Арктичний хід Трампа: Хороших відносин США і Росії не варто чекати

Арктичний хід Трампа: Хороших відносин США і Росії не варто чекати
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Цими днями міністр військово-морських сил США Річард Спенсер оголосив про намір посилити військову присутність в Арктиці в найближчі місяці. Пентагон планує направити на острів Адак (штат Аляска, Алеутський архіпелаг) військовий корабель, патрульний літак Boeing P-8 Poseidon і літак-розвідник, які будуть борознити води і повітряний простір Арктики протягом декількох місяців. На думку Спенсера, метою цієї операції є забезпечення свободи судноплавства в Арктиці, а також перевірка роботи військово-морських сил у непростих умовах. Міністр додав, що Росія посилює свою присутність в Арктиці, мотивуючи свої дії дослідженнями і рятувальними операціями, тому і США потрібно "пошукати там, що досліджувати і кого рятувати".

Новини за темою

Рішення американців посилити військову присутність в Арктиці - це досить сміливий і рішучий хід, оскільки російська влада вже давно вважає Крайню Північ регіоном своїх стратегічних інтересів. Господар Овального кабінету виявився майстром сарказму над російським керівництвом і його геополітичними амбіціями. Буквально днями Трамп написав у Twitter, що незважаючи на свою жорстку політику щодо Кремля, він розраховує на те, що коли-небудь у США і Росії знову будуть добрі стосунки. Мабуть, це буде дуже нескоро. У відповідь на риторику Спенсера, член комітету Ради Федерації з оборони і безпеки РФ Франц Клинцевич заявив, що Північ Росії перебуває під повним контролем Москви. Як приклад Клинцевич назвав участь російських стратегічних бомбардувальників Ту-160, здатних нести ядерну зброю на своєму борту, у військових навчаннях у Венесуелі. Проте американці збираються використовувати в Арктиці досвід, отриманий у часи "холодної війни".

Битва за Північний морський шлях

Не дивно, чому американці вирішили проводити операцію із забезпечення вільного судноплавства в Арктиці. У зв'язку з глобальним потеплінням, таненням арктичних льодовиків і підвищенням рівня океану міжнародна спільнота проявляє інтерес до Північного морського шляху, який проходить через Тихий океан, Берингову протоку (з'єднує Північний Льодовитий і Тихий океани), Північний Льодовитий та Атлантичний океани і є найкоротшим морським маршрутом між Далеким Сходом і Європою. Якщо маршрут через Суецький канал становить 23 тис. км, то відстань по Північному морському шляху скорочується майже вдвічі – до 14 тис. км. За даними американського "Обчислювального центру снігу і льоду" Університету Колорадо, наприкінці липня минулого року кількість льоду в Баренцевому, Карському морях і морі Лаптєвих була надзвичайно низькою.

Останнім часом Північний морський шлях став об'єктом російсько-американської суперечки. Росія наполягає на своєму праві контролювати судноплавство цим маршрутом. У листопаді 2018 р. начальник Національного центру управління обороною Росії Михайло Мізинцев заявив, що іноземні військові кораблі повинні будуть повідомляти про проходження Північним морським шляхом з 2019 р. На його думку, Росія таким чином ліквідує чинний правовий вакуум у сфері використання цього маршруту. Міжнародна конвенція про морське право 1982 р. не встановлює правил судноплавства в Арктиці. Однак, на думку колишнього коменданта берегової охорони США, адмірала Пола Цукунфта, судноплавство по Північному морському шляху має бути вільним для всього світу.

"РИА Новости"

Новини за темою

Не варто перебільшувати значення цієї транспортної артерії для міжнародної торгівлі. У 2017 р. цим маршрутом було перевезено 194 тис. т вантажів, що мізерно мало, порівняно з вантажопотоком через Суецький канал (понад 1 млрд т вантажів). Хоч час доставки вантажів між Південною Кореєю і Німеччиною по Північному морському шляху становить 23 дні замість 34 днів по Суецькому каналу, його використання ускладнюють несприятливі погодні умови, необхідність плати за послуги криголамів, відсутність попутних великих портів, на кшталт Сінгапуру або Марселя, які дозволяють проводити більш гнучку логістику. Більшість чинних суден не пристосовані для арктичних вод. За десять місяців 2017 р. через Північний морський шлях пройшли транзитом 28 суден. Така кількість суден проходить через Суецький канал за 10 годин. Північний морський шлях тільки освоюється, і масове судноплавство по ньому стане можливим, якщо продовжиться танення льодовиків. У 2018 р. контейнеровоз великої датської компанії-судновласника Maersk здійснив перший рейс по Північному морському шляху. Переважно цим маршрутом користуються російські і китайські компанії. Росія планує збільшити вантажопотік по цьому маршруту до 80 млн т не раніше 2030 р.

Експансія Росії в Арктиці

Росія завчасно збільшує військово-морську присутність в Арктиці і намагається привласнити собі цей регіон. Північний флот Росії регулярно здійснює переходи по Північному морському шляху протягом останніх семи років. У вересні 2018 р. цим маршрутом через Берингову протоку проходило арктичне угруповання Північного флоту на чолі з великим протичовновим кораблем "Віце-адмірал Кулаков" за підтримки військових вертольотів Ка-27 і літаків. Мета подібних операцій – забезпечення безпеки судноплавства та інших видів економічної діяльності Росії в Арктиці, а також випробування криголамного флоту. Під час останнього переходу Північним морським шляхом російські військові кораблі супроводжував новий криголам "Ілля Муромець". Цей дизель-електричний криголам проекту 21180М було вперше побудовано для потреб Північного флоту за останні 45 років. У вересні 2017 р. російські стратегічні бомбардувальники облетіли Арктику вперше з часів закінчення "холодної війни".

