banner banner banner banner

Американська компанія хоче постачати скраплений газ до України. Пропонує контракт на 20 років і 5,5 млрд кубометрів щорічно

Кабмін 27 травня схвалив меморандум про співпрацю з компанією Louisiana Natural Gas Export Inc (LNGE). Йдеться про постачання американського скрапленого газу до України. Міністр енергетики Ольга Буславець вчора на прес-конференції, відповідаючи на питання 112.ua про долю домовленостей і її позицію щодо проєкту з американською компанією, повідомила, що уряд поки тільки попередньо схвалив документ, доручивши його доопрацювати всім ключовим міністерствам. "Лише після цього буде ухвалено остаточне рішення", - сказала міністр. Як повідомив 112.ua головний виконавчий директор LNGE Бен Бланшет, саме Буславець внесла питання про схвалення меморандуму до порядку денного засідання Кабміну 27 травня з голосу.

Американська компанія хоче постачати скраплений газ до України. Пропонує контракт на 20 років і 5,5 млрд кубометрів щорічно
Бен Бланшет 112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Кабмін 27 травня схвалив меморандум про співпрацю з компанією Louisiana Natural Gas Export Inc (LNGE). Йдеться про постачання американського скрапленого газу до України. Міністр енергетики Ольга Буславець вчора на прес-конференції, відповідаючи на питання 112.ua про долю домовленостей і її позицію щодо проєкту з американською компанією, повідомила, що уряд поки тільки попередньо схвалив документ, доручивши його доопрацювати всім ключовим міністерствам. "Лише після цього буде ухвалено остаточне рішення", - сказала міністр. Як повідомив 112.ua головний виконавчий директор LNGE Бен Бланшет, саме Буславець внесла питання про схвалення меморандуму до порядку денного засідання Кабміну 27 травня з голосу.

Учасники газового ринку та експерти вельми насторожено сприйняли підписання меморандуму із Кабміном невідомою американською компанією. Що суттєво – спроможність проєкту поставив під сумнів голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв. Він запевнив, що НАК не буде брати участь у проєкті. У найбільшій у газовому секторі України держкомпанії повідомили, що запропонований проєкт може бути комерційно неуспішним. І це судження має величезну вагу, оскільки саме НАК розглядався як одна зі сторін проєкту з американцями.

Новини за темою

Далі більше: з'ясувалося, що LNGE була зареєстрована в Луїзіані в 2018 році, її кінцеві бенефіціари невідомі. Видання zn.ua опублікувало документ, згідно з яким Louisiana Natural Gas Exports навіть в офшорному Делавері офіційно визнана злісним неплатником податків. Видання стверджувало, що нібито співвласник компанії і за сумісництвом її директор — деякий Вільям Міллер – був судимий у 1980-і за шахрайство і фіктивний продаж акцій компанії, в якій тоді працював. Отримав десять років, відсидів вісім. У 2019-му став фігурантом ще одного великого судового розгляду, також пов'язаного із шахрайством з цінними паперами.

Проєкт меморандуму із LNGE офіційно Кабміном не було опубліковано. Експерти іронічно зауважують, що як би у Зе-команди не повторилася історія із підписанням скандального мільярдного договору про LNG-термінал на півдні країни. У часи президентства Віктора Януковича Київ підписав документи про великий проєкт із… лижним інструктором. Цікаво, що як повідав 112.ua Бен Бланшет, американці хочуть запропонувати Україні контракт на обов'язковий викуп 5,5 млрд кубометрів газу щорічно. Від подібного контракту із "Газпром" Україна ледь відбилася в Стокгольмському арбітражі.

Зважаючи на все вищесказане, 112.ua записав інтерв'ю із керівником американської компанії, у якому людина, яка представилася Беном Бланшетом, розповіла кореспонденту 112.ua подробиці обговорюваного з українським Кабміном проєкту. Він також підтвердив, що обговорював проєкт із президентом Володимиром Зеленським. PR-служба LNGE засвідчила коректність формулювань, описаних нижче.

В інтерв'ю Бланшет не заперечував, що з українською стороною обговорюється контракт на купівлю протягом 20 років 5,5 млрд куб м газу на рік у Louisiana Natural Gas Export (трохи менше половини всього імпорту в країну, який у 2019 році становив 14,2 млрд куб м). Американські підприємці розраховують укласти його з однією із держкомпаній – "Нафтогаз" чи МГУ. Їхня компанія поки не має однозначної підтримки влади США чи Польщі. Вона розраховує отримати її, а також фінансування великих міжнародних фінансових держустанов на будівництво необхідних для реалізації проєкту великих об'єктів інфраструктури, зокрема польського газового інтерконектора. Для цього LNGE потрібно заручитися згодою українського уряду протягом 20 років викуповувати у них домовлений обсяг скрапленого газу зі США.

