Як сусідні країни допомагають Україні протистояти російській агресії

За рік воєнних дій в Україні з боку сусідніх держав лунало багато заяв, що виражають підтримку. Чи були ці заяви підкріплені конкретними діями і в чому вони виявлялися?

Reuters

Ситуація в Україні примусила багатьох лідерів сусідніх Україні держав задуматися не тільки про проблему миру в Європі, але і зробити конкретні кроки щодо зміцнення безпеки своїх країн. Збільшення оборонних бюджетів, активне військове співробітництво і проведення військових навчань країнами-учасницями НАТО порівняно з  антиросійськими санкціями, які так і не змогли стримати російську військову агресію в Україні, засвідчили перехід європейських країн від політики заяв до політики рішучих дій.

За рік воєнних дій в Україні з боку сусідніх держав лунало багато заяв, що виражають підтримку. Чи були ці заяви підкріплені конкретними діями і в чому вони виявлялися?

Наприклад, Польща разом із Литвою, Латвією та Естонією (ми вирішили охопити також Прибалтику разом із Польщею, хоча ці країни і не межують з Україною) ратифікували угоду про Асоціацію України і ЄС, їх об'єднують підтримка жорсткої політики антиросійських санкцій на міжнародній арені та сприйняття російської агресії в Україні як загрози власній національній безпеці. У той же час такі країни, як Туреччина, Болгарія, Угорщина і Білорусія намагаються крокувати в ногу з західним світовим співтовариством, але не порушувати економічні зв'язки з Росією, щоб не зашкодити власній економіці.

Як сусідні країни допомагають Україні протистояти російській агресії
112.ua

112.ua

Редакційний блог

За рік воєнних дій в Україні з боку сусідніх держав лунало багато заяв, що виражають підтримку. Чи були ці заяви підкріплені конкретними діями і в чому вони виявлялися?

      

 

ПОЛЬША

Заяви:

- жорстка політика підтримки антиросійських санкцій (їх розширення у відповідь на продовження військової агресії);

- визнання використання Росією своїх збройних сил в конфлікті на Донбасі (публікують докази обстрілу російськими військовими), присутності регулярних військ РФ на Донбасі. Класифікує дії Росії як "ознаки агресії" (згідно з класифікацією резолюції ООН);

- виступає за необхідність інтеграції України в НАТО, збільшення військової присутності НАТО в Україні, підтримує ідею вступу України до Вишеградської четвірки;

- розглядає конфлікт як загрозу своїй національній безпеці, наполягає на своїй участі в переговорному процесі  (аргументуючи тим, що "нормандський формат" вичерпав себе);

- висловлює готовність продавати зброю в Україну. Дискусії тривають, але конкретних рішень з цього питання не пропонує;

- підтримує ініціативу України ввести миротворчий контингент.

Прес-служба президента України

Військова співпраця:

- створення литовсько-польсько-української бригади "ЛитПолУкрбриг". Україна – 545 військових, Польща – 3000, Литва – 150-350. Командування бригади буде перебувати в Любліні, підрозділи – в місцях постійної дислокації;

- український концерн "Укроборнпром" і польська компанія Lubawa S. A. домовилися про створення спільного підприємства;

- відправлені військові інструктори для підготовки українських військових (у межах програми НАТО), плюс - підготовку в Польщі пройдуть рятувальники Держслужби з НС;

- між РНБОУ і Бюро національної безпеки Польщі підписано протокол про співробітництво у сфері національної безпеки.

Політичний тиск на Росію:

- підтримала ратифікацію Угоди про Асоціацію України з ЄС, хоча під час голосування 3 євродепутата від Польщі проголосували проти; на національному рівні Угоду ратифіковано;

- під час голосувань за антиросійські санкції з боку ЄС підтримувала рішення;

- відновлено розслідування катастрофи літака Ту-154М, за результатами слідства Росії направлена нота з вимогою видати уламки літака (звинувачено два російських диспетчера);

- підготовлена офіційна скарга від Мінсільгоспу Польщі на Росію у СОТ;

- був заборонений переліт літака міністра оборони РФ Сергія Шойгу над територією Польщі;

- озвучена можливість депортації з Польщі росіян, яких підозрюють у шпигунстві;

- припинена діяльність польського консульства в Донецьку та Севастополі;

- відкладено проведення низки культурних заходів "Рік Польщі в Росії", "Рік Росії в Польщі".

