Заручник влади та ворог Кремля: Чим відомий новообраний президент Чорногорії Джуканович

Джуканович обіцяє зміцнити прозахідний курс та "захистити" країну від впливу Москви

Міло Джуканович З відкритих джерел

На президентських виборах у Чорногорії, які відбулися 15 квітня, перемогу здобув лідер Демократичної партії соціалістів, шестиразовий прем'єр-міністр та колишній глава держави Міло Джуканович.

Попри те, що із невеликими перервами він перебуває при владі вже 25 років і про нього відомо немало, пропонуємо освіжити у пам'яті цікаві факти та оцінити значення цієї перемоги для майбутнього політичного курсу Чорногорії.

Із комуністів у демократи: Біографія Джукановича

Політик народився 15 лютого 1962 року в місті Нікшич, де батько працював суддею, а мати – медсестрою. У 1984 році закінчив економічний факультет університету Чорногорії в Тітограді.

У шкільні роки, в 1979 році, вступив до Союзу комуністичної партії, де його батько був впливовою фігурою. Згодом саме цей факт почали пов'язувати зі швидким кар'єрним зростанням молодого Міло.

У 26 років був обраний до складу ЦК партії. Долучився до витіснення з влади "старої гвардії" та розгорнення кампанії так званої "антибюрократичної революції". Згодом став секретарем "Президіуму Ліги комуністів Чорногорії".

У 1990 році, коли в країні ввели багатопартійну систему, "Ліга комуністів Чорногорії" (згодом перейменована на Демократичну партію соціалістів) перемогла на парламентських виборах. А вже через рік несподівано для багатьох Джукановича призначили прем'єр-міністром. У 29 років він став наймолодшим главою уряду в Європі.

Таким чином, на посаді прем'єра він перебував в 1991-1998 (тричі поспіль), 2003-2006, 2008-2010, 2012-2016 роках. У 1998 році вперше став президентом Чорногорії – до 2002 року.

Він не раз йшов у відставку, відходив у бізнес, але постійно повертався на вищі керівні посади. Вважається, що понад 20 років Джуканович, незалежно від займаної позиції, де-факто керує країною і залишається одним із найвпливовіших балканських політиків.

Шлях Чорногорії від Сходу до Заходу і до чого тут Джуканович

На початку свого прем'єрства Джуканович активно виступав проти розвалу Югославії і навіть скеровував війська до Хорватії, коли та спробувала відокремитися. У період свого президентства перетворився на одного із небагатьох політиків в Югославії, з якими відкрито спілкувалися високопосадовці Заходу. До 2000 року всіляко намагався зберегти Чорногорію в складі Югославії, однак після зміни влади у Белграді взяв курс на незалежність. Зрештою очолив процес проведення референдуму про відокремлення країни від Сербії у 2006 році (тоді за незалежність проголосували понад 55%). Він є головним ідеологом інтеграції країни до ЄС та НАТО та куратором антиросійського політичного курсу країни.

Загострення відносин Чорногорії й РФ

Наріжним каменем у відносинах країн, звісно, стала орієнтація, а згодом і вступ Чорногорії до НАТО, який офіційно відбувся 5 червня 2017 року.

Однак цьому передувала низка політичних заяв (пересторог/погроз) з боку Кремля, який вбачав у долученні Чорногорії до Альянсу загрозу ситуації на Балканах, а також "дружнім стосункам сербів, чорногорців із росіянами". А вже після вступу Кремль назвав дії чорногорської влади "ворожими" і заявив, що залишає за собою "право на відповідь", не уточнивши, про що саме йдеться.

Негативно позначилося на стосунках між державами приєднання Чорногорії до антиросійських санкцій 2014 року у зв'язку з анексією Криму та окупацією Донбасу. 

У травні 2017 року РФ заборонила в'їзд прем'єру Чорногорії і 70 чиновникам, які голосували за вступ до НАТО.

А в червні Чорногорія вирішила заборонити в'їзд до країни 149 громадянам Росії та України, причетним до анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Список громадян було сформовано на основі санкційного списку ЄС.

