Без штанів, але в капелюсі: Навіщо Україні розвивати фінтех

В Україні 52% населення перебуває поза банківською системою. При цьому для впливу на цю ситуацію у країні є практично все: і фахівці в IT і банківській сферах, і добра освіта, і велика розповсюдженість смартфонів, і досить непогане загалом законодавство у фінансовій галузі, яке останнім часом стало ще більш ліберальним. Чому ми досі залишаємося шевцями без чобіт, коли в країні з'явиться сильна фінтех-галузь, і навіщо вона потрібна тим, хто все ще перебуває поза межами банківської системи, 112.ua з'ясовував у експертів на презентації карти фінтех-стартапів України, підготовленої фондом USAID та технопарком UNIT City

Без штанів, але в капелюсі: Навіщо Україні розвивати фінтех

Ніна Глущенко

Журналістка

В Україні 52% населення перебуває поза банківською системою. При цьому для впливу на цю ситуацію у країні є практично все: і фахівці в IT і банківській сферах, і добра освіта, і велика розповсюдженість смартфонів, і досить непогане загалом законодавство у фінансовій галузі, яке останнім часом стало ще більш ліберальним. Чому ми досі залишаємося шевцями без чобіт, коли в країні з'явиться сильна фінтех-галузь, і навіщо вона потрібна тим, хто все ще перебуває поза межами банківської системи, 112.ua з'ясовував у експертів на презентації карти фінтех-стартапів України, підготовленої фондом USAID та технопарком UNIT City

Між Заходом і Сходом

Судячи з ситуації у фінансовій галузі, Україна десь між державами-аутсайдерами і державами, що розвиваються. З одного боку, в країні стрімко зростає кількість безготівкових транзакцій і точок, де приймають таку оплату. Банки та банкомати є у всіх великих містах, у середніх і в деяких випадках навіть невеликих населених пунктах. Спостерігається дефіцит платіжних терміналів у точках продажу, але регулятор має намір з цим боротися в рамках курсу на cashless-економіку.

Новини за темою

З іншого боку, хоча українські банки, на відміну від європейських, більш доброзичливі до клієнтів щодо обслуговування, вартості послуг, а іноді й продуктового портфоліо, вони не закривають низку критичних потреб і доступні (навіть фізично) далеко не для всіх. Більш того, ці потреби не закривають чи закривають тільки частково й інші компанії, які мають доступ до кінцевих користувачів. Це, наприклад, телеком, логістика, рітейл, технологічні компанії. Якраз у них є хороший шанс зайняти цю нішу. Крім них, це також можуть зробити фінтех-компанії.

Україна, безумовно, не єдина країна в світі, де поза банківською системою понад половина населення. Щоб змінити ситуацію, варто звернути увагу на інші країни, де з цією проблемою успішно справляються. Як найбільш удалі приклади часто наводять Китай та Індію, де всього за кілька років завдяки розвитку технологій доступ до фінансових послуг з'явився у мільярда людей. Кенія пройшла шлях від 20% населення, що мають банківський рахунок, до 80% завдяки переважно мобільним гаманцям.

Український фінтех

В Україні налічується близько 80-100 фінтех-компаній. Не всі з них публічні, деякі займаються проектами в сфері блокчейна і криптовалют, а цей напрямок ще не має державного регулювання. Основна частина – це платежі (31,6%), розвинена сфера кредитування (14%), але також досить великий відсоток компаній інвестує в технології та інфраструктуру (19,3%).

60% фінтех-стартапів з'явилися в країні після 2015 року. На думку Ростислава Дюка, керівника напряму електронних фінансових послуг (проект USAID "Трансформація фінансового сектору"), цьому сприяло чотири фактори. По-перше, це людський капітал. В Україні фінансовий сектор – це фактично банківський, а за час кризи банківський сектор в країні сильно зменшився, відбулося скорочення фахівців, які згодом створили власний бізнес. 70% засновників фінтех-стартапів – це вихідці з банківської сфери, 23% – з бізнесу і 7% – з IT, хоча у світі якраз останні часто створюють фінтех-стартапи. Крім вихідців з банківської сфери, в країні багато розумних розробників і фахівців з інженерною освітою. За цим параметром Україна може дати фору багатьом.

