banner banner banner banner

Агресор у ролі рятувальника, або Чому Росія допомагає українцям за кордоном

З початку військового конфлікту на Донбасі тисячі українців опинилися в полоні у бойовиків і в катівнях Росії, проте російський МЗС продовжує брати участь у звільненні наших громадян з полону терористів за кордоном, а літаки МНС РФ - евакуювати українців із зон стихійного лиха

Агресор у ролі рятувальника, або Чому Росія допомагає українцям за кордоном
Фото: facebook.com/kutiepov

Артур Родивілов

Журналіст

З початку військового конфлікту на Донбасі тисячі українців опинилися в полоні у бойовиків і в катівнях Росії, проте російський МЗС продовжує брати участь у звільненні наших громадян з полону терористів за кордоном, а літаки МНС РФ - евакуювати українців із зон стихійного лиха

Звільнення з ув'язнення українців, які перебувають на тимчасово окупованій території Донбасу й у Росії є пріоритетним. Про це неодноразово наголошував президент після чергових раундів переговорів у "нормандському" форматі.

За словами Петра Порошенка, за час дії мінських угод з полону бойовиків звільнено 2 911 українців, 148 все ще залишаються в ув'язненні, у тому числі й у Росії.

Доля викрадених українців не тільки у РФ, але і на територіях інших країн залишається невідомою, і на тлі загальних зусиль зі звільнення заручників у результаті російсько-українського конфлікту інформація про полонених українців у далеких країнах дещо загубилася в загальному інформаційному потоці.

112.ua вирішило з'ясувати, скільки наших громадян було викрадено і звільнено на території інших держав та чому Росія, визнана країною агресором, залучається до порятунку українців.

У чужому краю далекому

Як повідомили 112.ua у МЗС, станом на 7 жовтня на території інших країн незаконними збройними формуваннями як полонені продовжують утримуватися 6 громадян України. Четверо у Лівії і ще двоє в охопленій війною Сирії.

За останній рік з полону було звільнено 20 наших громадян. 18 українців, які утримувалися у Лівії колишньою революційною бригадою "Аль-Каакаа", були звільнені у серпні 2014 року.

У серпні 2015 року один українець став жертвою збройного нападу на готель LeByblos у Малі в місті Севар.

Фото з відкритих джерел

Тоді бойовики здійснили напад на готель, у якому проживали іноземці. Протягом всієї ночі в заручниках у готелі утримували кілька людей, включаючи співробітників місії ООН.

Унаслідок нападу було захоплено четверо наших громадян, один з яких загинув. Одному з українців вдалося втекти. Всього внаслідок нападу і подальшої спецоперації загинули щонайменше 13 осіб.

Ще один громадянин України Дмитро Білий, якого викрали в Афганістані, був звільнений наприкінці серпня нинішнього року.

Історія одного звільнення

Дмитро Білий потрапив у полон до одного з угруповань бойовиків в Афганістані. Завдяки спільним зусиллям російських і афганських спецслужб, а також російського зовнішньополітичного відомства менш ніж через місяць Бєлий був визволений з полону.

112.ua

Інформація про можливе викрадення Білого була передана українським МЗС посольству України в Таджикистані й Афганістані для перевірки реагування, завдяки направленому запиту 112.ua.

У нашу редакцію через кілька годин після публікації на каналі YouTube прийшло відео, у якому громадянин України під дулами автоматів просить про допомогу. Після відправленої агентством інформації про викрадення нашого громадянина, у зовнішньополітичному відомстві пообіцяли оперативно відреагувати.

Цього же дня до МЗС звернулася громадянка щодо зникнення свого чоловіка на території Афганістану, який працював інженером. Жінка упізнала на відео свого чоловіка Дмитра Білого.

МЗС звернувся по дипломатичних каналах до органів Афганістану, представлених у цій країні, організацій і інших країн. Посольство України в Таджикистані та ІРА підтримувало зв'язок з поліцією Кабула, у розпорядженні якої було розслідування зникнення Білого.

У рамках реагування на викрадення Дмитра Білого МЗС також звернувся за допомогою до США, Великобританії, Ірану, Росії, Червоного Хреста, місії ООН в Афганістані UNAMA.

29 серпня МЗС стало відомо про звільнення Білого і його перебування на території посольства Росії в Афганістані.