Позначилося на стосунках між країнами і видворення у 2018 році російського дипломата на знак солідарності з Великою Британією через отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля.  

Головним ідеологом прозахідного (водночас антиросійського) курсу країни при цьому залишався Джуканович.

Спроба держперевороту в Чорногорії і замаху на Джукановича

У листопаді 2016 року у прокуратурі Чорногорії заявили, що в країні перед парламентськими виборами планувався держпереворот і навіть вбивство тодішнього прем'єр-міністра Джукановича.

За даними правоохоронних органів, до групи змовників, окрім сербських націоналістів, входили й два агенти російської розвідки. Загалом було затримано 19 осіб, згодом 14 із них було заарештовано, двох росіян оголошено в розшук.

"Свобода"

Організатором назвали представника російських військових структур Едуарда Широкова (Шишмакова), а головною метою путчу – завадити вступу Чорногорії до НАТО, який просував колишній глава уряду. У передвиборній кампанії Джуканович називав голосування вибором між членством у ЄС і НАТО і тим, щоб стати "російською колонією".

У РФ тоді всі всі обвинувачення заперечили, назвавши ситуацію з держпереворотом "інсценізацією" на тлі низьких рейтингів Джукановича і його партії, а також виправданням в очах виборців курсу на Захід.

Джуканович і зв'язки з мафією

Опозиція стабільно звинувачує Джукановича в авторитаризмі, відмиванні грошей, корупції та зв'язках з мафією.

ЗМІ неодноразово писали про його контакти зі злочинними організаціями не тільки в Чорногорії, але також і в Албанії та Італії. Зокрема, стверджувалося, що в 1990-х, користуючись своїм високим становищем, він налагодив контрабанду цигарок до Чорногорії, а потім – зброї, людей і наркотиків.

У 2003 році в Італії проти Джукановича порушили кримінальну справу. Прокуратура звинувачувала чорногорського прем'єра в тому, що в 1994-2002 роках він нібито незаконно надав громадянину Швейцарії ліцензію на ввезення цигарок до Італії через Чорногорію (1000 тонн щомісяця).

Річ у тому, що в ті роки Чорногорія, яка була частиною Югославії, саме зазнавала економічних санкцій. Тоді постачання цигарок до країн ЄС було для республіки одним із способів виживання. У 2003 році Джуканович визнав, що країна під його керуванням здійснювала транзит цигарок, але заявив, що ця діяльність була абсолютно законною.

А вже у 2009 році суд в Італії закрив справу проти прем'єр-міністра Чорногорії через те, що Джуканович має дипломатичний імунітет.

Власне, й зараз опозиція, а також низка російських політиків називають його заручником влади через те, що в разі його остаточного відходу з політичної арени його можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

Джуканович і його восьмий прихід до влади: Що далі?

Попри те, що Чорногорія – парламентська республіка, і прем'єр-міністр має тут набагато більше повноважень, ніж президент, голосування на цих виборах було визначальним: країна залишиться на прозахідному курсі з перспективою членства в ЄС чи почне робити кроки на зближення з Росією? Головний конкурент Джукановича Младен Бояніч має саме проросійські погляди, і в разі його перемоги в країні міг би бути проведений референдум щодо замороження членства в НАТО (навіть після вступу питання залишається досить контроверсійним як в парламенті, так і в суспільстві).

Своє бажання повернутися на посаду президента Джуканович пояснював насамперед намірами зміцнити прозахідний курс та "захистити" країну від впливу Москви.

Відразу після голосування (офіційно результати будуть оголошені за кілька днів) Джуканович пообіцяв, що за час його президенства Чорногорія вступить до ЄС, а попередні результати назвав свідченням твердої прихильності країни рухатися європейським шляхом.

З відкритих джерел

Новини за темою: Сербія і Чорногорія можуть до 2025 року вступити в ЄС

Оскільки президент Чорногорії обирається на п'ять років, загальний термін правління Джукановича, який очолить країну увосьме, перевищить 30 років. І, виходячи з його заяв, курс на примирення з Росією найближчим часом не передбачається.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>