Україна очікує від програми співпраці з МС збільшення взаємного товарообігу на 10-15%

Документ, розробка якого велася кілька місяців, виявився декларативним

Фото з відкритих джерел
Україна очікує від реалізаціїї програми співпраці з країнами Митного союзу до 2020 року збільшення взаємного товарообігу на 10-15%. Про це повідомляє "Коммерсант-Украина".

"У результаті реалізації програми очікується збільшення взаємного товарообігу на 10-15%, зростання взаємних інвестицій не менше ніж на 15%", - йдеться в повідомленні. Такі плани в перспективі до 2020 року виглядають заниженими. Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров заявляв, що за дев'ять місяців 2013 року товарообіг з Росією зменшився на 23%. Таким чином, його збільшення на 15% не дозволить відновити навіть колишні обсяги.

Також у виданні додають, що документ, розробка якого велася кілька місяців, виявився декларативним. Нещодавні домовленості з Росією в ньому не відображені, а задекларовані цілі не враховують нинішньої ситуації у взаємовідносинах. Програма не створює нових проблем у відносинах з Євросоюзом, оскільки її підготовка велася на етапі, коли Україна ставила метою європейську інтеграцію.

Документ узгоджений з усіма профільними міністерствами і внесений до порядку денного засідання уряду 15 січня. Виконання програми повинно було початися ще в 2013 році, йдеться у супровідних документах, але процес її підготовки та узгодження затягнувся.

Наголошується, що вступна частина програми дуже амбітна. Кабмін перерахував проблеми, які повинні бути вирішені шляхом виконання даного документа. У їх числі - значне зниження інтенсивності торгово-інвестиційних зв'язків, зменшення обсягів товарообігу, існування обмежень у взаємній торгівлі та відсутність ефективного механізму вирішення торгових спорів.

"Однак детального опису шляхів вирішення таких масштабних проблем план не пропонує. У документі перераховані сім "шляхів виконання програми", але всі вони декларативні", - зазначається у виданні. Наприклад, у Кабміні мають намір діяти шляхом реалізації експортного потенціалу" або "вдосконалення законодавства в сфері захисту прав інвесторів".

Майбутні дії української влади конкретизовані в розділі "Заходи". Їх список на десяти сторінках не дає впевненості в тому, що Кабміну вдасться вирішити всі вищеназвані проблеми. Велика частина документа складається з перерахування пунктів, за якими органи влади будуть продовжувати проведену роботу раніше або покращувати ефективність нині діючих проектів. Пунктів, що суперечать євроінтеграційному вектору, у списку немає. Узгодження технічних регламентів з МС пропонується проводити в тій мірі, в якій вони залишаються гармонізовані з європейськими.

Також у тексті згадуються проекти окремих підприємств (як державних, так і приватних), які співпрацюють з контрагентами в країнах МС. Серед іншого Кабмін зобов'язується сприяти створенню спільного підприємства по збірці Кразів у Казахстані, а також СП Крюківського вагонобудівного заводу і білоруського Гомельського вагонобудівного заводу. У програмі відображено навіть лобіювання експорту готової продукції окремих виробників, наприклад, заводу "Квазар" (виробляє напівпровідникові панелі для сонячної електрогенерації).

Додається, що деякі пункти плану присвячені не створенню нових можливостей, а вирішення старих проблем.

Так, органи влади повинні "вжити заходів для погашення заборгованості Білоруської нафтової компанії перед українською стороною за послуги з резервування потужностей нафтотранспортної системи в 2011-2012 роках". Очевидно, мова йде про плани Мінська закуповувати венесуельську нафту і транспортувати її до Білорусі нафтопроводом Одеса-Броди. Мінськ відмовився від цих планів після зниження вартості російської сировини, а український трубопровід залишився незадіяним.

У переліку заходів є і багатосторонні інфраструктурні проекти, такі як будівництво широкої залізничної колії Кошице-Братислава-Відень для збільшення транзиту білоруських і російських вантажів по Україні. Але враховуючи, що по таким пунктам в документі не вказані ні терміни виконання, ні планові показники прогресу до 2020 року, їх включення в програму виглядає декларативним.

Як повідомлялося раніше, також 15-го числа Кабмін розгляне законопроект про внесення змін у перелік об'єктів держвласності, що не підлягають приватизації. Зараз цей перелік включає "Чорноморнафтогаз".

Нагадаємо, на минулому засіданні уряду 9 січня 2014 р. прем'єр-міністр України Микола Азаров доручив Кабміну до лютого 2014 р. підготувати збалансований, системний проект розвитку держави з повним використанням переваг, які дають зона вільної торгівлі з СНД і промислова кооперація з Росією і взаємодія з країнами Європейського Союзу.

Нагадаємо, 21 листопада 2013 р. уряд прийняв розпорядження № 905-р про призупинення асоціацію з Європейським Союзом, яке одночасно сприяло поліпшенню відносин з Росією, результатом чого стало надання Україні кредиту в 15 млрд дол., зниження ціни на російський газ до 268,5 дол. за 1 тис. куб. м, а також прийняття плану про усунення перешкод у російсько-українській торгівлі.

Джерело: Коммерсант-Украина
Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>