Майбутнє без паперу: Чи готові українці відмовитися від готівки?

У середині 2016 року НБУ оголосив про курс на cashless economy (безготівкову економіку) – планомірну відмову від готівки на користь безготівкових розрахунків. В Україні сервіси для безготівкової оплати були погано розвинені через зарегульованість галузі, страхи населення, зарплатню в конвертах та бідність країни, куди світовим гігантам заходити просто нецікаво, а власним компаніям невигідно розвивати тут технології. Проте в 2017 році дещо змінилося. В Україні все ще є проблеми з дефіцитом терміналів у торгових точках, а в деякі куточки країни досі не проник інтернет. При цьому зростає кількість сервісів для безготівкової оплати і бажання українців ними користуватися. 112.ua підбиває підсумки 2017 року у фінансових технологіях і з'ясовує, наскільки Україна активно рухається в бік cashless economy

Майбутнє без паперу: Чи готові українці відмовитися від готівки?
cashless economy З відкритих джерел

Ніна Глущенко

Журналістка

У середині 2016 року НБУ оголосив про курс на cashless economy (безготівкову економіку) – планомірну відмову від готівки на користь безготівкових розрахунків. В Україні сервіси для безготівкової оплати були погано розвинені через зарегульованість галузі, страхи населення, зарплатню в конвертах та бідність країни, куди світовим гігантам заходити просто нецікаво, а власним компаніям невигідно розвивати тут технології. Проте в 2017 році дещо змінилося. В Україні все ще є проблеми з дефіцитом терміналів у торгових точках, а в деякі куточки країни досі не проник інтернет. При цьому зростає кількість сервісів для безготівкової оплати і бажання українців ними користуватися. 112.ua підбиває підсумки 2017 року у фінансових технологіях і з'ясовує, наскільки Україна активно рухається в бік cashless economy

Навіщо це потрібно?

У низці країн світу процес переходу до cashless economy триває уже давно. Наприклад, у скандинавських країнах готівка вже практично вийшла з ужитку, там навіть є торгові точки, де у вас приймуть тільки безготівковий розрахунок. В африканських країнах через нерозвинену банківську інфраструктуру та криміногенну ситуацію відмова від готівки відбувається за рахунок мобільних гаманців, наприклад, M-Pesa. Місцеве населення боїться носити гроші з собою, тому роль банків взяли на себе оператори. 

У розвинутих країнах світу готівка, особливо великі суми, стали синонімом корупції і криміналу. Їх складно відстежити, а значить, такі транзакції потенційно можуть вчинятися з протизаконною метою – купівлею заборонених товарів або даванням хабарів. Крім того, готівка – не найбільш зручний інструмент оплати. Її можуть вкрасти, її може забракнути в будь-який момент, нею не можна розплатитися в інтернеті (покупки з післяплатою, як це поширено в Україні або, наприклад, в країнах Латинської Америки, не враховуємо).

Банкам, магазинам та іншим організаціям, чия діяльність так чи інакше пов'язана з фінансами, навпаки цікаво, щоб користувач міг витратити гроші в будь-який момент, щойно йому цього захотілося. Наприклад, здійснити спонтанну покупку або придбати щось дороге на виплат. Користувачам, з їхнього боку, зручно мати змогу платити швидко, з мінімальною кількістю дій і максимальною безпекою. Відповідно, курс на cashless, на перший погляд, вигідний для всіх.

Новини за темою

В одних країнах драйвером фінтеха є банки – це, наприклад, держави Старої Європи, ті ж північні країни, про які вже йшлося. Банки об'єднуються, щоб створювати продукт, зручний для користувачів, і у виграші всі. В інших – як, наприклад, в Китаї – драйвером є технологічні гіганти. Такі, як Alibaba (їм належить популярна в Піднебесній платіжна система Alipay) або Tencent (власник WeChat – найбільш популярного месенджера у Китаї, який активно використовує населення країни для будь-яких цілей).

Треба сказати, що курс на cashless economy геть не означає, що одного прекрасного дня Україна повністю відмовиться від готівки. Це довгий і плавний процес, спрямований на поступове скорочення готівкової маси. Поки в світі немає жодної країни, де б фізичні гроші вийшли з ужитку. У Швеції, за даними Bloomberg, на готівкові операції припадає 1,8% ВВП. Скандинавські країни, а також Південна Корея оголосили про плани відмовитися від фізичних грошей, але це відбудеться в перспективі десятьох років. У цих державах на готівку вже припадає невелика частка платежів.

