banner banner banner

Аграрний мільярд: Україна хоче скористатися "санкційною" війною Росії і Туреччини

Втрати російських аграріїв від можливого закриття турецького ринку можуть скласти понад 1,4 млрд дол., найбільші шанси закрити цю "дірку" в силу специфіки ринку отримає саме Україна

Аграрний мільярд: Україна хоче скористатися "санкційною" війною Росії і Туреччини
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Втрати російських аграріїв від можливого закриття турецького ринку можуть скласти понад 1,4 млрд дол., найбільші шанси закрити цю "дірку" в силу специфіки ринку отримає саме Україна

Незв'язані на перший погляд речі виявляються, деколи, пов'язані дуже несподіваним і парадоксальним чином. Хто міг би уявити, що збиваючи російський винищувач, Туреччина руйнує усталений протягом багатьох років порядок на ринку агропродукції. І справа не лише у втраті нею російського ринку овочів і фруктів, а в тому, що Росія сама опинилася під загрозою дзеркальних санкцій. Українські аграрії, які досі не мали шансів перемогти Росію в конкурентній боротьбі за турецький ринок, несподівано отримали можливість заробити додатково понад 1 млрд експортних доларів.

В очікуванні турецької відповіді Кремлю

Україна забезпечить продовольчу безпеку Туреччини у разі відмови Росії поставляти агропродукцію на ринок країни, заявив прем'єр Арсеній Яценюк на останньому засіданні Кабміну. "Україна готова простягнути руку Туреччини, і ми забезпечимо продовольчу безпеку Туреччини. І Міністерство аграрної політики вже отримало відповідні доручення і провело консультації з нашими турецькими партнерами", - заявив він.

Новини за темою

Міністр аграрної політики Олексій Павленко повідомив, що для "прискорення процесу комунікації з турецькою стороною й активізації двостороннього торговельно-економічного співробітництва" зустрівся з надзвичайним і уповноваженим послом Турецької Республіки в Україні Йонетом Джаном Тезелем. "За результатами зустрічі можу сказати, що Туреччина відкрита для діалогу з нами. У планах – проведення чергового засідання двосторонньої робочої групи з питань сільського господарства та налагодження бізнес-зв'язків між країнами", - написав міністр у своєму блозі.

За словами міністра, за десять місяців Україна поставила в Туреччину агропромислової продукції на 566 млн дол. "Велика частина українських поставок припадає на зернові злаки, насіння олійних культур та олії... Якщо поставки збільшаться, то мова йде про сотні мільйонів доларів", - написав міністр. За його словами, зокрема по зерну Україна має можливість подвоїти поставки. Станом на 27 листопада в Україні намолочено 59,7 млн т. Для експорту маємо не менш 17 млн т. Хороші перспективи для збільшення обсягів поставок соняшникової олії: за 2014-2015 рік в Україні було вироблено 4,2 млн т продукту, з яких на експорт може бути поставлено 3,9 млн т (обсяг споживання на внутрішньому ринку не перевищує 0,4-0,5 млн т).

Фото з відкритих джерел

При всій удаваній абсурдності ситуації, очікування українських аграріїв відходу з ринку Туреччини Росії, її основного торгового партнера з агропродукції, виглядають цілком реальними. І справа тут навіть не в тому, що Росія сама з легкістю відмовиться від валютної виручки, якраз навпаки у Россільгоспнагляді російським експортерам так прямо і сказали, що служба "не передбачає прийняття обмежувальних заходів щодо експорту сільгосппродукції, у тому числі зерна і продуктів його переробки". Ця позиція була оголошена представникам Національної спілки експортерів сільгосппродукції на зустрічі з начальником управління фітосанітарного нагляду, насіннєвого контролю та якості зерна Россільгоспнагляду Іриною Андрєєвською.

Справа саме у можливій реакції Туреччини на введені відносно неї в односторонньому порядку санкції Росії.

