banner banner banner banner

Алло, інспекторе! Чому в Україні нема куди поскаржитися на холодні батареї й переповнені сміттєві баки

Алло, інспекторе! Чому в Україні нема куди поскаржитися на холодні батареї й переповнені сміттєві баки
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Влада вирішує, як налагодити контроль за сферою ЖКГ – централізовано або залишивши повноваження на місцях. У Верховній Раді зареєстровано законопроект про відновлення діяльності Державної житлово-комунальної інспекції, яка контролюватиме розміри комунальних тарифів і якість послуг ЖКГ по всій країні. Поява цієї ініціативи ще раз порушила важливу проблему - ефективного контролю у сфері надання житлово-комунальних послуг в Україні немає. Поскаржитися на "холодні батареї " або на холодну воду з кранів на тлі високих цін у платіжках українцям нема куди. Чи допоможе ЖКГ-інспекція підвищити якість комунальних послуг?

Навіщо депутати повертають ЖКГ-інспекцію

Депутатським законопроектом № 4403 передбачено створення Державної житлово-комунальної інспекції, яка має стати центральним органом виконавчої влади, який здійснює реалізацію державної політики у сфері ЖКГ. Сьогодні це питання на законодавчому рівні ніяк не врегульовано. Відповідальність за якість надання споживачам ЖКГ-послуг передбачено законопроектом "Про житлово-комунальні послуги", який ухвалений Радою, але не може набути чинності у зв'язку з відсутністю необхідних підзаконних актів, за допомогою яких передбачені ним механізми повинні запрацювати. 

"Ви розумієте, куди вам скаржитися на незрозумілі платіжки, на зняті дані обліку, з якими ви не згодні, якість послуг? Якщо більшість громадян дадуть відповідь на це запитання позитивно й скажуть, що у них є розуміння, куди їм звертатися з подібними скаргами, я відкликаю законопроект", - заявив співавтор ініціативи про створення інспекції, член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Сьогодні скарги на підприємства, що надають послуги ЖКГ, якщо і приймаються, то, як правило, лише сервісами самих підприємств, що надають послуги. І кого вони стануть карати - самі себе? - задається питанням Кучеренко. За його словами, і міська влада здебільшого виступає на боці комунальників. Скаржитися на роботу керуючих компаній (колишні ЖЕКи) взагалі нема куди і нема кому.

Новини за темою

До 2011 року в Україні ситуацію у сфері ЖКГ контролювала Держжитлокомунінспекція. "Вона була створена постановою Кабміну в 2008 році за моєю ініціативою, як міністра ЖКГ. На своїй посаді я постійно стикався з тисячами звернень громадян, які звинувачували підприємства ЖКГ у наданні неякісних послуг і завищених тарифах. Я зрозумів - я або зійду з розуму, або створю Державну інспекцію, яка буде здійснювати контроль у сфері надання ЖКГ", - розповів 112.ua Кучеренко.

Після зміни влади президент Янукович своїм указом № 439/2011 передав повноваження контролю у сфері ЖКГ Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ). Уже через місяць Кабмін видав постанову про ліквідацію Держжитлокомунінспекції. Пізніше Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким позбавила ДАБІ повноважень у сфері ЖКГ. Ба більше, тепер саму ДАБІ ліквідовують. "Сьогодні органи місцевого самоврядування за фактом повинні здійснювати контроль за виконанням власних повноважень. Центральний орган виконавчої влади, який здійснював би державний контроль у сфері ЖКГ, відсутній", - йдеться в пояснювальній записці законопроекту № 4403.

За фактом торпедували Держжитлокомунінспекцію органи місцевого самоврядування, яким вона була як кістка в горлі, згадує Кучеренко. "Її найбільшими противниками були мери, які вважали, що ввірені їм підприємства сфери ЖКГ можуть мати безконтрольні відносини з громадянами", - сказав 112.ua нардеп.

У 2010 році завдяки зусиллям Держжитлокомунінспекції підприємства ЖКГ здійснили перерахунок споживачам за ненадані або надані не в повному обсязі послуги (проблема холодних батарей в опалювальному сезоні) на 22,2 млн грн.