Новини за темою

Другий фактор – це розвиток у країні малого та середнього бізнесу. У нього є свої потреби, які не вирішують банки. Третій – глобалізація і діджіталізація фінансової сфери. Це глобальний тренд, від якого Україна не стоїть осторонь. І, нарешті, четвертий фактор – це лібералізація законодавства, яка відбувається останнім часом. Нацбанк прибирає зайві обмеження. Найближчим часом в країні має запрацювати сервіс MobileID, який дозволить проводити ідентифікацію користувачів віддалено.

Специфіка і перевага української фінтех-галузі в тому, що через труднощі з залученням інвестицій майже половина проектів (45%) живе на власні гроші.

Капіталізацію галузі експерти оцінюють у 100 млн доларів. Потенціал зростання на найближчий рік – у чотири рази, якщо ситуація розвиватиметься в такому ж ключі, і навіть більше, якщо українські фінтех-стартапи, орієнтовані на місцевий ринок, зможуть масштабуватися і вийти на ринки інших країн. "Це напівмільярдний бізнес, і тут є куди рости. Але в економіках завтрашнього дня немає лінійності. Може з'явитися якась компанія, яка буде капіталізована в мільярд. Зараз капіталізація Uber – 40 млрд доларів, і це компанія, яка не має прибутку. А українські фінтех-стартапи прибуткові. Їм потрібно навчитися масштабуватися. У нас внутрішній ринок – 40 млн користувачів", - каже Ростислав Дюк.

Саме час відповісти на питання: навіщо в принципі Україні розвивати фінтех? В першу чергу, щоб зробити фінансові послуги доступними для тієї частини населення країни, яка зараз позбавлена цього доступу. "Є дослідження, які показують, що збільшення доступу населення до фінансів на 1% призводить до зростання ВВП на 3%. Якщо темп розвитку фінтех-галузі збережеться, буде розвиток регуляторного поля та інвестицій, то цілком реально, що в перспективі 3-5 років ми досягнемо світового показника – 25% користувачів поза банківською системою. Це хороша цифра. Адже завжди є люди, які кажуть: "Ми не хочемо цим користуватися". Вони анархісти. Їм це не потрібно", - прогнозує Ростислав Дюк.

Новини за темою

Другий момент – це зручність і доступність послуг. Традиційні банки виконують багато функцій, і на них йде велике навантаження з боку держави – банки повинні відповідати певним вимогам, виконувати нормативи. Для установи, якій люди довіряють свої гроші, консервативність і стабільність, вдумливе ставлення до змін – це добре. Однак світ змінився, став швидким і мінливим, а технології надали багато нових можливостей. І для багатьох завдань, пов'язаних з фінансами, банківська традиційність не потрібна, більше того – вона заважає. Щоб просто дати змогу людині здійснити переказ грошей або сплатити яку-небудь просту послугу (купити фільм або книгу в інтернеті) необов'язково бути банком. Важливо надавати потрібну послугу легко і зручно. А користувачеві і поготів має бути досить одного мобільного пристрою з доступом в інтернет. Саме тому в Азії так зростає популярність фінансових сервісів, що чудово працюють у смартфонах, а в Африці – геть у телефонах. Відділення, банкомати, сайти і великі служби підтримки не потрібні для найпростіших і найактуальніших завдань. Але банки не звикли так працювати, у них немає експертизи в технологічних продуктах, тому їм потрібні партнери. Стартапи мислять по-іншому, приносять нові моделі. Старі банки оцифровують що є.

Суть фінтех-стартапів полягає в тому, щоб фокусуватися на чомусь одному і робити це краще за всіх, в той час як банки повинні бути гарними в багатьох речах. За великим рахунком, фінтех-стартапи не становлять конкуренції банкам – вони можуть стати партнерами, від синергії виграють всі учасники (ми вже писали про те, як буде розвиватися фінансовий сектор, на думку візіонера финтеха Кріса Скіннера).