* * *

Як повідомлялося, ви підпишете меморандум із Кабміном з боку Louisiana Natural Gas Export Inc (з української сторони документ має підписати прем'єр-міністр Денис Шмигаль). Меморандум попередньо схвалено, але, як повідомила на прес-конференції міністр енергетики і довкілля Ольга Буславець, ще перебуває на узгодженні з міністерствами. На якому етапі документ?

Кабмін попередньо схвалив документ, доручивши його доопрацювати (перед підписанням) в одноденний термін. Процедури тривають досі. Зазначу, сам собою меморандум не є зобов'язувальним документом. Це рамкова угода, якою встановлюються параметри наступних документів, які містять зобов'язання сторін. Ми очікуємо, що буде затверджено три окремі договори – на купівлю-продаж газу, зберігання газу та на будівництво й експлуатацію газопроводу, плюс всі додаткові договори, які можуть виникнути в залежності від того, як сторони домовляться структурувати співпрацю. Ми очікуємо, що після підписання меморандуму український уряд визначиться зі стороною з українського боку, з якою ми будемо проводити подальші переговори з питання укладення контракту.

Цією стороною може стати "Нафтогаз" чи "Магістральні газопроводи України", які візьмуть на себе певні зобов'язання стосовно інвестицій в інфраструктурні проєкти або викуп обов'язкового обсягу газу?

Обирати контрагента з української сторони буде Кабмін. Ми в цьому не будемо брати участі. Якщо це буде "Нафтогаз" чи МГУ, ми з радістю будемо працювати з ними.

У варіанті тексту меморандуму, який опублікував народний депутат Олексій Гончаренко, і про це також писав на сторінці у Facebook ексзаступник міністра Костянтин Чижик, передбачено, що Україна буде брати участь у капіталі всього ланцюжка: від видобутку газу в США до його продажу в Європу. Чи передбачаються інвестиції країни в інфраструктурні ланки?

Україна буде мати можливість брати участь (в інфраструктурних проєктах). Якщо з української сторони буде бажання інвестувати в інфраструктуру або в будь-яку із ланок у цьому ланцюгу, то, звичайно, ми будемо це вітати. Однак це не є обов'язковою умовою участі України в цьому проєкті. Якщо буде таке бажання, ми будемо готові обговорити це.

Будівництво яких саме інфраструктурних об'єктів передбачено проєктом? І, зокрема, чи можете прояснити ситуацію із Magnolia LNG. (За даними ЗМІ, компанія придбала проєкт Magnolia LNG, який включає контракти на будівництво заводу і технологію скраплення газу. Проєкт нібито передбачає будівництво на березі Мексиканської затоки в Луїзіані заводу зі зріджування газу.) За нашою інформацією, угоду розірвано, ви не купуєте цю компанію?

Для реалізації нашого проєкту необхідно насамперед збільшення газопровідних потужностей між Україною і Польщею, так званий газовий інтерконнектор. Окрім того, все ще відкрито питання про те, чи потрібно збільшення потужностей заводу з регазифікації в Польщі (в Свіноуйсьце, - ред). Це те, що ми обговорювали з Міністерством енергетики України. Параметри інтерконектора, який ми запропонували, базуються на вже чинному проєкті такого інтерконектора, який вже давно розглядається (з 2015 року, - ред). Є проєкт вивчення його можливостей, і ми зі своєю оцінкою виходили з цих даних.

Прим. авт. У компанії уточнили, що йдеться про будівництво нового газопроводу між газовим вузлом Германовіце, починаючи від міста Страхоцина з польської сторони і сховища Більче-Волиця з української сторони. Бланшет каже, що на прохання української сторони вони вилучили цей пункт із меморандуму, оскільки польська ГТС не є компетенцією Кабміну.

Проєкт Magnolia LNG передбачав будівництво заводу зі скраплення газу. І зараз є ціла низка подібних проєктів на ринку, які можна придбати на хороших умовах. Ми були зацікавлені в придбанні Magnolia LNG, але внаслідок переговорів прийшли до висновку, що нам купівля саме цього активу не підходить. Зараз ми ведемо активні переговори з питання придбання інших проєктів, їх три. Ми вважаємо, що Луїзіана – вдале місце для розміщення такого підприємства.

