banner banner banner banner

Без "подвійних комісій" і "зобов'язалівки". Як українці змінюватимуть зарплатні банки

Без "подвійних комісій" і "зобов'язалівки". Як українці змінюватимуть зарплатні банки
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

У більшості шукачів немає вибору при працевлаштуванні: вони підписують договори з тими банками, з якими у їхніх компаній підписані "зарплатні проекти". Звичайно, така "обов'язковість" багатьом незручна.

Хтось незадоволений якістю обслуговування, відсутністю кешбеку чи некомпетентністю менеджерів, хтось хоче отримувати зарплату в тому банку, де розраховує на вигідний кредит. У деяких банків є комісія за зняття в "чужих" терміналах або вони розташовані занадто далеко. Ну а хтось просто хоче користуватися картою, отриманою ще на попередньому місці роботи, і не готовий змінювати звичку.

У Нацбанку урочисто заявили, що тепер усе зміниться. Працівники зможуть самостійно вибирати банк для виплат завдяки новій постанові від 24 квітня 2020 року.

Чи справді стане тепер легше поміняти фінансову установу для нарахування зарплати і які є підводні камені в обіцянці регулятора?

"Зарплатні проекти" проти окремих рахунків

Переважно між банками та роботодавцями є домовленості про обслуговування певної кількості працівників. Чим більше співробітників компанія подає в банк, тим більшу знижку їй зроблять на обслуговування, тим вищий шанс отримувати вигідні кредити. Тобто роботодавцю здебільшого вигідне "зарплатне рабство".

Крім того, переказ на інші карти - це додаткові адміністративні витрати для роботодавця. Якщо в межах "зарплатного проекту" перекази зазвичай відбуваються без комісії, то для зарахувань на окремі рахунки її потрібно сплачувати.

Одна транзакція - це в середньому 10-15 грн, а їх зазвичай на місяць дві: аванс і сама зарплата. Крім того, потрібно окремо підтверджувати сплату податків за працівника, перш ніж перераховувати йому гроші, розповідає адвокат Ростислав Кравець.

Щоб піти назустріч співробітнику, який хоче обслуговуватися іншим банком, бухгалтер повинен сформувати окремий платіж. Якщо, приміром, близько 200 штатних працівників отримують зарплати на картки банків, з яким у компанії підписано договір, то з 20 позаштатними співробітниками з рахунками в інших банках доводиться возитися, вручну формувати платіжні документи, перевіряти реквізити і те, чи прийшов переказ. Бухгалтерам важко вести окремі рахунки співробітників, особливо якщо це велика компанія. Тепер ця процедура спрощується.

Умови обслуговування для людини, яка користується карткою поза зарплатним проектом, також можуть бути набагато гірші. Виникають "подвійні комісії". Незважаючи на те, що відправник коштів уже сплатив своєму банку послугу, за отримання грошей в іншому банку також іноді стягують додаткові плати.

Новини за темою

Переважно у великих платіжних системах такої проблеми немає і комісії розподіляють між банками-учасниками, але Нацбанк ніяк не врегулює свою систему платежів. Ще один неприємний для клієнта аспект - вимога банків щодо незнижувального залишку на рахунку в розмірі 6%.

"За великим рахунком, проблеми для клієнта взагалі не було б, якби не комісії. Людина не хоче втрачати гроші на транзакції. Потрібно вирішити, хто повинен компенсувати їх. Наприклад, покласти оплату на самі банки чи на роботодавця", - каже фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Обслуговування співробітника компанії, з якою підписано "зарплатний проект", в інших банках невигідне і самій фінустанові. Їй доведеться витрачатися на ідентифікацію клієнтів, контроль, розроблення програмного забезпечення, на розвиток і обслуговування банкоматних мереж, а банки-одержувачі при цьому не платять ні за що та отримують клієнтів та кошти. Вони хочуть, щоб хтось відшкодував їм ці витрати: або підприємство, або сам працівник.

Врешті витрати, швидше за все, ляжуть саме на останнього, кажуть у Європейській Бізнес Асоціації. Там прогнозують: якщо "зарплатне рабство" дійсно буде скасовано, то може бути впроваджено платне зняття готівки. В такому разі зникне головна мотивація працівника для отримання зарплати в іншому банку.

Враховуючи всі ці аспекти, Кущ вважає, що поточна ситуація не така вже погана.

