Без екології, але з податком: Чи доцільно підвищувати плату за шкідливі викиди?

У проекті держбюджету на 2019 рік передбачено підвищення екологічного податку. Втім, чи допоможе це поліпшити ситуацію з екологією в Україні – велике питання. Надходження від екоподатку витрачаються непрозоро і неефективно, визнав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Плата з підприємств, що забруднюють довкілля, стягується з 2011 року, але при цьому більшість екологічних проблем досі залишаються невирішеними. В нинішніх реаліях доцільно не підвищувати екоподаток, а посилити контроль за використанням грошей, перерозподіливши їх на користь місцевих громад, які найбільше страждають унаслідок забруднення довкілля підприємствами, впевнені експерти

Без екології, але з податком: Чи доцільно підвищувати плату за шкідливі викиди?
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

У проекті держбюджету на 2019 рік передбачено підвищення екологічного податку. Втім, чи допоможе це поліпшити ситуацію з екологією в Україні – велике питання. Надходження від екоподатку витрачаються непрозоро і неефективно, визнав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. Плата з підприємств, що забруднюють довкілля, стягується з 2011 року, але при цьому більшість екологічних проблем досі залишаються невирішеними. В нинішніх реаліях доцільно не підвищувати екоподаток, а посилити контроль за використанням грошей, перерозподіливши їх на користь місцевих громад, які найбільше страждають унаслідок забруднення довкілля підприємствами, впевнені експерти

Екологічний податок з підприємств, що чинять негативний вплив на довкілля, в Україні стягується з 2011 року. Його зобов'язані сплачувати суб'єкти господарювання, які викидають в атмосферу забруднювальні речовини, скидають стічні води, розміщують відходи (крім підприємств, що розміщують відходи як вторинну сировину), утворюють радіоактивні відходи. Підприємства, які займаються радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, від сплати екоподатку звільнені.

45% зібраного податку спрямовується до місцевих бюджетів, а 55% йде в державний бюджет. Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак на прес-конференції розповів, що в нинішньому році загальна сума надходжень від збору податку становитиме близько 4 млрд грн. При цьому міністр зазначив, що використання коштів в Україні неефективне, і часто вони не спрямовуються на природоохоронні заходи. "На жаль, кошти поки що спрямовуються на інші цілі, але не на природоохоронні заходи. З двох мільярдів, які залишаються в загальному фонді бюджету – загалом, підкреслюю, не спеціальному, – вони йдуть до Міністерства фінансів, у загальну скарбницю, і вже уряд та парламент розподіляють їх на заходи, починаючи від безпеки, питань освіти, охорони здоров'я, в тому числі і довкілля", - заявив Семерак.

Міністр уточнив, що в нинішньому році з центрального бюджету на природоохоронні заходи було спрямовано лише 300 млн грн (з 4 млрд грн). Зокрема, 192 млрд грн було виділено на боротьбу зі шкідливим впливом вод. "Інші кошти були спрямовані на заходи, які дуже опосередковано відносяться до питань охорони навколишнього середовища", - наголосив Остап Семерак. 

Податок є, але проблеми він не вирішує

При цьому більшість системних екологічних проблем у країні залишаються невирішеними. 

Зокрема залишається катастрофічною ситуація з утилізацією побутових відходів. За даними об'єднання "Укрвторма", минулого року в Україні було перероблено та утилізовано лише 6,6% побутових відходів: з них 2,48% спалено і тільки 4,18% побутових відходів потрапили на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєспалювальні заводи. Решта, як і раніше, вивозиться на сміттєві полігони, багато з яких перебувають у катастрофічному стані. Для прикладу, єдиний полігон для сміття Києва, у селі Підгірці в Обухівському районі, функціонує вже понад 30 років і давно переповнений. На звалищі накопичилося близько 10 млн тонн побутових відходів: висота сміттєвого шару піднялася до 90 м, що дорівнює висоті 27-поверхового будинку. Небезпеку становить і озеро фільтрату (суміш отруйних рідин, які виділяє звалище, і дощової води). На сьогодні в озері накопичилося близько 1 млн тонн фільтрату.

Всього в Україні функціонує 5,5 тис. сміттєвих звалищ і полігонів загальною площею 8,5 тис. га. Щороку на них захоронюють близько 10 млн т сміття, в тому числі і небезпечних відходів, які потрапляють на полігони у зв'язку з відсутністю у багатьох населених пунктах системи роздільного збору сміття. Залишається невирішеною проблема з утилізацією відпрацьованих мастил, левова частка яких спалюється в печах, забруднюючи довкілля викидами в атмосферу тисяч тонн небезпечних речовин (окису азоту, сірчистого ангідриду, метану, формальдегіду, хлористого водню, окису вуглецю). За оцінками учасників ринку, в Україні на обігрів іде до 40% відпрацьованих мастил. В Європі спалювання відпрацьованих мастил заборонено.

