Без анбандлінгу та партнера: З якими позиціями Україна підходить до переговорів про продовження транзиту з "Газпромом"

"Нафтогаз" повідомив про підписання угоди з п'ятьма великими іноземними операторами газопроводів, які в рамках робочої групи будуть надавати консультаційні послуги в процесі створення незалежного оператора ГТС. При цьому раніше компанії-підписанти розглядалися як повноцінні партнери української ГТС, які могли отримати її в управління і, як варіант, частково у власність. Це було потрібно для того, щоб саме європейські компанії і європейські покупці російського газу вели переговори про нові умови роботи з "Газпромом" після закінчення строку дії транзитного контракту в 2019 році. Тепер можливість для реалізації такої опції відкладається мінімум до січня 2020 року. Таким чином, позиції України в переговорному процесі з "Газпромом" про продовження транзиту газу в українській ГТС могли би стати сильнішими, але залишаються такими, як і були, кажуть експерти. Успіх переговорів, за їхніми словами, буде багато в чому залежати від того, як далеко Росія зможе сягнути прогресу в будівництві "Північного потоку-2", а також від того, який політичний розклад складеться в Україні за підсумками двох виборчих процесів.

Без анбандлінгу та партнера: З якими позиціями Україна підходить до переговорів про продовження транзиту з "Газпромом"
Экономическая правда

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

"Нафтогаз" повідомив про підписання угоди з п'ятьма великими іноземними операторами газопроводів, які в рамках робочої групи будуть надавати консультаційні послуги в процесі створення незалежного оператора ГТС. При цьому раніше компанії-підписанти розглядалися як повноцінні партнери української ГТС, які могли отримати її в управління і, як варіант, частково у власність. Це було потрібно для того, щоб саме європейські компанії і європейські покупці російського газу вели переговори про нові умови роботи з "Газпромом" після закінчення строку дії транзитного контракту в 2019 році. Тепер можливість для реалізації такої опції відкладається мінімум до січня 2020 року. Таким чином, позиції України в переговорному процесі з "Газпромом" про продовження транзиту газу в українській ГТС могли би стати сильнішими, але залишаються такими, як і були, кажуть експерти. Успіх переговорів, за їхніми словами, буде багато в чому залежати від того, як далеко Росія зможе сягнути прогресу в будівництві "Північного потоку-2", а також від того, який політичний розклад складеться в Україні за підсумками двох виборчих процесів.

Прес-служба НАК "Нафтогаз України" повідомила, що на минулому тижні НАК, АТ "Укртрансгаз" (компанія-оператор ГТС у складі НАК) і "Магістральні газопроводи" (МДУ; компанія, яка повинна була отримати ГТС в результаті анбандлінгу, але не отримала) підписали угоду про створення спільної робочої групи з провідними європейськими операторами, "зацікавленими в процесі анбандлінгу та подальшому управлінні українською ГТС". "Мета співпраці – допомогти українській стороні у створенні незалежного оператора ГТС, у відповідності з європейським законодавством, після чого європейські партнери зможуть приєднається до управління ГТС", - йдеться в повідомленні прес-служби на сайті "Нафтогазу".

У прес-релізі наголошується, що на даному етапі профільні експерти європейських операторів будуть допомагати зі створенням незалежного українського оператора ГТС і з подачею заявки на сертифікацію в НКРЕКП і Секретаріат енергетичного співтовариства, також братимуть участь у розробці плану модернізації ГТС для забезпечення технічної надійності та ефективності. Європейські оператори будуть надавати консультаційну підтримку в ході спільних засідань правління і комітету з анбандлінгу наглядової ради "Нафтогазу".

Важливо відзначити, що раніше чотири з п'яти компаній-підписантів угоди про робочої групи розглядалися як повноцінні партнери, які після завершення анбандлінгу (поділу активів "Нафтогазу" шляхом передачі функції транспортування газу незалежному операторові) можуть взяти участь в управлінні українською ГТС. На початку грудня 2017 року був підписаний меморандум з французькою GRTgas і голландською Gasunie. У квітні аналогічний меморандум був підписаний зі словацькою Eustream та італійською Snam. Найбільш ймовірними партнерами української ГТС експерти називали саме Eustream і Snam, які оперують газопроводами, що є продовженням української ГТС за межами України.

