banner banner banner

Арахамія розлютив євроінтеграторів: Чи є "зрада" у словах "слуги народу"?

Арахамія розлютив євроінтеграторів: Чи є "зрада" у словах "слуги народу"?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

"Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої гармонізації законодавства. Однак я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабша економіка об'єднується із сильнішою, то завжди залишатиметься слабшою, граючи за однаковими правилами", – заявив у Давосі нардеп від "Слуги народу" і голова відповідної фракції Давид Арахамія.

"Ці слова можуть бути не популярними у Європарламенті чи деінде, але ми мусимо зайняти якесь унікальне місце, поки не станемо сильнішими, й вже тоді можемо синхронізуватися", – додав політик.

Слова Арахамії спричинили фурор, не встигнувши злетіти з вуст нардепа. Але зовсім не той фурор, на який, можливо, розраховував їхній автор. За добу, яка минула з моменту проголошення цих тез, Арахамія встиг відректися від сказаного. Але чимало політиків вже затаврували колегу як "зрадника". Водночас ряд експертів, зокрема, й тих, з якими безпосередньо поспілкувався 112.ua, вважають, що "слуга народу" не такий вже й не правий.

У всьому цьому багатоголоссі розбиралося наше видання.

Новини за темою

За що боролись?

Андрій Шкіль, нардеп попередніх скликань, який нині живе в Парижі, розміщує на фейсбуці титульну сторінку Libération за 23 січня 2014 року. Morts pour L'Europe ("Смерть за Європу") – так називалася головна стаття видання 6 років тому, присвячена подіям Євромайдану і першим смертям в центрі Києва. "Заява Арахамії про відмову від входження до ЄС є логічним продовженням заяви Кулеби про непотрібність ЗВТ з ЄС і наслідком польотів в Оман їхнього шефа", – пише Шкіль на своєму ФБ.

Тему відмови від ЄС, як і тему зради Євромайдану, підхоплюють інші політики. "Червоні лінії є. За них пролита кров. Будь-які заяви українських чиновників про відмову від євроінтеграції є прямим порушенням Конституції. Також це є зрадою тих, хто віддав життя на Майдані та на Донбасі за європейське майбутнє України", – зауважує екс-генпрокурор Юрій Луценко

А директор Інституту світової політики Віктор Шлінчак цікавиться: "Чи означає це відмову від Угоди про Асоціацію з ЄС, яка передбачає внесення змін до законодавства?" "Зрештою, чим закінчив Янукович, який теж відмовився від Угоди з ЄС, відомо", – додає Шлінчак.

Загалом паралелі між Януковичем та Зеленським – найпопулярніший тренд останніх 24 годин. Нівелювати враження від сказаного Арахамією по гарячих слідах намагаються представники влади, зокрема, згадуваний Шкілем Дмитро Кулеба – віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції.

"Дійсно, ми маємо адаптувати своє законодавство до права ЄС розумно, з вигодою для себе. І продумано, обережно ставитися до тих норм, що становлять виклик для української економічної реальності, в якій треба відроджувати промисловість та створювати порівняльні переваги для ведення бізнесу. Але такі норми – рідкісні виключення з правила. А загальне правило таке – Україна буде і надалі системно адаптувати своє законодавство до європейського, тому що курс на членство в ЄС залишається незмінним і незворотним", – зауважує Кулеба на Фейсбуці.

Віце-прем’єр додає, що мав з цього приводу розмову із Арахамією. "Він тієї ж думки. Все інше – фігура мовлення", – запевняє Кулеба. Трохи пізніше на просторах Фейсбуку слово бере і сам Арахамія, пояснюючи, що журналісти просто неправильно переклали його виступ з англійської. Арахамія наполягає, що підтримує Угоду про Асоціацію з ЄС та інтеграцію з європейськими сусідами. "Саме на цьому наголошував в Давосі. Україна має відстоювати свої інтереси, інтегруючись до Європейського Союзу. Все інше – lost in translation", – переконує він.

"Тут взагалі складно зрозуміти, що Арахамія мав на увазі. Спочатку він щось сказав, потім його спростовували, потім він сам себе спростовував. Якщо ти політик, то намагайся говорити так, аби не виникало подвійних трактувань. А то виходить так, як з Чорномирдіним: спочатку він виступає, а потім прес-секретар пояснює, що він мав на увазі", – коментує 112.ua для політолог Кирило Сазонов.

Отож, питання номер один на сьогоднішній день – це те, що мав на увазі Давид Арахамія і які конкретно закони ЄС його не влаштовують?

Мухи – окремо, котлети – окремо

Передусім нагадаємо: підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе ряд зобов’язань. Власне, деякі з них виникли значно раніше, ніж євроінтеграція стала топовим питанням порядку денного. Це роз’яснює в інтерв’ю нашому виданню директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. 