Фінансова допомога:

- виділення 100 млн євро кредитної допомоги Україні;

- 2,5 млн євро виділено на стипендіальну програму для студентів з Донецької та Луганської областей, Криму (на 2015 р.).

Енергетика:

- після припинення постачань газу в Україну з Росією Польщі Україна отримує до 4 млн куб. м газу;

- підписано угоду про розширення системи газопроводів для збільшення обсягів імпорту газу з Європи через Польщу, досягнута домовленість про будівництво спільного газопроводу на спільному кордоні;

- укладені локальні україно-польські контракти з постачання польського вугілля в Україну;

- лобіювання прийняття законопроекту в США про дозвіл на експортні поставки скрапленого газу.

Гуманітарна допомога:

- надано гуманітарної допомоги на суму 1 млн дол., пізніше ще гуманітарна допомога  – на суму 350 тис. грн;

- лікування та реабілітація українських військових за рахунок польської сторони (загальна кількість – 85 осіб). Уряд Польщі виділив для цього 170 тис. євро.

 Міграційна політика;

- у зв'язку з різким збільшенням темпів міграції з України була ускладнена процедура отримання шенгенської бізнес-візи, посилилася політика надання притулку (так, з початку 2015 р. з 2253 клопотань про отримання притулку для українських громадян, які були направлені в Польщу, лише 1 громадянину вдалося його отримати);

- прийнято рішення про видачу 2-річних туристичних віз (з 5 грудня);

- розширені межі малого прикордонного руху (на 4 населених пункти), збільшений термін перебування українських громадян у прикордонній зоні до 90 днів;

- озвучено рішення про початок евакуації етнічних поляків з територій Донбасу.

 

ЛИТВА

Заяви:

- закликає ЄС заявити про перспективу членства для України, прискорити надання безвізового режиму Україні;

- заявляє про відповідальність Росії за події в Україні, звинувачує в підтримці терористів, наполягає на визнанні "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями;

- підтримує антиросійські санкції, їх розширення, у тому числі виступає за введення  військового ембарго відносно РФ, критикує "слабку" позицію Заходу відносно України;

- заявляє про можливе введення національних антиросійських санкцій;

- закликала прийняти план Маршалла для України (30 млрд євро – фінансової допомоги), представлений доповідь в Європарламенті був затверджений. В результаті Україні виділена макрофінансова допомога в розмірі 1,8 млрд євро;

- висловлює готовність постачати озброєння в Україну і проводити навчання українських військових у Литві;

- готовність кожен місяць приймати по 4 українських військових на реабілітацію (50 осіб на рік на реабілітації в Литві).

Twitter Петра Порошенко

Військова співпраця:

- передала елементи озброєння Україні;

- бере участь у  створенні литовсько-польсько-української бригади "ЛитПолУкрбриг". Україна – 545 військових, Польща – 3000, Литва – 150-350;

- навчання представників Збройних сил України, спільні військові навчання і лікування військовослужбовців.

Політичний тиск на Росію:

-  заборонила трансляцію "РТР-Планета", Ren TV Baltic (Lietuva), тимчасово призупинила трансляцію NTV Mir Lithuania;

- флеш-моб у литовському сеймі в підтримку Надії Савченко (за участю спікера парламенту);

- громадська кампанія проти російської пропаганди – маркування товарів, які рекламуються російськими телеканалами.

Фінансова допомога:

- 50 тис. євро виділено в трастовий фонд НАТО для України;

- допомогу армії у розмірі 43,5 тис. євро.

Енергетика:

- оштрафувала "Газпром" на суму 35,6 млн євро.

Гуманітарна допомога:

- лікування та реабілітація українських військових і цивільних осіб із зони АТО щомісяця;

- каски, бронежилети, куленепробивні щити, сухі пайки та медикаменти для українських військових на суму 98 тис. літів;

- прийняла 15 учнів та 2 вчителя із зони АТО в свої школи.

Міграційна політика:

- припинила розгляд клопотань українських громадян про надання притулку.

 

ЛАТВІЯ

Заяви:

- підтримує антиросійські санкції та їх розширення;

- розглядає російську агресію в Україні як загрозу фундаментального миру і стабільності в Європі, висловлює готовність  визнати "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями;

- висловлює готовність прийняти на лікування постраждалих із зони АТО;

- розглядає можливість поставок зброї в Україну як крайній спосіб вирішення ситуації;

- підтримує ініціативу України про розміщення миротворчих сил ООН.

Політичний тиск на Росію:

- заборонила в'їзд в країну Олегу Газманову, Йосипу Кобзону, Валерії, Івану Охлобистіну, видворила з країни російського політолога Костянтина Симонова;

- розглядає поправки до закону про імміграцію, призупиняють видачу дозволу на проживання в Латвії громадянами Росії по причині купівлі нерухомості.

Фінансова допомога:

- 30 тис. євро виділено на фінансування моніторингової місії ОБСЄ в Україні;

- 50 тис. євро виділено на моніторингову місію ООН з прав людини в Україні.

Гуманітарна допомога:

- надає гуманітарну допомогу в зону АТО;

- приймає групи дітей (12-17 років) із зони АТО.

 

ЕСТОНІЯ

Заяви:

- підтримує розширення антиросійських санкцій з боку ЄС;

- громадянам України із зони АТО готова надати візи в спрощеному режимі;

- висловлює готовність постачати газ в Україну після того, як буде побудований газопровід до Польщі, а також надати допомогу Україні в будівництві власного терміналу;

- висловлює готовність поділитися досвідом з питань кібербезпеки.

Гуманітарна допомога:

- прийняла на лікування 15 українських військових із зони АТО;

- виділила 120 тис. євро на гуманітарну допомогу в зону АТО (генератори, спальні мішки та ін).

 

РУМУНІЯ

Заяви:

- підтримує європейську і євроатлантичну інтеграцію України, реформи всередині країни;

- підтримує європейські антиросійські санкції, за необхідності готова підтримати розширення санкцій;

- засуджує Росію за підтримку сепаратизму на Сході України;

- вцілому не проти підтримати ініціативу поставки зброї в Україну, але заявляє, що в Румунії немає необхідного для України озброєння, яке можна було б постачати.

www.rri.ro

Політичний тиск на Росію:

- ратифікувала Угоду про Асоціацію України з ЄС.

Військова співпраця:

- навчання 6 військовослужбовців України (ВМС ЗСУ) у рамках Програми партнерства Євразійського Організації економічного співробітництва і розвитку (здійснюється традиційно).

Гуманітарна допомога:

- приймає дітей 12-17 років із зони АТО на відпочинок.

Економічне співробітництво:

- відкрито новий транспортний маршрут (Україна, Румунія, Грузія) і Іллічівськ–Констанца–Батумі.

Міграційна політика:

- підписано Угоду про місцевий прикордонний рух (2 жовтня 2014 р.), спрощений режим перетину кордону,  збільшений термін перебування українських громадян на території Румунії.

 

ГРУЗІЯ

Заяви:

- заявляє, що дії Росії на території Грузії підвищують загрозу дестабілізації;

- заявляє, що не збирається псувати свої відносини з Україною через призначень на керівні посади деяких грузинських політиків.

Політичний тиск на Росію:

- здійснення неформальної експертної допомоги Україні у здійсненні реформ на рівні держструктур.

Гуманітарна допомога:

- прийняття близько 200 українських дітей із зони АТО на відпочинок в Грузії;

- надання гуманітарної допомоги на суму 580 тис. дол. і 5 млн грн;

- створена спільна робоча група для визначення напрямів та обсягів допомоги у лікуванні постраждалих від військових дій.

 

МОЛДОВА

Заяви:

- антиросійські заяви на рівні НАТО, СОТ, ПАРЄ (про порушення РФ конституційного нейтралітету Молдови, про необгрунтовані дії РФ щодо ввезення консервованої молдавської плодоовочевої продукції в РФ, про підтримці екстремістських рухів в Україні і Молдові);

-  озвучена ініціатива заборони в'їзду в країну російським депутатам, якщо вони не здійснюють офіційних візитів.

Політичний тиск на Росію:

- підтримала Спільну заяву на рівні Ради ООН з прав людини (від 25 березня 2015 р.) про підтримку України;

- визнані небажаними персонами Молдови: гендиректор ІА "Росія сьогодні" Дмитро Кисельов, журналіст ВГТРК Андрій Кондрашов; персона нон грата  -  співробітник "Росія сьогодні" Армен Гаспарян;

- на півроку припинена трансляція телеканалів: "Росія 24", санкції (попередження та штрафи) щодо молдавських каналів "Prime", "ТV 7", "РТР Молдова", "РЕН ТВ Молдова" за трансляцію передач "Першого каналу", "РТР-Планета", "РЕН ТВ".

 

СЛОВАЧЧИНА

Заяви:

- підтримує інтеграцію України в НАТО, але висловлює сумніви з приводу готовності України до цього;

- підтримує політику європейських антиросійських санкцій, вважаючи їх, проте, нерозумними.

Політичний тиск на Росію:

- ратифікувала Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

Андрей Киска Фото з відкритих джерел

Енергетика:

- здійснює реверсні поставки газу з Європи в Україну (газопровід Вояны–Ужгород) за ціною 360 дол. за тис. куб. м.

Гуманітарна допомога:

- матеріально-технічні засоби, медичне обладнання, ліки для українських військових в 2014 р. на суму 800 тис. євро, в 2015 р.  – на суму понад 700 тис. євро;

- прийняла на відпочинок 105 дітей із зони АТО.

 

 БІЛОРУСІЯ

Заяви:

- визнає анексію Криму;

- обіцянка перевірити факти військової діяльності у прикордонних з Україною районах Білорусії в рамках заходів довіри і безпеки, передбачених відповідним україно-білоруським угодою; 

- виступає за підтримку миру в Україні і висловлює готовність розвивати взаємовигідні відносини зі Сходом і Заходом;

- критикує Росію за порушення правил у рамках Митного союзу;

- озвучена ініціатива створення Україною і Білорусією спільного телеканалу.

Радио "Свобода"

Політичний тиск на Росію:

- надала майданчик для переговорів тристоронньої контактної групи, глав держав країн "нормандської четвірки";

- проводиться демаркація україно-білоруського кордону (спільні робочі групи почали роботу з 24 червня 2014 р.);

- заборонила імпорт російських харчових продуктів (макарони, кава);

- були підвищені ціни (на 10%) для Росії на білоруську молочну продукцію;

- відмовилася від трансляції новорічного привітання російського президента, яке традиційно транслюється в Білорусі в останні роки.

 

ТУРЕЧЧИНА

Заяви:

- висловлює готовність захистити кримських татар;

- розглядає Україну як стратегічного партнера, готова збільшити обсяг торгівлі з Україною;

- виступає за незалежність і цілісність української території;

-  не визнає анексію Криму Росією, готова відправити в Крим неофіційну делегацію для вивчення ситуації з кримськими татарами, заявляє про можливість надати свою територію для проведення Курултаю кримськотатарського народу;

- підтримує ініціативу введення миротворчої місії ООН на Донбас.

АР

Політичний тиск на Росію:

- закликала змінити ставлення до кримських татар та скасувати заборону на в'їзд на півострів Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову.