Новини за темою

У жовтні 2017 року голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв говорив, що іноземна компанія або, можливо, консорціум компаній, які будуть залучені до управління української ГТС, будуть мати керуючий пакет і контролювати всю роботу газотранспортної системи. "Розглядається варіант, коли консорціум буде контролювати всю роботу ГТС і буде мати по суті керуючий пакет, це важливий момент і важлива умова, яку ми почули від всіх учасників. Буде це концесія або лізинг – це в процесі обговорення. Точно можу сказати, що ні про який продаж магістральних газопроводів мова не йде", - заявив Коболєв на конференції Oil&Gas у Києві.

Залучення європейських компаній в структуру власності або ж до процесу управління української ГТС необхідно Україні, для того щоб підсилити позиції в переговорному процесі з "Газпром", домовитися з російським монополістом на підставі європейських правил і європейських вимог до транспортування газу. Експерти кажуть, що якщо до управління української ГТС буде притягнутий європейський оператор, новий контракт на транзит газу можна буде укласти на більш вигідних умовах. За їхніми словами, "Газпром" був би змушений продовжувати контракт і шукати умови, які підійшли б європейському партнеру.

Зараз (після підписання угоди про створення робочої групи) ясно, що поки питання про надання європейським компаніям статусу партнера ГТС відкладається, мова тільки про консультаційні послуги. "Говорячи про консорціум (іноземних компаній, - ред.), ми говоримо про співпрацю у ньому в контексті надання нам карти дій, які можуть допомогти в створенні нового оператора, який може виконувати ті функції, з якими ми мало знайомі і досвіду роботи з якими в УТГ немає. Наприклад, це планування розвитку мережі по українських стандартах за традицією відбувалося на підставі технологічних потреб. Ринок не вивчався, не робився аналіз інвестиційної привабливості. Не робився аналіз майбутніх попиту і пропозиції", - розповіло 112.ua джерело в "Нафтогазі".

Очевидно, що спроба України (швидше "Нафтогазу України") залучити європейського партнера до української ГТС до закінчення терміну дії транзитного контракту з "Газпромом" поки що не вдалася, сказав 112.ua директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль. У той же час, за його словами, той факт, що іноземні компанії підписали угоду про робочу групу – позитивний сигнал, який свідчить про те, що іноземні компанії не припинили діалог з "Нафтогаз" і не втратили інтерес до української ГТС.

Нинішню угоду про створення робочої групи з "Нафтогаз", "Укртрансгазом" і МДУ підписали GRTgaz S. A. (Франція), N. V. Nederlandse Gasunie (Нідерланди), Snam S. p.A. (Італія), Eustream a.s. (Словаччина) і Fluxys S. A. (Бельгія). "Спочатку в переговорах по партнерству брало участь 10 компаній. Але потім ті, хто дійсно був зацікавлений в участі в управлінні ГТС (не в інвестуванні) об'єдналися в консорціум. Тому необхідність у проведенні тендера з відбору партнера по суті відпала", - пояснив 112.ua директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський.

Всі оператори європейських ГТС мають значний досвід та авторитет на європейському ринку природного газу. Наприклад Fluxys. "Це бельгійський оператор, який керує понад 4100 км газопроводів, в його розпорядженні і зберігання газу, і регазифікаційний термінал. Власники акцій – Publigas – 77,7%, CDPQ – La Caisse de Depotek Placement du Quebec – 20%, Belgian Federal Holding and Investment Company (SFPI – FPIM) – 2% і 0,3% належить персоналу Fluxys. Компанія працює в 10 країнах", - розповів Леонід Уніговський. Він також додав, що Fluxys має 16,5 % в акціонерному капіталі Eugal, який буде продовженням російського газопроводу в обхід України Nord Stream-2.

Без анбандлінгу - нікуди

Навіть якщо б іноземні компанії і були готові до більш серйозних, ніж наявна, форм співпраці, жодна з них не змогла б стати партнером ГТС до завершення анбандлінгу – відділення труби від структури "Нафтогазу". Україна намагається здійснити анбандлінг з 2014 року. Постанова №496 "Про відокремлення діяльності з транспортування, зберігання (закачування та відбір) природного газу була ухвалена Кабміном 1 січня 2016 року. Документом було затверджено план відповідних дій, а також обрана модель анбандлінгу OU (повне відділення).

