banner banner banner banner

Безлад у законі: Як розслідують тортури і жорстоке поводження з боку поліцейських

Органи прокуратури за останні 8 років розслідували понад 120 випадків смерті, яка настала від тортур і насильства в поліцейських відділеннях, слідчих ізоляторах і в'язницях. Однак, за словами експертів, у дійсності такі інциденти відбуваються значно частіше, ніж зрештою потрапляють до офіційної звітності. Окрім того, з понад 12 тис. кримінальних проваджень, порушених із 2012 року за жорстоке поводження з боку співробітників правоохоронних органів, лише 2% було передано до суду з обвинувальним актом, з яких лише одиниці до кінця проходять процедуру судових розглядів. Утім, правозахисники зауважують, що масштаби "ментівського свавілля" з часом знижуються: цьому сприяє контроль міжнародних організацій та ризики опинитися за ґратами навіть для "недоторканих" чиновників

Безлад у законі: Як розслідують тортури і жорстоке поводження з боку поліцейських
112.ua

Ксенія Цивірко

Журналіст

Органи прокуратури за останні 8 років розслідували понад 120 випадків смерті, яка настала від тортур і насильства в поліцейських відділеннях, слідчих ізоляторах і в'язницях. Однак, за словами експертів, у дійсності такі інциденти відбуваються значно частіше, ніж зрештою потрапляють до офіційної звітності. Окрім того, з понад 12 тис. кримінальних проваджень, порушених із 2012 року за жорстоке поводження з боку співробітників правоохоронних органів, лише 2% було передано до суду з обвинувальним актом, з яких лише одиниці до кінця проходять процедуру судових розглядів. Утім, правозахисники зауважують, що масштаби "ментівського свавілля" з часом знижуються: цьому сприяє контроль міжнародних організацій та ризики опинитися за ґратами навіть для "недоторканих" чиновників

Впродовж останнього місяця у столичному Голосіївському районному суді розглядали цілі дві гучні справи про перевищення службових повноважень та катування з боку правоохоронців. У першому випадку йдеться про інцидент у Кагарлицькому відділенні поліції (Київська обл.), де двох співробітників підозрюють у побитті чоловіка та зґвалтуванні жінки, які проходили у справі про крадіжку продуктів у сільському магазинчику.

 

Другий розгляд ведеться щодо сімох поліцейських із Павлограда (Дніпропетровська обл), яких звинувачують у катуванні, наркоторгівлі та фальсифікації кримінальних проваджень для створення видимості ефективної роботи.

Арсен Аваков відреагував на події дуже швидко: обидва відділення поліції розформували, співробітників відправили на переатестацію, а сам глава відомства пообіцяв обладнати всі підрозділи поліції системою відеоконтролю Custody Records і підвищити ефективність інспекторів з особовому складу. Втім, чимало аналогічних інцидентів не змогли досягти такого розголосу в суспільстві, щоб зібрати багатолюдний натовп протестувальників перед будівлею Адміністрації президента чи Верховної Ради, хоча обставини цих справ могли би послужити основою для якого-небудь гостросюжетного трилера.

Наприклад, вересневої ночі минулого року двоє співробітників Ужгородського відділу поліції влаштували страшні тортури, намагаючись вибити з місцевих жителів визнання у крадіжках. Правоохоронці скрутили чоловікам руки за спину та, обмотавши тканиною, одягли наручники; між ногами і руками просунули палицю і, підвісивши її між столами, немов тушу на жердці, почали проводити процедуру "дізнання" гумовими кийками. У страху перед побиттям один із громадян вистрибнув з вікна на четвертому поверсі: йому припали більш за смаком травми середньої тяжкості, отримані від падіння на тротуар, ніж від рук поліцейських.

Схожий епізод стався у Сватівському відділенні поліції (Луганська область) восени 2018 року. Намагаючись домогтися визнання в крадіжці, двоє поліцейських чоловіка повалили на підлогу і вклали в його руку ніж для отримання відбитків пальців: ним нібито була вбита вагітна жінка. Але шантажу у вигляді загрози притягнення до відповідальності за умисне вбивство з обтяжливими обставинами було недостатньо. Жертву поліцейської "зразково-показової роботи" били по голові, надівши на неї металевий шолом: в результаті чоловік дістав черепно-мозкову травму та струс головного мозку.

