banner banner banner banner

Баба Поразка: Чому політтехнологи-невдахи не йдуть з професії?

Баба Поразка: Чому політтехнологи-невдахи не йдуть з професії?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

В Україні після завершення виборів починаються різні процеси – тут тобі і скандали через вкрадені голоси (вкрадені з точки зору того, хто програв), і судові позови, і в рідкісних випадках перепризначення виборів тощо. Це в одній площині. А в іншій – триває розподіл влади, коаліціада, пошук союзників… Але є ще третій вимір, найменш публічний, – "пошук тих, хто винний у нашому програші". А винною може бути місцева влада або однопартійці, які погано впоралися із завданням. Або політтехнологи, які провалили кампанію.

Новини за темою

Хоча, якщо відверто, то останні якраз найчастіше виходять сухими з води. Чому так? Це разом з експертами з’ясовував "112.ua".

Професія – політтехнолог

Політтехнологи в Україні є не настільки публічними, як політологи. Принаймні певна їх частина не надто афішує свій рід занять, не ходить на ефіри, не дає інтерв’ю. Часто про роботу політтехнолога публіка дізнається вже тоді, коли він виринає у прохідній частині партійного списку на виборах або ж на ласій державній посаді. Саме так працює один з кар’єрних ліфтів в Україні: вчорашній політтехнолог опиняється сьогодні в депутатах, в чиновниках чи навіть в адміністрації президента. 

Інколи політтехнологів імпортують з-за кордону, останнім часом це взагалі стало модним трендом. Найвідоміший "заробітчанин" у цьому пулі, звісно, Пол Манафорт. Він, як відомо, консультував і Дональда Трампа, і Віктора Януковича, що спричинило скандал в Америці та закінчилося для Манафорта ув’язненням. Адже, перебуваючи в Україні, він підхопив "корупційний вірус" і вирішив, що на батьківщині можна так само не платити податки з прибутків, як це роблять в Україні.

Голос Америки

"Заробітчанством" в Україні відзначились й інші відомі постаті. Наприклад, росіянин Олексій Ситніков. Він працював із цілою когортою політиків, серед яких – за легендою – були і Шеварднадзе, і Єльцин, і Ксенія Собчак. А серед вітчизняного істеблішменту – Юлія Тимошенко, якій саме Ситніков придумав її легендарну косу і образ "берегині", який до цієї коси додавався.

Однак закордонних гастролерів залишимо у стороні. На останніх місцевих виборах в Україні програли як цілі партії, так і окремі персоналії. Програв кандидат в мери столиці Андрій Пальчевський, чия кампанія була найдорожчою, програла партія "Слуга народу", дуже істотно розгубивши рейтинг по дорозі до влади. Чи хтось заплатить власною репутацією за неправильні поради або хибну стратегію, яку було обрано завдяки консультаціям політтехнологів?

Найімовірніше – ні. І от з яких причин.

Я – не я, і стратегія не моя

"Знаєте, як то кажуть: у перемоги – багато батьків, а поразка – завжди сирота", – нагадує відомий вислів заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. "На виборах рідко працює один політтехнолог, як правило, команд значно більше. І це дає підстави казати, що помилився не я, а помилилася інша команда", – додає він.

Петренко проводить слушну паралель між політтехнологами та політиками. "Чи багато ви знаєте випадків, коли політик,  навіть найбільш, як зараз кажуть, "зашкварений", посипав би голову попелом і повільно відходив би в бік, даючи дорогу іншим?" – ставить риторичне запитання експерт.

"З професії не йдуть ані політтехнологи, ані самі політики. Навіть ті, що перейшли в розряд одіозних або таких, котрі програли все, що можна. Треба, аби стався зовсім винятковий випадок – як з Януковичем, наприклад, – щоб людина випала з української політики. Бо у нас і Тігіпко може вкотре "винирнути", бо на пенсію ніхто не йде. Але і відповідальність на себе ніхто не хоче брати, особливо якщо є, на кого її перекласти", – зазначає Петренко.

"Та й кожен політтехнолог знає, як краще інтерпретувати свій програш – що саме списати на об’єктивні обставини, які тяжко перебороти. Вони чудово знають, як зробити собі рекламу і обернути все на свою користь. Ніхто з політтехнологів ніколи не скаже, що так, я помилився в тому-то й тому-то, отут не треба було йти на підкуп виборців, а ось тут – запускати такий-то слоган тощо. Він візьме це собі на замітку, аби у подальшому не повторити тих самих помилок, але з професії, звісно, не піде", – резюмує він.

Політтехнолог – не маг і не чарівник

А ось політолог Кирило Сазонов не вбачає проблеми із коловоротом одних і тих самих імен та облич у сфері політичного консалтингу. "Попит породжує пропозицію. Якщо людина затребувана, вона має роботу. Якщо ні – то ні. Ринок – вільний, і якщо замовник домовився із технологом, то які проблеми? А звертаються навіть до тих, хто програв вибори, тому, що все, зрештою, вирішує ціна", – переконаний Сазонов.

Тобто у "дешевих" консультантів є всі шанси знову виринути на ринку навіть попри поганий бекграунд. Крім того, є ще два моменти – особистість самого замовника (або його політичної сили) плюс нашарування обставин, які дійсно унеможливлюють перемогу конкретної особи.