Після цього була створена компанія МДУ (в управління якої повинна була бути передана ГТС). Біля керма компанії поставили Ігоря Прокопіва, людину якого Коболєв перед цим звільнив з "Укртрансгазу". "Нафтогаз" почав гальмувати процес відділення ГТС, згадує Геннадій Кобаль: "Нафтогаз" всіляко блокував роботу МДУ. Вони добилися того, що на даний момент компанія вже недієздатна. В минулому році почалися перебої з фінансуванням. Багато людей звільнилися з компанії".

Новини за темою

Найсильнішим аргументом "Нафтогазу" на користь збереження ГТС у своїй структурі стало те, що після винесення рішення Стокгольмського арбітражу в 2018 році юристи прийшли до висновку, що до завершення транзитного контракту з "Газпром" ніякі газотранспортні активи не можуть бути виведені з-під контролю "Нафтогазу". Це також стосується допоміжних функцій (фінанси, IT, бухгалтерія, закупівлі). У квітні 2018 року стало відомо, що глава НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв звернувся до Гройсмана з проханням відкласти відділення від НАК функцій транспортування і зберігання газу до завершення строку дії контракту на транзит газу з "Газпромом" на цій підставі.

В результаті визнання владою аргументів НАК в лютому 2018 року Ігор Прокопів написав заяву про звільнення з посади заступника міністра. На наступний день, 28 лютого, міністр енергетики і вугілля Ігор Насалик призначив спостережну раду МДУ у складі шести членів – І. Прокопіва серед них не було. 20 липня були звільнені три представники топ-менеджменту МДУ, двоє з яких безумовно підтримували І. Прокопіва – в. о. голови правління Валерій Ноздрін, технічний директор МДУ Бурак Ігор і директор з юридичних питань Олексій Лань. Вже у вересні 2018 року наглядові ради НАК "Нафтогаз України" і МДУ підписали меморандум про співпрацю у процесі відділення від НАК функцій транспортування і зберігання газу. З боку "Нафтогазу" його підписала голова наглядової ради Клер Споттісвуд, з боку МДУ – голова наглядової ради Вольтер Больц. У меморандумі сказано, що до кінця 2019 року МДУ не буде проводити активної операційної діяльності оператора ГТС, але буде нести відповідальність за підготовку та виконання функцій оператора ГТС з 1 січня 2020 року.

Паралельно "Нафтогаз" створював у своїй структурі ТОВ "Оператор ГТС України", в якій виділяються функції і процеси управління ГТС, передаються активи, а також переводяться співробітники "Укртрансгазу", що мають відношення до операційних процесів на ГТС. У компанії пояснювали, що структура створювалася з метою "відпрацювати всі бізнес-процеси та гарантувати безперебійне транспортування газу замовникам після відділення напрямку транспортування". Оскільки "Оператор ГТС України" також є частиною структури "Нафтогазу", в НКРЕКП вже дали зрозуміти, що він не може бути сертифікований як незалежний оператор. Раніше віце-прем'єр міністр України Володимир Кістіон (виступав за передачу ГТС в МДУ) в інтерв'ю "Економічній правді" назвав створення "Оператора ГТС" "саботажем".

"Нафтогаз" змінює підходи

Як стало відомо 112.ua, нещодавно "Нафтогаз" підготував низку змін в постанову №496, які найближчим часом планує передати уряду. Найголовніше з них – зміна моделі OU (Owner ship unbundling) на ISO (Independent System Operator), яка дозволяє "Нафтогазу" зберегти активи в структурі компанії, але контроль і управління передати незалежному операторові. Зміни в постанові №496 передбачають ISO з подальшою конвертацією у OU. Конвертація відбудеться після завершення арбітражу з "Газпромом" у Стокгольмі за новим позовом, який було подано "Нафтогазом" в 2018 році (щодо перегляду тарифу на транзит за 2018-2019 рр.). 

Відомо, що проведення анбандлінгу саме в такому вигляді підтримує спостережна рада "Нафтогазу", зокрема її голова Клер Споттісвуд. Крім того, нинішнє керівництво "Нафтогазу" заручилося підтримкою в цьому питанні Світового банку і зараз намагається отримати її від представників Єврокомісії.