Жорстоке поводження і катування зі смертельними наслідками у період з 2012 по 2019 рр. з боку співробітників

Всього розслідувалося кримінальних проваджень

Порушено нових кримінальних проваджень

МВС (Національна поліція, Національна гвардія України)

60

25

СБУ

0

1

Державна пенітенціарна служба

64

57

Такі жорстокі історії, схожі на спогади в'язнів НКВС, для місцевих жителів на довгий час залишаються їжею для пліток і дитячих страшилок. Однак у самих поліцейських дільницях така практика слідчо-оперативної роботи часто стає злободенною: тільки за останні 2 місяці СБУ "накрила" близько 40 співробітників правоохоронних органів з низки райвідділів у Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Найчастіше для статистичної демонстрації оперативності та ефективності своєї роботи поліцейські "вішають" дрібні злочини на місцевих наркоманів, бомжів та колишніх зеків, яких шантажують або підкуповують грошима і психоактивними речовинами. Однак історія знає випадки, коли правоохоронці вирішили не обтяжувати себе навіть пошуком цапів-відбувайлів, обмежившись створенням ілюзії своєї нелегкої служби: за матеріалами слідства вони "складали" заяви потерпілих, свідків, фальсифікували протоколи слідчих дій, повідомлення про підозру та скеровували вигадані справи в суд.

"Коли ініціювали реформу МВС, планували набрати на службу в правоохоронні органи молодих та ініціативних хлопців, націлених на правду і справедливість. Але в результаті, якщо раніше в системі правоохоронних органів було 60% професіоналів, у яких був значний досвід слідчої та оперативно-розшукової роботи, які знали, як правильно й ефективно збирати докази за допомогою різноманітних експертиз і надавати їх у суді, то тепер професіоналів залишилося від сили 15-20%, яким не вистачає розуму збирати докази законними діями і які роблять це силою, вибиваючи зізнання.

Водночас Україна залежить від фінансування західних партнерів, яким влада пообіцяла під час реформи підвищити ефективність поліції мало не вдесятеро: їм теж надають для звітності "потьомкінські села" зі статистики рівня злочинності та розкриття кримінальних справ", - пояснює правозахисник Едуард Багіров.

Новини за темою

Так, за даними Нацполіції, з 2013 року кількість порушених кримінальних проваджень і затримання підозрюваних знизилися майже на 30%. Однак, за словами експертів, такі показники свідчать не про результати успішної боротьби зі злочинністю: після отриманих заяв від громадян поліцейські просто не відкривають кримінальні провадження (у рамках досудового слідства), а також намагаються не реєструвати факт затримання підозрюваного до тих пір, поки не вдасться домогтися від нього "залізного" зізнання у скоєнні злочину. 

Арештантська благодійність

Втім, тортури і жорстоке поводження можна зустріти не тільки в службових кабінетах середньостатистичного райвідділення поліції, де громадян намагаються перевести зі статусу затриманої особи до лав підозрюваних. Порушення прав людини спостерігаються і далі по всьому ланцюжку судового розгляду, коли "підозрюваний" стає спершу "обвинуваченим", а потім "засудженим", і потрапляє в заклади пенітенціарної системи. Починається все зі слідчого ізолятора: "помічники адміністрації" з порога вимагають від новоприбулих гроші за "спокійне життя" - для підтримки загального порядку серед арештантів.

Правозахисні організації отримують масу повідомлень про те, які методи використовують для одержання таких "благодійних" внесків: в окремій кімнаті зв'язують і б'ють кілька днів поспіль, часто по п'ятах; змушують голими на морозі виконувати фізичні вправи; засовують голки під нігті, руки і ноги забивають цвяхи; практикують насильство підручними предметами. Окрім фізичного насильства, "тиснуть" і на психіку. У травні цього двоє підсудних Кропивницького СІЗО звернулися до омбудсмена: за їхніми словами, сам в. о. начальника СІЗО погрожував заразити їх СНІДом та туберкульозом, демонструючи шприц із білою рідиною.

За "безпечне" перебування в СІЗО та установах виконання покарань із "новачків" вимагають від 30 до 80 тис. грн: їх у результаті надсилають родичі на зазначені реквізити банківських карток. Один із керівників Одеського СІЗО кілька років тому, за даними СБУ, зміг таким чином зібрати тільки на одну картку 2,3 млн "сервісного збору" за рік.

"Повинен сказати, що в цілому в пенітенціарній системі "свавілля" відбувається не так вже й часто. В'язні та охоронці постійно живуть разом, а для самих засуджених колонія стає новим будинком. Якщо хтось серйозно порушить "поняття", то ув'язнені знайдуть спосіб помститися. Що стосується співробітників адміністрації, то вони в обмін на матеріальні блага дозволяють в'язням мати деякі привілеї. Так у камеру потрапляють, наприклад, мобільні телефони та наркотики", - повідомляє правозахисник Олександр Букалов.