"У нас є різні обов’язки перед світом. Наприклад, обов’язки, взяті перед Радою Європи, торкаються гуманітарної частини. Це відмова від смертної кари, визнання Європейського суду з прав людини. Це ціннісні речі, яких ніхто не заперечує. А що стосується законодавства європейської спільноти, то воно належить до економічної сфери. Це і аграрні питання, і квоти у металургії, і банківська сфера – це все хіба не шкодить Україні? Хіба не понижує її конкурентоздатність? Це ж ті пута, від яких треба звільнятися і мати більше оперативного простору для вибудовування зв’язків, для підвищення конкурентоспроможності, для відкриття нових ринків, окрім наявного європейського. Тим паче, що й сама єврозона знаходиться тривалий час у рецесії. Китай наплював на європейські правила і спромігся на економічний прорив", – акцентує Карасьов.

На цьому ж наголошує і політолог Кирило Сазонов. Він каже, що за окремі дужки треба винести всі ті моменти, "коли йдеться про захист норм права, про захист особистості, про правосуддя – ці засадничі принципи, на яких побудовано Євросоюз і які ставити під сумнів в жодному разі не можна. Це не ідеал, але те найкраще, чим ми можемо зараз озброїтися".

Та в будь-якому разі "із заявами, які торкаються євроспільноти, політику, а тим більше лідеру фракції, треба бути дуже обережним, вивірити кожне слово перед тим, як його озвучувати, щоб не вийшло так, як було з Азаровим та Януковичем у 2013-му. І особливо, якщо ти говориш у Брюсселі – тобто напряму у ті вуха, від яких залежить ухвалення рішень. У Зе-команді цього поки що не розуміють – там все на куражі, от "запілім відосік", і все вийде", – коментує Сазонов.

Однак припустимо, що Арахамія не зазіхав на гуманітарні, правові моменти взаємодії України та ЄС. Відтак лишається економіка. Які негаразди може привнести в цю сферу синхронізація українського та європейського законодавства?   

Перший приклад таких негараздів, чи то пак проблем, у всіх на слуху. І це цигарки. А, точніше, те, що після підписання Асоціації на законодавчому рівні було прописано 8-річний графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Так, у 2018 році вони мали зрости в ціні на 30%, а протягом наступних 7 років – на 20% щорічно. Згідно з цим графіком, Україна до 2025 року має привести національні ставки акцизу до мінімального рівня, діючого в ЄС, а саме до 90 євро за тисячу штук.

Новини за темою

Подібними положеннями вкрай не задоволений цитований вище Сазонов. "Є ряд економічних норм, які для України шкідливі. Взяти хоча б цигарки. Європа обурюється, що від нас йде контрабанда, вимагає підняти акцизи до 2025 року, тобто пачка цигарок буде коштувати понад 100 гривень. Хлопці, ми тут самі розберемося, що і скільки у нас буде коштувати! Ряд подібних бюрократичних норм нам відверто заважає. Бо і Європа, і Сполучені Штати стали сильними та багатими в період дуже значного лібералізму, і лише згодом бюрократія взяла гору. Тобто частково Арахамія тут має рацію – виходити треба виключно з українського інтересу", – говорить експерт.

Інша новела торкається сільського господарства та агровиробників. За те, що Україна дотримується вимог ЄС при виробництві с/г продукції, нашій державі надано ряд преференцій. Наприклад, ми маємо квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС. До пільгових груп належать, зокрема, мед, цукор, крупи та борошно, оброблений крохмаль, оброблений томат, виноградний і яблучний соки, пшениця, кукурудза і вершкове масло. За результатами минулого року, ЄС імпортував з України перерахованої продукції на загальну суму в 3,1 млрд євро, і при цьому наша сторона суттєво зекономила на миті. Але ці квоти настільки малі, їх нам не вистачає.

Себто угоди з Євросоюзом не такі вже й невигідні для України, як про це думає Арахамія. Хоча колишній єврооптиміст, а нині держчиновник Сергій Лещенко стає в цьому питанні на бік нардепа. "А в чому він неправий? Чи ти хочеш, щоб українські фермери викидали огірки, які за своїм розміром або кутом кривини  не відповідатимуть  регламентам ЄС?" – запитує Лещенко на ФБ, відповідаючи на закиди опонентів.

Не радіє квотам і Кирило Сазонов. "Квоти на сільськогосподарську продукцію нам надають настільки, наскільки це дозволяє та ж таки Франція, з якою ми жорстко конкуруємо, і настільки, наскільки це влаштовує Польщу, котрій віддано на відкуп все сільське господарство в Євросоюзі", – зауважує він.

"Ми не частина Євросоюзу, ми не Польща, яка отримує неймовірні дотації на сільське господарство. Ще раз: ми не частина союзу, тому ставлення до нас більш споживацьке. В Брюсселі та в Берліні не думають про те, як би зробити Україні добре. Ні, вони думають про те, як би на Україні заробити. Ми не потрібні нікому, крім себе самих, і маємо виходити саме з цього", – резюмує Сазонов.