В інтерв'ю "РБК-Україна" Коболєв розповів, що підтримує проведення анбандлінгу ГТС шляхом передачі в господарське відання, а не у власність, тому що Верховна Рада не готова вносити зміни в законодавство, які б дозволили приватизацію ГТС. "З тих пір, як ми говорили про ownership unbundling (OU), наш парламент не прийняв жодного законодавчого акта, який дозволяє провести відділення оператора ГТС саме з цієї моделі", - заявив він, зазначивши, що для того щоб реалізувати модель OU, парламент повинен прийняти закон, що дозволяє приватизацію ГТС. У той же час, при нинішньому політичному розкладі у Верховній Раді, це зробити неможливо. "Я спілкувався з цього питання з великою кількістю народних депутатів. І навіть найбільш прореформаторські з них сказали мені: "Коболєв, взагалі забудь!", - сказав голова правління НАК в інтерв'ю агентству.

Важливо, що у випадку реалізації анбандлінгу в запропонованому вигляді, створене "Нафтогазом" ТОВ "Оператор ГТС" отримає трубу на умовах концесії, після цього іноземному партнеру буде запропоновано частку в "Оператор ГТС". На яких умовах може бути здійснена концесія і наскільки вони можуть бути привабливі для іноземного партнера, буде зрозуміло тільки після прийняття Верховною Радою законопроекту "Про концесії".

Таблиця поправок до другого читання законопроекту буде розглядатися комітетом з питань економічної політики 24 квітня. На думку голови цього комітету Андрія Іванчука, сам документ може бути проголосований до червня 2019 року. Якщо таймінг буде дотримано, а Кабмін затвердить поправки "Нафтогазу" до постанови №496, анбандлінг по моделі ISO буде проведено у січні 2020 року. Після цього в української ГТС може нарешті з'явитися іноземний партнер.  

Однозначної підтримки в Україні й у цього плану поки немає. "Ще не відомо, чи буде прийнятий новий закон про концесії. Водночас вже зараз є можливість залучити консорціум, використовуючи договори про спільне управління", - вважає Леонід Уніговський. За словами директора ТОВ "Нафтогазбудінформатика", "для нас єдино правильною моделлю є OU". "У чому відмінність: в моделі OU повністю всі активи ГТС йдуть з "Нафтогазу". У моделі ISO – "Нафтогаз" залишається власником цих активів. Звичайно, для учасників консорціуму модель OU краще. Наскільки мені відомо, наглядова рада МДУ підтримує модель OU. Це і моя думка. В наших умовах при моделі ISO у "Нафтогазу" завжди залишиться можливість втручатися в роботу оператора", - сказав 112.ua Уніговський. 

Іншої точки зору дотримується Геннадій Кобаль. За його словами, іноземні партнери швидше погодяться на модель ISO, бо вона не вимагає від них грошових вкладень. Як відомо, крім посилення позицій на переговорах з "Газпромом" від залучення іноземного партнера очікувався і профіт у вигляді інвестицій в модернізацію ГТС. Вкладати гроші в ГТС іноземні компанії погодилися б тільки за умови продажу нею частини ГТС або входження в структуру її власності. "Високопоставлені представники Єврокомісії в кулуарах говорили, що якщо хочете, щоб іноземні компанії вкладали кошти в ГТС, потрібно передати у власність не менше 51%", - зазначив Кобаль, підкреслюючи, що навіть якщо б ситуація не була затягнута настільки, як це можемо бачити зараз, іноземні компанії не поспішали б ставати власниками української ГТС.

"По-перше, неясна доля транзиту і в якому обсязі він збережеться після 2020 року. По-друге, неясний політичний розклад в Україні після проведення президентських і парламентських виборів. По-третє, не зрозуміло, яка команда буде стояти на чолі "Нафтогазу", адже контракт із Коболєвим Кабмін продовжив до кінця поточного року", - сказав Кобаль. Він також зазначив, що модель ISO могла б дозволити компанії або консорціуму компаній оцінити реальний стан української ГТС, провести повний аудит зсередини. Досі всі оцінки, які робились у цьому напрямі, були зовнішніми.