Не все так однозначно

В ідеї переходу до cashless economy є як прихильники, так і противники. Одні наполягають на зручності, швидкості переміщення коштів, позбавленні від тіньових операцій, наповненні скарбниці податками і повній фінансовій прозорості. Інші  нагадують про те, що відмова від кеша призведе до обмеження прав і свобод людини, чиї гроші опиняться в руках фінтех-компаній, банків, держав, а не під матрацом або хоча б у банківському сейфі.

Крім того, якщо фізичні гроші вразливі перед зловмисниками, то кошти в електронному світі – приваблива мішень для хакерів. Хакерські атаки останнього часу (взяти, приміром, вірус Petya, який вирував в Україні та поза її межами цього літа) показують, якою масштабною можуть бути загроза і її наслідки. Крім того, самі хакери вже опанували фінтех, а інструментом для нелегальних операцій дедалі частіше стають криптовалюти.

У країнах Старої Європи (Швеція, Німеччина, наприклад), для яких притаманна не інфляція, а дефляція, з'являються депозити з негативною ставкою. Це означає, що банк сплачує клієнтові за можливість зберігати і використовувати його кошти, а клієнт – банку. Як пише видання The Wall Street Journal, у зв'язку з цим у Німеччині останніми роками більшає популярність домашніх сейфів: люди не хочуть платити банкам, а воліють надійно ховати кошти у себе вдома. У лідера ринку Burg-Waechter продажі підвищилися на 25% за перше півріччя 2016 року. У повністю цифровій економіці це буде просто неможливо: оскільки гроші можна буде перевести в готівку, потрібно буде платити комусь за гарантію збереження.

Українці теж відмовляються від готівки

Концепція проекту cashless economy від Нацбанку України доступна на його сайті. Згідно з концепцією, стимулюватимуть відхід від готівки її подорожчання для населення (тобто впровадження комісій за зняття грошей і відмова від комісій за зарахування), зниження граничної суми розрахунку, розвиток міжнародних платіжних систем, електронних грошей, інших небанківських платіжних систем, а також розвиток платіжної інфраструктури та підвищення економічної грамотності населення.

Новини за темою

Якщо говорити про конкретні інструменти, то найближчим часом йдеться про законодавчі зміни, в тому числі про імплементацію директиви PSD 2, яка раніше була прийнята в Євросоюзі й тепер поширюється за його межі, розвитку платежів b2b, b2c, b2g, впровадження віддаленої ідентифікації (тобто відкриття рахунків за допомогою віддалених каналів).

За даними НБУ, за перші дев'ять місяців 2017 року кількість підприємств, які стали приймати до оплати платіжні карти, зросла на 13,1% або 19 112 у кількісному вираженні й досягла 165 тис. одиниць, а мережа платіжних терміналів зросла на 10,2% і досягла 241,6 тис. штук.

Як повідомляється на сайті Нацбанку, за результатами третього кварталу 2017 року, частина безготівкових розрахунків у загальному обсязі операцій з використанням платіжних карток в Україні збільшилася на 3,1% з початку року і становила 38,6%. Загалом було проведено 2,22 млрд операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, на суму 1458 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року ці показники збільшилися на 22,2% і 29% відповідно.

При цьому найбільші безготівкові суми українці витрачають в інтернеті (39% всіх операцій за обсягом, згідно з даними за третій квартал 2017), а найчастіше використовують безготівковий розрахунок у торгових мережах (52,4% відповідно). У топ-три банків за кількістю емітованих платіжних карток і розвитку платіжної інфраструктури увійшли державні ПриватБанк та Ощадбанк, а також "Райффайзен Банк Аваль".

За даними EMA (Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем), близько 27% усіх операцій з картками припадає на p2p-перекази через інтернет (просто перекази коштів між картками). До третього кварталу 2017 року в Україні частка e-commerce зросла на 11% порівняно з минулим, коли показник становив 28%.

Загалом експерти відзначають незбалансованість ринку і говорять про спад кількості платежів в роздрібних мережах протягом п'яти кварталів, а саме вони в Європі були драйвером розвитку безготівкових платежів. Цікаво, що якщо в НБУ кажуть, що на ритейл припадає більше половини транзакцій, то в EMA називають цифру 31,5% станом на третій квартал 2017 року.