Прагматики проти романтиків

Питання про те, як краще трактувати європейське законодавство, інколи провокує неабиякі скандали. Свіжий приклад – законопроект № 2089 про "паралельний імпорт" ліків з ЄС. Лобіюють документ депутати фракції "Голос", а протистоять їм – офіційні чиновники міністерства охорони здоров’я. Останні стверджують, що дух і буква законопроекту протирічать прийнятим Україною європейським зобов’язанням, а автори документа стверджують, що українські виробники ліків, котрі знаходяться під опікою міністерства, просто бояться здорової конкуренції. В підсумку справа про ліки потрапляє на стіл… Генпрокуратури, адже радники міністра Зоряни Скалецької буцімто погрожують депутатам з "Голосу" "відбити бошки".

Суть подібних конфліктів в розмові з 112.ua добре коментує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. "В короткостроковій перспективі гармонізація законодавства Україні невигідна, оскільки вона ламає побудовані в Україні економічні стратегії, які залишилися ще від Радянського Союзу. Пересічний українець виробляє значно менше, ніж пересічний німець, не тому, що ми менш працездатні, а тому, що в них кращі технології. За таких обставин – тобто якщо зняти бар’єри у торгових відносинах з ЄС – в Україну потече дешевша продукція, яка призведе до банкрутства великої кількості підприємств – тих із них, які побудовані на радянському господарюванні і далекі від енергозбереження абощо, тобто започатковані в ті часи, коли працювали митні кордони та дешева робоча сила", – каже він.

Новини за темою

"Українські підприємства не готові вкладатися у виробництво і взагалі не готові жити далекими перспективами. Чому? Та тому, що власники не впевнені, що за десять років у них не заберуть їхнє виробництво тими чи іншими методами. Вся економічна модель України обертається довкола короткострокових перспектив, довкола того, аби зірвати куш і стати мільйонером вже завтра", – додає експерт.

Проте, якщо Петренко вказує на українську неповороткість як на основну причину несприйняття євронорм, то Вадим Карасьов вважає, що наша держава опинилася у несправедливих правилах гри.

"Заява Арахамії по суті правильна, а підхід його – цілком прагматичний. Формула "все, крім членства" (у ЄС) – для України найгірша. Нам кажуть: обов’язки ви несете як член Євросоюзу, але права голосу не маєте, бо ви не член ЄС. Тут потрібно ставати повноцінним членом європейської спільноти з усіма правами (а не лише обов’язками), в тому числі і з правами на гроші. Так, як це було зроблено для поляків, угорців і для всіх інших членів ЄС східноєвропейського походження. У випадку з Польщею мало місце і списання боргів, і виділення коштів на розбудову інфраструктури – ви ж не думаєте, що поляки всього досягли самі? А в протилежному випадку – якщо нам не надають членства – то не треба нести і обов’язки, в тому числі й правові", – вважає Карасьов.

Він також говорить про те, що "некоректні по формі, але справедливі по суті заяви змушують нас замислитися і вибудовувати більш раціональну, а не емоційну стратегію інтеграції в Європу. Європейську стратегію треба просувати з урахуванням національних особливостей України – і географічних, і геополітичних".

На захист Арахамії стає і голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко. "А в чому був не правий Давид Арахамія, коли заявив, що при вільній торгівлі слабкого з сильним програє завжди слабкий? Тільки два приклади. Від економічної угоди Україна-ЄС Європа виграла більше, що відображено в торговому балансі за кілька років. Від створення СОТ які країни виграли більше всіх? Ну звичайно ж, економічні гіганти: США і Німеччина. Тому коли Україна підписує угоду про зону вільної торгівлі з Ізраїлем, ми будемо в результаті в мінусі. А якщо з Конго, то в плюсі", – зауважує Дорошенко.

"Насправді протягом останніх шести років будь-яка влада синхронізує українське законодавство з ЄС тільки там, де це вигідно окремим гравцям, і вперто мовчить про європейські норми в інших питаннях. Тому критичне мислення завжди необхідно, навіть в оцінці самих, на перший погляд, звичних речей", – говорить він.

Але якщо від економіки повернутися до політики, то нинішня влада однозначно – в програші. За стилістикою та доречністю заяв слідкувати треба дуже уважно та ретельно. Вище про це вже казав Кирило Сазонов. А от що з цього приводу думає Богдан Петренко:

"З політичної точки зору заяви Арахамії призводять до виникнення паралелей з 2013 роком і нагадають нам зайвий раз про те, через що відбулася та Революція – Революція гідності. А її рушієм став все-таки європейський вектор, і зараз будь-які перешкоди цьому вектору будуть зумовлювати зменшення електоральної підтримки влади. Про нову революцію говорити зарано, але накопичення негативу нинішній владі гарантоване", – акцентує експерт.

Та, зрештою, це її (влади) добровільний вибір.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>