На переговори з "Газпромом" без європейського партнера

Таким чином, Україна підходить до моменту, коли транзитний контракт з "Газпром" закінчується і потрібно буде домовлятися про нові умови, без реально зацікавленого у збереженні ГТС сильного європейського партнера. "Позиції України залишилися такими, як і були (у 2014 році). Якщо б план з анбандлінгом і залученням до управління ГТС іноземного партнера був реалізований, країна могла посилити свої позиції, але вже очевидно, що зробити це не вдалося. Відповідно шансів домовитися з "Газпромом" на умовах європейського законодавства у нашої країни менше", - сказав 112.ua Геннадій Кобаль.

Новини за темою

Результат переговорів, як відомо, питання величезної важливості. Прокачуючи російський газ до Європи, наша країна заробляє більше 2 млрд дол. щорічно, що становить приблизно 3% ВВП. Крім того, "Газпром" забезпечує близько 75% завантаження української ГТС.

У нинішній ситуації головним козирем України на переговорах про продовження транзиту з "Газпром" залишається тільки ступінь реалізації проектів з будівництва альтернативних газопроводів і їх готовність взяти на себе обсяги російського газу українською ГТС, кажуть експерти. Останні роки Росія докладала титанічні зусилля, щоб пустити газ в Європу в обхід України. Будувався газопровід "Турецький потік" (від КС "Російська" в районі Анапи по дну Чорного моря до узбережжя Туреччини), також РФ активно лобіювала проект газопроводу "Північний потік-2" (по дну Балтійського моря до узбережжя Німеччини). Планована потужність "Турецького потоку" - 32 млрд, "Північного потоку-2" - 55 млрд куб м. Глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв на круглому столі, який проходив у Верховній Раді, заявляв, що реалізація цих проектів загрожує падінням обсягів транзиту російського газу по території України до нуля.

Уніговський раніше говорив, що згідно з розрахунками "Нафтогазбудінформатики", навіть при найбільш песимістичному сценарії після завершення будівництва "Північного потоку-2" і його продовження, а також "Турецького потоку" через українську ГТС, після 2019 року буде прокачуватися не менше 30 млрд куб. м російського газу на рік. За його словами, ця цифра підтверджувалася і розрахунками німецького інституту EWI, який змоделював прогнозні потоки газу по газопроводах Європи (і український транзит) на 2030 рік. "Але, звичайно, ми багато втратимо в порівнянні з цими обсягами, які транзитуємо зараз", - зазначав при цьому Уніговський.

Для порівняння, станом на березень нинішнього року обсяг транспортування газу по території України з Росії в європейські країни і Молдову з початку року вже склав 21,2 млрд куб м, що на 4% більше, ніж у 2018 році. 

Запустити обидві нитки "Турецького потоку" в експлуатацію "Газпром" збирається вже з 2020 року (морська частина газопроводу побудована), пише газета "Комерсант". За інформацією видання, російський монополіст визначився з маршрутом постачання газу по "Турецькому потоку", який пройде через Болгарію, Сербію, Угорщину та Словаччину. Поставки в Болгарію і Сербію через "Турецький потік" "Газпром" збирається почати в 2020 році, в Угорщину – в 2021 році, що дозволить вже з 2022 року відмовитися від поставок у ці країни через Україну.

Введення в експлуатацію головної загрози українській ГТС – "Північного потоку-2" (потужністю 55 млрд куб м) – намічений на кінець 2019 року. Загальмувати реалізацію проекту можуть положення оновленої газової директиви, яку Європарламент ухвалив минулого тижня. Директива поширює правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені з країн поза Союзом, зокрема "Північний потік-2". Серед головних вимог – поділ компаній-постачальників газу і компаній, що транспортують його; доступ до труби інших операторів, прозоре регулювання тарифів за прокачування. Це означає, що компанія-оператор "Північного потоку-2" повинна бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності мають резервуватися для альтернативних постачальників.

Як повідомлялося, застосування передбаченого директивою анбандлінгу може змусити "Газпром" продати свою частку в проекті, що, на думку експертів, може привести до відмови російського монополіста від реалізації проекту. Крім іншого, "Газпром" нещодавно отримав чергову відмову Данії стосовно цього маршруту газопроводу.

Поки все це не ставить остаточний хрест на проектах російського монополіста, але остаточно ситуація проясниться тільки ближче до кінця року, кажуть експерти. Від цього і буде залежати подальша доля транзиту і української ГТС. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>