У зв'язку з неефективними підходами до утилізації побутових відходів, щорічні втрати цінної сировини в Україні величезні. За даними "Укрвторма", як вторинна сировина в країні використовується лише 56% паперу. Вітчизняні потужності паперових і картонних комбінатів завантажені вітчизняною макулатурою тільки на 70%. Заповнювати дефіцит вони змушені за рахунок імпорту (минулого року було завезено 320 тис. т). Також в Україні повторно використовується тільки 28% пластику і 30% скла. Для порівняння, в європейських країнах, як-от Австрія, Бельгія, Нідерланди, показники повторного використання цінних ресурсів становлять: паперу – 95-98%, пластику – 86-85%, скла – 81-100%.

Що можна зробити?

Поліпшити ситуацію зі збором та утилізацією побутових відходів за рахунок екологічного податку могли би місцеві адміністрації і громади. Відзначимо, що якщо чіткого порядку цільових екологічних витрат грошей з центрального бюджету не існує, то для місцевих адміністрацій він чітко регламентується. "Перелік заходів, на які місцеві адміністрації можуть направляти "екологічні гроші", передбачений постановою Кабміну № 1147 від 17 вересня 1996 року "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів". Місцева адміністрація в рамках постанови на власний розсуд вирішує, куди направити гроші", - пояснив 112.ua голова Асоціації малих міст Павло Козирєв (екс-мер міста Українка Київської області).

Згідно з постановою, місцеві адміністрації можуть направляти "екологічні гроші" на заходи з раціонального використання і зберігання відходів виробництва та побутових відходів. Також кошти можуть спрямовуватися на охорону і раціональне використання водних ресурсів, охорону атмосфери, заходи щодо раціонального використання земель та мінеральних ресурсів, охорону та раціональне використання рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу, на ядерну та радіаційну безпеку. Кошти також можуть бути витрачені на науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, екологічну експертизу, організацію праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування.  

"В Українці за рахунок екологічних грошей ми зробили капітальний ремонт очисних споруд, каналізаційних колекторів. Реалізували програму із сортування сміття. Проводили озеленення, змогли впровадити системи поливу насаджень", - розповів Козирєв. 

Водночас далеко не всі українські міста використовують екологічні гроші так само ефективно, відзначають експерти. "Відомо про випадки нецільового використання коштів, що надійшли від збору екологічного податку. В 2014 році, наскільки мені відомо, КМДА за рахунок надходжень від екоподатку закуповувала вогнегасники, хоча, за логікою, ці кошти мали би витрачатися інакше", - сказав 112.ua голова громадської екологічної організації "Друге життя" Сергій Волков. Він додав, що на відміну від України в європейських країнах екоподаток використовується більш ефективно. Там дійсно впроваджуються технології, що знижують шкідливий вплив на довкілля.

Про те, що до місцевих бюджетів також є питання з приводу ефективності використання місцевих грошей, визнав і Остап Семерак. "Використання цих коштів органами місцевого самоврядування викликає дискусійні питання", - сказав він. Часто ці гроші просто лежать мертвим вантажем на рахунках місцевих бюджетів.

* * *

Таким чином, передбачене в проекті бюджету підвищення екологічного податку на 2019 рік викликає великі питання в експертів, оскільки навряд чи призведе до підвищення ефективності застосування грошей для збереження довкілля. Але при цьому це посилить податковий тиск на підприємства важкої промисловості, які є великими донорами держбюджету. Не секрет, що кон'юнктура на світових ринках зараз не на користь України і вітчизняні металурги переживають не найкращі часи. Учасники ринку нарікають, що додатковий податковий тиск лише погіршить конкурентоспроможність української продукції в світі.

"Не знаю, чи є сенс підвищувати плату за шкоду, заподіяну довкіллю, але очевидно, є сенс розподіляти її інакше, збільшивши надходження саме до бюджетів місцевих громад (на місцях), оскільки саме вони реально від цього страждають. Це було би більш справедливо", - каже Козирєв.

"Підвищувати розмір плати (екологічного податку) доцільно тільки за умови посилення контролю за розподілом коштів", - погоджується і Сергій Волков. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів