Афганський синдром: Навіщо Трампу мир з талібами

Афганський синдром: Навіщо Трампу мир з талібами
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У середу, 28 серпня, в катарській столиці Досі завершився вже дев'ятий за рахунком раунд переговорів між США й афганським рухом "Талібан". Таліби заявили, що близькі до угоди зі США про виведення американських військових з Афганістану. Військова кампанія США в Афганістані триває вже 18 років.

За цей час американським військовим й Афганській національній армії так і не вдалося переважити ісламських екстремістів. Президент США Дональд Трамп критично ставиться до військової операції в Афганістані і вважає цю країну "небезпечним місцем" і "Гарвардом для терористів".

Він обіцяв вивести 14 тисяч американських військових з Афганістану. Ситуація у сфері безпеки в Афганістані залишається напруженою. Окрім талібів, в Афганістані присутні осередки терористичних організацій "Аль-Каїда", "Мережа Хаккані", "Ісламська держава".

Господар Овального кабінету намагається отримати політичні дивіденди, бажаючи укласти мир з багаторічним противником. Мир США з рухом "Талібан", як і його відсутність, може мати непередбачувані наслідки для регіональної безпеки.

Почесний мир

В Афганістані Трамп йде слідами колишнього президента-республіканця Річарда Ніксона, який зробив одним із пріоритетів своєї політичної програми завершення В'єтнамської війни на умовах "почесного миру". Ніксон щільно займався питанням виведення американського контингенту з В'єтнаму і підписав Паризьку мирну угоду в січні 1973 року, яка поклала кінець одній із найдовших воєн за всю історію США.

Радник президента США з національної безпеки Генрі Кіссінджер отримав Нобелівську премію миру за внесок у досягнення миру з Північним В'єтнамом.

Новини за темою

Попри розслідування щодо Ніксона, пов'язане з Вотергейтським скандалом (прослуховування розмов опонентів з Демократичної партії), на початку 1973 року його рейтинг досяг піку: діяльність президента підтримували 69% американців. У 1971 році В'єтнамську війну не підтримували 60% громадян США.

Напередодні президентських виборів 2020 року Трамп зацікавлений з допомогою миру з талібами і виведення військових з Афганістану добитися зростання популярності в американському суспільстві, як це вдалося Ніксону в 1973 році. З рейтингом у Трампа справи погані.

Згідно з соцопитуванням The Associated Press-NORC, у серпні діяльність американського президента підтримують лише 36% американців попри успіхи в економіці, зниження рівня безробіття, зростання зарплат.

Сексуальні скандали, посилення Трампом міграційної політики, його популярність серед праворадикальних елементів, незграбність у висловлюваннях щодо політичних опонентів, бажання витратити десятки мільярдів доларів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою і відсутність прогресу у медичній реформі зіграли з господарем Овального кабінету злий жарт.

Війна в Афганістані – болюча тема для багатьох американців. Військові дії в Афганістані забрали життя 3,5 тис. американських військових, понівечили 20 тис. осіб та обійшлися економіці США в 2,5 трлн доларів. Незалежно від політичних уподобань 55% американців підтримують виведення військ з Афганістану.

Хоча порівнювати ставлення американців до війни в Афганістані та В'єтнамі не зовсім некоректно. Більшість американців (45%) вважають, що війна в Афганістані не була помилкою. Основний опонент Трампа в боротьбі за посаду голови держави колишній віце-президент США Джо Байден від Демократичної партії спекулює пацифістськими настроями в американському суспільстві. 

Він пообіцяв завершити "нескінченну війну" в Афганістані і припинити військове втручання США в громадянську війну в Ємені. Байден лідирує на праймеріз серед інших кандидатів-демократів на посаду президента США.

Трамп намагається напрацювати собі імідж миротворця в Афганістані і переграти Байдена в передвиборчій гонитві. З вересня минулого року в переговорах з талібами бере участь спецпредставник Держдепартаменту Залмай Халілзад – досвідчений дипломат, етнічний пуштун і мусульманин-суніт (один з народів Афганістану).

У роки президентства Джорджа Буша-молодшого він обіймав посаду постійного представника США в ООН і посла в Афганістані та Іраку.

Адміністрація Трампа вирішила піти на мир з талібами, оскільки за роки війни американці й уряд у Кабулі не змогли викорінити їхній рух. Вони становлять серйозну силу у військово-політичному плані. Під рушницею в русі "Талібан" 60 тисяч бойовиків з навичками ведення партизанської війни.

Як показав досвід адміністрацій Буша-молодшого й Обами, а також військові кампанії СРСР в 1979-89 роках, Британської імперії в XIX столітті, воювати з афганськими партизанами вкрай складно. Навіть Трамп попервах збільшив контингент збройних сил в Афганістані і продовжив політику Обами з навчання місцевих силовиків боротьбі з тероризмом.

Проте істотних результатів це не дало. Під контролем талібів знаходиться понад 14% території Афганістану – значно більше, ніж після збройної інтервенції США після терактів 11 вересня 2001 року і скинення їхнього провладного режиму.

Влада президента Ашрафа Гані поширюється на менше 60% афганських земель. Третина території країни взагалі ніким не контролюється. Таліби не сприймають уряд у Кабулі як самостійного гравця і відкинули пропозицію Гані почати мирні переговори.