"Спрощувати систему можна до нескінченності, але доходити до абсурду не треба. У "зарплатних проектах" теж є своя логіка. Якщо це великий завод, уявляєте, який квест у бухгалтерії підв'язувати у відомості карти декількох десятків банків? Я не бачу проблем зі здійсненням переказів: через хвилину гроші списуються на іншу картку. Хіба що це сповільнить процедуру на 2 години. Думаю, цей час можна почекати", - підкреслює аналітик.

З ним згоден і економічний експерт Олександр Охріменко.

"Це питання не надто важливе. Може, хтось колись і не хоче отримувати зарплат у банку компанії, але зазвичай це відбувається вкрай рідко. Тим паче що з корпоративної картки, на відміну від сторонньої, комісія не знімається. Найчастіше банки, з якими підписують одиничні угоди, йдуть назустріч компаніям і погоджуються прибрати комісію", - говорить він.

Втім, у жодній країні Європи немає таких "зарплатних проектів". Та й мотивацією працівника можуть бути більш суттєві проблеми, ніж списання комісії.

"Банки в рахунок сплати кредитів починають автоматично списувати із зарплатної картки гроші, а вам вони терміново були потрібні для чогось іншого. У нас бувають такі випадки у зв'язку з тим, що Міністерством юстиції та НБУ не врегульоване питання арешту рахунків. Здебільшого ситуацію вирішують не в інтересах працівника: йому кажуть, що це його проблема", - розповідає адвокат Кравець.

Бувають і ситуації, коли банк починає автоматично списувати заборгованість, яку його клієнт намагався оскаржити в суді та навмисно не сплачував.

Тому про боротьбу із "зарплатним рабством" заговорили ще в уряді Олексія Гончарука. Екс-міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявляв про впровадження системи, яка дасть змогу українцям вільно вибирати банки та не потребує від бухгалтерів зайвої роботи. Це повинно було стимулювати конкуренцію серед фінустанов.

Як будемо змінювати зарплатні картки

Нова постанова не вирішує всіх проблем, які мотивували роботодавців підписувати "зарплатні проекти", але покликана полегшити життя бухгалтерам. У ній ідеться про оптимізацію порядку переказу коштів. Окремі відомості на зарахування зарплат свавільним працівникам не потрібні.

Достатньо буде в загальній відомості вказати рахунок працівника за стандартом IBAN. На цей стандарт ми перейшли ще 13 січня, гармонізувавши таким чином український простір зі світовим. Таким чином, можна буде одразу вказувати той рахунок, який працівник самостійно відкрив у банку.

Постанова Нацбанку нічого суттєво не міняє. Стандарт IBAN було запущено вже давно, а Нацбанк розсилав фінансовим установам листи "Щодо удосконалення порядку виплати заробітної плати", у яких вимагав забезпечити виплати на вибрані рахунки. Крім того, Кабмін ще під кінець 2019 року зняв обмеження щодо переліку банків, через які українці можуть отримувати не тільки зарплати, а й соцвиплати.

Нова постанова набирає чинності лише з початку 2021 року, а не вже з травня, як планувалося спочатку. За цей час банки повинні доопрацювати технічні сторони операцій з перерахування виплат на IBAN. Тож пом'якшення умов співробітники чекатимуть довго.

Необхідно оформити нову картку, написати заяву, в якій вказати реквізити за стандартом IBAN. Зразок заяви вам має надати бухгалтер. Реквізити IBAN можна розрахувати за посиланням.

Також для формування реквізитів IBAN вам знадобиться код вашого нового банку. Всі коди є у відкритому доступі.

Щоб встигнути отримати зарплату на нову карту, варто подати дані за 15 календарних днів до дня виплати. 

Після підписання заяви керівника і бухгалтера у вашому трудовому договорі повинні прописати нові умови. Або ж треба додатково оформити угоду.

Новини за темою

В НБУ обіцяють, що затримань не буде, позаяк платежі для власників карток поза "зарплатним проектом" будуть проводити одночасно з основними виплатами. Насправді деякі затримання все-таки можуть бути, якщо система електронних платежів НБУ не буде працювати цілодобово.

Втім, якщо ви не хочете чекати 2021 року, спробувати змінити банк можна вже зараз. Є підприємства, які давним-давно перераховують оклад на необхідні рахунки і без усіляких постанов.