Чим повинна займатися нова інспекція ЖКГ

Нова інспекція у сфері ЖКГ контролюватиме справедливість тарифів на комунальні послуги. "Відповідальність за економічне обґрунтування тарифів покладено на органи місцевого самоврядування. Як показує практика, відсутність контролю за ціноутворенням у сфері ЖКГ призводить до зловживань у сфері, встановлення тарифів всупереч вимогам законодавства, що породжує масове невдоволення в суспільстві", - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Зазначається, що більшість підприємств, які надають послуги у сфері ЖКГ, є комунальними. Тарифи для них також установлюють органи місцевого самоврядування. "Тобто механізм контролю є неефективним, оскільки фактично органи місцевого самоврядування повинні здійснювати контроль за власними діями та підприємствами, які ними ж створені", - вважають ініціатори створення нової інспекції.

Зазначається, що це особливо актуально в контексті урядової ініціативи делегувати більше прав щодо формування тарифів у сфері ЖКГ на місця.

Інспекція також стежитиме за дотриманням стандартів, норм і правил у сфері ЖКГ. Зокрема, візьме під контроль сферу управління та утримання житлового фонду, яку нині також ніхто не контролює.

"Нова інспекція буде розбиратися з такими випадками, як незаконне навішування додаткових батарей або самовільне загородження частини сходової кліті. В її компетенції розбиратися з тими, хто, наприклад, змотує показання свого лічильника (тепла) за допомогою магніту, у зв'язку з чим відсутні суми оплачують усі інші мешканці будинку", - повідомив 112.ua Олексій Кучеренко.

У Києві вже є своя інспекція

Експерти насторожено поставилися до ідеї створення ще одного органу контролювання, який до того ж дублюватиме повноваження локальних інспекцій. 

Радниця заступника голови КМДА Петра Пантелєєва Юлія Грамотна підкреслила, що в Києві з 2015 року працює муніципальна житлово-комунальна інспекція – спеціальний підрозділ у структурі муніципалітету.

Також з усіх питань нарахувань та їхнього коригування можна звернутися до Центру комунального сервісу (ЦКС - мережа сервісів, які спеціалізуються на наданні професійних консультацій у сфері ЖКГ). Контроль за діяльністю ЦКС здійснюють Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА та постійна комісія Київради з питань ЖКГ.

У місті функціонує центральна диспетчерська служба 1557, куди можна звернутися як за телефоном, так і через сайт. Цей сервіс спеціалізується на інформуванні щодо планових або аварійних відключень комунальних послуг – холодного або гарячого водопостачання, електроенергії, центрального опалення. На сайті 1557 можна отримати інформацію про обслуговувальну компанію, наявність будинкового лічильника тепла (записатися в ініціативну групу, яка контролює його показання). В окремій рубриці сайт надає інформацію щодо "Київводоканалу" - тут, указавши номер особистого рахунку, можна звірити й оновити показання квартирного лічильника, оплатити послугу.

Житлово-комунальна інспекція спеціалізується на питаннях контролю за дотриманням законодавства компаніями, які надають послуги у сфері ЖКГ. "Кияни звертаються до інспекції з усіх питань, у тому числі зі скаргами на якість послуг, що надаються, що пов'язано з необхідністю здійснити перерахунок", - повідомила 112.ua Грамотна.

За словами голови інспекції Станіслава Москалевського, у 2020 році інспекція здійснила майже 2000 перевірок на підставі звернень громадян.

"Перерахунок роблять у випадках неякісного прибирання прибудинкової території, сходових клітин, технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації, систем протипожежної автоматики і димовидалення, поливу клумб і газонів, енергопостачання ліфтів. Але наше завдання не тільки досягти перерахунку для людей, а й виправити ситуацію з якістю послуг. Здебільшого нам це вдається", - запевнив Москалевський.

За перше півріччя 2020 року інспекцією здійснено коригування нарахувань на користь споживачів за послугу централізованого опалення та гарячого водопостачання виконавцями послуги "Київтеплоенерго" і ТОВ "Єврореконструкція" на суму близько 2 млн грн. У листопаді, за підсумками інспекційних заходів, було відновлено опалення в 240 будинках.

Київська міська рада

Варто зазначити, що нерідко проблеми з нарахуваннями в платіжках, зокрема за тепло, відбуваються і з вини самих киян, які забувають передати показання своїх лічильників. Вони отримують суми, розраховані за нормативами. Вирішити це питання й отримати перерахунок можна і в сервісному центрі "Київтеплоенерго", надавши дані лічильника.  

