Албанський контекст: Нова влада Косова кидає виклик Сербії та Україні

Албанський контекст: Нова влада Косова кидає виклик Сербії та Україні
Лідер "Самовизначення" Альбін Курті З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

На позачергових парламентських виборах у Косові в неділю, 6 жовтня, перемогу здобула опозиційна лівоцентристська партія "Самовизначення" Альбіна Курті, за яку віддали голоси 26% виборців.

Керівна партія "Альянс майбутнього" колишнього прем'єр-міністра Рамуша Харадіная набрала тільки 11,6% голосів, а її партнери по коаліції "Демократична партія Косова" президента Хашима Тачі – 21,15%, соціал-демократична партія NISMA навіть не пройшла 5-відсотковий бар'єр.

Президент Косова Хашим Тачі З відкритих джерел

Курті вже оголосив про перемогу і підкреслив, що "Самовизначення" зможе сформувати коаліцію з опозиційною партією "Демократична Ліга Косова", яка набрала 25% голосів, і отримати як мінімум 60 мандатів у 120-місцевому парламенті частково визнаної республіки.

До майбутньої коаліції підключиться "Соціал-Демократична партія", за яку проголосувало 11% виборців Косова (близько 2 млн осіб).

Дострокові парламентські вибори відбулися внаслідок відходу у відставку Харадіная з поста прем'єра в липні цього року після того, як він отримав повістку до спеціального трибуналу щодо Косова в Гаазі. Його підозрюють у скоєнні військового злочину: вбивство 39 цивільних за часів збройного конфлікту в Косові в 1998-99 роках, коли Харадінай був командиром одного з озброєних формувань косовських сепаратистів.

Новини за темою

Зміна влади в Косові створює певні ризики для країн, які мають проблеми з територіальною цілісністю, в тому числі для України. Партія "Самовизначення" дотриємуться більш неординарних позицій, ніж колишні польові командири Армії Визволення Косова, і виступає за проведення референдуму про зарахування краю до складу сусідньої Албанії.

Курті закладає міни уповільненої дії в заморожені конфлікти на Балканах і пострадянському просторі, створює новий прецедент для переділу державних кордонів у Європі.

Причини зміни влади в Косові

Запорукою перемоги партії "Самовизначення" стало невдоволення жителів Косова нездатністю Харадіная, Тачі та інших ветеранів Косовського конфлікту вирішити соціально-економічні проблеми регіону. Незважаючи на те, що протягом останніх десяти років економічне зростання в Косові становило 4% на рік, бідність досі є нагальною проблемою регіону.

За даними Amnesty International, Косово є однією з найбільш корумпованих країн у Європі (93-тє місце), поступаючись хіба що Молдові (117-те місце) та Україні (130-те місце). Безробіття – біч Косова. Основні вакансії зосереджені в державному секторі.

З 4-го кварталу 2018 року по 1-й квартал 2019 року рівень безробіття в Косові зріс з 30,7 до 31,4%. Понад половина косовської молоді без роботи (середній вік жителів Косова 29 років).

Корупцією пронизано всі сфери життя Косова. Хабарі доводиться давати в судах і лікарнях. Щоб улаштуватися на роботу на держслужбу, потрібно або давати хабара майбутньому начальнику, або мати зв'язки в політичних колах. Хоча далеко не всі косовські бюджетники задоволені своєю платою.

У січні цього року в Косові відбувалися страйки вчителів, які вимагали збільшення зарплати на 30% (до 515 євро на місяць). Зате "шикують" за мірками Косова члени чинного уряду: в кінці 2017 році їм підвищили зарплати вдвічі - з 1443 до 2950 євро на місяць.

Тотальна корупція, відсутність перспектив на ринку праці змушують жителів Косова шукати кращого життя в інших країнах. З моменту проголошення незалежності в 2008 році понад 200 тис. осіб виїхали з Косова за політичним притулком до країн - членів Євросоюзу.

