройти близько 2 тисяч осіб, зокрема близько півтисячі громадян Росії. За місяць ця цифра збільшилася до 50 тисяч, при тому, що переважна більшість - російські громадяни. Про те, що Україна повністю завершила створення системи біометричного контролю на кордоні, в ДПСУ відзвітували в лютому.

Обмеження швидкості в містах

З відкритих джерел

В Україні також з 1 січня почали діяти обмеження на швидкість руху автомобілів на території населених пунктів. Максимально допустима швидкість була знижена на 10 км/год - до 50 км/год. Сталося це у зв'язку з набранням чинності листопадової постанови уряду. Тепер один з пунктів розділу "Швидкість руху" в ПДР звучить так: "У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год". Зазначений захід спрямовано на зменшення смертності на вітчизняних дорогах у результаті порушення ПДР. Цьогоріч планується прийняття на рівні парламенту ще низки законодавчих норм, які зокрема збільшать відповідальність за порушення ПДР. В уряді пропонують збільшити покарання за "п'яні ДТП" до 3-12 років в'язниці з позбавленням права керувати; збільшити штрафи за кермування без відповідного посвідчення та перевищення швидкості. Зокрема за перевищення швидкості на понад 50 км/год у населеному пункті сума штрафу може скласти 3400 грн (раніше - 510 грн). Однак крім посилення правил у деяких випадках можуть виникнути і зворотні процеси. Так, Київська міськдержадміністрація розглядає можливість збільшення максимально допустимої швидкості руху на основних столичних автомагістралях. Йдеться передусім про проспект Перемоги, Велику окружну дорогу, проспекти Бажана і Дружби Народів, кілька міських шосе. Там у разі прийняття позитивного рішення максимально допустиму швидкість руху можуть збільшити до 80 км/год.

Обмін полоненими на Донбасі

Верховная Рада

27 грудня на Донбасі відбувся довгоочікуваний обмін полоненими, який за останній час став наймасштабнішим. Україна і підконтрольні проросійським бойовикам "республіки" після тривалих переговорів, консультацій та суперечок зуміли домовитися про звільнення кількох сотень людей. На окупований Донбас українська сторона передала 233 осіб (більшість - у "ДНР"), натомість з ув'язнення в ОРДЛО було звільнено 74 українців, 73 з них повернулися на підконтрольну Києву територію. Одна зі звільнених жінок залишилася в окупованому Донецьку за сімейними обставинами, проте, за запевненнями влади, отримала свободу. Залежно від того, з ким проводився обмін, були свої тонкощі: якщо луганські бойовики погодилися прибути для проведення процедури на український КПВВ "Майорськ", то донецькі на такий крок не пішли й організували процес на підконтрольній собі території - в окупованій Горлівці. Про те, як саме тривав процес, незабаром після його закінчення в ексклюзивному інтерв'ю 112.ua розповіла омбудсмен Валерія Лутковська. У рамках обміну Україна передала виключно тих осіб, які повністю виправдані згідно із законодавством, бойовики ж зобов'язалися також не мати до звільнених українців "претензій". До речі, пізніше стало відомо, що частина з тих, кого звільнили із "ЛДНР", з числа військовослужбовців, - підозрюються в Україні в дезертирстві. Зауважимо, що початкова формула, за якою планувалося провести обмін - 306 на 74, однак на непідконтрольну територію погодилися переїхати набагато менше людей. Серед тих, хто відмовився в останній момент, є й екс-мер Торецька Володимир Слєпцов, який буквально втік з місця проведення обміну. Після цієї події 27 числа обидві сторони конфлікту відразу заговорили про новий етап обміну. Називалися різні терміни, формати і комбінації. У січні втім вдалося домовитися про взаємну передачу ще двох осіб: Україна передала бойовикам їх пособницю, засуджену за вбивство нацгвардійців, а з полону ОРДЛО повернувся солдат 92-ї бригади Роман Савков. Коли саме відбудеться новий етап обміну - наразі невідомо.

Закон про реінтеграцію окупованого Донбасу

Фото з відкритих джерел

Менше тижня тому - 24 лютого в Україні набув чинності закон №2268-VIII "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях". Неофіційно у документа кілька назв - "про деокупацію", "про реінтеграціїю, "про особливий порядок самоврядування" та інше. Закон було ухвалено парламентом 18 січня 280 голосами народних депутатів. Документ, внесений президентом, має низку як симпатиків, так і критиків, однак, найімовірніше, буде основним регулятором процесів, що відбуваються на Донбасі, в найближчі місяці і навіть роки. З основних новацій закону - це те, що він визначає тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей такі, де збройні формування Російської Федерації й окупаційна адміністрація РФ встановили контроль (а це суша, води, надра і повітряний простір). Межі таких територій повинен визначити президент за поданням Міноборони на основі пропозицій Генштабу ЗСУ. Повну відсутність військовослужбовців РФ на окупованих територіях повинні встановити Міноборони і МВС України шляхом спільного подання президенту України, який виключно на підставі ухвалює відповідне рішення. Початок і завершення заходів щодо забезпечення нацбезпеки і протидії агресії РФ визначаються рішеннями верховного головнокомандувача, яким є президент. Також стверджується, що РФ, незважаючи на окупацію, не отримує жодних прав на території, причому тривалість окупації не має значення. Майже всі акти, видані окупаційною адміністрацією РФ, недійсні і не створюють правових наслідків, крім документів про народження або смерті людини на тимчасово окупованих територіях. Детальніше про те, що передбачено законом, який у Києві піднесли як перемогу, а в Росії і "ЛДНР" назвали неприпустимим, - читайте в нашому матеріалі.

