banner banner banner banner

Банківський вклад: Чи посуне Смолія Яценюк?

Банківський вклад: Чи посуне Смолія Яценюк?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Актрису Олену Кравець із "Кварталу 95" буцімто просувають у мери Києва. У будь-якому разі її прізвище фігурує у соцопитуваннях. Що ж, концептуально Кравець вписується у те, про що недавно говорив голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. А говорив він, що наступним очільником столиці, можливо, стане жінка. Тож зрадіємо хоча б тому, що Олена відповідає цьому критерію.

Бо за інших гендерних розкладів Кравець могли б запропонувати у голови Нацбанку. Там якраз невдовзі відкриється вакансія, а лава запасних, як ми знаємо, у Зе-команди коротка. У пошуках кандидата в керівники центробанку президентська сила цілком могла б ще раз перетрясти творчий колектив "Кварталу". Але спочатку з НБУ треба прибрати Якова Смолія, його нинішнього голову.

Останній з могікан

Якщо не рахувати "вічного" міністра Авакова та митрополита Епіфанія, чия церковна кар’єра рвонула вгору за Порошенка, Яків Смолій – останній діяч, який отримав крісло при попередній владі і утримує його дотепер. Як каже експерт інституту Growford Олексій Кущ, голова НБУ – єдиний на сьогодні елемент, який не дає президенту Зеленському зібрати пазл повної влади.

Новини за темою

За законом Смолій може сидіти на своїй посаді аж до 2025-го і пересидіти самого Зеленського у його президентському кріслі. Тому що керівник Національного банку України призначається на 7 років, а для Смолія відлік почався з 2018-го. Звісно, будь-якого чиновника можна посунути з посади й достроково, незалежно від того, має він імунітет та невикористаний "термін придатності" чи ні. Що вже було доведено Олексієм Гончаруком, якого "попросили" на вихід якраз на середині "сеансу".

Однак Гончарук подав у відставку сам. Смолій подібних бажань нібито не має, і навіть навпаки. Відтак лишається один варіант – варіант "зубної пасти". Голову центробанку почнуть поступово "вичавлювати" з його затишного "тюбика", – і це ще один яскравий образ, який належить авторству Олексія Куща. Теоретично є й інші варіанти того, як можна змістити Смолія. Наприклад, змінити закон про НБУ, але це – надто токсичний формат, каже експерт.

Є й інші альтернативи. Зокрема – розслідування діяльності центробанку, розслідування глибоке та ретельне. В ідеалі, каже Кущ, "потрібно виділяти окрему слідчу групу, брати хороших консультантів (наприклад, мене) і підіймати весь комплекс документів по "очищенню" банківської системи у 2014-2016 роках і піраміди ОВДП у 2019-2020-х.

Розплутувати афілійовані зв'язки, виявляти прихованих бенефіціарів, джерела інсайдерської інформації, лобізм та інше. Заарештовувати по всьому світу сотні рахунків і активів, затримувати десятки фігурантів і повертати в казну як мінімум 5 млрд доларів".

Але все це – утопія, переконаний експерт. Не буде ані змін до законодавства, ані слідчих дій. Лише прийом "тюбика з зубною пастою".

Власне, процес вичавлювання Смолія з НБУ вже почався. 17 червня фінансовий комітет ВР підтримав проект постанови про оцінку діяльності голови Нацбанку. Що це означає – здогадатися нескладно. Виклик Смолія до сесійної зали та публічне шмагання із заздалегідь відомим результатом. Якщо тільки на нього (на результат) вистачить голосів більшості.

Хто може дати такі голоси? Прикметно, що комітет, який складається переважно з представників "слуг народу", підтримав постанову 18 голосами за при 3 проти та 2, які "утримались". Представник СН та групи "Приват" Олександр Дубінський пропонував піти ще далі та внести в документ пункт про визнання втрати бездоганної репутації керівництвом НБУ, але цю поправку комітет не підтримав.

Тож Смолій залишиться зі своєю бездоганною репутацією (юридичний термін), але, можливо, без крісла. Головне запитання в цьому контексті - за що?.. Напевно, Лі Куан Ю сказав би з цього приводу, що будь-який голова центробанку знатиме, за що його можуть змістити, але нам все ж таки потрібні факти. Факти ж є наступними.

За що?