На цих виборах косовські албанці віддали перевагу партії "Самовизначення", оскільки Курті вибудовував свою політичну кампанію на ідеї боротьби з корупцією і поліпшення діяльності держорганів в інтересах суспільства. Місцеві сприймають його як політика нової формації, який буває в європейському політичному колі.

Ось тільки перемога партії Курті – це плід піар-технологій і надій знедоленого населення Косова. Він не пропонує якісно нових політичних рішень або інноваційних ідей, а, швидше, відштовхується від нереалізованих амбіцій частини косовських сепаратистів у 90-х.

Ті самі люди, інші цілі

Якщо звернути увагу на діяльність Курті в період Косовського конфлікту 1998-99 років, то він мало чим відрізняється від донецьких сепаратистів Павла Губарєва і Дениса Пушиліна. Ці діячі не брали безпосередньої участі в бойових діях, а просто дестабілізували обстановку, нагнітали відцентрові настрої у своїх містах.

У 1998 році Курті організував сепаратистські мітинги в Пріштіні на підтримку відокремлення Косова від Сербії.

У 2014 році Губарєв і Пушилін роз'яснювали шахтарям та міській бідноті Донецька "ідею фікс" про створення нової конфедеративної держави Новоросії на території Донецької та Луганської областей з перспективою приєднання Харківської, Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської та Миколаївської областей.

Курті має геополітичну мету – об'єднати Косово і сусідню Албанію в єдину державу і пропонує провести референдум про самовизначення. Він не придумав нічого нового, оскільки ідея створення Великої Албанії мусується з середини 20 століття.

На практиці реалізувати цю ідею вдалося лише албанським ультраправим за часів Другої світової Війни, коли у складі Албанського протекторату під контролем фашистської Італії, а потім у складі Албанського королівства під заступництвом нацистської Німеччини перебували північний захід Північної Македонії, сербські Косово і Прешевська долина, південь Чорногорії, північ Греції, де є албанська меншина.

Лідер "Партії Албанського національного союзу" Укшін Хоті з 80-х закликав розглянути питання включення Косова до складу Албанії та двічі відсидів у сербських в'язницях. Навіть президент Косова Хашим Тачі, який робив наголос на розвитку Косова як незалежної держави, у травні 2019 року запропонував провести референдум про об'єднання з Албанією.


Новини за темою

Розвиток Косова як незалежної держави зайшов у глухий кут. Харадінаю і Тачі так і не вдалося реалізувати зовнішньополітичні цілі: вступити в ООН (блокує Росія), почати процес інтеграції в ЄС і НАТО. У Косова немає навіть власної армії, а спроби створити її в цьому році зазнали критики в ЄС і НАТО.

Приєднання до Албанії дасть змогу Косову вирішити частину проблем: автоматично опинитися в межах НАТО, отримувати дотації з Тирани.

У квітні партія "Самовизначення" домовилася з албанською владою про відкриття під своєю егідою центру сприяння об'єднання Косова та Албанії, інтеграції в євроатлантичні структури.

Понад 70% албанців у Косові та 60% громадян Албанії підтримують ідею створення єдиної держави. Албанський уряд уже ухвалив рішення відкрити кордон з Косовим з наступного року.

Конфліктний потенціал

Якщо Захід дійсно готовий закрити очі на об'єднання Косова та Албанії, тоді виникне загроза ескалації конфлікту між косовськими албанцями і сербами, які компактно проживають на півночі Косова. Курті не користується авторитетом серед косовських сербів.

На останніх парламентських виборах у Північному Косові перемогла орієнтована на зближення з Белградом партія "Сербський список". Проблемою є небажання Курті брати участь у мирних переговорах із Сербією, домовлятися про обмін територіями.

Президент Косова Хашим Тачі та його сербський колега Олександр Вучич обговорювали можливість обміну Північного Косова на прикордонні райони Сербії, де компактно проживають албанці. Однак партія "Самовизначення" проти цієї угоди.