2 вересня в Афганістан була відправлена група української сторони у супроводі українських військових з контингенту коаліційних сил НАТО, яка прийняла Білого в Кабулі. 9 вересня Бєлий повернувся в Україну.

"Хочу подякувати російській стороні за моє спасіння", - заявив Білий на зустрічі в посольстві РФ у Кабулі. Там він прожив кілька днів, після чого був переданий українській стороні.

Москва заявила, що підключилася до пошуків викраденого на прохання Києва. Деталі операції зі звільнення Білого не розголошуються.

Як заявляв раніше посол України в Афганістані і Таджикистані Віктор Никитюк з посиланням на родичів викраденого, Дмитро Білий останні десять років офіційно працював у Кабулі у філії української компанії "Будсервіс". Втім, за даними видання "РГ", у компанії ніколи не чули про такого співробітника.

У той же час, за даними 112.ua, Білий все ж працював в одній з будівельних компаній в Афганістані.

Масад Махмуді (Masoud Mahmoodi), який працював у Міністерстві у справах міської інфраструктури Афганістану, повідомив, що знає Білого з 2013 року. І вони працювали над низкою об'єктів.

На яких умовах вдалося звільнити українського громадянина, не повідомляється. Експерти, пов'язані зі спецслужбами, припускають, що Білого відпустили в рамках якоїсь більшої операції секретних служб і викрадений міг стати лише "доважком" до основної мети операції.

За даними джерел 112.ua, не виключено, що Білий має відношення до спецслужб, тому подробиці його звільнення практично невідомі.

Вже після того, як Білого доставили до російської дипмісії в Кабулі, у МЗС заявили, що "не володіє даними про факт звільнення заручника".

Евакуація українців

З моменту початку російської агресії на території України літаки МНС РФ продовжують евакуювати наших громадян з "гарячих" точок інших країн.

Так, 17 жовтня до РФ були евакуйовані з Сирії 56 осіб, серед яких 4 українців. При цьому в МЗС України повідомили про одного українця.

Відомі випадки евакуації Росією наших громадян з Непалу, коли багатостраждальний літак українських ЗСУ протягом декількох днів не могли відремонтувати для відправки наших громадян з району масштабного землетрусу.

Фото з відкритих джерел

У свою чергу в МЗС повідомляють про успішну евакуацію 5 громадян України з Непалу за допомогою польської сторони. Між тим у травні цього року спецрейсом ЗСУ з Непалу були евакуйовані 75 українців і 11 громадян інших країн, шестеро з яких громадяни Росії, двоє з Польщі, двоє з Грузії й один громадянин Франції.

При цьому у зовнішньополітичному відомстві заявили, що евакуація українських громадян у зв'язку з надзвичайними подіями за кордоном із залученням транспортних можливостей інших держав є загальноприйнятою міжнародною практикою взаємодії країн з урахуванням гуманітарних аспектів надання допомоги постраждалим. "При цьому враховується те, що життя і здоров'я людини є найвищою цінністю, а наші співвітчизники можуть вільно вибирати доступні способи для збереження свого життя".

Незважаючи на те, що український парламент офіційно визнав Росію країною-агресором у зв'язку з військовим конфліктом, дипломатичні відносини між країнами не були розірвані, як це було, наприклад, із Грузією. Росія продовжує брати участь у звільненні українців за кордоном та відмовляється звільняти наших громадян, ув'язненних на своїй території.

У психоаналізі існує модель взаємодії між людьми під назвою Трикутник Карпмана - типовий зв'язок трьох основних проблемних ролей у людських відносинах. Автор цієї ідеї - Стівен Карпман.

Згідно з цим поглядом, все різноманіття ролей, що лежить в основі ігор, у які грають люди, може бути зведене до трьох основних – переслідувача винуватих, жертви переслідування і рятувальника. Трикутник, у який об'єднуються ці ролі, символізує їхній зв'язок і постійну зміну.

Карпман писав: "Три драматичні ролі цієї гри - рятувальник, переслідувач і жертва - є насправді мелодраматичним спрощенням реального життя. Ми бачимо себе щедрими рятувальниками вдячної чи невдячної жертви, праведними переслідувачами нечестивих і жертвами жорстоких переслідувачів.

Можливо, яскравим тому прикладом є і взаємини двох країн. При цьому Росія активно перейняла на себе роль і спасителя, і переслідувача, а Україна, на жаль, у деяких аспектах все ще залишається в ролі жертви.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>