Якщо послухати реальні історії жителів міста, райдужна картинка дещо меркне. Киянка Анастасія розповідає, що в неї пішло три тижні на те, щоб вирішити елементарну проблему – замінити лічильники холодної та гарячої води. В її квартирі вийшли з ладу вентилі, за допомогою яких на цей час можна перекрити воду. Жінка намагалася подати заявку на відключення води в комунальну компанію "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району". Послугу вона була готова оплатити. "Але незважаючи на те, що тричі подавала заявку, ніхто навіть не перетелефонував. Довелося домовитися із сантехніком компанії за подібною ціною: він перекрив на півгодини воду в будинку, а в цей час замінили лічильники", - розповіла вона, додавши, що чоловік, який0 неофіційно робив халтуру, розповів їй, що практично всі представники майстрових професій займаються різними підробітками, отримуючи в КП стабільний оклад. Майстри, які повинні контролювати їхню роботу, закривають очі на це в обмін на згоду співробітників безкоштовно або за викидними цінами надавати послуги їм або їхнім знайомим. Киянка уточнила, що зверталася зі своєю проблемою до ЦКС і в службу 1557, але марно.

Залишилися без відповіді й численні звернення автора замітки, яка намагалася вирішити проблему гарячого водопостачання в будинку на вулиці Карпінського, 10.

Щодо решти міст однорідної ситуації немає, повідомили 112.ua в Асоціації міст. Є позитивні приклади. У цілому, тренд є таким: там, де мер свідомий і думає про громаду, про свій рейтинг, створюються інспекції, аналогічні київській, триває робота, а якщо мер нехлюй – нічого не робиться. В Асоціації зазначили, що в цілому проблема контролю якості послуг ЖКГ стосується населених пунктів від 200 тис. жителів, де є багатоквартирний житловий фонд.

Чому інспекція не вирішить проблем

Створення ще однієї інспекції наявних проблем у сфері ЖКГ не вирішить. Необхідно створювати дієві механізми покарання і відчутних санкцій на законодавчому рівні, кажуть 112.ua експерти. На їхню думку, левову частку проблем було б вирішено, якби почав діяти заморожений нині закон про ЖКГ. Місцева влада бояться його як вогню, у зв'язку з повною неготовністю до реалізації передбачених норм. З моменту ухвалення закону вони неодноразово лякали владу колапсом. Створивши на цьому тлі ще одну інспекцію, Україна ризикує отримати додаткову інституцію з потенційно корупційним механізмом, сказала 112.ua координатор енергетичних програм Громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко.

Новини за темою

"У багатьох країнах є інститут енергетичного/комунального омбудсмена, але те, що пропонується (законопроектом №4403), на це не схоже. Частина повноважень є у НКРЕКП. Інституція, створення якої пропонується, може стати органом, який просто полює на відьом" , - попереджає Бойко.

Проблема низької якості послуг у сфері ЖКГ є системною, підкреслюють експерти. "Споживач не захищений перед монополістами. Але ж він повинен по ідеї "голосувати ногами", переходячи від одного постачальника до іншого, якщо щось не влаштовує",- сказала Бойко, зазначивши, що для демонополізації сфери необхідно посилювати роль НКРЕКП.

Більшість підприємств, які надають комунальні послуги, – монополісти. Це ті самі тепломережі, водоканали - жителі міст не мають альтернативних постачальників послуг, погоджується і президент "Фонду розвитку та інновацій ЖКГ" Євгенія Дубинська. За її словами, тарифи монополістів часто встановлюються на високому рівні, а якість послуг далеко не завжди відповідає вимогам. При цьому обрати іншого постачальника можливості немає.

Є ризик, що діяльність інспекції, на створення якої необхідно буде спрямувати з держбюджету 43,2 млн грн, буде паралізовано, кажуть співрозмовники 112.ua. У влади є величезний досвід мораторіїв, заборон та інших пут, якими надійно стриножать контролерів. Наприклад, діяльність Державної екологічної інспекції, яка контролює вирубування лісу, викиди шкідливих речовин, сферу медичних відходів та багато інших аспектів екології, було заморожено у зв'язку з Covid – їй заборонили проведення планових перевірок. Раніше було обмежено перевірки у сфері продовольчої безпеки, але, правда, під приводом нібито захисту чесних підприємців від терору органів контролювання.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>