Президент Сербії Олександр Вучич З відкритих джерел

Під питанням варіант поділу Косова на сфери впливу між сербами та албанцями, надання місцевим православним святиням міжнародно-правового статусу, на зразок монастиря Афон у Греції.

У таких умовах Сербія за підтримки Росії може спробувати повернути Північне Косово за допомогою провокації. Поки що Косово не є частиною Албанії, а його незалежність визнали 100 з 193 країн - членів ООН.

Слідом за косовськими албанцями референдум про самовизначення можуть провести 150 тис. косовських сербів, а Росія і Сербія - визнати його результати.

Белград може спровокувати конфлікт з косовськими албанцями, щоб потім ввести до Північного Косова сербські війська під приводом захисту місцевого населення. Судячи з усього, Москва і Белград готуються до такого сценарію. У березні 2018 року сербська армія влаштувала навчання Sadejstvo-2018 на кордоні з Косовим.

Щорічно Москва і Белград проводять військові навчання "Слов'янське братство". Росія є найбільшим постачальником озброєнь у Сербії: літаків, танків і бронетехніки. Ескалацію конфлікту в Косові може використати президент РФ Володимир Путін для підвищення своїх рейтингів, які знизилися на тлі розгону акцій протесту та напрацювання іміджу захисника балканських слов'ян подібно до російських царів у 19 столітті.

Проте шанси на успіх такої провокації сумнівні. Північне Косово – це не Крим, а територія, яка входить до зони відповідальності НАТО.

На сьогодні в Косові дислокуються 3,5 тис. військовослужбовців Міжнародних сил з підтримки миру в Косові (КФОР) в підпорядкуванні НАТО. З 1999 року в Косові функціонує військова база Кемп-Бондстіл, де розміщені 1,4 тис. американських військовослужбовців. Їхнє завдання якраз і полягає в тому, щоб запобігти спробам Сербії відвоювати свої землі. Торік у Північному Косові відбувалися навчання КФОР.

Дилема НАТО

Інше питання, наскільки зацікавлені США і НАТО до нескінченності вкладати сили і кошти в підтримання миру в Косові. Утримання однієї тільки військової бази Кемп-Бондстіл щорічно коштує Пентагону мільйонів доларів.

Президент США Дональд Трамп виступає за зменшення витрат США на міжнародні ініціативи, скорочує військову присутність за кордоном та уникає застосування сили на території третіх країн.

Про це свідчить стримана позиція американського президента на нещодавню атаку Ірану та єменських хуситів на нафтопереробні заводи Саудівської Аравії, відмову надати військову допомогу протестувальникам у Венесуелі на чолі з Хуаном Гуайдо для повалення президента Ніколаса Мадуро – партнера Москви і Пекіна, рішення про скорочення військового контингенту в Сирії.

Новини за темою

Навряд чи інші країни - члени НАТО хочуть відряджати свої війська до Північного Косова заради його збереження під владою албанців. Захід не надав військову допомогу Грузії під час агресії Росії в серпні 2008 року, а Україні - під час анексії Криму в березні 2014 року.

Об'єднання Косова та Албанії дасть змогу американцям і європейцям зняти з себе відповідальність за підтримання миру в регіоні, а безпеку на кордоні з Сербією перекласти на плечі албанських прикордонних військ. Трамп зацікавлений остаточно закрити косовське питання, навіть якщо частина території краю повернеться до складу Сербії.

Днями він призначив посла США в Німеччині Річарда Гренелла спецпредставником у Сербії та Косові. Гренелл підтримує тісні зв'язки з колишнім радником президента США з питань національної безпеки Джоном Болтоном, який схвально ставиться до обміну територіями між Косовим та Сербією.