Зараз експерти одностайно заговорили, що зупинка цих поставок може підштовхнути Туреччину до дій у відповідь, дзеркальних заходів. Око за око. Турецьке дипломатичне джерело неоднозначно дало зрозуміти, що Анкара може оголосити про дзеркальні заходи, пише російський "Комерсант". Та й прем'єр Туреччини Ахмет Давутоглу абсолютно не анонімно, а дуже навіть відкрито заявив, що "не тільки у Туреччини є економічні інтереси, Росія теж має економічну зацікавленість в Туреччині". Так що тепер, як мовиться, питання часу.

Новини за темою

Відповідно до постанови російського уряду, Туреччині заборонили продаж у Росії м'яса птиці, гвоздик, томатів, апельсинів, яблук, мандарин, винограду, груш, персиків, слив, полуниці. Позицій, у яких Туреччина була представлена найкраще.

Частка турецьких фруктів у російському імпорті – 14,5%, овочів – 19,5%. На Туреччину припадає 41% імпорту винограду, 23% – сухофруктів, 41% – помідорів, 25% – огірків. 27% всіх цитрусових у Росії були з Туреччини. З урахуванням частки імпорту в загальному споживанні фруктів (75%) кожен дев'ятий фрукт, який купується росіянами, – з Туреччини.

Розуміють реальну загрозу відповідних санкцій і російські постачальники зерна та олії, які в умовах ситуації невизначеності зупинили постачання в країну. Особливість зернового та олійного бізнесу в тому, що в них не буває одноденних контрактів. А штрафні санкції серйозні. От і не хоче ніхто ризикувати.

Фото з відкритих джерел

Російські експортери зерна вже призупинили укладання контрактів на поставку зерна в Туреччину через побоювання обмежувальних заходів, відвантажують тільки те зерно, яке вже продано, повідомив російському "Інтерфаксу" представник зернотрейдерської компанії. "В умовах невизначеності та заходів, які вживаються на суміжних ринках, продажів нових ніхто не робить, ризикувати ніхто не буде, - сказав представник зернотрейдерської компанії. - Зараз головне завдання - відвантажити те, що вже продано".

Новини за темою

До знищення бомбардувальника Туреччина була другим після Єгипту покупцем зерна Росії. За словами глави Мінсільгоспу РФ Олександра Ткачова, з початку року на турецький ринок було поставлено 3,5 млн т зерна - це майже 12% від загального обсягу експорту зернових з Росії. У минулому році 4,2 млн т (18% у загальному обсязі). По соняшниковій олії і того більше, у 2014 році його експорт до Туреччини склав 581 тис. тонн, частка у російських поставках - 45%. За оцінкою експерта Аналітичного центру при уряді РФ Олени Разумової, загальна сума експорту пшениці, кукурудзи та соняшникової олії у 2015 році склала близько 1,4 млрд дол. У загальному експорті поставки з Росії в Туреччину продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини займали третє місце після енергоносіїв і металу з часткою 6,8% (весь обсяг зовнішньоторговельного балансу Росії з Туреччиною за 9 місяців 18,07 млрд дол).

"РИА Новости"

Відібрати ринок

Таким чином перспектива перетягнути цю валютну виручку цілком зримо постає перед Україною. "Справа в тому, що історично так склалося, що Росія й Україна – основні постачальники зерна і соняшникової олії в Туреччину. І якщо по зерну конкуренцію може скласти, наприклад, Франція, то по соняшниковій олії нашу пальму першості вирвати нікому", - говорить керівник аналітичного агентства ААА Марія Колесник.

Досі українцям ніяк не вдавалося витіснити Росію на турецькому ринку. Експерти аграрної галузі одностайно стверджують, що питання вже точно не в якості. За якістю ані наша українська пшениця, ані соняшникова олія не поступаються російським ні на йоту.

Новини за темою

Питання полягає в газі! У тому самому природному газі, на запасах якого Росія сидить в силу географічних можливостей і за який з тріском викручує руки всім країнам, включаючи Україну. І питання навіть не в тому, що газ дешевше обходиться російським переробним заводам, енергозалежним сушаркам зерна й елеваторам. Важливим моментом є вартість виробництва мінеральних добрив. І вони в Росії за рахунок газу дешевше, ніж в Україні. "У підсумку виходило так, що соняшникову олію на турецькому ринку Росія пропонувала в середньому на 10 дол. дешевше, ніж Україна, а для бізнесу це має вирішальне значення", - зазначають в асоціації "Укроліяпром".