Новини за темою

"Програна кампанія необов’язково свідчить про те, що  найняли поганого технолога, – вважає Сазонов. – Є, дійсно, чимало об’єктивних факторів. А технолог – він не маг і не чарівник. Коли політтехнолог береться за вибори, він намагається виграти не нинішні, а ті, які вже минули. А нові вибори – це нові історії, нові чинники, нові обставини. Порошенку політтехнологи допомогли виграти в один тур у 2014 році, а у 2019 році він із тріском програв Зеленському. Технологи – ті самі, але обставини вже змінилися".

"Технологи не малюють свого кандидата на чистому аркуші. Вони можуть відтінити якісь моменти, а якісь – зробити більш опуклими, але щоразу вони працюють вже з готовим матеріалом, адже перед ними – не дитина, а вже зрілий політик", – каже Сазонов.

Трохи гіпнозу

На цьому приблизно акцентує і керівник Центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов: "Фахівців, яких хоча б щось вміють, не так вже й багато. Але навіть професіонали часом досить гучно програють. Тим паче, якщо кандидат від початку  приречений або якщо його електоральна ніша вже зайнята, то будь-який політтехнолог не виправить цієї ситуації. Але, навіть незважаючи на поразки, є люди, які завжди користуються попитом. Є покупець, а є продавець. Якщо вони зійшлися, значить, бути співпраці".

Крім дефіциту професіоналів, Золотарьов вказує на ще один момент. На популярну тезу про те, що в українського виборця пам'ять – така сама, як в акваріумної рибки. Власне, у політика теж – коротка пам'ять. "Якийсь час замовники переповідають один одному про програш такого-то технолога, але потім успішно про це забувають. І наймають його знову. Дивишся: п’ять років минуло, а людина знову на коні… Зазвичай будь-які програші не позначаються на ринку консалтингових послуг", – констатує Золотарьов.

Він згадує вибори у США і каже про те, що свого часу "у Гіларі Клінтон була досить фахова та потужна команда – сильніша, аніж у Трампа із Манафортом на чолі". Але кандидатка від демократів у 2016 році програла вибори. І хоч в самій Америці тоді висловлювали безліч припущень з приводу того, чому так сталося, Золотарьов вважає, що треба взяти до уваги ще дещо. А саме – свого роду гіпнотичні здібності політтехнолога і його здатність чинити вплив на свого клієнта та його поведінку.

"Важливу роль відіграють і психотерапевтичні навички політтехнолога. Він може або залякати клієнта, або так приручити його, щоб той йому безмежно довіряв. І це стає головним чинником успіху будь-якого політтехнолога – знайти ключ до поведінки клієнта".

А тим часом

Проте не політтехнологами єдиними... Наші джерела інформують, що нині в "Слузі народу" влаштували "розбір польотів" і на посаду двох "головних винуватців" призначені… коронавірус та нова виборча система. З першим все зрозуміло: він завадив зустрічам із виборцями та польовій роботі. Плюс негативно вплинув на явку. А щодо виборчої системи, то чимало з тих громадян, які, попри епідемію, таки прийшли на виборчу дільницю, не змогли "правильно проголосувати", бо заплутались у бюлетенях та позначках у них.

Втім, дехто шукає винних не лише серед вірусів, а й серед людей. "Публікація результатів виборів мала б стимулювати президента до докорінних кадрових змін... Або всім нам потрібно потихеньку готуватися до відходу на заздалегідь підготовлені позиції, якщо вони – позиції – підготовлені", – написав нардеп від СН Олександр Дубінський у себе в Telegram. Хоча цікаво, чи готовий Дубінський відповідати на запитання щодо виборчого процесу в Київській області, за який відповідав саме він.

Те саме стосується і Миколи Тищенка, який курирував вибори в Києві і, на думку більшості "слуг", свідомо їх провалив. Сам Тищенко ситуацію не коментує: він досі лікується від коронавірусу, з яким він зустрівся напрочуд вчасно, і зосереджений переважно на стані свого здоров’я та на "температурі" 36,8%, яка з’явилася у нього одночасно із коронавірусною хворобою.

Новини за темою

Але загалом у партійних чатах нині весело – там оголошено кастинг на цапів-відбувайлів. Хоча незалежно від того,  знайдуть їх чи ні, тим депутатам, хто провалив кампанію (якщо дійсно провалив), боятися нічого. Їх ніхто не позбавить мандата і не покарає копійчиною.

А в контексті того, чиї голови можуть таки полетіти, найчастіше звучить ім'я першого заступника голови ОП Сергія Трофімова, який під час виборчої кампанії відповідав за комунікаційну складову за лінією "центр – регіони". В інтерв'ю одному з інтернет-видань голова ОП Андрій Єрмак, відповідаючи на запитання про те, чи справляється з поставленими завданнями Трофімов, зазначив таке: "Дивіться, я думаю, що можна працювати і значно краще, але якщо він (Трофімов) продовжує працювати, напевно, – це  найкраща відповідь".

Але, окрім Трофімова, на свій вердикт чекає і низка голів облдержадміністрацій тих областей, де результати виборів не виправдали очікувань Банкової. Подейкують, що вже найближчим часом "на килим" до Офісу президента викличуть керівників таких ОДА: Сумської – Романа Грищенка, Львівської – Максима Козицького, Тернопільської – Володимира Труша, Одеської – Максима Куцого, Дніпропетровської – Олександра Бондаренка, Миколаївської – Олександра Стадника, Херсонської – Юрія Гусєва та Харківської – Олексія Кучера.

Бо хтось-таки має відповісти за помилки Володимира Зеленського. Не самому ж президенту за них віддуватися.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>