Один із засновників Талібану мулла Абдул Гані Барадара наполягав на тому, що мирні переговори потрібно вести безпосередньо зі США. Трамп вирішив піти на мир із супротивниками Америки заради того, щоб красиво піти з Афганістану.

Ворог мого ворога – мій друг

В Афганістані американці діють за принципом "ворог мого ворога – мій друг" і розраховують використовувати мир із талібами для протидії ІДІЛ. Після поразки в Сирії та Іраку "іділівці" зробили Афганістан своєю основною базою.

У 2015 році вони заснували невизнану "Ісламську державу Хорасан" і сформували озброєне угруповання чисельністю до 3 тисяч осіб. Кістяк осередку ІДІЛ в Афганістані склали ісламські екстремісти з сусіднього Пакистану.

Першим еміром "Ісламської держави Хорасан" став пакистанський громадянин Хафіз Саїд Хан, колишній учасник ісламістської організації "Техрік-е-Талібан Пакистан". "Талібан" бачить в ІДІЛ основного конкурента. На бік ІДІЛ перейшла частина афганських талібів, у тому числі колишній командир руху "Талібан" Абдул Рауф Хадім.

З 2017 року бойовики ІДІЛ 100 разів нападали на цивільних і влаштовували теракти в Афганістані та Пакистані, 250 разів вступали в бій з американськими, афганськими та пакистанськими військовими. На відміну від талібів, ІДІЛ зацікавлена здійснити експансію за межами Афганістану і Пакистану та поширити свій вплив у сусідніх країнах Центральної Азії.

Під час переговорів США домагаються від талібів гарантії, що після виведення американських військ вони припинять надавати свою територію для міжнародних терористів і будуть мирно співіснувати з урядом у Кабулі. Мир з талібами потрібен США для того, щоб запобігти посиленню ролі Росії в Центральній Азії.

Останнім часом російське керівництво активізувало переговори з рухом "Талібан" і намагається втрутитися у процес мирного врегулювання в Афганістані. Торік у Москві відбулася конференція з питання мирного врегулювання збройного конфлікту в Афганістані, під час якої міністр закордонних справ Сергій Лавров провів переговори з лідерами руху "Талібан".

Після відходу США з Афганістану росіяни розраховують заповнити утворений політичний вакуум і тому заздалегідь налагоджують стосунки з найбільш впливовим місцевим гравцем. Після захоплення влади в Афганістані в середині 90-х таліби самі йшли на контакт з РФ, розраховуючи добитися міжнародного визнання їхнього уряду постійним членом Ради безпеки ООН. Однак тоді Кремль відмовив простягнути руку допомоги ісламістам.

Бар'єри на шляху до миру

Не факт, що переговори з талібами завершаться успіхом, а на Халілзада буде чекати Нобелівська премія миру як Кіссінджера. Попри те, що таліби активно обговорюють терміни виведення американських військових (це триватиме 1-2 роки), у них зовсім різне розуміння процесу мирного врегулювання в Афганістані.

Польові командири виходять з принципу "все або нічого" і відмовляються припиняти вогонь до тих пір, поки американці не підуть. З початку цього року внаслідок терактів і бойових дій загинули або дістали поранення близько 4 тис. цивільних.

Лідери руху "Талібан" вимагають від США піти, але при цьому не бажають створити для цього лазівку і зручний привід. Американці не хочуть повторювати помилок В'єтнамської війни, коли після виведення американського контингенту армія комуністичного Північного В'єтнаму перейшла в наступ та окупувала союзний американцям Південний В'єтнам, для підтримання незалежності якого Пентагон витратив чимало коштів і людських життів.

Новини за темою

Трамп хоче піти з Афганістану зберігши обличчя, а не прийняти умови капітуляції від ісламських екстремістів. Мир у країні настане тільки в тому випадку, якщо переговори США з рухом "Талібан" переростуть у внутрішньоафганський діалог. Талібан та уряд у Кабулі могли б домовитися про поділ Афганістану на сфери впливу.

Проте навіть якщо Халілзад досягне угоди з талібами про мир, не факт, що вони будуть його дотримуватися. Не виключено, що після відходу американців таліби продовжать вимотувати уряд в Кабулі партизанською війною і домагатися відновлення контролю над всією територією Афганістану. Існує думка, що у талібів більше шансів домовитися зі США, ніж з президентом Гані.

На думку Халілзада, якщо переговори з талібами зазнають невдачі, то війна продовжиться. Якоюсь мірою ситуація в Афганістані безвихідна. Ймовірність продовження бойових дій зберігається незалежно від того, будуть виведені американські військові з країни чи ні.

Афганістан – це конгломерат ворогуючих кланів, а система відносин в окремих районах країни нагадує дрімуче Середньовіччя. Існує загроза збільшення потоку біженців, наркотрафіку з Афганістану. За весь час конфлікту країну покинули 2,5 млн осіб через гуманітарну кризу.

За даними ООН, у 2018 році в 24 із 34 провінцій Афганістану було вироблено 6,4 тис. тонн опіуму. Афганістан може зануритися в ще більшу нестабільність після виведення американських військ. Так було в Іраку після того, як у 2011 році США вивели свої війська в умовах терористичної загрози в країні.

У підсумку це призвело до посилення впливу ІДІЛ і захоплення значної частини країни ісламськими екстремістами. Навіть якщо американські військові покинуть Афганістан, це не означає, що вони туди більше ніколи не повернуться.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>