Росія створює нові опорні пункти поблизу маршруту Північного морського шляху в Тихому океані в безпосередній близькості від Північного морського шляху. У 2016 р. Росія розмістила на спірних з Японією островах Ітуруп і Кунашир берегові ракетні комплекси "Бал" і "Бастіон". У жовтні 2017 р. Клинцевич поділився планами побудувати нову військово-морську базу на острові Матуа, щоб полегшити вихід кораблів і підводних човнів Тихоокеанського флоту у відкритий океан через Курильський архіпелаг. Там будуть базуватися військові кораблі, зенітні та протиракетні комплекси, гарнізон у складі дивізії. На думку командувача Північного флоту адмірала Миколи Євменова, в 2019 р. пріоритетним напрямом діяльності є проведення різноманітних тактичних і рятувальних навчань в Арктиці.

Енергетичний фактор

Повний контроль над Північним Льодовитим океаном потрібен Росії як підмога для того, щоб домогтися від США, Канади, Данії, Норвегії визнання поділу шельфу Арктики на її умовах. Арктичний шельф є джерелом корисних копалин. За даними геологічної служби США, в Арктиці знаходиться 90 млрд барелів нафти, 47,3 трлн куб. м природного газу, 44 млрд барелів газового конденсату. Там може перебувати 13% невідкритих світових запасів нафти і 30% – природного газу. Росія виступає за розподіл шельфу на сектори між прибережними країнами і вважає Північний полюс кордоном США, Канади, Данії, Норвегії в Арктиці. Росіянам це вигідно, оскільки у такому разі їм дістанеться найбільша ділянка Арктики.

Претензії Росії, Канади, Данії і США на арктичні території The Times

США, Норвегія і Данія, які не мають такої протяжної берегової лінії в Арктиці, як у Росії та Канади, виступають за інтернаціоналізацію шельфу, щоб там застосовувалися міжнародно-правові норми про режим відкритого моря, 12-мильну ширину територіального моря і виняткову економічну зону. Це дозволить їм претендувати на великі частини арктичного шельфу, ніж зараз. Тому віднедавна Росія доводить, що підводні хребти Менделєєва і Ломоносова є продовженням російського континентального шельфу, і тому наполягає на своєму праві контролювати простір за межами встановленої 200-мильної виняткової економічної зони. Росія не ратифікувала договір Бейкера-Шеварнадзе 1990 р. про розмежування зі США економічних зон і континентального шельфу в Чукотському і Беринговому морях, територіальних вод у Беринговій протоці. Все це змушує американців згадати про часи "холодної війни", коли Пентагон приділяв Арктиці більше уваги, ніж зараз.

Новини за темою

Відлуння "холодної війни"

США мають намір використовувати острів Адак у Беринговому морі як форпост, розташований за маршрутом Північного морського шляху, точку опори для захисту своїх інтересів в Арктиці. Плани США послати туди військовий корабель і літаки є демонстрацією сили з відсиланням на події "холодної війни". У 1942-1997 рр. на острові Адак перебувала американська база військово-морської авіації. У роки "холодної війни" там базувалися літаки берегового патрулювання Lockheed P-3 Orion на випадок проведення протичовнових операцій проти радянських підводних човнів, а також для спостереження за переміщеннями військових кораблів. До речі, літак Boeing P-8 Poseidon, який американці пошлють на Адак, є однією з сучасних розробок військово-промислового комплексу США (заміна літаків Lockheed P-3 Orion), і він розрахований на виявлення і знищення підводних човнів. З 2012 р. американці ввели в дію військово-морських сил 89 таких літаків. Також на острові Адак знаходиться морський порт, у безпосередній близькості від півострова Камчатка, де розташовано Вілючинськ – єдиний пункт базування атомних підводних човнів Тихоокеанського флоту РФ.

Авіабазу на острові Адак закрили у 1997 р. у рамках проведеної адміністрацією екс-президента Білла Клінтона реорганізації військових баз США. Донедавна військовий аеродром з двома злітно-посадковими смугами використовувався в комерційних цілях. Варто відзначити, що плановане відновлення експлуатації цього аеродрому у військових і розвідувальних цілях це не єдиний захід зі зміцнення військової присутності США в Арктиці. У серпні 2018 р. США відновили розформований у 2011 р. Другий флот для проведення операцій біля берегів східного узбережжя США, в північній частині Атлантичного океану у відповідь на активізацію маневрів російських підводних човнів поблизу американських кордонів. У Норвегії тренуються 600 морських піхотинців США в умовах екстремального холоду. Військово-морські сили США готують зміни до військової доктрини в Арктиці, щоб приділяти більше уваги використанню надводних кораблів у цьому регіоні, окрім підводних човнів та авіації.

Американці дають зрозуміти росіянам, що не дозволять їм перетворити Арктику на свою вотчину. У США великий досвід проведення військових операцій на морі. Американські військові патрулюють Південно-Китайське море, через яке проходять жваві торгові шляхи з Азії до Європи. США намагаються стримувати таким чином потуги Китаю перетворити Південно-Китайське море на базу для свого військово-морського флоту. Піднебесна створює штучні острови в Південно-Китайському морі і зводить військові об'єкти на островах Спратлі, через приналежність яких сперечаються В'єтнам, Малайзія та низка інших країн Південно-Східної Азії. Штати  діятимуть в Арктиці за схожим сценарієм. Можливо, вони перешкоджатимуть судноплавству Росії та інших країн Північним морськиим шляхом, порушуватимуть питання про небезпеку використання цього маршруту до тих пір, доки Кремль не піде на поступки щодо спірних питань в Арктиці.

Георгій Кухалейшвілі, 

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>