Крім того, в Україні, за даними експертів, спостерігається дефіцит платіжних терміналів: на 60-85% менше, ніж у порівнюваних за площею та кількістю жителів європейських державах.

NFC в маси

У Mastercard також відзначають зростання кількості безготівкових платежів в Україні в 2017 році. Серед драйверів називають впровадження безконтактної оплати в громадському транспорті. "З моменту запуску безконтактних оплат з Mastercard у столичному метро майже 17 млн поїздок були оплачені на турнікетах за допомогою банківської платіжної карти, в тому числі – гостями з 55 країн світу. В цьому році можливість платити безконтактною карткою Mastercard з'явилася на 2-й – Троєщинській – лінії швидкісного трамвая в Києві (оплати на 1-й лінії – Борщагівській, як і на фунікулері, доступні з 2015 року) і в муніципальних автобусах у Мукачевому", - зазначає Віра Платонова, генеральний директор Mastercard в Україні, Молдові, Грузії і країнах Центральної Азії. Також, за словами Платонової, великий потенціал для розвитку безготівкової оплати показують платіжні рішення в сфері дозвілля, такі, як безконтактні оплати входу в київський зоопарк, на фестивалі (Alfa Jazz Fest) і в парки розваг ("Зимова Країна на ВДНГ").

Новини за темою

У 2017 році українці "розсмакували" сплату за допомогою NFC (технології бездротової передачі даних малого радіусу дії) у своїх мобільних пристроях і користуються нею дедалі активніше. Причин цьому декілька. По-перше, поява мобільних гаманців у кількох великих банках країни, що стало можливим завдяки запуску платіжними системами Mastercard (MDES) і VISA (VTS) в Україні власних платформ для токенізації. По-друге, знову ж таки поширення безконтактної оплати в громадському транспорті та на об'єктах сфери дозвілля. По-третє, це запуск мобільного гаманця від Google – Android Pay (днями Google об'єднала його із сервісом Google Wallet і перейменувала на Google Pay). Наразі з Android Pay працюють ПриватБанк, Ощадбанк, Укрсиббанк, ПУМБ, і список буде поповнюватися, запевняють у прес-службі Google. Кількість користувачів Google не називають. Саму систему підтримують вже сотні компаній по країні, в тому числі мережа "Сільпо", делікатес-маркети Le Silpo, гіпермаркети Fozzy, мережа магазинів "Фора", мережа магазинів зв'язку ringoo, фармацевтичні супермаркети "Біла Ромашка", київський метрополітен, мережа закладів швидкого харчування McDonald's, мережі автозаправних комплексів WOG і OKKO.

На думку американської фінансової компанії Rambus, токенізація (тобто шифрування платіжної інформації, яке, зокрема, застосовується під час ТАС-платежів) та мобільні гаманці стануть головним трендом майбутнього року. І тут Україна не стоїть осторонь: "В Україні за останні місяці ми спостерігаємо зростання NFC-оплат на 100% щомісяця. І ми бачимо значний потенціал розвитку цього напрямку. Світова статистика і експертні прогнози свідчу про те саме. За останній рік кількість транзакцій з платформою токенізації Mastercard, на основі якої працюють NFC-гаманці в десятках країн, включаючи Україну, зросла в світі більш ніж у сто разів", - говорить Віра Платонова.

Цифрові гаманці і онлайн-оплата

Також у Mastercard відзначають популярність в Україні власної платформи цифрових гаманців Masterpass. У компанії говорять, що наша країна входить до топ-три в Європі за кількістю транзакцій, наразі вона інтегрована в онлайн-магазини понад 2 тис. торгових точок і онлайн-сервісів.

Про позитивну динаміку в сегменті онлайн-платежів і переказів говорять і в Portmone. "За нашими оцінками, ринок платежів і переказів продовжує зростати. Зараз Portmone досяг рівня близько 5 млн транзакцій на місяць. Найбільшими темпами зростають відносно нові категорії: оплата послуг страхових компаній, купівлі електронних квитків, покупки в інтернет-магазинах", - говорить Сергій Хрульов, CMO компанії. За його словами, інші сегменти сервісу теж зростають - немає жодної категорії, яка б падала. У числі найбільш популярних – поповнення мобільного телефону, переказ грошей з картки на картку, сплата за комунальні послуги, сплата за телефон/інтернет/телебачення. І основний драйвер – це зростання клієнтської бази.

Ніна Глущенко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...