Так, за даними Нацполіції, близько половини випадків телефонного шахрайства відбувається саме з місць позбавлення волі, де зеки користуються всіма хитрощами соціальної інженерії: представляються співробітниками служби безпеки банку і просять назвати пін-код банківської картки; користуються схемою "ваш родич потрапив у відділення поліції" для одержання "викупу". Окрім того, в Єдиному реєстрі судових рішень зафіксовано десятки випадків, коли "невстановлені особи" під загрозою фізичної розправи примушували арештантів грати в карти на гроші, а потім забирали з виграшу свою частку.

За словами правозахисників, поскаржитися на неправомірну поведінку співробітників пенітенціарної служби набагато важче, ніж на дії поліцейських. По-перше, побиттями часто займаються не самі охоронці, а "наближені до адміністрації" ув'язнені; по-друге, скарги, написані ув'язненими в колонії, часто не реєструються і не доходять до начальства. Натомість родичі потерпілих в інструментах впливу не обмежені і можуть звертатися із заявами до омбудсмена, просити прокуратуру провести перевірку і до ДБР.

"За майже 30 років моєї роботи в питаннях дотримання прав людини та недопущення насильства в установах пенітенціарної системи є значні позитивні зрушення. Увага громадськості, спеціальних комісій, журналістів зробила свою справу. Особливо зміни стали помітні в 2012-2014 роках: помінялася влада, Тимошенко і Луценка посадили до в'язниці. Чиновники раптом усвідомили, що і самі в будь-який момент можуть опинитися за ґратами, тому до теми пенітенціарної служби почали ставитися більш уважно, поставивши на порядок денний процес її реформування. Почала змінюватися ментальність", - вважає Едуард Багіров.

Рука руку миє

Частина моторошних історій про перевищення повноважень правоохоронців спливає назовні в газетних публікаціях, повідомленнях СБУ, ДБР та Внутрішнього департаменту безпеки Нацполіції. Однак, за словами експертів, розслідуванням справжніх причин та обставин злочинів з почуття професійної солідарності майже ніхто серйозно не займається і за будь-яких можливостей намагаються їх приховати. В офіційну статистику потрапляє лише близько 10% інцидентів "ментовського свавілля", які сталися в реальності. Окрім того, вона дуже опосередковано дозволяє судити про практику застосування тортур та жорстокого поводження, в тому числі зі смертельними наслідками. 

"По-перше, стаття 127 Кримінального кодексу України (катування) не встановлює спеціальний суб'єкт права – співробітника правоохоронних органів. Тому найчастіше випадки застосування тортур з боку служителів правопорядку потрапляють у статистику за статтею 365 ККУ – "Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу", з якої можна виділити конкретний вид незаконної дії (катування, примус до давання свідчень). Що стосується інцидентів зі смертельними наслідками, то статистика не враховує кількість померлих ув'язнених поза системою пенітенціарних установ – наприклад, у палаті міської лікарні. Ті випадки, які потрапили до статистики ГПУ за 127-ю та 373-ю статтями (тортури і примус до давання свідчень), досягли такого розголошення в суспільстві, що приховати їх було вже не можна", - вважає директор "Харківської правозахисної групи" Євген Захаров.

Перебіг розслідування кримінальних проваджень за фактом жорстокого поводження, тортур і насильства

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Всього розслідувалося проваджень

439

3730

2053

1766

1656

1578

1109

290

В тому числі

Зі смертельними наслідками

8

39

28

15

6

9

14

7

Ст. 127 ККУ
(застосування тортур)

11

57

15

29

33

39

27

6

Ст. 365 ККУ
(перевищення посадових повноважень)

328

3223

1856

1666

1548

1501

1047

276

Ст. 373 ККУ (примус до давання свідчень)

24

106

16

16

19

11

4

0

Кількість переданих обвинувальних актів до суду

2

62

37

37

47

44

37

9

Кількість закритих кримінальних проваджень

265

3290

1493

1493

1303

1186

787

190

Якщо поліцейські не зацікавлені в пошуку та покаранні справжніх злочинців, кримінальні провадження щодо своїх "колег" і "товаришів по зброї" спускають "на гальмах": прокурори і слідчі дуже добре розбираються в процесуальних тонкощах, які дозволили це зробити "законним" шляхом. Так, заяви про скоєння злочинів не вносять протягом доби до ЄРДР, як це треба згідно зі ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України, а направляють на розгляд у порядку ЗУ "Про звернення громадян". Найчастіше кримінальне провадження у порядку досудового розслідування починають тільки тоді, коли потерпілий звертається до суду зі скаргою на бездіяльність органів слідства.