Якову Смолію інкримінують штучне утримання гривні на доволі високій позначці. Це якщо дати "спойлер", відкидаючи занадто громіздкі пояснення в термінах макроекономіки. Бо те, що є добрим для пересічного споживача, який зараз охоче скуповує дешеву валюту (якщо є, на що її купувати), погано для країни в цілому. Власне, і для пересічного споживача дорога гривня і дешевий долар – це також погано. Але очевидним такий стан речей стане пізніше.

Представники уряду давно сигналізують Смолію, що гривню час "відпускати". Днями міністр економіки Ігор Петрашко розкритикував НБУ за надзвичайно міцну гривню, яка заважає наповненню бюджету, а міністр фінансів Сергій Марченко відкрито заявив, що йому для наповнення бюджету потрібен курс 30 грн/дол., і він в цьому питанні взаємодіє з Нацбанком.

У своїй великій статті на "Дзеркалі тижня" Богдан Данилишин (нині – голова ради НБУ) також критикує Смолія за його валютну політику. "Окремим аспектом провалів політики центрального банку є валютно-курсова політика та політика формування валютних резервів", – пише він. Також однією з головних претензій до Смолія, яку формулює Данилишин, є зберігання занадто високої облікової ставки. Але що це таке?

Якщо максимально спрощено, то облікова ставка, яку визначає центральний банк країни, показує, скільки коштують гроші в економіці. Вона визначає відсоток, під який комерційні банки отримують гроші у центрального банку. А це, звісно, впливає і на відсоток, під який комерційні банки дають позики громадянам та бізнесу.

Що вища ставка, то дорожчими є гроші в економіці. Що нижчою – то дешевшими. Звідси і вплив цього показника на темпи розвитку економіки. Знижуючи облікову ставку, центробанки прагнуть простимулювати зростання економіки.

Новини за темою

Але водночас чим нижча облікова ставка, тим вища інфляція. У нас донедавна була надто висока облікова ставка (протягом 2019 року коливалася у межах від 18% до 13,5%) і низька інфляція (за даними Держстату, інфляція в річному вимірі сповільнилася до 1,7%). Нічого доброго у такому стані речей нема, твердять фахівці. Вони давно закликали центробанк знизити облікову ставку та підвищити інфляцію, тобто почати насичувати економіку дешевими грошима.

Нещодавно Нацбанк таки пішов на зниження облікової ставки до її історичного мінімуму – 6%. Але, на думку деяких експертів, сталося це вже запізно. Яків Смолій просто надто довго гнув свою лінію.

Описуючи ситуацію, яка склалася зараз, Олексій Кущ використовує термін "таргетування інфляції". Він означає прицільне биття урядом в якусь одну точку – задля досягнення певних цілей. В нашому випадку такою ціллю може бути утримання гривні надто міцною.

"Таргетування інфляції в Україні, тобто в сировинній країні, де не завершені структурні реформи і постійно ущільнюється економічний профіль – це шлях до бідності населення і остаточної деіндустріалізації економіки", – зазначає Кущ.

"Ми знаходимося на тому економічному відрізку, з якого стартували "нові індустріальні країни" 20-30 років тому. І розганяли вони своє зростання за допомогою порогових значень інфляції на рівні 10-15%. Зараз всі вони стали таргетувати, але тільки після виконання домашнього завдання по зростанню. У нас все навпаки: низька інфляція і очікування розвитку, якого, при слабкій монетизації ВВП, не буде", – додає експерт.

"Помилка НБУ: там думають, що стабільний розвиток – це бонус, який отримують як похідну в результаті низької інфляції як самоцілі. Хоча все з точністю до навпаки – низька інфляція є наслідком стійкого зростання, коли економіка сама підбирає "інфляційні ключі" свого розвитку", – каже Кущ.

І трохи політики

Чи розуміє все сказане Яків Смолій? Власне, мусить розуміти. Але є версія, що все, що робив Смолій, він робив навмисно. В інтересах людей, які привели його до влади. Тобто колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої, яка фактично поступилася Смолію кріслом, колишнього міністра фінансів Оксани Маркарової та колишнього президента України Петра Порошенка. Всі троє згаданих персонажів володіють великими портфелями облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а відтак зміцнення гривні є вигідним для цього тріумвірату.