Кір, грип, гепатит А

Фото з відкритих джерел

Можливо, і закономірно, але як завжди несподівано в Україні цієї зими вирують масові спалахи декількох захворювань. Йдеться насамперед про кір. Тільки з початку 2018 року на нього захворіло понад 5 тисяч осіб. За кількістю хворих на кір Україна стала третьою в Європі. Не обійшлося без летальних випадків, які зокрема зафіксували в Одеській, Закарпатській та Івано-Франківській областях. Зокрема в цих регіонах виникла проблема нестачі вакцини - Закарпаттю навіть у цьому питанні допомагала сусідня Угорщина. Активна боротьба з кором, насамперед шляхом вакцинації, наразі триває.

Ще однією хворобою, яка вразила багатьох українців узимку, став гепатит А. Достовірно відомо про десятки хворих у Миколаєві та Харківській області. У першому випадку поліції навіть довелося відкривати справу за фактом масового зараження цією хворобою - там, за попередньою версією, у всьому винна вода з-під крана. У МОЗ втім заспокоюють: про епідемію в країні не йдеться.

І нарешті, грип. Ситуація з ним більш характерна для зими. Перевищення епідпорогу було зафіксовано практично у всіх регіонах і в столиці, не обійшлося без карантину в школах. Подекуди він продовжений до початку березня, у певних випадках вже закінчений. За інформацією Міністерства охорони здоров'я, епідемічний поріг у країні перевищено на третину. До речі, у Києві 7 лютого через ускладнення від грипу померла семирічна дівчинка.

Реадмісія Саакашвілі

Міхеіл Саакашвілі в Нідерландах Facebook Михаіла Саакашвили

Ця зима для колишнього грузинського президента та екс-голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі видалася не менш напруженою, ніж минулі літо й осінь, про що ми писали у попередніх матеріалах. Найбільш важливим моментом є той, що весну-2018 Саакашвілі зустрічає не в Україні і навіть не в Грузії, а, найімовірніше, в одній із країн Європейського Союзу. Справа в тому, що після декількох невдалих і вдалих спроб затримання та навіть арешту (нехай і домашнього), українським прикордонникам вдалося депортувати (!) Саакашвілі до сусідньої Польщі в порядку реадмісії. Тобто, екс-глава Одеського регіону по суті відбув туди, звідки потрапив до України шляхом свого знаменитого "прориву кордону". Сталося це 12 лютого після чергового повідомлення від прес-служби політика про спробу його "затримання" силовиками, яке цього разу знайшло підтвердження. Затримував Саакашвілі спецпідрозділ Держприкордонслужби "Дозор" у відповідності з рішенням Держміграційної служби. "Висилання" з України відбулося у досить гуманний спосіб - чартерним рейсом. Після Польщі, де Саакашвілі встиг поспілкуватися з пресою, він попрямував у Нідерланди - країну проживання своєї сім'ї. Там політик похвалився посвідченням особи, що дає право на проживання і роботу на території ЄС. Після Нідерландів, за неофіційною інформацією, Саакашвілі був помічений у Німеччині. Тим часом українські прикордонники відрапортували про заборону йому в'їзду в країну на три роки (до 2021-го), Саакашвілі ж заявив, що повернеться набагато раніше. Його ж прихильники періодично проводять акції на підтримку (24 лютого вони навіть протестували під будинком генпрокурора), проте яким способом і коли Саакашвілі зібрався повертатися до України, поки невідомо. Детальніше про те, що цієї зими і не тільки відбувалося із Саакашвілі, - читайте в нашій спецтемі.

Допит Порошенка Оболонським судом

Порошенко Українське фото

21 лютого в Оболонському суді Києва відбулася небувала раніше в Україні подія - допит чинного президента. Незважаючи на те, що президента в будівлі суду не було (а був він у своїй Адміністрації на Банковій), допит відбувся і тривав близько години. Сталося це завдяки справі про державну зраду щодо попередника Петра Порошенка - Віктора Януковича, яку розглядає суд. Ще в грудні колегія суддів задовольнила клопотання прокурорів, дозволивши допитати як свідків сторони звинувачення низку високопоставлених чиновників, чинних та колишніх військовослужбовців, дипломатів і нардепів. Петро Порошенко став останнім серед всіх свідків прокуратури, який свідчив перед судом. До нього в Оболонському суді побували Олександр Турчинов, Арсен Аваков, Арсеній Яценюк і багато інших. Тепер же суд перейшов до допиту свідків сторони захисту, серед яких заявлені в основному колишні топ-чиновники часів Януковича, зокрема екс-прем'єр Микола Азаров і міністри часів його прем'єрства. Розгляд справи про держзраду по суті триває.

Україна на Олімпіаді в Пхьончхані

Олександр Абраменко НОК Украины

Не можна не згадати про ще одну подію, яка відбулася цієї зими, хоча навряд чи запам'ятається українцям з позитивного боку. Йдеться про зимові Олімпійські ігри, які відбулися в південнокорейському Пхьончхані. Українські олімпійці повернулися зі змагань з досить-таки скромним результатом - всього однією медаллю, щоправда, золотою. Здобув її фристайліст Олександр Абраменко, ставши першим у змаганні з лижної акробатики. Олімпіада тривала з 7 по 25 лютого, і в медальному заліку перемогу здобула Норвегія, слідом за нею розмістилися Німеччина і Канада. Українська збірна - у третьому десятку (21-ша позиція). Про те, чим запам'яталися Олімпійські ігри-2018 - читайте в нашому підсумковому матеріалі.

****

Про події, які будуть відбуватися в майбутньому, ви як завжди можете дізнаватися завдяки новинній стрічці 112.ua та нашим щоденним і сезонним добіркам головних новин, а також на наших офіційних сторінках у соцмережах і в Telegram.

Головні події грудня-2017
Головні події січня - 2018

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>