Розпочате за наказом слідчого судді провадження "стартує" зі значними затримками, внаслідок чого втрачається основна частина доказів – медична експертиза тілесних ушкоджень. Кількість переданих до суду обвинувальних актів становить всього близько 2% від кількості зафіксованих у ЄРДР фактів вчинення злочинів. І тільки в рідкісних випадках обвинувачений співробітник правоохоронних органів отримує в суді вирок: слідство затягується як на досудовому, так і на судовому етапі, доходячи аж до закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Інший бік медалі

Інциденти, які ганьблять звання поліцейського, керівництво МВС пояснює просто: мовляв, у сім'ї, як кажуть, не без виродка, і серед майже 300 тис. працівників штатного складу завжди знайдуться люди з низькими моральними якостями.

Дно професіоналізму, який показують поліцейські під час практики "вибивання зізнання" у злочинах, можна пояснити простим браком часу. Так, щорічно на одного слідчого у великому місті припадає приблизно 300 кримінальних проваджень, причому більшість свого робочого часу йому доводиться проводити в судових і прокурорських коридорах, щоб узгодити і зафіксувати всі процесуальні норми.

При цьому на початку червня (після резонансу довкола Кагарлицького і Павлоградського відділень поліції) в прес-службі міністерства відзвітували про "виховну роботу" все тією ж "зразково-показовою" статистикою: "Працівники підрозділів внутрішньої безпеки за півтора року провели понад 4600 цільових заходів і перевірок, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 2724 працівники, з яких 178 – звільнено, […]органи досудового розслідування почали 94 кримінальні провадження щодо працівників поліції за фактом порушення конституційних прав громадян, зокрема встановлено чотири факти тортур, повідомлено про підозру 40 правоохоронцям".

Новини за темою


Незважаючи на те, що реальне покарання серед них понесуть лише одиниці, як це було показано вище, Арсен Аваков запропонував застосувати ще один дуже важливий захід - впровадити у всіх поліцейських підрозділах систему відеофіксації слідчих дій Custody Records. Причому цей крок, про який міністр МВС повідомив 5 червня під час свого звіту у Верховній Раді, дозволить захистити права не тільки в'язнів, але і самих поліцейських: адвокати підтверджують, що ті громадяни, у яких з'являються проблеми із законом, намагаються всіляким шляхом скоротити собі термін або домогтися привілеїв, безпідставно звинувачуючи співробітників правоохоронних органів у перевищенні повноважень. 

Custody Records почала впроваджуватися в 2017 році і на цей момент працює в чотирьох ізоляторах тимчасового тримання: у Сарнах, Кропивницькому, Херсоні та Дніпрі. "Було таке, що прийшла скарга затриманого на те, що його побили під час допиту. Почалися перевірка і, звичайно, аналіз із камер відеоспостереження. На відео чітко видно: поліцейські працювали за столом, затриманий сидів навпроти. І раптом затриманий підстрибнув і напав на поліцейського. Їм довелося застосувати фізичну силу, але не били, застосували кайданки. Питання було знято", - передає прес-служба МВС слова начальника Управління дотримання прав людини НПУ Руслана Горяченка.

До ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) громадянин потрапляє відразу ж після допиту в службовому кабінеті з відділення поліції або із СІЗО, звідки його доправляють для проведення слідчих дій. Інспектор з прав людини зустрічає підозрюваного (чи обвинуваченого) в ІТТ і проводить з ним відеоінтерв'ю, з'ясовуючи і інформацію про стан здоров'я, наявність скарг і тілесних ушкоджень, про які згодом повідомляє до ДБР і Департаменту внутрішніх розслідувань НПУ. При цьому траплялися випадки, щоб уникнути "зайвих проблем", співробітники ІТТ відмовлялися приймати побитих людей: про таких двох ув'язнених із Кропивницького СІЗО в травні заявила уповноважений із прав людини Людмила Денісова.

Тепер же, за планами керівництва МВС, відбуватиметься фіксація всього ланцюжка взаємодії правоохоронців зі "звичайними" громадянами.
"Головне завдання системи - забезпечення прав і свобод кожної людини, яку було запрошено або доправлено до поліції. Механізм онлайн-реєстрації затриманих дозволить, починаючи з моменту фактичного затримання, подання скарги, контролювати дії посадових осіб у режимі 24/7", - передає прес-служба МВС слова очільника відомства.

Ксенія Цивірко

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>