Новини за темою

Зараз у фінансового сектора в Україні є низка проблем: починаючи від нерозуміння, навіщо людям потрібен інтернет-банкінг, закінчуючи проблемами з інфраструктурою і нерозумінням, як людина зможе захистити свої права, користуючись фінансовими послугами в інтернеті.

Світовий досвід показує, що для віддалених куточків країни, де є проблеми з доступом до інтернету, рішенням може стати агентський банкінг. "Бразилія була першою країною, яка почала користуватися послугами агентів, третіх осіб. Це зробило фінансові послуги доступними для людей. Інший приклад – Індія, де населення також може отримати доступ до фінансових послуг через агентів. В Україні, на мій погляд, цю функцію могла б взяти на себе пошта", - пояснює Джон Оуенс. Таку ж ідею озвучує і Ростислав Дюк – потенційно роль агентів можуть виконувати логісти і всі, у кого "остання миля".

Що стосується інфраструктури для прийому платежів, то замість використання такого дорогого рішення, як платіжні термінали, Україна могла б запозичити досвід деяких країн (Китаю, зокрема) з QR-кодами, за якими малий і середній бізнес брав би платежі.

Крім простоти, зручності та заточеності під певні завдання, у стартапів є ще одна перевага: у них інший порядок витрат. Відповідно вартість їхніх послуг може бути значно нижчою, що важливо для чутливої до ціни аудиторії. "Подивіться на PayPal, він дає можливість людям переводити гроші з невеликою комісією, замість того щоб використовувати старий і дорогий WesternUnion", - говорить Джон Оуенс, старший радник з питань електронних фінансових послуг, проект "Трансформація фінансового сектору" USAID.

Фактор ціни відіграє не останню роль і для малого і середнього бізнесу. Часто якщо він хоче залишатися в правовому полі, він все одно не може собі дозволити юриста, бухгалтера, бек-офіс. Ростислав Дюк наводить приклад американського сервісу Square. Він надає своїм клієнтам пристрій для прийняття карткових платежів, який підключається до смартфону, а також додаток, який бере на себе бухгалтерію, податковий облік тощо. Фактично цього сервісу достатньо для роботи невеликого магазину. Йому потрібно платити невелику комісію з обороту, але немає потреби витрачатися на бухгалтера. Бачачи обороти бізнесу, подібний сервіс може надавати кредити, причому дешевше, ніж банк.

Інший приклад – це чат-боти, які можуть допомогти в оплаті послуг або грошових переказах. В Україні популярні месенджери; ті, що використовуються в нашій країні, мають підтримку чат-ботів. Як розповів 112.ua Джон Овенс з посиланням на колег у Facebook, Україна хоч і не є споживачем цієї послуги, але багато розробники чат-ботів – вихідці з нашої країни.

У країнах Африки та Азії, де немає розвиненої банківської інфраструктури, але є проблема з безпекою зберігання готівки, вже кілька років як набирають популярність мобільні гаманці. У цих місцях мале поширення смартфонів, але мобільні гаманці працюють і на звичайних пристроях. Їх можна поповнювати в спеціальних точках продажу, через агентів або ж через операторів. З їх допомогою можна переводити кошти, оплачувати покупки і послуги. Найпопулярніший у цих регіонах мобільний гаманець на цей момент – M-Pesa – належить Vodafone.

У Латинській Америці не дуже поширена сплата за покупки в інтернеті картою. Але e-commerce розвивається завдяки тому, що населення може замовляти товар та оплачувати його через кіоски самообслуговування або агентів.

Наприкінці січня 2018 року уряд України прийняв "Цифрову адженду – 2020" – документ, який описує безліч векторів технологічного розвитку країни. Цифрова економіка стоїть на чолі всіх майбутніх трансформацій. Незважаючи на те, що до 2020 року залишилося менше двох років, співрозмовники редакції позитивно оцінюють наші перспективи цифрової трансформації, бо, на відміну від країн, які раніше почали впроваджувати технології в усі сфери діяльності держави, Україна вже бачить чужий досвід і може зробити великий стрибок вперед.

Ніна Глущенко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...