Освіта
Вища партійна школа при ЦК КПУ

Голова ВРУ в 1994-1998, 2006-2007 рр.

Народився 29 лютого 1944 року у селі Буда Таращанського району Київської області. Освіта вища. У 1965 році закінчив Українську сільськогосподарську академію (здобув спеціальність інженера-механіка сільського господарства). У 1983-му закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

У 1966-1974 рр. — викладач, завідувач відділом механізації сільського господарства Таращанського технікуму механізації. У 1974-1975 роках — старший інженер-технолог, старший виконроб мехзагону Таращанського райоб'єднання "Сільгосптехніка". У 1975-1976 рр. — старший інженер Київського обласного об'єднання "Сільгосптехніка".

3 1976 року — зав. сектором, заступник завідуючого сільськогосподарським відділом Київського обкому КПУ.

У 1983-1989 рр. — секретар Київської облпрофради, перший секретар РК КПУ. 3 1989 року — завідуючий аграрним відділом обкому КПУ.

У 1990 р. обраний народним депутатом України. Увійшов у комісію з питань АПК та групи "Аграрники". Став лідером комуністичної більшості (так звана "Група 239"). Після заборони КПУ був одним з ініціаторів створення Соціалістичної партії України і очолив її.

У березні 1994 р. знову обраний народним депутатом, у травні того ж року — головою Верховної Ради України. У червні 1994 р. балотувався на посаду президента України, у першому турі здобув 13.04 % (3-е місце серед 7 претендентів).

Зіграв одну з ключових ролей у прийнятті Конституції України (28 червня 1996 р.)

У 1998 потрапив до Верховної Ради за списком блоку СПУ та Селянської партії України, очолив фракцію "Лівий центр", до 2000 р. керував парламентським комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин.

Був кандидатом у президенти від соціалістів на виборах 1999 р. Разом з Олександром Ткаченком, Євгеном Марчуком та Володимиром Олійником створив "канівську четвірку". Але врешті-решт знімати свою кандидатуру на користь інших претендентів відмовився. В 1-му турі здобув 11.29 % (3-е місце серед 13 кандидатів).

Восени 2000 р. оприлюднив "плівки Мельниченка" поклавши початок "касетного скандалу". Активний учасник акції "Україна без Кучми". Член ради Форуму національного порятунку "(2001). Представляв Громадянський комітет захисту Конституції на переговорах з представниками влади.

У 2002 р. обраний до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію СПУ. Працював у комітеті з питань правової політики.

У 2004 р. балотувався на виборах президента України. У першому турі набрав 5,81 %. У другому турі підтримав Віктора Ющенка.

У 2006 році обраний до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію. У липні 2006-го вдруге обраний спікером Верховної Ради.

На виборах 2007 року Соціалістична партія не подолала 3-відсотковий бар'єр і Мороз не отримав депутатський мандат.

На президентських виборах 2010 року отримав підтримку 0,38 % виборців.