Чи передбачає проєкт видобуток газу в США і його подальше скраплення для відправлення на регазифікаційні потужності в Польщі і далі по трубопроводах до України? Зокрема, у ЗМІ була інформація про те, що Бен Бланшет володіє ділянкою Abbeville в Луїзіані, де розташовано нафтогазоносне родовище?

По-перше, що стосується родовища в Abbeville, воно є моєю і моєї сім'ї власністю. Ця земля належала моїй родині з 1790 року, у 30-х роках минулого століття там дійсно було відкрито родовище. Власне, завдяки цьому я потрапив в нафтогазовий бізнес. Ділянка не має ніякого відношення до компанії Louisiana Natural Gas Exports. Це приватна власність, і вона не є частиною бізнесу компанії LNGE.

Тепер давайте поговоримо про частини проєкту upstream (розвідка і видобуток на нафтогазових площах). Для переважної більшості компаній у США, які спеціалізуються у тому числі на LNG, нехарактерно мати власний видобуток. Зазвичай це винятки. До того ж, згідно із законодавством, видобуток і наявність у власності газопроводів не можуть бути зосереджені в одних руках (вимога третього енергопакета, який також імплементовано і в Україні, - ред). Але оскільки ми і наші партнери маємо величезний досвід у газовидобувному бізнесі в США, ми, на відміну від більшості компаній на ринку, все ж розглядаємо можливість купівлі родовищ. Ми б хотіли їх придбати і вести видобуток власного газу. Зараз дуже вдалий час для придбання таких активів (у зв'язку із рекордним падінням цін на газ, - ред). Однак наявність власних родовищ і видобутку не є обов'язковою умовою для успішної реалізації нашого проєкту з Україною.

Тобто у випадку з вашим проєктом не йдеться виключно про видобуток-скраплення-транспортування обсягу газу, який ви будете продавати в Україну, обсяги можуть купуватися на вільному ринку?

Відповідаючи на ваше запитання, я можу сказати, що в основу проєкту буде покладено його максимальну економічну ефективність. Тому ми будемо обговорювати це з українською стороною – якщо Україна виявить бажання, щоб ланцюжок проєкту включав власний видобуток у США, то це можливо. Я теж до цього схиляюся. Але ми зі свого боку будемо пропонувати всі можливі шляхи, щоб досягти економічної ефективності.

Водночас я хочу наголосити, що ми не є газотрейдерами. Ми спеціалізуємося на довгострокових інфраструктурних проєктах, які в тому числі передбачають капітальні інвестиції в інфраструктурні об'єкти як у ЄС, так і в США.

Але повертаючись до питання про можливий власний видобуток у рамках проєкту, особисто я вважаю ефективним придбання декількох родовищ, але все, знову ж таки, залежатиме від результату переговорів щодо технічних деталей проєкту із українською стороною.

Україна може брати участь у спільному фінансуванні ваших придбань – родовищ у США, виробничих потужностей зі скраплення газу?

Так, безумовно! Це не є обов'язковою умовою, але ми озвучували і таку пропозицію.

Це предмет переговорів?

Ми не ведемо переговори про це прямо зараз. Але я думаю, ми повернемося до обговорення цього питання, фіналізуючи домовленості. Ми робили таку пропозицію українській стороні. Нам сказали, що це потенційно цікаво, але обговоримо це пізніше.

А хто це сказав з української сторони? Хто зацікавлений і безпосередньо веде цей проєкт з української сторони? Чи є серед цих людей представники Офісу президента?

Спочатку ми вели переговори з міністром енергетики Олексієм Оржелем і його співробітниками. Було підписано лист про наміри. Після низки зустрічей з представниками Міністерства нам порадили укласти Меморандум із Кабміном.

Нове керівництво Міністерства, очолюваного вже Ольгою Буславець, дало вам таку пораду?

Ні. Це ще колишнє (міністерство Оржеля, - ред). І, власне, це питання постало тому, що під час зустрічі міністр (Оржель) був змушений говорити, що то одне, то інше із обговорюваних питань не в його компетенції. Тому меморандум про співпрацю нам потрібно підписувати безпосередньо із Кабміном.

А хто зараз веде ваш проєкт? Оржель пішов, Чижика звільнено. Із Буславець у вас були безпосередньо переговори, зустрічі?

На цьому етапі ми перебуваємо у взаємодії із Кабміном.

Із ким саме в Кабміні?