Можливо, нанесення удару по інтересах Порошенка є також однією зі складових наміру прибрати Смолія. Недарма звільнення голови НБУ відстоює передусім парламентське лобі Ігоря Коломойського – заклятого недруга колишнього президента. Але, наприклад, політичний експерт Кирило Сазонов вважає, що головними тут є економічні мотиви.

"Нацбанк останнім часом утримував курс долару низьким, а курс гривні високим. До чого це призвело? До закриття ряду українських підприємств. Зокрема, заводів, які недавно відкрили на західній Україні. Їхня прибутковість була невеликою – на рівні 10-15%, а підвищення курсу гривні зробити їхні товари неконкурентоздатними, тож довелося закриватися", – говорить нам Сазонов.

"У розвинених країнах, – продовжує він, – достатньо спокійно ставляться до інфляції, бо це якраз підвищує конкурентоздатність на зовнішніх ринках. Але в Україні НБУ мужньо боровся з інфляцією, успішно її переміг, але заодно переміг і ряд українських виробництв. Тобто оцінка роботи Нацбанку в цілому негативна, і є всі підстави для зміни його керівництва. Причому підстави економічні, а не політичні".

Новини за темою


Але пересічному виборцю буде якраз непросто пояснити різницю між політичними та економічними мотивами, зауважує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. З точки зору звичайного громадянина в країні все йде непогано – долар низький, а гривня стабільна. Та й влада вже переглянула свій погляд на "нові обличчя", пообіцявши, що тепер робитиме ставку не стільки на нові, скільки на професійні кадри, а Смолій якраз виглядає професіоналом.

З його ж відставкою валютна політика може змінитися, а "якщо гривня впаде, то це призведе до електоральних втрат президента Зеленського", – попереджає Петренко.

Чи є життя після відставки?

Але поки нічого нікуди не падає, а Смолій залишається зі своїм портфелем. Але на Заході процесами, які відбуваються в Україні, занепокоєні вже зараз. "Відставка цілком можлива. Ми вже зараз бачимо, як схвильовані наші партнери – країни "Великої сімки". Але водночас бачимо і те, що Зеленський не надто слухняно поводиться, коли мова заходить про зовнішнє управління", – хвалить главу державу Кирило Сазонов.

Але річ у тім, що, на думку багатьох, відставка Смолія відбудеться не раніше осені – після отримання Україною другого траншу МВФ. Тобто влада спробує одночасно і проігнорувати "зовнішнє управління", і отримати від нього свій зиск. "Як тільки Україна отримує кредит, як тільки ситуація стабілізується, вона перестає виконувати свої зобов’язання. Це як у лікарні – щойно хворому стає легше, як він відмовляється від медикаментів. І така традиція повелася задовго до Зеленського", – коментує Богдан Петренко.

Тим часом експертне середовище обговорює і те, на кого можуть замінити Смолія. Видання "Страна", посилаючись на свої джерела, називає кандидатури Романа Жуковського (банкір та держслужбовець з великим стажем, за Ющенка працював в економічному блоці секретаріату президента); Кирила Шевченка (голова правління "Укргазбанку"); Сергія Тігіпка (політик, депутат попередніх скликань, власник фінансово-промислової групи та голова НБУ у 2002-2004 рр.) та Арсенія Яценюка (колишній прем’єр-міністр України і заступник голови НБУ в часи, коли центробанк очолював Тігіпко).

Останнє прізвище фокусує особливу увагу, але, як зазначає Кирило Сазонов, "здається, вже сам Яценюк втомився спростовувати новину про своє повернення у виконавчу владу. Думаю, він залишається в політиці як політик".

Із Сазоновим погоджується і Богдан Петренко "Навряд чи ми побачимо Яценюка на будь-якій державній посаді. Навіть не дивлячись на те потужне міжнародне лобі, яке за ним стоїть. Надто вже негативним є ставлення до нього з боку людей. І таке призначення погано би вплинуло на рейтинги влади", – говорить він.

Що ж стосується самого Смолія, то експерти одностайні в тому, що персонально цьому чиновнику не загрожуватимуть жодні неприємності: ані під час його перебування на посаді, ані після завершення каденції. З причини, на яку вказав Петренко, тобто з наявності у Смолія західної підтримки.

Тож якщо нинішнього голову НБУ таки "підуть", Смолій (теоретично) може приєднатися у Лондоні до колишньої шефині Гонтаревої і допомогти їй із написанням мемуарів. Соціальні ліфти в Україні спрацьовують саме так. 

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>