Так що торік Україні вдалося поставити в Туреччину тільки 180 тис. т олії, а Росії – майже 500 тис. т.

Туреччина дуже приваблива в плані реалізації їй соняшникової олії, зазначають учасники ринку. Країна купує її не тільки для задоволення внутрішніх потреб, але і для свого "маленького бізнесу". Туреччина олію фасує і продає її далі, в арабські країни, додають вони. "Безумовно, українські виробники, якщо у них буде можливість, наростять постачання соняшникової олії до Туреччини. У 2015/16 МР тільки за один місяць – жовтень – Україна експортувала в Туреччину 30,2 тис. т, на 21,82 млн дол., олії соняшникової, або 8% від загального обсягу поставок цієї продукції з України. Туреччина увійшла в четвірку найбільших імпортерів української соняшникової олії. Попереду за результатами жовтня - лише Індія – 51%, Китай – 15%, Малайзія – 8,1%", - повідомили в "Укроліяпромі". Україна може постачати Туреччині і шрот (використовується для виготовлення високобілкового корму в тваринництві), а також інші види олієжирової продукції, зазначають в Асоціації.

"РИА Новости"

Україна досі мало поставляла в Туреччину пшениці, оскільки у турків були дуже тісно налагоджені зв'язки з Росією, зазначає Марія Колесник. За її словами, Росія свідомо демпінгувала, продаючи зерно в середньому на 5-10 дол. на тонні дешевше, ніж воно пропонувалося з України. Це частково пояснювалося політикою і близькими російсько-турецькими відносинами через проекти у Татарстані. "Туди йшло багато турецьких інвестицій, саме у Татарстан", - говорить Колесник. Росія цікавила Туреччину через енергоносії.

За її словами, якщо в соняшниковій олії і кукурудзі у нас конкурентів на турецькому ринку після можливого відходу Росії не буде, то за продовольчою пшеницею на перші ролі може вийти Франція. "Але, знову-таки, залежатиме від ціни, у нас є можливість продавати пшеницю дешевше французької, і логістика коротше, так що українцям карти в руки", - говорить експерт.

Аналітик аграрних ринків компанії "Про Агро" Артем Яценко зазначає, що Україна була переважно представлена ​​в Туреччині фуражним зерном. "У сегменті продовольчої пшениці, у разі відходу з турецького ринку Росії, Україні доведеться конкурувати також з Австралією, Канадою, а також прилеглими Пакистаном та Іраном, які цього року збираються експортувати певні обсяги пшениці 2-3-го класів", - говорить він.

Грає на руку українським експортерам і той факт, що сезон 2014/15 років був вкрай невдалим для турецьких аграріїв, які вирощують зерно. У країні була найсуворіша за сто п'ятдесят чотири роки посуха. Так, національний урожай пшениці в Туреччині в 2014/15 маркетинговому році знизився на 2,3 млн т по відношенню до попереднього, до 19,8 млн т. Таким чином, Туреччина через кліматичні умови з країни, яка забезпечувала себе зерном власного виробництва та заробляла на перепродажу за кордон як власного, так і зерна чорноморського регіону, перетворюється на нетто-імпортера", - зазначає Яценко.

Експерт додає, що Туреччина, переважно, імпортує висококласну продовольчу пшеницю першого та другого класів, яку легко переробити в високомаржинальну продукцію.

Новини за темою

І поки в Україні готуються отримувати дивіденди, у Росії трейдери буквально "сушать весла". За словами гендиректора Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитра Рилька, якщо у відношенні Туреччини буде введена заборона, то на двох великих російських ринках зерна та соняшникової олії - будуть проблеми.

"Перенаправити турецькі обсяги соняшникової олії, наприклад, на інші ринки, важко, оскільки у нас два великих покупці - Туреччина і Єгипет, на які припадає до половини експорту", - сказав він.

Ці обсяги буде вкрай складно прилаштувати в інших країнах, підкреслює експерт. У результаті в скрутному становищі можуть опинитися виробники зерна Ростовської та Воронезької областей, які орієнтовані на його відвантаження через Азовський термінал.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>