По лінії Міністерства енергетики меморандум з нашою компанією пішов у Кабмін. І за вказівкою прем'єр-міністра (Дениса Шмигаля) його обговорюють міністерства. На засіданні Кабміну (27 травня, коли меморандум отримав попередньо схвалення) його презентувала в. о. міністра енергетики та довкілля Ольга Буславець. Вона вносила його на засіданні уряду з голосу. Проте зустрічі з нею безпосередньо ще не було.

Зустріч із Буславець у вас заплановано, ведете про це переговори?

Ми не ведемо переговорів про таку зустріч зараз, оскільки це було би складно зробити за нинішніх обставин: якщо б я прилетів до України із Луїзіани, мені довелося би певний час провести в ізоляції (у зв'язку з пандемією коронавірусу, - ред.).

Ексзаступник міністра Костянтин Чижик стверджував, що проєкт перебуває під патронатом президента Зеленського. Чи це так? Чи має відношення до нього Андрій Єрмак, як про це пишуть українські ЗМІ?

Я точно знаю, що президент Зеленський знайомий із цим проєктом і підтримує його, щонайменше на концептуальному рівні. Давайте я трохи розповім вам про те, як взагалі ми (Бен Бланшет і його партнери по LNGE) зацікавилися Україною. Ми заснували компанію LNGE, щоб побудувати напрямок бізнесу, користуючись змінами, які відбуваються на американському газовому ринку.

За останні роки ми з моїми партнерами реалізували чимало проєктів у енергетиці. Ми працюємо з групою інвесторів, які вже багато років вкладають кошти в наші проєкти. Звичайно, ми працюємо в різних країнах і беремося за проєкти, які є складними для реалізації. Зокрема це проєкти з певними інфраструктурними складнощами. Зокрема зараз ми займаємося декількома проєктами в Південно-Східній Азії, йдеться про отримання електроенергії із LNG.

Уточніть, в якій саме країні регіону реалізовується цей проєкт?

Це питання залишилося без прямої відповіді. Компанія поки не розголошує цю інформацію, оскільки реалізація згаданого проєкту, як і українського, перебуває на стадії переговорів. Йдеться про будівництво електростанцій, які працюватимуть на LNG).

У випадку з Україною ми відштовхувалися від ситуації взаємин із російським "Газпром" і з тими труднощами, з якими стикається країна, купуючи російський газ (Україна не купує газ безпосередньо з Росії з 2015 року, - ред). Спочатку ми створювали LNGE як компанію, яка могла би розвивати бізнес у зв'язку із ситуацією низьких цін на газ у США, що відкриває великі можливості для експорту LNG. Україна виникла у фокусі нашої уваги на початку 2019 року. В цей час ми почали розглядати потенційні проєкти, які могли б реалізувати з країною. До того ж, коли було підписано тристоронній меморандум у вересні минулого року (про організацію постачання американського газу в українські ПСГ), ми побачили проєкт такого плану, який ми могли би розвивати взаємно вигідно для всіх сторін. Ми стали вивчати питання потреб України в газі, про які обсяги постачання може йтися.

Я мав можливість зустрітися безпосередньо з президентом Зеленським, представити йому цей проєкт: я почув його думку. Він сказав, що давайте продовжимо цю розмову, вам потрібно надалі вести переговори з міністром енергетики. Ми провели першу зустріч у Міністерстві в грудні минулого року.

Ваша зустріч із Зеленським проходила в Україні або в США?

Це було в Україні, в Офісі президента. Цей проєкт також відповідає і цілям США, які зацікавлені в експорті скрапленого газу. Це важлива частина американської зовнішньої політики. Штати зацікавлені в сильній незалежній Україні і зокрема готові допомогти їй в питанні енергонезалежності, якої можна досягти, тільки покінчивши із залежністю від російського газу.

Для того, щоб наш проєкт мав успіх, нас має підтримати уряд США. З цього питання ми зараз спілкуємося і з Держдепом, і з Міністерством торгівлі США, і з Міністерством енергетики. Наша мета – показати їм, як з допомогою цього проєкту можна досягти реалізації стратегічних завдань в американській зовнішній політиці. Така підтримка нам необхідна, оскільки допоможе отримати фінансування (найдорожчих інфраструктурних об'єктів, передбачених проєктом) від державних фінансових інституцій "Ексімбанк" та Фінансової корпорації розвитку, з якими ми вже провели попередні переговори.