Загроза територіальній цілісності

Якщо в Косові проведуть референдум про об'єднання з Албанією, то це створить черговий небезпечний прецедент зміни державних кордонів у Європі та ескалації заморожених збройних конфліктів. Про самовизначення можуть згадати реакціонери серед македонських албанців.

Албанські сепаратисти піднімали збройне повстання в 2001 році на півночі сучасної Північної Македонії (Колишня Югославська Республіка Македонія) під впливом успіху косовських сепаратистів. Тоді заворушення вдалося придушити македонським силовикам за підтримки НАТО.

Можливою є дестабілізація ситуації в сусідній федерації Боснія і Герцеговина. В одному із суб'єктів Республіці Сербській панують сепаратистські настрої серед місцевого населення. Боснійські серби намагалися вийти зі складу Боснії та Герцеговини збройним шляхом за підтримки Белграда в 90-х.

У березні 2019 року голова президії Боснії та Герцеговини і колишній президент Республіки Сербської Мілорад Додік закликав до об'єднання сербів і був проти вступу до НАТО. Скептично до інтеграції в ЄС і НАТО ставиться чинна глава Боснії та Герцеговини Желька Цвіянович.

Республіка Сербська підтримує тісні зв'язки з Росією, закуповувала там стрілецьку зброю, а російські фахівці тренували місцевий поліцейський спецназ. Останніми роками на території регіону було побудовано нові транспортні вузли, аеродром, який у разі необхідності можна використовувати для перекидання озброєнь і живої сили.

Новини за темою

Якщо косовські албанці зможуть собі дозволити об'єднатися з Албанією, то боснійські серби вимагатимуть об'єднання із Сербією. Задля уникнення ескалації Боснійського конфлікту США і НАТО доведеться реагувати. Останніми роками Захід скоротив до мінімуму військову присутність в Боснії та Герцеговині.

Плани нової влади Косова створюють потенційну загрозу для територіальної цілісності Грузії та Молдови, де є проросійські сепаратистські утворення.

Заступник директора Інституту країн СНД Володимир Євсєєв та провідний науковий співробітник Російського інституту стратегічних досліджень Сергій Єрмаков допускають включення до складу РФ грузинських територій Абхазія і Південна Осетія, які не відбулися як держави, у разі вступу Грузії до НАТО.

Депутат Держдуми РФ і голова комітету з оборони Володимир Шаманов вважає, що об'єднання Південної Осетії та російського регіону Північна Осетія можливе в перспективі. Ідея входження до складу Росії є популярною серед сепаратистів Придністров'я, яке є частиною Молдови.

Президент Придністровської Молдавської Республіки Вадим Красносельський виступає за входження сепаратистського утворення до складу Росії на підставі референдуму 2006 року. Тоді 97% місцевих жителів підтримали цю ідею.

Москва не поспішає приєднувати депресивні сепаратистські утворення на території Грузії та Молдови, оскільки це не вигідно, з фінансово-економічного погляду. Все ж Кремль уважно стежить за діями косовських сепаратистів, який за нагоди використає як прецедент у зовнішній політиці.

Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії в серпні 2008 року, через півроку після проголошення незалежності парламентом Косова та її визнання з боку США і низки інших впливових країн.

Амбіції нової влади Косова увійти до складу Албанії — виклик для територіальної цілісності України. У керівництва Росії з'явиться ще один аргумент для відмови повертати Крим до складу України, де також було проведено незаконний референдум про самовизначення.

Ідея входження до складу Росії є доволі популярною серед донбаських сепаратистів. Глава "ДНР" Денис Пушилін вважає ідеальним варіантом входження невизнаної республіки до складу Росії. Колишній глава "ЛНР" Ігор Плотницький виступав за проведення референдуму про приєднання до РФ.

Косовські албанці створюють привід для подальших спекуляцій щодо приєднання до Росії окупованих територій Донбасу, особливо якщо переговори президента Володимира Зеленського та російського колеги Володимира Путіна про мирне врегулювання на сході України зайдуть у глухий кут.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>