Людський фактор

"Мене дивує те, що в Нацбанку вирішили трактувати свою постанову саме таким чином. Працівник насправді і раніше мав право отримувати зарплату в тому банку, в якому забажає. Теоретично працівника ніхто не може примусити отримувати виплати, наприклад, в "Ощадбанку". Але, як показує практика, роботодавець не надто рахується з інтересами працівника. Або ось вам картка, або це ваші проблеми. Принаймні, працівник може вимагати виплати готівкою", - наголошує Ростислав Кравець.

Відповідно до статті 25 закону України "Про оплату праці" свободу працівника розпоряджатися заробітною платою обмежувати не можна. І в НБУ про це прекрасно знають, адже в листах, які повинні були замотивувати фінустанови змінити свою тактику, посилалися на цей закон. А згідно з ч. 4 ст. 24 закону України "Про оплату праці" заробітна плата за замовчуванням видається через касу і тільки за особистою письмовою згодою - через установи банків.

Нова постанова також безпосередньо для працівника нічого не змінює, вважає Кравець.

Після підписання постанови Дубілет наголосив на своїй сторінці в соцмережі: українцям буде набагато легше "вмовляти" бухгалтерів відправляти гроші на карти потрібного банку. І в цьому формулюванні про "вмовляння" закладено весь сенс змін нової постанови. Основна проблема "зарплатного рабства" - людський фактор.

Бухгалтерам великих компаній з тисячами працівників доведеться переносити номери рахунків з папера. Ніякої технології надання даних клієнта в електронному вигляді поки немає. Крім того, навіть після набрання чинності нової постанови бажання співробітника бухгалтер продовжить погоджувати з керівництвом.

Якщо роботодавець відмовиться йти назустріч співробітникові, міняти банк його ніхто не змусить. Бухгалтер може просто не вносити інформацію про IBAN-рахунок у відомість. Нові зміни ніяк не завадять роботодавцю і далі тиснути на працівників, які вирішили не послухатися керівництва.

У країнах з такою проблемою зазвичай є адміністративні покарання щодо роботодавців. У РФ за "зарплатну зобов'язалівку" впроваджено штрафи (для директора підприємства - 20 тис. рублів, для компанії - 50). В Україні жодних штрафів немає.

Механізмів для того, щоб мінімізувати "людський фактор", регулятор теж не надав. Експерти кажуть, що цьому міг би посприяти відкритий доступ для кожної людини через портал держпослуг до накопичувача з можливістю самому змінити собі рахунок та банк.

Як домогтися зміни зарплатної картки

Теоретично можна було б скерувати скаргу до НБУ. Але підрозділ Нацбанку щодо захисту прав споживачів просто відправляє людей у суди, пояснюючи це тим, що йдеться про цивільно-правові відносини. У самого НБУ немає жодних важелів тиску на компанії. Правил Нацбанку, зокрема економічних нормативів, часто не дотримуються самі фінустанови. Тож навряд чи конфліктні ситуації між керівництвом і співробітниками компаній буде мінімізовано завдяки новій постанові, як про це кажуть у Нацбанку.

Навряд чи спроба заощадити на комісії стане для громадян вагомим приводом для позову. А на карантині його розгляду і зовсім можна чекати місяцями. В уряді обговорювали ідею запуску "гарячої лінії", куди можна було б скаржитися на роботодавців з цією проблемою, але таку лінію так і не запустили. Втім, і це не надто б допомогло в цій ситуації.

Новини за темою

Навіть якщо уявити, що механізми тиску на компанії все ж були б уже сьогодні, чи стали б співробітники починати ці розгляди в умовах, коли людей відправляють у відпустки за власний рахунок? У компаніях вже складають "чорні списки" на вихід після карантину. Тут би зберегти своє робоче місце, а не думати про економію на переказах. Пропозиції від прем'єр-міністра Шмигаля латати дорогу за 6 тис. грн на місяць не надто привабливі.

Навіщо в такому разі владі знову акцентувати увагу громадян на рішеннях, які ніяк не вплинуть на рішення проблем, що їх турбують? Очевидно, справа у набутті чинності закону "про 5 тисяч", згідно з яким запроваджують тотальну перевірку, а платежі громадян може бути заморожено. Негативну повістку необхідно розбавити позитивним.

У цій ситуації залишається тільки намагатися спокійно пояснити роботодавцю свою позицію і розраховувати на розуміння. Ростислав Кравець розповідає, що адвокати намагаються переконувати роботодавців своїх клієнтів, посилаючись на якість їхньої роботи. Або по-доброму, або ніяк.

Ганна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>