Наскільки я розумію, у вас вже є уявлення про те, які обсяги газу можуть постачатися зі США до України, назвіть їх? І дуже важливо – про яку ціну йтиметься, оскільки, згідно із розрахунками експертів, з якими ми спілкувалися (з урахуванням витрат на скраплювання і розрідження газу, транспортування), йдеться про не менш 180-200 дол. за 1 тис. куб м. Ця ціна відповідає вашим розрахунками?

Ми зараз говоримо про 5,5 млрд куб м газу на рік. У нас немає чіткої угоди щодо ціни – це все ще предмет переговорів. Я можу говорити тільки про те, що ми пропонували Україні зі свого боку. Ціна, яку ми пропонуємо, в середньому буде більш сприятливою, ніж ціни спотових контрактів на хабі TTF (на підставі цін цього хаба в Україні розраховується ціна газового PSO для населення. Ціни хаба вважаються одними із найдемократичніших у Європі, – ред). Якщо дивитися в перспективу, а ми розраховуємо, що у разі успішної реалізації проєкту постачання почнеться не раніше 2023 року, то ціна, на яку ми виходимо в нашій моделі, буде більш конкурентноздатною в порівнянні із TTF, і до того ж вона буде менш волатильною.

Реалізація нашого проєкту дозволить Україні уникнути небезпеки – країна нікуди не пішла від купівлі "газпромівського" газу. Зараз Україна реімпортує його, купуючи в інших країн, у тому числі з використанням механізму віртуального реверсу. Але якщо транзит російського газу в трубі припиниться, можливість для таких операцій зникне. Україні необхідна іншого плану інфраструктура.

Прим авт. Описаний Беном Бланшетом сценарій був би можливий, якби Україна не мала жодного куба газу власного видобутку. Але це не так. Тільки за минулий рік Україна видобула 20,7 млрд куб. м природного газу. Якщо влада фіналізує роботу з укладення Угоди про розподіл продукції з переможцями конкурсів, серед яких є й іноземні компанії, визначиться з проєктами щодо розробки Чорноморського шельфу і також не буде створювати законодавчих бар'єрів, які б не сприяли роботі з розвідки і видобутку вуглеводнів на площах, проданих на аукціонах і чинних родовищах, протягом трьох років наша країна може значно наростити рівень власного видобутку, наблизившись до рівня споживання, який у середньому становить близько 30 млрд куб м на рік.

Залишається відкритим питання, що робити з 5,5 млрд куб. м LNG, які закуповуються в рамках 20-річного контракту, якщо його буде укладено, а обсяги власного видобутку зростуть? Консервувати свердловини, шукати ринки збуту в інших країнах або йти в Міжнародний арбітраж з американцями, доводячи, що, мовляв, уряд Шмигаля в 2020-му, можливо, і погарячкував?

Стосовно ціни - наша пропозиція полягає в тому, щоб прив'язати ціну газу до міжнародно визнаного хаба…

Йдеться про Henry Hub?

Так, про цей хаб. І всі інші складові ціни – скраплення, транспортування в Європу, регазифікація і транспортування в Україну - будуть абсолютно прозорими для української сторони. На кожному етапі ми будемо показувати українській стороні, які ми маємо витрати на кожному з етапів і який наш заробіток. Буде реальне розуміння, скільки ми заробляємо і скільки коштують (послуги). У майбутньому українська сторона зможе проводити аудит усіх цих витрат. Цю прозорість буде закладено в контракті.

І все ж таки – ви можете назвати діапазон цін, про який йдеться? Я розумію, що проєкт стартує тільки три роки, але оскільки залучено держоргани, держфінансування, великі інфраструктурні проєкти, ви ж рахуєте для себе хоча б приблизно?

Ми показували свої розрахунки українській стороні, але мені здається, що буде більш продуктивно, якщо ми ці переговори не будемо вести в публічному просторі.

Добре, я називаю вам розрахунки наших експертів: 180-200 дол. за 1 тис. куб. м. Ця ціна дуже далека від тієї, на яку ви виходите, за вашими розрахунками?

Я точно можу сказати, що це завищена ціна.

Декількома пропозиціями опишіть модель, яку роль у ній відіграє польський інтерконнектор?

Давайте відштовхуватися від заводу зі скраплення газу в США.

Він буде скраплювати газ власного видобутку або обсяги, куплені на ринку в інших?

Ми вже про це говорили, і я повторюся. Я вважаю ефективною моделлю, коли ми видобуваємо частину власного газу, а частину докуповуємо на ринку. Однак у будь-якому випадку ця модель буде залежати від нашої домовленості за проєктом з Україною.