Економіка:

- має намір підписати з Україною угоду про вільну торгівлю;

- розраховує збільшити товарообіг з Україною до 10 млрд дол. у рік;

- прийняла пропозицію Росії щодо будівництва газопроводу "Турецький потік" для постачання газу до ЄС.

Фінансова допомога:

- виділить 50 млн дол. на покриття дефіциту бюджету України.

Гуманітарна допомога:

- 10 млн дол. виділено на гуманітарну допомогу Україні.

 

УГОРЩИНА

Заяви:

- підтримує європейську інтеграцію України, успіх якої залежить від політичної та економічної стабільності всередині країни та здатність держави контролювати свої кордони;

- закликає до перегляду антиросійських санкцій, оскільки вони негативно впливають на економіку країни;

- розглядає Росію в контексті економічного співробітництва, а не політики безпеки.

Політичний тиск на Росію:

- ратифікувала Угоду про Асоціацію.

Фінансова, гуманітарна  допомога:

- 100 тис. євро виділено в цільовий фонд НАТО для України;

- прийняла 20 українських військовослужбовців із зони АТО на лікування та реабілітацію.

Військова співпраця:

- здійснює навчання українських військових (англійська мова, підготовка у сфері знешкодження саморобних вибухових пристроїв).

Енергетика:

- підписано Угоду з РФ про фінансування двох атомних реакторів Угорщини (кредитний договір до 10 млрд євро, до 2025 р.), угорської АЕС "ПАКШ";

- прийнятий закон, що полегшує будівництво газопроводу "Південний потік", який дозволяє в Угорщині компаніям будувати газопроводи без наявності на це відповідної ліцензії.

 

 БОЛГАРІЯ

Заяви:

-  висловлює готовність прийняти етнічних болгар з України, які бажають переїхати у зв'язку з подіями на Донбасі.

Політичний тиск на Росію:

- ратифікувала Угоду про Асоціацію України і ЄС;

- відмовилася від використання російської авіаційної техніки з-за високої ціни і корупційних ризиків.

Енергетика:

- співпраця з Росією в галузі енергетики (будівництво газопроводу "Південний потік"), країна пережила внутрішньополітичну кризу і позачергові парламентські вибори, які пов'язуються з реалізацією цього проекту.

Гуманітарна допомога:

- 50 тисяч євро будуть виділені з центрального бюджету країни, а фінансування буде здійснюватися через Міжнародний комітет Червоного Хреста.

 * * *

Ступінь співучасті і співпереживання Україні з боку сусідніх держав визначається діапазоном їхніх реальних можливостей і внутрішньополітичними пріоритетами. Разом із тим, в силу сформованих зв'язків між економіками європейських країн і РФ, інструменти стримування російської військової агресії є досить обмеженими і змушують географічно близькі до України держави вирішувати дилему: національна безпека або економічна стабільність. У тих країнах, де існують механізми компенсації економічних ризиків (створені всередині країни або надані, наприклад, з боку євроструктур), надати допомогу українській стороні нескладно - і на рівні заяв, і на рівні конкретних дій. Там, де їх немає або їх використання з тих або інших причин невигідне, пріоритет залишається за словесним співпереживанням Україні.

Те, що система європейської колективної безпеки виявилася неготовою до ескалації військового конфлікту в центрі Європи, очевидно. Небажання сусідніх з Україною держав вплутуватися у війну, як і бажання зміцнити власні позиції на міжнародній арені, систему національної безпеки на тлі українських подій будуть і далі сприяти перерозподілу центрів впливу всередині самої Європи. Про це свідчать представлені вище відмінності в реакціях держав на українську кризу. Разом із тим, враховуючи традиційний плюралізм думок, характерний для культурної традиції Європи, було б не правильним очікувати консолідовану позицію у вирішенні українсько-російського конфлікту і поява якоїсь загальної стратегії воєнної безпеки. Україні поки нічого не залишається, як і надалі боротися з військовою агресією, приймати допомогу і спостерігати за геополітичними змінами на карті Європи.   

Аліна Зуйковская, спеціально для 112

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>