Найважливіше питання – чи повинна Україна в рамках проєкту взяти на себе зобов'язання викуповувати певний обсяг газу? Про яку модель розрахунків у цьому випадку йдеться?

Ті обсяги, про які ми говоримо – 5,5 млрд куб м на рік, - це те, що ми пропонуємо включити до контракту (обов'язкової закупівлі). Сценарій, за яким цей обсяг газу буде затребуваний у країні – нереалістичний. Також ми пропонуємо свою допомогу, однак якщо Україна захоче, вона може співпрацювати з цього питання з іншими компаніями – хеджувати цінові ризики (у разі провалу ціни, якщо LNG, який постачається за контрактом з компанією, виявиться набагато дорожчим за трубопровідне постачання газу в Європі, - ред).

Наскільки розраховано контракт постачання 5,5 млрд куб. м LNG до України під обов'язковий викуп держкомпанією?

Ми обговорюємо термін 20 років.

Які плани компанії щодо реалізації проєкту польського інтерконектора і яка можлива роль України в цьому проєкті?

Наша пропозиція полягає в тому, що зі свого боку ми повністю забезпечимо фінансування будівництва інтерконектора, а Україна не матиме фінансових зобов'язань, якщо не виявить іншого бажання брати в цьому участь.

Але ж вартість проєкту становить близько 200 млн дол. Потягнете?

Якщо ви подивитеся на те, як фінансувалися аналогічні інтерконектори у Східній Європі, то будете мати гарне уявлення про те, як ми будемо фінансувати цей проєкт. Усюди, де йдеться про капіталомісткі інфраструктурні проєкти, як в Європі, так і в США – компанія, яка реалізує проєкт, робить початкові вкладення, а решту коштів залучає в кредитних установах. Ми вже проводили попередні переговори з американським "Ексімбанком", Міжнародною корпорацією розвитку, можливо, захочуть брати участь і європейські фінансові інституції, тому що у всьому світі ніхто не реалізує інфраструктурні проєкти за власні кошти. Набагато економніше залучити кошти від кредитних установ, а якщо це держустанови – можна бути впевненим у наданні фінансування на хороших умовах.

Ділянку газопроводу поблизу Катовіце ви також готові добудувати? І чи обговорювали ви вже проєкт із Gaz-System, представниками польського уряду?

Ми проводили дуже попередні розмови з польськими партнерами. Й ми розуміємо, на польській стороні потрібно добудувати дуже невелику ділянку газопроводу. Але, звичайно ж, ми будемо готові інвестувати в будівництво всієї інфраструктури, яка буде потрібна для цього проєкту. Йдеться про будівництво нового газопроводу між газовим вузлом Германовіце, починаючи від міста Страхоцина з польської сторони і сховища Більче-Волиця з української сторони. На прохання української сторони, ми вилучили цей пункт з меморандуму, оскільки польська ГТС не є компетенцією Кабміну.

Хто саме ті партнери, з якими ви попередньо говорили з боку Польщі? Gaz-System? Представники польського уряду?

У тому числі ми спілкувалися і з Gaz-System, але ми не можемо почати детальних переговорів, поки не отримаємо підтвердження зацікавленості української сторони у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю. Зараз у нас є загальна оцінка проєкту, але, звичайно, він потребує більш глибокого вивчення, зокрема технічної сторони. Це величезна ділянка роботи, але її треба виконати, бо ми хочемо бути впевненими, що отримуємо оптимальний проєкт, із яким згодні всі сторони.

Голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв засумнівався в адекватності запропонованого вами проєкту. Чи зустрічалися ви з ним особисто або ж мали зустрічі з ким-небудь із представників "Нафтогазу" з питання співпраці в проєкті? Як далеко зайшло партнерство з держкомпанією, що у них виникла настільки негативна реакція?

Я не уявляю, на якій підставі пан Коболєв прийшов до висновку про те, що ми не відповідаємо вимогам їхньої compliance. У нас ніхто (від "Нафтогазу") не просив ніякої інформації чи документів. Його заяви, які ми бачили в публічній сфері, не підтверджено жодними фактами. Якщо дійсно "Нафтогаз" буде нашою стороною в переговорах, я буду дуже радий можливості сісти з паном Коболєвим, як-от зараз із вами, і відповісти на всі його запитання. Коли ми працюємо з великими міжнародними банками, коли працювали з китайською державною корпорацією CNPC – ні в кого з них не було питань до compliance. Я абсолютно впевнений, що ми можемо заспокоїти пана Коболєва і його команду.

Розмовляла Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>